Повідомлення

2018. - № 3-4 (74)

М. А. КРИЖАНОВСЬКА, Н. В. МОСКАЛЮК, Л. О. ШЕВЧИК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

 

 


С. В. ПИДА, І. П. ГРИГОРЮК, М. М. БАРНА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Національний університет біоресурсів і природокористування України

 

 


С. В. Пида, Н. В. Герц, О. Б. Мацюк, Р. Л. Яворівський

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

 

 


Є. В. ГУРМАЧ, М. П. РУДИК, В. М. СВЯТЕЦЬКА, О. В.СКАЧКОВА, Л. М. СКІВКА

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини»,Національний інститут раку, лабораторія експериментальної онкології

Визначали спрямованість функціонального профілю фагоцитів головного мозку та перитонеальних макрофагів у щурів з гліомою С6. Функціональний профіль фагоцитів характеризували за показниками аргіназної та NO-синтазної активності, визначеними колориметричними методами, а також за генерацією реактивних форм кисню, фагоцитарною активністю та експресією CD206, визначеними методом проточної цитофлюориметрії. Встановлено, що ріст гліоми С6 у щурів супроводжується змінами функціональних характеристик не лише резидентних макрофагів головного мозку, а й резидентних макрофагів у межах лімфоїдної тканини, асоційованої зі слизовими оболонками – перитонеальних клітин. Перитонеальні макрофаги у щурів з пухлиною характеризувалися функціональним профілем альтернативно активованих клітин. Мікроглії були властиві нетипові для будь-якого активаційного профілю макрофагів функціонально-фенотипові характеристики, що може бути наслідком комплексного складу гліома-асоційованої популяції мононуклеарних фагоцитів.

Ключові слова: гліома, мікроглія, макрофаги, поляризація, функціональний профіль


В. В. ЩЕРБИК, Л. П. БУЧАЦЬКИЙ

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На основі інформації, узятої з бази даних Codon Usage Database, встановлено, що для досліджуваних шести груп організмів статистика використання кодонів визначається двома випадковими процесами: процесом Орнштейна – Уленбека і Вінерівським процесом.

Ключові слова: вибірковість кодонів, сімейства синонімічних кодонів, GC3- показник, інформаційна ентропія, ансамблі організмів


С. В. СЕРГА, С. В. ДЕМИДОВ, І. А. КОЗЕРЕЦЬКА

ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Бактерії роду Wolbachia – це ендосимбіотичні альфа-протеобактерії, які передаються здебільшого трансоваріально та інфікують велику кількість видів безхребетних. Успіх бактерій у природних популяціях видів-живителів зазвичай пояснюється впливом Wolbachia на репродукцію або пристосованість інфікованих особин. Wolbachia інфікують популяції Drosophila melanogaster по всьому світі, однак однозначної відповіді на питання про вплив бактерій на пристосованість чи репродукцію плодової мушки до сих пір не отримано. У даній роботі вперше оцінюється вплив Wolbachia на такий важливий кількісний показник репродуктивної здатності як кількість оваріол у яєчниках, що може впливати на кількість нащадків, а отже, і поширення бактерій у популяціях. Встановлено, що інфікування Wolbachia генотипів wMel та wMelCS призводить до збільшення кількості оваріол приблизно в 2 рази в ізосамкових лініях, започаткованих самками з природної популяції дрозофіли Умані.

Ключові слова: Wolbachia, Drosophila melanogaster, кількість оваріол, Умань


А. В. РУЦЬКА, І. Я. КРИНИЦЬКА

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

Досліджували процеси енергозабезпечення у щурів різної статі та віку за дії тютюнового диму на тлі застосування натрій глутамату. Встановлено, що пасивне тютюнопаління на тлі застосування натрій глутамату у статевозрілих щурів-самців супроводжується виразним пригніченням процесів енергозабезпечувального окиснення, про що свідчить зниження сукцинатдегідрогеназної активності у лейкоцитах на 47,1 % (р<0,001) щодо контрольної групи, що на 27,9 % (р<0,001) нижче цьоого показника за ізольованої дії тютюнового диму, та зниження цитохромоксидазної активності на 27,5 % (р<0,001) щодо контрольної групи, що достовірно не відрізнялося від цього показника за ізольованої дії тютюнового диму. У статевому аспекті процеси енергозабезпечення за пасивного тютюнопаління на тлі застосування натрій глутамату більш виражено знижуються у самок, а при віковому зіставленні змін активностей досліджених ензимів встановлено їх інтенсивніше зниження у статевонезрілих щурів.

Ключові слова: тютюновий дим, натрій глутамат, енергозабезпечення, щури


С. С. РУДЕНКО, Т. В. МОРОЗОВА, В. В. ГРУБІНКО, С. С. КОСТИШИН

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Запропоновано експрес-метод оцінки віталітетно-розмірної структури популяцій. Методика передбачає використання моновимірного критерію – площі внутрішнього фітогенного поля рослин. Останню визначають на масштабованих фотографіях гербаризованих, або живих польових об’єктів за допомогою програми для аналізу і обробки зображень ImageJ. У випадку, коли за віталітетно-розмірною структурою популяція виявилася депресивною, пропонується визначити також причину депресивного стану: вплив зовнішніх (абіотичних, антропогенних) чи внутрішніх факторів (розмір-асиметрична конкуренція). Для цього рекомендовано поєднане застосування кривої Лоренца та коефіцієнта Джині. Методика апробована на прикладі модельної популяції Arabidopsis thaliana (L.) Heynh. Експрес-методика стане у пригоді спеціалістам-екологам у випадках, коли оцінка віталітетно-розмірної структури популяцій обмежена стислими термінами досліджень і необхідністю швидкого прийняття рішень.

Ключові слова: віталітетна структура популяцій, розмірна структура популяцій, фітогенне поле, програма ImageJ, крива Лоренца, коефіцієнт Джині, Arabidopsis thaliana (L.) Heynh.


О. Г. НЕСТЕРЕНКО, С. В. ЛІТВІНОВ, Н. М. РАШИДОВ

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України

Метою роботи було провести порівняльний аналіз змін ДНК у відповідь на стреси різної природи та їх комбінації (осмотичний стрес, іонізуюче опромінення, нагрівання) у геномі гороху на основі дослідження повторюваних елементів- LTR шляхом детекції появи нових ампліконів. Дослідження показали, що різні види стресу та його комбінації можуть активувати ретротранспозони рослин і привести до їх проліферації, зруйнувавши епігенетичний сайленсінг. Найактивніше на стрес реагували ретротраспозони за використання праймерів iPBS2074 та СYCLOP. Серед стресових чинників найефективнішими для активації транспозиції ретротранспозонів виявилися іонізуюче опромінення у високих (20–25 Гр) та низьких (5 Гр) дозах у поєднанні з засоленням та без нього, а також нагрівання та осмотичний шок.

Ключові слова: іонізуюче опромінення, осмотичний шок, гіпертермія, Pisum sativum L., стрес, ретротранспозони


Н. М. ЛУГІНІЧ, І. В. ГЕРУШ, І. М. ЯРЕМІЙ, Н. В. ДАВИДОВА

Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет»

Досліджували білих безпородних статевозрілих щурів-самців, в крові яких визначали рівень глюкози, а в печінці вміст відновленого глутатіону (GSH), активність глутатіонпероксидази (GPх), глутатіонредуктази (GR), глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (G-6-PD) і глутатіон-S-трансферази (GST). Результати досліджень показали, що в печінці щурів при ЦД спостерігалося зниження вмісту GSH, а також активності глутатіон-залежних ензимів GPX, G-6-PD та GST порівняно з тваринами контрольної групи. Введення мелатоніну інтрагастрально упродовж 14 днів спричиняло нормалізуючий вплив на рівень глюкози в крові, вміст GSH та активність GPX в печінці щурів при експериментально індукованому алоксановому ЦД. Мелатонін в дозі 10 мг/кг сприяє нормалізації рівня глюкози в крові та деяких показників глутатіонової системи антиоксидантного захисту в печінці щурів при експериментально індукованому алоксановому ЦД, що свідчить про його ефективну антиоксиданту роль в цьому органі.

Ключові слова: цукровий діабет, мелатонін, алоксан, глутатіон, антиоксидантна система


М. А. КРИЖАНОВСЬКА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

У статті представлені результати вивчення зміни кількості бобів, кількості визрілих насінин на рослині і зміни маси 1000 насінин під впливом іонізуючого опромінення дозами 1 Гр, 3 Гр, 5 Гр, 7 Гр, 10 Гр на проросле насіння гороху посівного. Експериментально встановлено, що дози опромінення 3 Гр, 5 Гр, 7 Гр викликали збільшення кількості бобів у рослини в межах 24,3 – 24,7% та сприяли збільшенню маси 1000 насінин від 3,38% до 9,28%. Проте ці дози не суттєво впливають на кількість визрілих насінин у рослини. Дози іонізуючого опромінення 1 Гр та 10 Гр несуттєво негативного впливають на всі досліджувані показники.

Ключові слова: іонізуюче опромінення, радіація, зміна продукційних показників гороху посівного


Ю. О. КОВАЛЕНКО*, О. С. ПОТРОХОВ, О. Г. ЗІНЬКОВСЬКИЙ

Інститут гідробіології НАН України

У представленій роботі наведені результати модельних експериментів з визначення особливостей токсикорезистентності гірчака до дії референтного токсиканту (калію дихромату) за біохімічними показниками, а саме вмістом кортизолу, тироксину, глюкози, активності лактатдегідрогенази, сукцинатдегідрогенази та лужної фосфатази у крові та тканинах риб. При дослідженні обрані такі концентрації калію дихромату: 2,5; 5,0; 10,0 та 20,0 мг/дм3. Встановлено, що за дії дослідженого токсиканту риби гинуть у декілька етапів: спочатку від токсичного шоку (за першу добу при концентрації 10,0 та 20,0 мг/дм3), а потім від накопичення токсиканту органами та тканинами риб (на 9-ту та 11-ту добу, при менших його концентраціях у воді). Відмічене зменшення рівня глюкози за концентрацій 2,5; 5,0 та 10,0 мг/дм3 на 10, 7 та 3%, що пов’язано з її інтенсивним використанням як легкодоступної енергоємної сполуки. Проте, за максимальної концентрації токсиканту (20,0 мг/дм3) рівень глюкози зростає щодо до контролю на 18%. Також за концентрації калію дихромату 2,5; 5,0; 10,0 та 20,0 мг/дм3 збільшується рівень кортизолу у плазмі крові у 1,4; 1,79; 2,0 та 1,8 разів. Разом з тим вміст тироксину у всіх піддослідних групах істотно не змінювався. Найвища активність ферментів енергетичного обміну (ЛДГ та СДГ) була у зябрах, печінці, а потім – у м’язах. Результати досліджень показали, що дія калію дихромату в концентрації 5,0; 10,0 та 20,0 мг/дм3 знижує активність лужної фосфатази у органах та тканинах, що свідчить про інгібування фосфорилювання. При сублетальній концентрації токсиканту (2,5 мг/дм3) встановлено зростання її активності на 18% щодо контролю. Отже, за найбільшої концентрації (20,0 мг/дм3) фіксувалася найменша кількість особин, які вижили, порівняно із особинами інших дослідних груп. Проте, у цих риб більшість біохімічних показників була близькою до контрольних значень за винятком активності лужної фосфатази. ЇЇ активність у цій групі найменша, що може свідчити про високий адаптаційний потенціал цього виду риб до калію дихромату. Отримані результати свідчать про можливість існування гірчака антропогенно забруднених у водоймах, а зміна досліджених показників свідчить про різні способи адаптації риб до токсичного навантаження.

Ключові слова: гірчак, калію дихромат, кортизол, глюкоза, тироксин, активність лактатдегідрогенази, сукцинатдегідрогенази, лужної фосфатази, адаптація


Г. Б. ГУЛЯЄВА

Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного Національної академії наук України

Встановлено, що передпосівне внесення у ґрунт консорціуму ґрунтоутворюючих мікроорганізмів у польових умовах сприяє стимуляції фотосинтетичної активності листків і накопиченню біомаси та суттєвому зростанню площі листкової поверхні і фотосинтетичного потенціалу дослідних рослин, що призводить до збільшення маси 1000 зерен за покращення функціональної активності фотосинтетичного апарату й «індексу адаптивності» рослин пшениці ярої сорту Печерянка.

Ключові слова: Triticum aestivum L, консорціум гумусоутворюючих мікроорганізмів, фотосинтетичний потенціал, продуктивність, індукція флюоресценції хлорофілу


І. М. ГРОД, Л. О. ШЕВЧИК, Н. Я. КРАВЕЦЬ

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

Розглянуто алгоритм побудови моделі на основі методу прогнозування Бокса-Дженкінса. Приведено опис критеріїв, що використовуються для створення оптимальної моделі і перевірки її коректної роботи. Значна увага приділяється реалізації алгоритму часових рядів засобими програмування. Для перевірки роботи було використано короткочасний прогноз чисельності антофільних комах суходільних лук Західного Поділля. Для кожної комбінації параметрів використовують функцію SARIMAX з модуля Statsmodels, яка підбирає сезонну модель ARIMA та оцінює її загальну якість.

Ключові слова: комахи-антофіли, ентомофільні рослини, популяція, часові ряди, ARIMA- модель, прогнозування, SARIMAX – функція


О. О. РАБЧЕНЮК, В. О. ХОМЕНЧУК, А. В. СТАНІСЛАВЧУК, С. Б. ЗГУРСЬКА, В. З. КУРАНТ

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопільський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - правовий ліцей №2"

Досліджено вплив підвищених концентрацій іонів Феруму (ІІІ) на стан антиоксидантної системи та вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів в тканинах (печінка та зябра) коропа і щуки. Відмічено, що іони Феруму, залежно від концентрації, здійснюють значний вплив на про- та антиоксидантні системи організму риб. При цьому ініціація вільнорадикального окиснення та утворення його продуктів має індивідуальний характер для кожного виду риб та виражену тканинну специфіку.

Ключові слова: короп, щука, пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантні ензими


Н. Й. ЯВОРСЬКА, Н. М. ВОРОБЕЦЬ, 2М. І. СКИБІЦЬКА

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львівський національний університет імені Івана Франка

Отримання культури ізольованих коренів Gentiana cruciata L. є перспективним як можливе джерело біосинтезу і нагромадження вторинних метаболітів. Метою досліджень було визначення дії різних концентрацій і типів ауксинів на ініціацію ризогенезу в калюсній культурі Gentiana cruciata L. Отримано культуру коренів із калюсної тканини G. cruciata L. та оптимізовано умови для їх тривалого вирощування in vitro. Підібрано ефективні концентрації ауксинів для ініціації ризогенезу.

Ключові слова: Gentiana cruciata L., калюс, ризогенез in vitro


Ю. В. ЖУРЖА, Л. А. КОЛДАР

Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України

У статті наведено результати досліджень насінного розмноження Rhamnus tinctoria Waldst. Et Kit. in vitro за використанням різних концентрацій фітогормонів: 6-бензиламінопурину (БАП), β-індолілмасляної кислоти (ІМК), 1-нафтилоцтової кислоти (НОК). Досліджено етапи онтогенезу експлантів R. tinctoria (поява сім'ядолей, їх розгортання та ріст, поява першої пари справжніх листків, ріст кореня). З'ясовано, що за насінного розмноження рослин R. tinctoria насіння потребує скарифікації концентрованою сірчаною кислотою за експозиції 15 хв з подальшим використанням живильного середовища Мурасіге-Скуга, доповненого БАП у концентрації 1,0 мг/л та НОК – 1 мг/л. З'ясовано, що найшвидше (на 11–15 добу) проростало скарифіковане насіння. Висіяне насіння мало високу схожість, добре проростало, формуючи вегетативну сферу та кореневу систему.

Ключові слова: Rhamnus tinctoria Waldst. Et Kit., насінне розмноження, скарифікація, стратифікація, фітогормони, in vitro


С. В. ПОЛИВАНИЙ

Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського

В умовах польового досліду вивчали вплив емістиму С та трептолему на морфологічні особливості та анатомічні показники листків рослин маку олійного. Встановлено, що обробка рослин маку стимуляторами росту призводила до посилення галуження стебла, збільшення кількості, площі та маси листків. Обробка трептолемом та емістимом С призводила до потовщення основної асиміляційної тканини листка хлоренхіми внаслідок розростання її клітин, а також сприяла збільшенню числа продихів і загальної їх площі на одиницю поверхні листка. Формування потужнішого листкового апарату забезпечувало підвищення продуктивності рослин маку олійного. Застосування препарату призводить до позитивних змін у структурі урожаю – збільшення числа плодів на рослині, кількості насінин у коробочках, маси самого насіння.

Ключові слова: мак олійний (Papaver somniferum ), регулятори росту рослин, емістим С, трептолем, мезоструктура листків, морфогенез


І. В. БОБРИК, Л. Л. ОНУК, А. О. ШТОГУН

Кременецький ботанічний сад, Національний природний парк «Кременецькі гори»

Охарактеризовано закономірності поширення рослин із родини Зозулинцевих на території національного парку «Кременецькі гори». Описано вплив природних умов, виявлено чинники, що сприяють зменшенню кількості популяцій видів цієї родини. Розроблено рекомендації щодо активної охорони та заходи збереження окремих видів.

Ключові слова: національний природний парк «Кременецькі гори», Орхідні, популяції, пробна площа, репатріація


М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА, Н. В. ГЕРЦ, О. Б. МАЦЮК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

ХХ століття в ботанічній науці характеризувалося особливим науковим піднесенням серед учених-ембріологів, які зосередили свою увагу над дослідженнями чоловічого і жіночого гаметофітів та процесу запліднення у насінних рослин, але найбільше публікацій з цих проблем було відмічено для великої групи насінних рослин–покритонасінних. Як відмічає Я. С. Модилевський [1956, c. 94–112], усі ембріологічні дослідження того часу проводилися в основному на живому матеріалі. Якщо процеси розвитку чоловічого чи жіночого гаметофітів можна було проводити на живому матеріалі, застосовуючи аноптральну мікроскопію, то вивчення механізмів запліднення у покритонасінних рослин вимагало більш досконалої методики з попередньою фіксацією дослідного матеріалу. Зарубіжними та вітчизняними вченими досліджувались різні аспекти процесів розвитку чоловічого та жіночого гаметофітів у покритонасінних рослин, без пізнання особливостей розвитку, формування та у завершеному стані їх будови неможливо було підійти до розкриття суті і специфіки процесу запліднення у покритонасінних рослин. Перш, ніж підійти до розкриття феноменального процесу–процесу подвійного запліднення у покритонасінних рослин, нам вбачається, що доцільно коротко зупинитись на особливостях формування чоловічого і жіночого гаметофітів покритонасінних рослин.

Ключові слова: чоловічий гаметофіт, жіночий гаметофіт, покритонасінні рослини, подвійне запліднення, Х з’їзд російських природодослідників і лікарів, Fritillaria tenella, Lilium martagonчоловічий гаметофіт, жіночий гаметофіт, покритонасінні рослини, подвійне запліднення, Х з’їзд російських природодослідників і лікарів, Fritillaria tenella, Lilium martagon

Із нового

Найпопулярніші статті