Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

Н. М. КУЧЕР, А. І. ОПАЛКО, В. В. ЗАМОРСЬКИЙ, О. А. ОПАЛКО

Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України, Уманський національний університет садівництва

У статті обговорюється значення якості зрощування компонентів щеплення для подальшого росту і розвитку саджанця, продуктивності плодового чи привабливості декоративного дерева та проблеми, пов’язані з анатомо-фізіологічною несумісністю, що найчастіше спостерігаються при міжвидових щепленнях і проявляються у неповноцінному міжклітинному контакті, що перешкоджає доступу води і мінеральних речовин у верхню частину рослини — щепу, і асимилянтів — у напрямку до кореня підщепи. Характеризуються механізми тканинної сумісності/несумісності та чинники, що мають значення для успішності зрощування компонентів міжвидових щеплень, а також аналізуються можливі наслідки тканинної несумісності. Досліджено сумісність зон меристематичної активності на анатомічному рівні у рослин видів Pyrus за щеплення методами простого копулірування і літнього окулірування. Визначено анатомічні особливості міжвидових щеплень Pyrus spp. та розглянуто потенційні можливості їхнього росту і розвитку. Внаслідок порівняння повздовжніх перерізів щеп, виконаних через 11 місяців після окулірування і через 15 місяців після весняного копулірування, з’ясовано, що у контрольному варіанті P. сommunis/P. сommunis у місці щеплення способом копулірування залишки калюсу були суттєво більшими, ніж за літнього окулірування. Припускається, що у добре сумісних комбінуваннях за умови оптимального волого- і теплозабезпечення тканина калюсу може переходити в меристематичний стан. У комбінації щеплення P. ussuriensis/P. сommunis краще зрощення було при щепленні способом весняного копулірування, ніж при літньому окуліруванні, однак за обох способів щеплення якість зрощення при міжвидових щепленнях поступалася зрощенню у контрольній комбінації P. сommunis/P. сommunis. У варіанті P. elaeagnifolia/P. сommunis ділянки з шарами відмерлих захисних тканин були більшими в порівнянні з контрольним варіантом, а також з варіантом P. ussuriensis/P. сommunis. При цьому в обох варіантах щеплення (літнього окулірування і простого копулірування) тканини прищепи P. elaeagnifolia були менш розвинені, ніж у підщепи. Анатомічні дослідження місць зрощення компонентів щеплення за використання способу окулірування і копулірування засвідчили певну відмінність щодо зрощення елементів ксилеми. У контрольному варіанті P. сommunis/P. сommunis за використання окулірування елементи центральної ксилеми утворили ранову загальну деревину практично по всій довжині контакту, а за використання простого копулірування некротичні елементи формували чітку лінію розмежування, що може гальмувати транспорт води та поживних елементів. У варіантах P. ussuriensis/P. сommunis та P. elaeagnifolia/P. сommunis за простого копулірування спостерігали найбільш привабливу ситуацію: некротичні елементи не створювали стійкого суцільного бар’єру між компонентами щеплень. Результати комплексної оцінки анатомічних особливостей зрощення підщепи і прищепи за міжвидових щеплень Pyrus spp. засвідчили переваги щеплення способом простого копулірування, за якого досягалося більш ефективне з’єднання компонентів щеплень у міжвидових варіантах P. ussuriensis/P. сommunis та P. elaeagnifolia/P. сommunis, ніж за літнього щеплення способом окулірування. Натомість якість зрощення P. сommunis/P. сommunis була кращою за щеплення способом окулірування.

Ключові слова: анатомо-фізіологічна несумісність, елементи центральної ксилеми, копулювання, меристематичний стан, некротичні елементи, окулірування, якість зрощення

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Із нового

Найпопулярніші статті