Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

М. В. ВЕСЕЛЬСЬКИЙ, П. Б. ХОЄЦЬКИЙ

Житомирський краєзнавчий музей, Національний лісотехнічний університет України

Дослідження іхтіофауни архіпелагу Аргентинські острови проведені протягом квітня 2015 – березня 2016 рр. Підтверджено в акваторії архіпелагу існування семи видів риб (Notothenia coriiceps, Trematomus bernacchi, Chaenocephalus aceratus, Parachaenichthys charcoti, Trematomus newnesi, Harpagifer antarcticus, Notothenia rossii). Домінантом у відловах була Notothenia coriiceps, а субдомінантами – Trematomus bernacchi і Chaenocephalus aceratus. Найбільше видове різноманіття зареєстровано у травні, а найбільше риб (понад 50%) в уловах зареєстровано протягом липня-серпня. Проаналізовані видоспецифічні ознаки 99 риб п’яти видів: Notothenia coriiceps, Trematomus bernacchi, Chaenocephalus aceratus, Parachaenichthys charcoti, Trematomus newnesi. Раціон живлення риб (Notothenia coriiceps, Trematomus bernacchi) становлять членистоногі, риби, молюски, кільчасті черви, трапляються – водорості. У різних видів риб наповнення травного тракту характеризувалися різними балами. У більшості Notothenia coriiceps наповнення було незначним (ІІ бал), у 50% Trematomus bernacchi у травній системі кормів не виявлено. У 96,9% зловлених Notothenia coriiceps гонади, у залежності від статті та періоду року, були на ІІ і ІІІ стадії зрілості, Chaenocephalus aceratus – на ІІІ-V, у Trematomus bernacchi – ІІ-V стадії.

Ключові слова: іхтіофауна, Аргентинські острови, Notothenia coriiceps, Trematomus bernacchi, меристичні ознаки, живлення

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

Л. О. ШЕВЧИК, І. М. ГРОД

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

В статті наведена порівняльна характеристика іхтіофаун водойм міста Тернополя, зокрема річки Серет та Тернопільського ставу. Детально проаналізовано таксономічну структуру, видовий склад іхтіофаун обох водойм. Аналіз оцінки різноманіття здійснено шляхом вивчення показників індексу Шенона, подібність яких пояснюється специфікою структури домінування видів. Іхтіофауна району дослідження в основному представлена прісноводними місцевими видами, хоча є серед них і вселенці: ротань-головешка, колючка триголкова, карась сріблястий. Охоронний статус всіх видів риб за оцінками МСОП належать до категорії Least Concern (LC), тобто всі вони знаходяться під невеликою загрозою.

Ключові слова: іхтіофауна, таксономічна структура, видове багатство, видове різноманіття, таксономічне різноманіття

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

М. О. КЛИМЕНКО, О. О. БЄДУНКОВА, В. С. ТРОЦЮК

Національний університет водного господарства та природокористування

Вперше отримано дані про вплив гідрохімічних чинників на формування рівнів флуктуючої асиметрії риб на ділянках річки Іква в межах Рівненської області, що зазнають антропогенного впливу різної інтенсивності. Екологічна оцінка якості поверхневих вод річки, здійснена за 16 гідрохімічними показниками, свідчить про те, що впродовж 2011-2015 рр. сольовий склад коливався в межах I-II класів якості; трофо-сапробіологічні показники – в межах III-IV класів; специфічні показники токсичної дії – в межах II-III класів якості. Оцінені рівні флуктуючої асиметрії представників іхтіофауни річки показали, що найгіршу стабільність розвитку в межах репрезентативних створів мали особини верховодки, плітки та краснопірки (IV-Vбалів); дещо кращою виявилась стабільність розвитку особин окуня та ляща (II-III бали); стабільність розвитку карася виявилась найкращою (I-II бали). За результатами багатофакторного регресійного аналізу з’ясовано, що для різних екологічних груп риб діє індивідуальний складний і багатофакторний процес формування стабільності розвитку. При цьому, помічена загальна тенденція впливу спільної дії нітрогенвмісних речовин та іонів феруму і купруму на фоні погіршення кисневого режиму.

Ключові слова: іхтіофауна, стабільність розвитку, якість води

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

Х. В. ЧЕРЧЕНКО

Міжвідомча лабораторія моніторингу екосистем Азовського басейну Інституту морської біології та Мелітопольського державного педагогічного університету імені Б. Хмельницького

Річкові екосистеми перебувають під постійним впливом як природних так і антропогенних перетворень. Серед чинників викликаних людською діяльністю слід виділити зарегулювання русла річки. В поєднанні з глобальними змінами клімату це призводять до незворотних процесів трансформації як гідрологічних характеристик так і біологічної складової річки.

Ключові слова: стік річок, зарегулювання русла, зміна клімату, іхтіофауна

Опубліковано в 2016. - № 2 (66)

О.М. ЛЄТИЦЬКА, С.О. АФАНАСЬЄВ, Л.В. ГУЛЕЙКОВА, О.О. ГОЛУБ

Інститут гідробіології НАН України

Вивчено склад, розповсюдження, кількісні характеристики угруповань донних, фітофільних та планктонних безхребетних, а також склад іхтіофауни поверхневих водних об’єктів межиріччя Тиси і Туру. Проведено оцінку водотоків з використанням методів біоіндикації, що застосовуються країнами басейну р. Тиса.

Ключові слова: межиріччя річок Тиса-Тур, безхребетні, іхтіофауна, біоіндикація, екологічний стан

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

А.І. ДВОРЕЦЬКИЙ, Л.А. БАЙДАК

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

Описана історія формування та розвитку дніпропетровської гідробіологічної школи, яка спеціалізується на дослідженні техногенно-трансформованих екосистем водойм Середнього Придніпров’я у період 30-х – 90-х рр. XX ст.

Ключові слова: дніпропетровська гідробіологічна школа, Д.О. Свіренко, техногенно-трансформовані прісноводні екосистеми, планктон, зообентос, іхтіофауна

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Д.Л. БОНДАРЄВ

Природний заповідник «Дніпровсько-Орільський»

Проаналізовані та узагальнені матеріали зі складу іхтіофауни водойм природного заповідника «Дніпровсько-Орільський», надана комплексна оцінка її сучасного стану. Загальний видовий склад іхтіофауни водойм заповідника на сьогодні нараховує 50 видів риб 15 родин. Водойми заповідника є резерватом збереження аборигенного іхтіокомплексу Дніпропетровської області. До категорії аборигенних видів належать 71% від загального видового списку. В складі іхтіофауни водойм заповідника 32 види (68%) мають охоронний статус, в тому числі й міжнародного рівня. Роль акваторій заповідника в відтворенні риб постійно зростає. Понад 70% акваторії є природними нерестовищами, а також виконують і нагульну функцію для молоді риб та інших вікових груп. В зимовий період частина акваторій (20%) виконує функцію зимувальних ям. Для відновлення оптимальних умов існування риб у водоймах заповідника необхідно проведення комплексу робіт щодо відновлення гідрологічного режиму на окремих акваторіях заповідника.

Ключові слова: іхтіофауна, відтворення, заповідник, заплавні водойми.

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

О. М. ЛЄТИЦЬКА, С.О.АФАНАСЬЄВ, О.О. ГОЛУБ, О.П. КИРИЛЮК

Розглядаються біотопічні характеристики, фізіономія угруповань, склад та представленість макробезхребетних та іхтіофауни басейну річки Іква. Показано, що у верхній та нижній течії річка має «добрий» екологічний стан, середня ділянка – має стан від «задовільного» до «поганого».

Ключові слова: басейн річки Іква, макробезхребетні, іхтіофауна, гідроекологічна характеристика, якість води, екологічний стан

Опубліковано в 2013. - № 3 (56)

БЄДУНКОВА О.О.

Вперше наведено результати мікроядерного тесту еритроцитів периферійної крові представників іхтіофауни малої річки Замчисько. Цитогенетичний гомеостаз риб мав певні відмінності у ділянках річки з різним рівнем антропогенезу та помітно залежав від видової приналежності дослідних особин. З’ясовано, що частота ядерних порушень іхтіофауни річки перевищує фізіологічну норму для таких видів як лин, плітка та окунь.

Ключові слова: поверхневі води, іхтіофауна, частота ядерних порушень цитогенетичний гомеостаз

Опубліковано в 2014. - № 2 (59)

Із нового

Найпопулярніші статті