Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

На сучасному етапі розвитку ботанічної науки вивчення історії рослинного світу, з’яcування шляхів еволюції рослинних форм і родинних зв’язків між окремими групами рослинних організмів неможливе без наук синтезуючого характеру, зокрема без аналізу та співставлення даних різних методів дослідження. Результати різних методів дослідження необхідні для вирішення такої важливої проблеми сучасної ботаніки, як створення філогенетичної системи рослинного світу і, в першу чергу, системи Квіткових рослин. У зв’язку з цим зростає інтерес учених до філогенетичної систематики [1; 2; 3]. Суттєве значення для вирішення питань систематики і філогенії разом з морфологічним, анатомічним, біохімічним, цитологічним, палеоботанічним, географічним, на думку більшості ембріологів, має порівняльно-ембріологічний метод, який дозволяє встановити найтиповіші риси тотожності та відмінності в процесі формування ембріональних структур [13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 24; 25; 26; 27; 28; 29; 31; 36; 37; 38; 39; 41; 52; 53; 54; 55; 56]. Дійсно, ембріологія рослин, як самостійна галузь ботаніки, надає філогенетичній систематиці велику кількість фактичних даних про закономірності розвитку ембріональних структур, які відображають початкові етапи онтогенезу. Ембріологічні дослідження великої кількості видів різних родин Квіткових рослин дозволили з’ясувати як специфічні ембріологічні ознаки в окремих порядках, родинах, родах, так і спільність ембріологічних ознак, характерних для великого відділу рослинного світу — Квіткових рослин (особливості розвитку і будови чоловічого і жіночого гаметофітів, подвійне запліднення тощо). Результати цих досліджень показали важливість ембріологічних ознак Квіткових рослин для з’ясування систематичних взаємовідносин і родинних зв’язків не лише між порядками і родинами, але і між родами і видами в межах окремих родин.

Ключові слова: родина, Salicaceae, Flacourtiaceae, Tamaricaceae, філогенія, еволюція, ембріологія, філогенетична система, цитоембріологічні ознаки, Квіткові рослини

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

Тернопільський національний педагогічнний університет імені Володимира Гнатюка

Охарактеризовані основні напрямки діяльності Бориса Володимировича Заверухи: науково-дослідний, викладацький, організаторський та суспільно-корисний. Відмічені його особистісні якості як наукового працівника, прекрасного лектора і популяризатора ботанічних знань та наставника молодого покоління щодо прищеплення їй любові до природи рідного краю та захисту рослин і рослинних угруповань в бурхливий техногенний період розвитку цивілізації на нашій планеті Земля. Борис Володимирович Заверуха (1927—2000) — доктор біологічних наук, професор, один із видатних українських вчених–ботаніків, які збагатили ботанічну науку України й Європи відкриттями нових видів рослин, розробкою теоретичних засад філогенії та еволюції флори України.

 Ключові слова: Борис Володимирович Заверуха, наука, систематика рослин, філогенія, флористика, вид, популяризатор ботанічних знань

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

Із нового

Найпопулярніші статті