Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.

Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Series: Biology

Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 22.03.2016 р. (протокол № 8)

 

 

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

М. М. Барна - доктор біологічних наук, професор (головний редактор) (Україна)

К. С. Волков - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. В. Грубінко - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

Н. М. Дробик - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. З. Курант - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

В. І. Парпан - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О. Б. Столяр - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О.Б. Мацюк - кандидат біологічних наук, (відповідальний секретар) (Україна)

В. Р. Челак - доктор біологічних наук, професор (Молдова)

Макаї Шандор - доктор габілітований, професор (Угорщина)

І. В. Шуст - доктор біологічних наук, професор (Україна)

 

Коректори: Т.П. Мельник І.Я. Ваврів

Комп’ютерна верстка: Г.М. Голіней

Збірник входить до переліку наукових фахових видань ВАК України Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 15884-4356Р від 27.10.2009

У березні 2016 р. збірник пройшов переатестацію на новий п’ятирічний період (наказ МОН України № 241 від 09.03.2016 р., позиція № 82)

Index Copernicus  - ICV 2015 : 45.81

 

ББК 28 Н 34

Українські, російські та латинські назви рослин і тварин наведені за авторським текстом 


 

АВТОРИ НОМЕРА

 

Андрієнко-Малюк ТЛ. –– доктор біологічних наук, член науково-технічної ради, професор Мезинського національного природного парку.

Барна Л. С. –– кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ). 

Барна М. М. — доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки та зоології ТНПУ. 

Баточенко В. М. —старший науковий співробітник НПП «Северное Подолье». 

Березовська В. Ю. –– аспірантка Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАНУ. 

Водяніцький О. М. –– провідний інженер відділу біології відтворення риб Інституту гідробіології НАН України (ІГ НАНУ). 

Волошин О. С. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ. 

Ганаба Д. В. — аспірант кафедри екології Хмельницького національного університету. 

Герц А. І. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ. 

Григорюк І. П. — доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України, академік АН Вищої школи України, професор кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Національного університету біоресурсів і природокористування України. 

Грубінко В. В. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ. 

Гупало О. О. –– аспірант, провідний інженер ІГ НАНУ. 

Деркач І. В. — аспірант кафедри фізіології та екології рослин Львівського національного університету імені Івана Франка. 

Дробик Н. М. — доктор біологічних наук, декан хіміко-біологічного факультету, професор кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін, завідувач лабораторії екології та біотехнології ТНПУ. 

Задорожная Г. А. — доцент кафедры ФЧЖ Днепропетровского национального университета имени Олеся Гончара. 

Зіньковський О. Г. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ. 

Кириченко О. І. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії селекції Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА імені Г. М. Висоцького). 

Кравцова О. В. — аспірантка ІГ НАНУ. 

Крижановська М. А. — кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ботаніки та зоології ТНПУ. 

Курант В. З. –– доктор біологічних наук, професор кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ. 

Лось С. А. — кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник лабораторії селекції УкрНДІЛГА імені Г. М. Висоцького. 

Машковська С. П. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу квітниково-декоративних рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України. 

Мінічева Г. Г. — старший науковий співробітник, завідувач відділу морфофункціональної екології водної рослинності ДУ «Інститут морської біології НАН України». 

Мякушко С. А. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Пида С. В. –– доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ. 

Потрохов О. С. –– доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ. 

Рабченюк О. О. –– аспірантка кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ. 

Романюк Н. Д. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри фізіології та екології рослинЛьвівського національногоуніверситету імені Івана Франка. 

Скакальска О. І. –– науковий співробітник Кременецького ботанічного саду. 

Соколов Є. В. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник ДУ «Інститут морської біології НАН України». 

Хоменчук В. О. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ. 

Худіяш Ю. М. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ. 

Швец Г. В. –– молодший науковий співробітник ДУ «Інститут морської біології НАН України». 

Юглічек Л. С. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології Хмельницького національного університету.  

Опубліковано в Журнал за 2016 рік

В. Ю. БЕРЕЗОВСЬКА

Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України

Досліджений видовий склад фітопланктону водойм дендропарку «Олександрія» налічує 164 види, що представлені 171 вн. такс. з 9 відділів, 15 класів, 33 порядків, 55 родин і 93 родів. Найбільшим різноманіттям водоростей представлені відділи Chlorophyta − 60 видів (67 вн. такс.) або ж 39, 18 % та Bacillariophyta – 47 (48 вн. такс.) або ж 28,07 %. Значну частку у формуванні видового різноманіття складають також Euglenophyta (19) − 11,11 % та Cyanoprokaryota (17) − 9,94 %, що може свідчити про підвищений рівень трофності водойм. Проведений аналіз систематичної структури водоростей, визначені домінантні комплекси та провідні роди досліджуваних водойм. Встановлений розподіл видового багатства водоростей та їх частота трапляння у рибо-господарських ставках гідробіологічної станції, балочних ставах та руслі річки Рось. Виявлено 5 рідкісних видів для флори України (Acutodesmus javanensis (Chodat) P. Tsarenko, Acutodesmus regularis (Svirenko) P. Tsarenko, Scenedesmus bacillaris Gutw., Centritractus africanus F.E.Fritsch et M.F.Rich, Thalassiosira faurii (Gasse) Hasle), також новий для флори України вид − Anabaenopsis circularis (G.S.West) Wołosz. et V.V. Mill. У статті використанні оригінальні ілюстрації автора та фото одержанні з використанням SEM.

Ключові слова: водорості, дендропарк «Олександрія», водойми, балочні ставки, рибо-господарські р. Рось

Опубліковано в 2016. - № 3-4 (67)

Т. Л. АНДРІЄНКО-МАЛЮК, Л. С. ЮГЛІЧЕК

Мезинський національний природний парк, Хмельницький національний університет

Охарактеризовано флористичні особливості території національного природного парку «Мале Полісся», що знаходиться в східній частині Малого Полісся (Хмельниччина). Описано раритетну компоненту флори. Наведено список із 17 рідкісних видів рослин парку, занесених до Червоної книги України та 40 видів регіонально рідкісних рослин, що підлягають охороні на Хмельниччині.

Ключові слова: Мале Полісся, НПП «Мале Полісся», Хмельниччина, флора, рідкісні види

Опубліковано в 2016. - № 3-4 (67)

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.

Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Series: Biology

Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 22.03.2016 р. (протокол № 8)

 

 

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

М. М. Барна - доктор біологічних наук, професор (головний редактор) (Україна)

К. С. Волков - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. В. Грубінко - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

Н. М. Дробик - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. З. Курант - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

В. І. Парпан - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О. Б. Столяр - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О.Б. Мацюк - кандидат біологічних наук, (відповідальний секретар) (Україна)

В. Р. Челак - доктор біологічних наук, професор (Молдова)

Макаї Шандор - доктор габілітований, професор (Угорщина)

І. В. Шуст - доктор біологічних наук, професор (Україна)

 

Коректори: Т.П. Мельник І.Я. Ваврів

Комп’ютерна верстка: Г.М. Голіней

Збірник входить до переліку наукових фахових видань ВАК України Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 15884-4356Р від 27.10.2009

У березні 2016 р. збірник пройшов переатестацію на новий п’ятирічний період (наказ МОН України № 241 від 09.03.2016 р., позиція № 82)

ББК 28 Н 34

Українські, російські та латинські назви рослин і тварин наведені за авторським текстом

Опубліковано в Журнал за 2016 рік

Т. О. ТРЕТЯК, О. В. СЕВЕРИНОВСЬКА

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

У контексті завдань навчання у ЗВО адаптація першокурсників вбачається у здатності сприйняти вимоги і норми організації освітнього процесу, а також здатності розвиватися в новому для себе середовищі, реалізовувати свої здібності та потреби, не вступаючи з цим середовищем в суперечності. Від того, як довго відбувається процес адаптації, залежать негайні і перспективні успіхи студентів. Встановлено, що для студентів-першокурсників характерний помірний та високий рівень тривожності (найбільше виражений у екстра- та інтровертів і найменше – у амбівертів) та низька стресостійкість (особливо, у інтровертів), що заважає успішному оволодінню знаннями. Серед студенток домінують амбіверти з слабко вираженим або відсутнім астенічним станом, які характеризуються широким діапазоном пристосувальних можливостей. Більшість з них має сильний тип нервової системи, що відповідає сангвінічно-холеричному темпераменту і обумовлює високу працездатність та витривалість при навчанні. У 70% студентів-першокурсників встановлено високий рівень наочно-образного та предметно-дійового типу мисленн, а у 88% студентів середній та високий рівень вербально-логічного типу мислення, яке здійснюється за допомогою логічних операцій. 85% досліджених студентів мають практичний тип мислення (практики), 15% – володіють абстрактним мисленням (логіка), у 65% студентів достатньо розвинута інтуїція (інтуїтивісти), 35% – сенсорики. Встановлені достовірні негативні кореляційні зв’язки між інтроверсією та предметно-дійовим типом мислення і позитивні – між інтроверсією та інтуїтивним мисленням. Менш тривожні студенти-біологи мають позитивну кореляцію між інтроверсією та абстрактно-символічним типом мислення. У екстравертів з помірним рівнем тривоги відмічені вірогідні кореляції між екстраверсією та наочно-образним, словесно-логічним, абстрактно-символічним і креативним типами мислення. У амбівертів з помірною тривожністю існує достовірна кореляція між амбіверсією та майже всіма типами мислення, окрім предметно-дійового. У високо тривожних амбівертів суттєвий кореляційний зв’язок між амбіверсією та наочно-образним, абстрактно-символічним та креативним мисленням. Виконання завдань на більшість типів мислення супроводжувалось тенденцією до збільшення насичення гемоглобіном артеріальної крові. У студентів з високим рівнем ситуативної тривожності всі види мислення супроводжувались вірогідним збільшенням ЧСС, у студентів з помірним рівнем прояву тривоги ЧСС зменшувалась при інтуїтивному та наочно-образному мисленні і збільшувалась при словесно-логічному. Отже першочергове завдання педагогів вищої школи – допомогти студентам у швидкій адаптації до умов навчання у ВУЗі з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей та мотивувати до оволодіння засобами мислення і діяльності.

Ключові слова: студенти, перший курс, навчання, тривожність, мислення, темперамент, індивідуально-типологічні особливості

Опубліковано в 2016. - № 2 (66)

В. С. ПЕХЕНЬКО

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, кафедра загальної практики (сімейної медицини)

В роботі було вивчено вплив трьох різних методів лікування хворих з ревматоїдним артритом на показники метаболізму азоту. В дослідженні приймали участь 89 хворих (25 чол., 64 жін., у віці від 35 до 65 років) на ревматоїдний артрит. Пацієнти були розподілені на три ґрупи в залежності від виду лікування, та 20 здорових осіб. Під час дослідження у пацієнтів, що отримували терапію Ремікейдом (друга група) спостерігалось зниження оксиду азоту в системному кровотоці. На фоні фармакотерапії метатрексатом (третя група) досліджуваний показник підвищувався на протязі дослідження. Враховуючи, що рівень сумарних метаболітів оксиду азоту підвищувався пропорційно тяжкості патологічного процесу – цей показник може бути використаний в якості одного з маркерів активності процесу, тяжкості перебігу захворювання та моніторингу лікування.

Ключові слова: ревматоїдний артрит, артеріальна гіпертензія, оксид азоту

Опубліковано в 2016. - № 2 (66)

М. І. ХАРІВ, Б. В. ГУТИЙ, О. І. ВІЩУР, І. Є. СОЛОВОДЗІНСЬКА

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького, Інститут біології тварин НААН України, Львівський національний аграрний університет

Наведено результати досліджень впливу розробленого комплексного ліпосомального препарату на функціональний стан печінки, а саме: динаміку показників активності амінотрансфераз організму щурів, протеїнсинтезувальної функції печінки (рівня загального білку та його фракцій), білірубіну загального, сечовини та креатиніну за умов змодельованого оксидаційного стресу, викликаного застосуванням тетрахлорметану. Показано, що внутрішньом’язеве введення щурам дослідних груп 50% тетрахлоретану дозою 0,25 мл на 100 г маси тіла тварини, спричиняє напруження захисних систем організму і призводить до порушення функціонального стану печінки. Про це свідчить підвищення проникності клітинних оболонок гепатоцитів та мітохондріальних мембран, що спричиняє зростання активності амінотрансфераз у сироватці крові впродовж усього періоду досліджень. При цьому пригніченою залишалася протеїнсинтезувальна функція печінки. Зафіксовано зменшення вмісту загального білка, особливо, його фракції – альбумінів на 18 %. Водночас на високому рівні залишалися показники рівня креатиніну, сечовини та білірубіну загального. Для нормалізації функціонального стану печінки за оксидаційного стресу доцільно застосовувати ліпосомальний препарат, який у своєму складі містить бутафосфан, інтерферон, розторопшу плямисту та вітаміни. При застосуванні ліпосомального препарату щурам, за умов оксидаційного стресу, у крові нормалізується активність ензимів переамінування (АсАТ і АлАТ сироватки крові), білоксинтезувальна функція печінки, показників креатиніну сечовини та білірубіну загального. На 14-ту добу досліду показники, що характеризують функціональний стан печінки знаходилися у межах фізіологічних величин, що вказує на нормалізацію проникності клітинних оболонок гепатоцитів та мітохондріальних мембран, протеїнсинтезувальної функції печінки за умов оксидаційного стресу та за дії ліпосомального препарату.

Ключові слова: аспартат-амінотрансфераза; аланін-амінотрансфераза; протеїнсинтезувальна функція печінки; бутафосфан; інтерферон; розторопша плямиста; вітаміни

Опубліковано в 2016. - № 2 (66)

О. О. ПACІЧНА, Л. О. ГОРБАТЮК, М. О. ПЛАТОНОВ, О. О. ГОДЛЕВСЬКА

Інститут гідробіології НАН України

Встановлено закономірності окремої та сумісної дії йонів міді (ІІ) та мангану (ІІ) у концентраціях, що відповідають їх величинам у природних водах, на фотосинтез і дихання занурених макрофітів Najas guadalupensis (Spreng.) Magnus. Показано зменшення токсичної дії суміші йонів міді і мангану у концентрації 2–5 мкг/дм3 Cu2+ і 20–50 мкг/дм3 Mn2+ на газообмінні процеси Najas guadalupensis порівняно з впливом окремих йонів металів, що є наслідком їх антагонізму при акумуляції рослинами. За комбінованого впливу йонів міді і мангану у високих концентраціях (10–20 мкг/дм3 Cu2+ і 100–200 мкг/дм3 Mn2+) посилюється їх токсичність для фотосинтезу і дихання Najas guadalupensis, що пов’язано з накопиченням значної кількості металів у рослинах. Висока чутливість газообмінних процесів Najas guadalupensis до дії Cu2+ і Mn2+ дає можливість рекомендувати застосовування цього виду макрофітів як тест-об’єкту, а фотосинтез і дихання – як тест-функцій при біотестуванні вод, забруднених важкими металами.

Ключові слова: занурені макрофіти, водне середовище, мідь, манган, фотосинтез, дихання, акумуляція

Опубліковано в 2016. - № 2 (66)

Із нового

Найпопулярніші статті