Повідомлення

2017. - № 4 (71)

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

Тернопільський національний педагогічнний університет імені Володимира Гнатюка

22 липня 2017 року на 92 році життя помер видатний український вчений в галузі біології, ботаніки, фізіології рослин, генетичної клітинної інженерії рослин та екології, громадський і політичний діяч, доктор біологічних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державних премій України в галузі науки і хніки, віце-президент, а відтак перший віце-президент НАН України (1974—1988), голова Комісії НАН України з розробки наукової спадщини академіка В. І. Вернадського, член Українського ботанічного товариства (його президент), почесний член Російського товариства фізіологів рослин, почесний громадянин Луганська, депутат Верховної Ради УРСР 10-11 скликань, Голова Верховної Ради Української РСР 10 скликання, депутат Верховної Ради України, директор Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України (від 2004 р. – почесний його директор) — відомий в Україні, Європі та й у світі вчений – фітобіолог Костянтин Меркурійович Ситник.

 

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

Тернопільський національний педагогічнний університет імені Володимира Гнатюка

25 червня 2017 року на 89 році життя померла видатний український вчений в галузі біології, ботаніки, фітодизайну, декоративного садівництва та екології, громадський і політичний діяч, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премій України в галузі науки і техніки, директор Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (від 2008 р. – почесний директор) — відомий в Україні, Європі та й у світі вчений ботанік-орхідеолог Тетяна Михайлівна Черевченко.

 

С. В. ПИДА, І. В. КУРОЧКА, В. О. КОЗАК

Тернопільський національний педагогічнний університет імені Володимира Гнатюка

У київському видавництві «Компринт» у 2016 році вийшла друком монографія «Професор Сергій Лебедєв». Авторами монографії є відомий український фізіолог рослин, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік АН Вищої школи України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премій УААН «За видатні досягнення в аграрній науці», імені М. Г. Холодного АН УРСР, Президентів НАН України, НАН Білорусі, АН Молдови, нагород Ярослава Мудрого та Святого Володимира АН ВШ України в галузі науки і техніки, професор кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України) Іван Панасович Григорюк і кандидат історичних наук, асистент зазначеної кафедри Єгор Миколайович Богач.

 

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

Тернопільський національний педагогічнний університет імені Володимира Гнатюка

Охарактеризовані основні напрямки діяльності Бориса Володимировича Заверухи: науково-дослідний, викладацький, організаторський та суспільно-корисний. Відмічені його особистісні якості як наукового працівника, прекрасного лектора і популяризатора ботанічних знань та наставника молодого покоління щодо прищеплення їй любові до природи рідного краю та захисту рослин і рослинних угруповань в бурхливий техногенний період розвитку цивілізації на нашій планеті Земля. Борис Володимирович Заверуха (1927—2000) — доктор біологічних наук, професор, один із видатних українських вчених–ботаніків, які збагатили ботанічну науку України й Європи відкриттями нових видів рослин, розробкою теоретичних засад філогенії та еволюції флори України.

 Ключові слова: Борис Володимирович Заверуха, наука, систематика рослин, філогенія, флористика, вид, популяризатор ботанічних знань

В. Д. ГУБ’ЯК

Теребовлянське вище училище культури

Історія науки й техніки є надзвичайно важливою складовою сучасної української історичної науки. Серед провідних науковців України у цій галузі чільне місце належить талановитому вченому та педагогу, доктору біологічних наук, професору, директору Центру досліджень з історії науки й техніки ім. О.П. Бородіна Державного економіко-технологічного університету транспорту Олегу Ярославовичу Пилипчуку. У 2017 році вчений відзначає своє 70-ліття.

 

О. М. ЛАКУСТА, С. С. РУДЕНКО

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Вперше здійснено дослідження вмісту сполук Карбону у колодязній воді різних водозбірних басейнів Чернівецької області (за період 2013-2014 рр.). Виявлено, що рівень гідрокарбонатів та діоксиду Карбону у питній воді колодязів Північної Буковини не є стабільним, і за досліджуваний період показав тенденцію до зростання. Доведено, що концентрації НСO3- та СО2 синергують як з агрохімічними, агроекологічними показниками, так і з деякими характеристиками агронавантаження. Показано певні відмінності за вмістом вуглекислого газу у криницях, розташованих на територіях різних водозбірних басейнів регіону.

Ключові слова: колодязна вода, гідрокарбонати, діоксид Карбону, агроекологічні показники, агрохімічні показники, агронавантаження, Чернівецька область, Дністер, Прут, Сірет

Я. І. КАПЕЛЮХ

Природний заповідник "Медобори"

У статті наведено короткі відомості про особливості денних лускокрилих, їх біологічні особливості та поширення. Подані короткі відомості про екологічні умови існування денних метеликів на території природного заповідника «Медобори», вказано на найбільш цікаві їх екологічні групи. Збір та монтування комах проводили упродовж 16 років за загальноприйнятими в ентомології методиками. Нині в ентомологічній колекції заповідника зберігається 596 особин 101 виду метеликів, які відносяться до денних лускокрилих за способом життя та особливостями будови. У статті наведено їх систематичний перелік з короткими екологічними анотаціями. Серед перерахованих лускокрилих тут виявлено перебування 6 видів, занесених у Червону книгу України (2009), 3 – у Європейський Червоний список та 1 – у список МСОП. Особливу увагу викликають види степового та лучно-степового комплексу, які збереглися тут на невеликих острівцях аборигенних біотопів, та погранично-ареальні види, що вказує на значення заповідної території для збереження біорізноманіття.

Ключові слова: денні лускокрилі, екологічні анотації, природний заповідник

І. В. КАЛІНІН

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Сучасне загострення антропогенного забруднення є однією з найважливіших проблем, що обумовлює необхідність вивчення механізмів адаптації організмів до важких металів, як найнебезпечніших забруднювачів. У статті показано розподіл і взаємодію важких металів (Купруму, Цинку, Кадмію і Плюмбуму) в тканинах крові, печінки та нирок щурів після експериментальної інтоксикації.

Ключові слова: Купрум, Цинк, Кадмій, Плюмбум, кров, печінка, нирки, щури

Л. О. ШЕВЧИК, І. М. ГРОД

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

В статті наведена порівняльна характеристика іхтіофаун водойм міста Тернополя, зокрема річки Серет та Тернопільського ставу. Детально проаналізовано таксономічну структуру, видовий склад іхтіофаун обох водойм. Аналіз оцінки різноманіття здійснено шляхом вивчення показників індексу Шенона, подібність яких пояснюється специфікою структури домінування видів. Іхтіофауна району дослідження в основному представлена прісноводними місцевими видами, хоча є серед них і вселенці: ротань-головешка, колючка триголкова, карась сріблястий. Охоронний статус всіх видів риб за оцінками МСОП належать до категорії Least Concern (LC), тобто всі вони знаходяться під невеликою загрозою.

Ключові слова: іхтіофауна, таксономічна структура, видове багатство, видове різноманіття, таксономічне різноманіття

В. П. ГАНДЗЮРА, В. Ф. КОВАЛЕНКО, І. А. ЗЛАЦЬКІЙ, М. С. ОСМАЛЕНИЙ, О. В. ПЕЛІШЕНКО

Національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини», кафедра екології та зоології, Інститут колоїдної хімії та хімії води імені А. В. Думанського НАН України, Лабораторія біомаркерів та біотестування

З’ясовані адаптаційні механізми риб і ракоподібних до залишкового токсичного забруднення міських стічних вод після їх біологічного очищення. Встановлено, що за несприятливих умов існування в популяціях гідробіонтів збільшуються показники плодючості на фоні зниження значень виживання. У риб в токсичному середовищі зростає інтенсивність метаболічних процесів за рахунок зменшення маси і розмірів тіла. Це сприяє підвищенню резистентності гідробіонтів до несприятливих умов водного середовища.

Ключові слова: адаптація, гідробіонти, біотестування вод, токсичність, плодючість, виживання, популяція

І. І. АБРАМ’ЮК, С. О. АФАНАСЬЄВ, М. Т. ПРІМАЧОВ

Інститут гідробіології НАН України

Встановлено, що ранні личинки коропових риб (плітка, Rutilus rutilus (L.); краснопірка, Scardinius erythrophthalmus (L.); верховодка, Alburnus alburnus (L.); плоскирка, Blicca bjoerkna (L.); гірчак, Rhodeus amаrus (Bloch); короп, Cyprinus carpio L.) характеризуються близькими показниками максимальної швидкості плавання, що пов’язано зі схожістю форми їх тіла. У процесі перетворення у мальків молодь набуває характерних для свого виду пропорцій, що обумовлює різницю у їх максимальній швидкості плавання: швидшою є молодь з видовженою формою тіла (верховодка, плітка), повільнішою – округла молодь коропа та гірчака.

Ключові слова: максимальна швидкість плавання, личинки, мальки, коропові риби, форма тіла

В. М. МАРЦЕНЮК, О. С. ПОТРОХОВ, О. Г. ЗІНЬКОВСЬКИЙ, М. В. ПРИЧЕПА, О. М. ВОДЯНІЦЬКИЙ

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено адаптивні реакцій риб за участі глюкози та гормонів, які регулюють енергетичний обмін в організмі риб за умов підвищеної мінералізації води. Встановлено, що за даних умов вміст тиреоїдних гормонів та глюкози у плазмі крові риб змінюється видоспецифічно. За мінералізації води 1040 мг/дм3 відмічено зниження вмісту трийодтироніну (Т3) у крові коропа, окуня і плітки та зростання рівня гормону із підвищенням мінералізації, що може свідчити про розвиток адаптивної реакції організму до несприятливих чинників середовища існування. В окуня зафіксовано вірогідне зниження вмісту тироксину (Т4) у 5,62 рази відносно контролю за мінералізації 2080 мг/дм3, що може бути викликано здатністю Т3 та Т4 до взаємозаміщення з метою підтримання гомеостазу на відповідному рівні. В діапазоні мінералізації води 520-2080 мг/дм3 зафіксовано зростання вмісту кортизолу у коропа та плітки відповідно у 3,13 та 3,87 рази за максимальної експозиції (2080 мг/дм3), що може пояснюватись розвитком в організмі цих видів стрес реакції, яка супроводжується мобілізацією енергетичних ресурсів. Вміст глюкози в організмі окуня може свідчити про використання цієї енергоємної сполуки на забезпечення процесів підтримання градієнтів концентрації йонів у тканинах, що спрямовано на забезпечення внутрішньоклітинного осмотичного балансу. Отримані результати вказують на те, що окунь є більш чутливим до підвищення мінералізації води, ніж короп та плітка.

Ключові слова: короп, окунь, плітка, мінералізація, адаптивна реакція, гормони, тироксин, трийодтиронін, кортизол, глюкоза

О. Я. ЛУКАШІВ, О. І. БОДНАР, В. В. ГРУБІНКО

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Доведено переважаючий позитивний вплив селенхромліпідного комплексу з Chlorella vulgaris Biej. порівняно з неорганічними сполуками хрому (III) і селену (IV), на метаболічні процеси у щурів за стрептозотоцин-нікотинамід-індукованого цукрового діабету 2-го типу на тлі ожиріння. Зазначений комплекс більшою мірою сприяв нормалізації низки показників антиоксидантної системи, покращенню вуглеводного обміну, зниженню інтоксикаційного фону, який супроводжує цукровий діабет. Ліпідні субстанції з водоростей, збагачені мікроелементами, є перспективнішими у профілактиці та корекції метаболічних і регуляторних процесів, ніж неорганічні солі хрому і селену.

Ключові слова: біологічно активні добавки, цукровий діабет, селен, хром,водорості

І. М. БУЗДУГА, Р. А. ВОЛКОВ, І. І. ПАНЧУК

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Досліджено вплив екзогенної сахарози та температури вирощування на активність аскорбат пероксидази (APX) у листках арабідопсису за дії теплового стресу. Доведено, що для рослин, які зростали при 20ºС присутність сахарози в інкубаційному буфері необхідна для стабілізації АРХ і за умов помірного (37ºС) теплового стресу, тоді як у рослин, що культивувались за 28ºС, фермент залишався стабільним і за відсутності сахарози. За дії жорсткого теплового стресу підвищена температура попереднього культивування та присутність сахарози у буфері є факторами, які забезпечують часткову стабілізацію АРХ.

Ключові слова: аскорбат пероксидаза, Arabidopsis thaliana, тепловий стрес, сахароза

М. О. ШТОГРИН, А. О. ШТОГУН

Національний природний парк «Кременецькі гори»

Охарактеризовано закономірності дослідження лісових фітоценозів на території національного парку «Кременецькі гори». Описано вплив природних умов на поширення рослинних угруповань. Наведено систему природоохоронних заходів щодо охорони та збереження рідкісних лісових видів рослин, розроблено менеджмент-план.

Ключові слова: національний природний парк «Кременецькі гори», менеджмент-план, природоохоронні заходи, інвентаризація

Н. І. ЦИЦЮРА

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка

Проведено таксономічний огляд роду Chamaecyparis у культурних фітоландшафтах Волино-Поділля. Дано морфологічну та біолого-екологічну характеристику видів Ch. lawsoniana Parl., Ch. nootkatensis (Lamb.) Spach, Ch. obtusa Sieb.et Zucc., Ch. pisifera Sieb.et Zucc. і вказано місця росту найстаріших екземплярів на Волино-Поділлі. Досліджено поліваріантність формового складу Ch. lawsoniana, Ch. nootkatensis, Ch. obtusa, Ch. pisifera та здійснено його класифікацію. Встановлено, що надгрупа А (ювенільні форми, хвоя голчаста) представлена 5 таксонами (12,5%), надгрупа Б (перехідні форми, хвоя проміжного типу) – 9 таксонами (22,5%), надгрупа В (лускоподібна хвоя) – 26 таксонами (65%). Ростова група містить 9 форм (34,6%), колірно-ростова – 5 форм (19,2%), колірна – 12 форм (46,2%). Великорослих форм є 7 (50%), середньорослих – 3 (21,4%), низькорослих – 4 (28,6%). Відхилення за формою крони мають 5 форм (35,7%), відхилення за формою крони та будовою пагонів – 9 форм (64,3%). Рекомендовано ювенільні форми з голчастою хвоєю та хвоєю проміжного типу надгруп А і Б використовувати для створення мережаних композицій із легкою, тонкою структурою галуження та негустою хвоєю. Великорослі форми ростової групи надгрупи В можна використовувати як солітери чи для створення зелених стін, середньорослі – для створення зеленого покриву різної форми: округлої, гострокінцевої чи контрастної, низькорослі форми є ідеальним матеріалом для створення бордюрів і кам’янистих гірок. Форми колірно-ростової та колірної груп надгрупи В слід використовувати для надання композиціям колориту, як домінанти чи доповнення до зеленолистяних рослинних груп.

Ключові слова: Chamaecyparis, ювенільна, перехідна, ростова, колірна, колірно-ростова форми

С. О. ПРИПЛАВКО, В. М. ГАВІЙ, С. О. КОВАЛЕНКО

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

У статті наведені результати впливу гербіциду Антибур’ян на процеси росту, врожайність та якість врожаю кукурудзи цукрової. Встановлено, що гербіцид Антибур`ян сприяє приросту зеленої маси рослин кукурудзи на всіх фазах росту. Показники врожайності та якості врожаю при цьому були нижчими від показників у контрольному варіанті.

Ключові слова: гербіцид, кукурудза, схожість насіння, забур’яненість посівів, врожайність, якість врожаю

Л. Л. ОНУК, А. М. ЛІСНІЧУК

Кременецький ботанічний сад

У статті наводяться результати 10-річного вирощування у культурі Кременецького ботанічного саду рідкісного ендемічного та реліктового виду Leptopus chinensis (Bunge) Pojark. (Phyllanthaceae). Наводяться дані по фенології, стійкості до кліматичних умов та шкідників в умовах інтродукції. Окреслені перспективи його використання в озелененні садів та парків населених пунктів Західної України.

Ключові слова: інтродукція, рідкісний вид, Leptopus chinensis, збільшення біорізноманіття, збереження у культурі, перспективи, озеленення

І. Л. МОРДАТЕНКО

Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАНУ

Досліджувана ділянка розташована в центральній частині парку і простягається вздовж Східної балки. Дана територія включає в себе рівнинну частину, схили балки та дві штучні водойми: стави Дзеркальний, Лазневий, що знаходяться внизу цієї балки. Було вивчено історичне минуле, рельєф балки, визначено сучасний склад та стан насаджень на даній території. Зокрема, здійснено подеревну інвентаризацію рослин, проведено розподіл дендрофлори за життєвими формами, групами росту, встановлено вікову структуру насадження.

Ключові слова: дендропарк, насадження, деревна рослинність, ландшафтна композиція

А. В. КЛИМЕНКО

Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України

Наведена довідка про археологічні та історичні об’єкти на території Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Вивчений сучасний стан територій, на яких знаходяться пам'ятки культурної та історичної спадщини. Запропоновані пропозиції по їх реконструкції та використанню. Археологічні дослідження, проведені у 1971 р. під керівництвом І.І. Мовчана дали змогу виявити на мисі «Чайка» рештки поселення пізьньотрипільського часу (ІІІ тисячоліття до н.е.), про що свідчать залишки господарських ям, знаряддя праці, кераміка. Значна частина цього поселення зруйнована в результаті обвалів крутих схилів Дніпра. Трипільська культура – унікальне явище, отримала назву від села Трипілля на Київщині, де археолог В.В. Хвойка вперше знайшов залишки кераміки з незвичним орнаментом [3]. Пізніше залишки трипільських поселень були знайдені і на території сучасного Києва і в багатьох інших місцях України, Молдови, Румунії. Археологи датують ці поселення IV–III тис. до н.е. У пізьньотрипільську добу поселення будувалися на високих пагорбах або мисах поруч з виходом джерельної води, водоймою або річкою. В Румунії ця культура носить назву Кукутень. ЮНЕСКО пропонує включити 2000 пам’яток культури Трипілля-Кукутень у список всесвітньої спадщини.

Ключові слова: археологічні знахідки, Трипільська культура, культурна спадщина, дорожня мережа, насадження

Д. І. БІДОЛАХ, Ю. Г. ГРИНЮК, В. С. КУЗЬОВИЧ, Б. М. ТРИГУБА, С. М. ПІДХОВНА

ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»

Проведено інвентаризацію дендрофлори старовинного парку в селі Більче-Золоте Тернопільської області. Окреслено фітосанітарний стан та загальні таксаційні характеристики зелених насаджень. Встановлено, що загальний показник відносного життєвого стану зелених насаджень парку дорівнює 78 %, що відповідає оцінці «добре». Тим не менше, в парку необхідно провести комплекс санітарно-оздоровчих і реконструкційних заходів. Розроблено перспективний план розвитку парку шляхом його оздоровлення та реконструкції.

Ключові слова: Старовинні парки, інвентаризація дендрофлори, фітосанітарний стан, оздоровлення паркових насаджень

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА, Н. А. КАРПЛЮК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Охарактеризовано особливості біології цвітіння ранньої (var. praecox Сzern.) і пізньої (var. tardiflora Сzern.) форм дуба звичайного (Quercus robur L.) в умовах Західного Поділля. Встановлено, що біологія цвітіння у дуба звичайного, як це спостерігається і в інших деревних рослин, зумовлений біологічними особливостями виду і екологічними умовами (температурному режиму, вологістю повітря та освітленню) його зростання [5; 16; 23; 26]. Різним аспектам цього процесу присвячено низку публікацій. У багатьох однодомних полікарпічних рослин (види родів Betula L., Juglans L., Alnus Mill., Corylus L., Quercus L., Acer L. та ін.) цвітіння жіночої генеративної сфери, порівняно з чоловічою, відбувається значно пізніше [16; 26]. Дуб звичайний (Quercus robur L.), який належить до родини Букові (Fagaceae Dumort), — однодомна рослина, для якої характерна наявність стабільно закріплених статевих ознак (Swanson, 1963, цит. за: [19]). Наші трирічні дослідження біології цвітіння ранньої (var. praecox Сzern.) і пізньої (var. tardiflora Сzern.) форм дуба звичайного (Quercus robur L.) в умовах Західного Поділля показали, що цвітіння чоловічої генеративної сфери порівняно з жіночою відбувається значно раніше. Причому встановлено, що цвітіння ранньої форми з року в рік відбувається скоріше на два-три тижні порівняно з пізньою формою, незалежно від коливання температурного режиму, вологості повітря та освітленості місця зростання обох форм і триває протягом декількох тижнів у весняний (квітень-травень) і завершується залежно від кліматичних умов наприкінці квітня — на початку чи в кінці травня. Водночас нами встановлено, що біологія цвітіння у ранньої (var. praecox Сzern.) і пізньої (var. tardiflora Сzern.) форм дуба звичайного (Quercus robur L.) в умовах Західного Поділля протікає не одночасно. Цвітіння чоловічої і жіночої генеративних сфер у ранньої форми дослідженого виду протікає майже на два–три тижні (16—20) днів скоріше порівняно з такими ж процесами у пізньої форми. Тому нам вбачається, що доцільно зупинитися на особливостях біології цвітіння чоловічої і жіночої генеративних сфер у ранньої та пізньої форм дуба звичайного в умовах Західного Поділля.

Ключові слова: Західне Поділля, Quercus robur L., рання форма (var. praecox Сzern.), пізня форма (var. tardiflora Сzern.), біологія цвітіння, чоловіча генеративна сфера, жіноча генеративна сфера, температурний режим, вологість повітря, освітленість

Із нового

Найпопулярніші статті