О. О. ПАСІЧНА, Л. О. ГОРБАТЮК, М. О. ПЛАТОНОВ, С. П. БУРМІСТРЕНКО, О. О. ГОДЛЕВСЬКА

Інститут гідробіології НАН України, Національний університет біоресурсів і природокористування України

З метою встановлення впливу викидів з міста Києва важких металів на водні екосистеми Канівського водосховища досліджували накопичення міді та мангану водяними макрофітами, зібраними на ділянках Канівського водосховища до та після основної міської забудови. Встановлено, що макрофіти, зібрані у Канівському водосховищі після Києва, у більшості випадків накопичували більше міді і мангану, ніж ті, що були зібрані на ділянках до Києва, що може свідчити про збільшення ступеня забруднення води цими металами за впливу мегаполісу.

Ключові слова: Канівське водосховище, Київ, мідь, манган, водяні макрофіти, акумуляція

О. О. ПACІЧНА, Л. О. ГОРБАТЮК, М. О. ПЛАТОНОВ, О. О. ГОДЛЕВСЬКА

Інститут гідробіології НАН України

Встановлено закономірності окремої та сумісної дії йонів міді (ІІ) та мангану (ІІ) у концентраціях, що відповідають їх величинам у природних водах, на фотосинтез і дихання занурених макрофітів Najas guadalupensis (Spreng.) Magnus. Показано зменшення токсичної дії суміші йонів міді і мангану у концентрації 2–5 мкг/дм3 Cu2+ і 20–50 мкг/дм3 Mn2+ на газообмінні процеси Najas guadalupensis порівняно з впливом окремих йонів металів, що є наслідком їх антагонізму при акумуляції рослинами. За комбінованого впливу йонів міді і мангану у високих концентраціях (10–20 мкг/дм3 Cu2+ і 100–200 мкг/дм3 Mn2+) посилюється їх токсичність для фотосинтезу і дихання Najas guadalupensis, що пов’язано з накопиченням значної кількості металів у рослинах. Висока чутливість газообмінних процесів Najas guadalupensis до дії Cu2+ і Mn2+ дає можливість рекомендувати застосовування цього виду макрофітів як тест-об’єкту, а фотосинтез і дихання – як тест-функцій при біотестуванні вод, забруднених важкими металами.

Ключові слова: занурені макрофіти, водне середовище, мідь, манган, фотосинтез, дихання, акумуляція

Т.С. ШАРАМОК, Н.Б. ЄСІПОВА

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Досліджено дію іонів міді на морфологічні показники крові карася сріблястого. Підвищення вмісту міді у воді призводить до патологічних змін в еритроцитах (пойкілоцитозу, фестончатості, зсуву ядра) та змін у лейкоцитарній формулі. При дослідженні впливу дефіциту розчиненого у воді кисню на еритроцити периферійної крові різних за біологією видів риб (щука, лящ, карась сріблястий) були виявлені однотипові патологічні ознаки в структурі еритроцитів, а саме − вірогідне збільшення кількості клітин з явищами каріолізису, хроматолізісу, а в ляща − пойкілоцитозу. У карася, на відміну від інших риб, зустрічаються еритроцити в стані амітозу як у контролі, так і в досліді, але у дослідних риб їх кількість збільшується в десятки разів. Тобто, морфо-структуру клітин червоної крові риб можна використовувати в якості чутливого індикатору при визначенні оптимальних меж кисневого режиму для різних видів риб та як еталон еколого-фізіологічного стану риб в період антропогенного впливу на водойми.

Ключові слова: мідь, гіпоксичні умови, кров, лящ, щука, карась сріблястий

Т.І. БІЛИК, О.М. ТИХЕНКО

Національний авіаційний університет

Визначено вміст важких металів в різних видах макрофітів. Встановлено, що найбільшу акумулюючу здатність щодо металівмають рдесник кучерявий та очерет звичайний. Запропоновано використання цих видів рослин для очищення води та покрашення стану водойм.

Ключові слова: акумуляція, важкі метали, макрофіти, кадмій, мідь, свинець, цинк

В.О. КОВАЛЬ

Досліджено зміни морфологічних показників коропа за дії йонів міді. Виявлено залежність між віковими особливостями риб та відповіддю на дію токсичного середовища. Показано, що більш згубна дія токсиканта проявляється у молодших риб (цьогорічки) – відбувається значне зростання показників індексу печінки та селезінки.

Ключові слова: короп, мідь, морфологічні показники, індекс печінки, індекс селезінки