Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

І. І. АБРАМ’ЮК, С. О. АФАНАСЬЄВ, М. Т. ПРІМАЧОВ

Інститут гідробіології НАН України

Встановлено, що ранні личинки коропових риб (плітка, Rutilus rutilus (L.); краснопірка, Scardinius erythrophthalmus (L.); верховодка, Alburnus alburnus (L.); плоскирка, Blicca bjoerkna (L.); гірчак, Rhodeus amаrus (Bloch); короп, Cyprinus carpio L.) характеризуються близькими показниками максимальної швидкості плавання, що пов’язано зі схожістю форми їх тіла. У процесі перетворення у мальків молодь набуває характерних для свого виду пропорцій, що обумовлює різницю у їх максимальній швидкості плавання: швидшою є молодь з видовженою формою тіла (верховодка, плітка), повільнішою – округла молодь коропа та гірчака.

Ключові слова: максимальна швидкість плавання, личинки, мальки, коропові риби, форма тіла

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

В. М. МАРЦЕНЮК, О. С. ПОТРОХОВ, О. Г. ЗІНЬКОВСЬКИЙ, М. В. ПРИЧЕПА, О. М. ВОДЯНІЦЬКИЙ

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено адаптивні реакцій риб за участі глюкози та гормонів, які регулюють енергетичний обмін в організмі риб за умов підвищеної мінералізації води. Встановлено, що за даних умов вміст тиреоїдних гормонів та глюкози у плазмі крові риб змінюється видоспецифічно. За мінералізації води 1040 мг/дм3 відмічено зниження вмісту трийодтироніну (Т3) у крові коропа, окуня і плітки та зростання рівня гормону із підвищенням мінералізації, що може свідчити про розвиток адаптивної реакції організму до несприятливих чинників середовища існування. В окуня зафіксовано вірогідне зниження вмісту тироксину (Т4) у 5,62 рази відносно контролю за мінералізації 2080 мг/дм3, що може бути викликано здатністю Т3 та Т4 до взаємозаміщення з метою підтримання гомеостазу на відповідному рівні. В діапазоні мінералізації води 520-2080 мг/дм3 зафіксовано зростання вмісту кортизолу у коропа та плітки відповідно у 3,13 та 3,87 рази за максимальної експозиції (2080 мг/дм3), що може пояснюватись розвитком в організмі цих видів стрес реакції, яка супроводжується мобілізацією енергетичних ресурсів. Вміст глюкози в організмі окуня може свідчити про використання цієї енергоємної сполуки на забезпечення процесів підтримання градієнтів концентрації йонів у тканинах, що спрямовано на забезпечення внутрішньоклітинного осмотичного балансу. Отримані результати вказують на те, що окунь є більш чутливим до підвищення мінералізації води, ніж короп та плітка.

Ключові слова: короп, окунь, плітка, мінералізація, адаптивна реакція, гормони, тироксин, трийодтиронін, кортизол, глюкоза

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

О. Я. ЛУКАШІВ, О. І. БОДНАР, В. В. ГРУБІНКО

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Доведено переважаючий позитивний вплив селенхромліпідного комплексу з Chlorella vulgaris Biej. порівняно з неорганічними сполуками хрому (III) і селену (IV), на метаболічні процеси у щурів за стрептозотоцин-нікотинамід-індукованого цукрового діабету 2-го типу на тлі ожиріння. Зазначений комплекс більшою мірою сприяв нормалізації низки показників антиоксидантної системи, покращенню вуглеводного обміну, зниженню інтоксикаційного фону, який супроводжує цукровий діабет. Ліпідні субстанції з водоростей, збагачені мікроелементами, є перспективнішими у профілактиці та корекції метаболічних і регуляторних процесів, ніж неорганічні солі хрому і селену.

Ключові слова: біологічно активні добавки, цукровий діабет, селен, хром,водорості

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

І. М. БУЗДУГА, Р. А. ВОЛКОВ, І. І. ПАНЧУК

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Досліджено вплив екзогенної сахарози та температури вирощування на активність аскорбат пероксидази (APX) у листках арабідопсису за дії теплового стресу. Доведено, що для рослин, які зростали при 20ºС присутність сахарози в інкубаційному буфері необхідна для стабілізації АРХ і за умов помірного (37ºС) теплового стресу, тоді як у рослин, що культивувались за 28ºС, фермент залишався стабільним і за відсутності сахарози. За дії жорсткого теплового стресу підвищена температура попереднього культивування та присутність сахарози у буфері є факторами, які забезпечують часткову стабілізацію АРХ.

Ключові слова: аскорбат пероксидаза, Arabidopsis thaliana, тепловий стрес, сахароза

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

М. О. ШТОГРИН, А. О. ШТОГУН

Національний природний парк «Кременецькі гори»

Охарактеризовано закономірності дослідження лісових фітоценозів на території національного парку «Кременецькі гори». Описано вплив природних умов на поширення рослинних угруповань. Наведено систему природоохоронних заходів щодо охорони та збереження рідкісних лісових видів рослин, розроблено менеджмент-план.

Ключові слова: національний природний парк «Кременецькі гори», менеджмент-план, природоохоронні заходи, інвентаризація

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

Н. І. ЦИЦЮРА

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка

Проведено таксономічний огляд роду Chamaecyparis у культурних фітоландшафтах Волино-Поділля. Дано морфологічну та біолого-екологічну характеристику видів Ch. lawsoniana Parl., Ch. nootkatensis (Lamb.) Spach, Ch. obtusa Sieb.et Zucc., Ch. pisifera Sieb.et Zucc. і вказано місця росту найстаріших екземплярів на Волино-Поділлі. Досліджено поліваріантність формового складу Ch. lawsoniana, Ch. nootkatensis, Ch. obtusa, Ch. pisifera та здійснено його класифікацію. Встановлено, що надгрупа А (ювенільні форми, хвоя голчаста) представлена 5 таксонами (12,5%), надгрупа Б (перехідні форми, хвоя проміжного типу) – 9 таксонами (22,5%), надгрупа В (лускоподібна хвоя) – 26 таксонами (65%). Ростова група містить 9 форм (34,6%), колірно-ростова – 5 форм (19,2%), колірна – 12 форм (46,2%). Великорослих форм є 7 (50%), середньорослих – 3 (21,4%), низькорослих – 4 (28,6%). Відхилення за формою крони мають 5 форм (35,7%), відхилення за формою крони та будовою пагонів – 9 форм (64,3%). Рекомендовано ювенільні форми з голчастою хвоєю та хвоєю проміжного типу надгруп А і Б використовувати для створення мережаних композицій із легкою, тонкою структурою галуження та негустою хвоєю. Великорослі форми ростової групи надгрупи В можна використовувати як солітери чи для створення зелених стін, середньорослі – для створення зеленого покриву різної форми: округлої, гострокінцевої чи контрастної, низькорослі форми є ідеальним матеріалом для створення бордюрів і кам’янистих гірок. Форми колірно-ростової та колірної груп надгрупи В слід використовувати для надання композиціям колориту, як домінанти чи доповнення до зеленолистяних рослинних груп.

Ключові слова: Chamaecyparis, ювенільна, перехідна, ростова, колірна, колірно-ростова форми

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

С. О. ПРИПЛАВКО, В. М. ГАВІЙ, С. О. КОВАЛЕНКО

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

У статті наведені результати впливу гербіциду Антибур’ян на процеси росту, врожайність та якість врожаю кукурудзи цукрової. Встановлено, що гербіцид Антибур`ян сприяє приросту зеленої маси рослин кукурудзи на всіх фазах росту. Показники врожайності та якості врожаю при цьому були нижчими від показників у контрольному варіанті.

Ключові слова: гербіцид, кукурудза, схожість насіння, забур’яненість посівів, врожайність, якість врожаю

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

Л. Л. ОНУК, А. М. ЛІСНІЧУК

Кременецький ботанічний сад

У статті наводяться результати 10-річного вирощування у культурі Кременецького ботанічного саду рідкісного ендемічного та реліктового виду Leptopus chinensis (Bunge) Pojark. (Phyllanthaceae). Наводяться дані по фенології, стійкості до кліматичних умов та шкідників в умовах інтродукції. Окреслені перспективи його використання в озелененні садів та парків населених пунктів Західної України.

Ключові слова: інтродукція, рідкісний вид, Leptopus chinensis, збільшення біорізноманіття, збереження у культурі, перспективи, озеленення

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

І. Л. МОРДАТЕНКО

Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАНУ

Досліджувана ділянка розташована в центральній частині парку і простягається вздовж Східної балки. Дана територія включає в себе рівнинну частину, схили балки та дві штучні водойми: стави Дзеркальний, Лазневий, що знаходяться внизу цієї балки. Було вивчено історичне минуле, рельєф балки, визначено сучасний склад та стан насаджень на даній території. Зокрема, здійснено подеревну інвентаризацію рослин, проведено розподіл дендрофлори за життєвими формами, групами росту, встановлено вікову структуру насадження.

Ключові слова: дендропарк, насадження, деревна рослинність, ландшафтна композиція

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

А. В. КЛИМЕНКО

Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України

Наведена довідка про археологічні та історичні об’єкти на території Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Вивчений сучасний стан територій, на яких знаходяться пам'ятки культурної та історичної спадщини. Запропоновані пропозиції по їх реконструкції та використанню. Археологічні дослідження, проведені у 1971 р. під керівництвом І.І. Мовчана дали змогу виявити на мисі «Чайка» рештки поселення пізьньотрипільського часу (ІІІ тисячоліття до н.е.), про що свідчать залишки господарських ям, знаряддя праці, кераміка. Значна частина цього поселення зруйнована в результаті обвалів крутих схилів Дніпра. Трипільська культура – унікальне явище, отримала назву від села Трипілля на Київщині, де археолог В.В. Хвойка вперше знайшов залишки кераміки з незвичним орнаментом [3]. Пізніше залишки трипільських поселень були знайдені і на території сучасного Києва і в багатьох інших місцях України, Молдови, Румунії. Археологи датують ці поселення IV–III тис. до н.е. У пізьньотрипільську добу поселення будувалися на високих пагорбах або мисах поруч з виходом джерельної води, водоймою або річкою. В Румунії ця культура носить назву Кукутень. ЮНЕСКО пропонує включити 2000 пам’яток культури Трипілля-Кукутень у список всесвітньої спадщини.

Ключові слова: археологічні знахідки, Трипільська культура, культурна спадщина, дорожня мережа, насадження

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

Із нового

Найпопулярніші статті