О. И. СКАКАЛЬСКАЯ, В. Н. БАТОЧЕНКО

Кременецкий ботанический сад, НПП «Пивничне Подилля»

Ключевые слова: фитоценоз, ассоциации, численность, D. rotundifolia; структура

Д. В. ГАНАБА

Хмельницький національний університет

У статті проаналізовано таксономічне різноманіття вуличної дендрофлори міста Хмельницького. Визначено, що вулична дендрофлора представлена 36 видами, 20 родами та 13 родинами. Найповніше у вуличних насадженнях представлені клен гостролистий, ясен звичайний, тополя пірамідальна, береза повисла тощо. Із хвойних рослин найбільш поширеними є туя західна. Характерним недоліком озеленення вулиць Хмельницького є незначний асортимент вуличних деревних рослин та безсистемність у їх видовому доборі, відсутність науково обґрунтованого підходу у її вирішенні проблем видового різноманіття. На частині вулиць спостерігається одно видова посадка деревних насаджень. Дендрофлора міста Хмельницького представлена як аборигенними, так і інтродукованими видами, які пройшли акліматизацію й повноцінно представлені як вуличні насадження. Аналіз впливу абіотичних факторів на розвиток рослин засвідчив, що більшість вуличних насаджень є витривалими до нестачі світла, невибагливими до мінерального живлення грунту та нестачі вологи. Більшість видів вуличних рослин є посухо- та морозостійкими. З метою покращення фіто санітарного стану вуличних насаджень міста рекомендовано урізноманітнити видовий склад рослин, що пройшли багаторічні випробування та акліматизацію, а також замінити окремі рослини, які втратили своє функціональне та декоративне значення.

Ключові слова: таксономічний аналіз, видове різноманіття, деревні рослини, вулична дендрофлора, місто

В. Ю. БЕРЕЗОВСЬКА

Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України

Досліджений видовий склад фітопланктону водойм дендропарку «Олександрія» налічує 164 види, що представлені 171 вн. такс. з 9 відділів, 15 класів, 33 порядків, 55 родин і 93 родів. Найбільшим різноманіттям водоростей представлені відділи Chlorophyta − 60 видів (67 вн. такс.) або ж 39, 18 % та Bacillariophyta – 47 (48 вн. такс.) або ж 28,07 %. Значну частку у формуванні видового різноманіття складають також Euglenophyta (19) − 11,11 % та Cyanoprokaryota (17) − 9,94 %, що може свідчити про підвищений рівень трофності водойм. Проведений аналіз систематичної структури водоростей, визначені домінантні комплекси та провідні роди досліджуваних водойм. Встановлений розподіл видового багатства водоростей та їх частота трапляння у рибо-господарських ставках гідробіологічної станції, балочних ставах та руслі річки Рось. Виявлено 5 рідкісних видів для флори України (Acutodesmus javanensis (Chodat) P. Tsarenko, Acutodesmus regularis (Svirenko) P. Tsarenko, Scenedesmus bacillaris Gutw., Centritractus africanus F.E.Fritsch et M.F.Rich, Thalassiosira faurii (Gasse) Hasle), також новий для флори України вид − Anabaenopsis circularis (G.S.West) Wołosz. et V.V. Mill. У статті використанні оригінальні ілюстрації автора та фото одержанні з використанням SEM.

Ключові слова: водорості, дендропарк «Олександрія», водойми, балочні ставки, рибо-господарські р. Рось

Т. Л. АНДРІЄНКО-МАЛЮК, Л. С. ЮГЛІЧЕК

Мезинський національний природний парк, Хмельницький національний університет

Охарактеризовано флористичні особливості території національного природного парку «Мале Полісся», що знаходиться в східній частині Малого Полісся (Хмельниччина). Описано раритетну компоненту флори. Наведено список із 17 рідкісних видів рослин парку, занесених до Червоної книги України та 40 видів регіонально рідкісних рослин, що підлягають охороні на Хмельниччині.

Ключові слова: Мале Полісся, НПП «Мале Полісся», Хмельниччина, флора, рідкісні види

Т. О. ТРЕТЯК, О. В. СЕВЕРИНОВСЬКА

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

У контексті завдань навчання у ЗВО адаптація першокурсників вбачається у здатності сприйняти вимоги і норми організації освітнього процесу, а також здатності розвиватися в новому для себе середовищі, реалізовувати свої здібності та потреби, не вступаючи з цим середовищем в суперечності. Від того, як довго відбувається процес адаптації, залежать негайні і перспективні успіхи студентів. Встановлено, що для студентів-першокурсників характерний помірний та високий рівень тривожності (найбільше виражений у екстра- та інтровертів і найменше – у амбівертів) та низька стресостійкість (особливо, у інтровертів), що заважає успішному оволодінню знаннями. Серед студенток домінують амбіверти з слабко вираженим або відсутнім астенічним станом, які характеризуються широким діапазоном пристосувальних можливостей. Більшість з них має сильний тип нервової системи, що відповідає сангвінічно-холеричному темпераменту і обумовлює високу працездатність та витривалість при навчанні. У 70% студентів-першокурсників встановлено високий рівень наочно-образного та предметно-дійового типу мисленн, а у 88% студентів середній та високий рівень вербально-логічного типу мислення, яке здійснюється за допомогою логічних операцій. 85% досліджених студентів мають практичний тип мислення (практики), 15% – володіють абстрактним мисленням (логіка), у 65% студентів достатньо розвинута інтуїція (інтуїтивісти), 35% – сенсорики. Встановлені достовірні негативні кореляційні зв’язки між інтроверсією та предметно-дійовим типом мислення і позитивні – між інтроверсією та інтуїтивним мисленням. Менш тривожні студенти-біологи мають позитивну кореляцію між інтроверсією та абстрактно-символічним типом мислення. У екстравертів з помірним рівнем тривоги відмічені вірогідні кореляції між екстраверсією та наочно-образним, словесно-логічним, абстрактно-символічним і креативним типами мислення. У амбівертів з помірною тривожністю існує достовірна кореляція між амбіверсією та майже всіма типами мислення, окрім предметно-дійового. У високо тривожних амбівертів суттєвий кореляційний зв’язок між амбіверсією та наочно-образним, абстрактно-символічним та креативним мисленням. Виконання завдань на більшість типів мислення супроводжувалось тенденцією до збільшення насичення гемоглобіном артеріальної крові. У студентів з високим рівнем ситуативної тривожності всі види мислення супроводжувались вірогідним збільшенням ЧСС, у студентів з помірним рівнем прояву тривоги ЧСС зменшувалась при інтуїтивному та наочно-образному мисленні і збільшувалась при словесно-логічному. Отже першочергове завдання педагогів вищої школи – допомогти студентам у швидкій адаптації до умов навчання у ВУЗі з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей та мотивувати до оволодіння засобами мислення і діяльності.

Ключові слова: студенти, перший курс, навчання, тривожність, мислення, темперамент, індивідуально-типологічні особливості

В. С. ПЕХЕНЬКО

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, кафедра загальної практики (сімейної медицини)

В роботі було вивчено вплив трьох різних методів лікування хворих з ревматоїдним артритом на показники метаболізму азоту. В дослідженні приймали участь 89 хворих (25 чол., 64 жін., у віці від 35 до 65 років) на ревматоїдний артрит. Пацієнти були розподілені на три ґрупи в залежності від виду лікування, та 20 здорових осіб. Під час дослідження у пацієнтів, що отримували терапію Ремікейдом (друга група) спостерігалось зниження оксиду азоту в системному кровотоці. На фоні фармакотерапії метатрексатом (третя група) досліджуваний показник підвищувався на протязі дослідження. Враховуючи, що рівень сумарних метаболітів оксиду азоту підвищувався пропорційно тяжкості патологічного процесу – цей показник може бути використаний в якості одного з маркерів активності процесу, тяжкості перебігу захворювання та моніторингу лікування.

Ключові слова: ревматоїдний артрит, артеріальна гіпертензія, оксид азоту

М. І. ХАРІВ, Б. В. ГУТИЙ, О. І. ВІЩУР, І. Є. СОЛОВОДЗІНСЬКА

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького, Інститут біології тварин НААН України, Львівський національний аграрний університет

Наведено результати досліджень впливу розробленого комплексного ліпосомального препарату на функціональний стан печінки, а саме: динаміку показників активності амінотрансфераз організму щурів, протеїнсинтезувальної функції печінки (рівня загального білку та його фракцій), білірубіну загального, сечовини та креатиніну за умов змодельованого оксидаційного стресу, викликаного застосуванням тетрахлорметану. Показано, що внутрішньом’язеве введення щурам дослідних груп 50% тетрахлоретану дозою 0,25 мл на 100 г маси тіла тварини, спричиняє напруження захисних систем організму і призводить до порушення функціонального стану печінки. Про це свідчить підвищення проникності клітинних оболонок гепатоцитів та мітохондріальних мембран, що спричиняє зростання активності амінотрансфераз у сироватці крові впродовж усього періоду досліджень. При цьому пригніченою залишалася протеїнсинтезувальна функція печінки. Зафіксовано зменшення вмісту загального білка, особливо, його фракції – альбумінів на 18 %. Водночас на високому рівні залишалися показники рівня креатиніну, сечовини та білірубіну загального. Для нормалізації функціонального стану печінки за оксидаційного стресу доцільно застосовувати ліпосомальний препарат, який у своєму складі містить бутафосфан, інтерферон, розторопшу плямисту та вітаміни. При застосуванні ліпосомального препарату щурам, за умов оксидаційного стресу, у крові нормалізується активність ензимів переамінування (АсАТ і АлАТ сироватки крові), білоксинтезувальна функція печінки, показників креатиніну сечовини та білірубіну загального. На 14-ту добу досліду показники, що характеризують функціональний стан печінки знаходилися у межах фізіологічних величин, що вказує на нормалізацію проникності клітинних оболонок гепатоцитів та мітохондріальних мембран, протеїнсинтезувальної функції печінки за умов оксидаційного стресу та за дії ліпосомального препарату.

Ключові слова: аспартат-амінотрансфераза; аланін-амінотрансфераза; протеїнсинтезувальна функція печінки; бутафосфан; інтерферон; розторопша плямиста; вітаміни

О. О. ПACІЧНА, Л. О. ГОРБАТЮК, М. О. ПЛАТОНОВ, О. О. ГОДЛЕВСЬКА

Інститут гідробіології НАН України

Встановлено закономірності окремої та сумісної дії йонів міді (ІІ) та мангану (ІІ) у концентраціях, що відповідають їх величинам у природних водах, на фотосинтез і дихання занурених макрофітів Najas guadalupensis (Spreng.) Magnus. Показано зменшення токсичної дії суміші йонів міді і мангану у концентрації 2–5 мкг/дм3 Cu2+ і 20–50 мкг/дм3 Mn2+ на газообмінні процеси Najas guadalupensis порівняно з впливом окремих йонів металів, що є наслідком їх антагонізму при акумуляції рослинами. За комбінованого впливу йонів міді і мангану у високих концентраціях (10–20 мкг/дм3 Cu2+ і 100–200 мкг/дм3 Mn2+) посилюється їх токсичність для фотосинтезу і дихання Najas guadalupensis, що пов’язано з накопиченням значної кількості металів у рослинах. Висока чутливість газообмінних процесів Najas guadalupensis до дії Cu2+ і Mn2+ дає можливість рекомендувати застосовування цього виду макрофітів як тест-об’єкту, а фотосинтез і дихання – як тест-функцій при біотестуванні вод, забруднених важкими металами.

Ключові слова: занурені макрофіти, водне середовище, мідь, манган, фотосинтез, дихання, акумуляція