І. Л. СУХОДОЛЬСЬКА
Обговорюються можливості та ефективність вторинного використання азоту у гідроекосистемах. Зроблено висновок, що концентрування біологічно доступного азоту відбувається у придонних шарах води, біомасі водоростей, сапропелі, активному мулі, осадах стічних вод тощо. Розглянуто механізми азотфіксації у водоймах, шляхи трансформації та співвідношення сполук азоту і гідрохімічні та біотичні фактори його регуляції. Наведено приклади практичного використання екологічно доцільного способу зменшення шкідливих наслідків антропогенного навантаження на водні об’єкти шляхом внесення в ґрунт органічних добрив з високим вмістом азотовмісних сполук. Після застосування безпечної технології вилучення та використання азоту гідроекосистем для агроугідь зменшується сапробність водойм, що має позитивний реабілітаційний ефект на природні акваторії.
Ключові слова: азот, міграція, трансформація, джерела надходження,гідроекосистема, евтрофікація, водорості, сапропель, мул
С.В. МЕДІНЕЦЬ, В.М. МОРОЗОВ, В.М. БОЙКО, С.С. КОТОГУРА, А.П. МІЛЕВА, І.Л. ГРУЗОВА
Презентовано результати оцінки річкових потоків біогенних сполук азоту та фосфору, що потрапляли до Дністровського лиману у 2010-2013 рр. Визначено внесок їхніх мінеральної та органічної складових за досліджуваний період. Показано, що повінь 2010 р. викликала різке зростання потоку біогенних сполук азоту і фосфору, насамперед їхньої органічної складової. З’ясовано, що води р. Турунчук за концентрацією загального азоту та фосфору в 1,4 рази більше забруднені, ніж водна маса р. Дністер. Оцінено, що майже 90% біогенних сполук азоту та фосфору потрапляє до водної маси р. Дністер та р. Турунчук з території Молдови.
Ключові слова: азот, фосфор, р. Дністер, річковий стік, біогенні сполуки
Л. А. ГОЛУНОВА
Вивчали дію ретарданту хлормекватхлориду на фоні передпосівної інокуляції насіння сої штамами Вradyrhizobium japonicum на його якісні характеристики і продуктивність культури. Виявлено, що інгібування лінійного росту рослин та послаблення атрагуючої активності зон росту призводило до закладання більшої кількості бобів, зменшення в них суми цукрів та підвищення вмісту олії за дії ретарданту. Відбувалися позитивні зміни якості олії внаслідок підвищення співвідношення ненасичені / насичені жирні кислоти.
Ключові слова: Glycine max (L.) Merr., Bradyrhizobium japonicum, хлормекватхлорид, цукри, олія, жирні кислоти, азот, урожайність/em>