Ю. С. ЮХИМЕНКО

Криворізький ботанічний сад НАН України

Представлені результатати порівняльного вивчення сезонного ритму розвитку 27 північноамериканських видів та різновидів роду Crataegus L. в умовах Криворізького ботанічного саду НАН України. За відповідністю до кліматичних умов інтродукції на підставі інтегральної оцінки комплексу основних фенофаз досліджені види розподілені на 4 групи. Визначені найбільш перспективні види для широкого використання в степовій зоні України.

Ключові слова: фенологія, північноамериканські інтродуценти, глоди, перспективність

С. О. ПОТОЦЬКА

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка

Розроблена "Концепція озеленення м. Чернігова"базується на проведенні інвентаризації дендрофлори, яка включає 265 видів та 75 культиварів із 125 родів, 54 родин, відділів Pinophyta і Magnoliophyta. З’ясовано, що природна дендрофлора міста Чернігова налічує 63 види, 39 родів, 24 родини. Здійснено систематичний, біоморфологічний, екологічний, географічний аналіз культивованої дендрофлори.

Ключові слова: дендрофлора, місто Чернігів, зелені насадження, сучасний стан, інтродукція

О. Т. ЛАГУТЕНКО, Т. М. НАСТЕКА, М. О. КОНДРАТЕНКО

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Наведено результати дослідження рівня посухостійкості сортів агрусу за різних способів утримання грунту в прикущових смугах. За допомогою польових спостережень та лабораторно-польових методів, які включали вивчення водного режиму рослин, встановили ефективність одночасного застосування мульчування та зрошення.

Ключові слова: аґрус, сорт, мульчування, зрошення, посухостійкість

Ю. В. ЖУРЖА, Л. А. КОЛДАР, М. В. НЕБИКОВ

Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України

У статті наведено результати досліджень морфогенезу експлантів R. diamantica та R. tinctoria за використанням різних концентрацій фітогормонів: 6-БАП, β-ІОК, β-ІМК, α-НОК при розмноженні in vitro. Досліджено основні етапи морфогенезу експлантів R diamantica та R. tinctoria. З'ясовано, що процеси морфогенезу у експлантів залежать від концентрацій фітогормонів у живильних середовищах. Згідно проведеного експерименту нами з'ясовано, що найвищий коефіцієнт розмноження був у варіанті IV при концентрації у живильному середовищі 6–БАП — 2,0 мг/л, β-ІМК — 1,0 мг/л, і становив у R. diamantica — 5,3, а у R. tinctoria — 4,4.

Ключові слова: Rhamnus diamantica Nakai., Rhamnus tinctoria Waldst. Et Kit., морфогенез, фітогормони, in vitro

Н. М. ДАЙНЕКО, С. Ф. ТИМОФЕЕВ

УО «Гомельский государственный университет имени Ф. Скорины»

В современных условиях антропогенного воздействия оценка содержания тяжелых металлов в прибрежно-водной растительности выявление тенденций изменчивости их концентраций в водоемах важны не только для определения уровня их загрязненности, но и для подержания экологической безопасности в регионе. Материалом для исследований послужили образцы прибрежно-водной растительности, отобранные в летний период 2014 – 2015 гг. в водоеме на северной окраине г. Гомеля (объект № 1) и в водоеме вблизи крупного промышленного центра г. Мозыря (объект № 2). Прибрежно-водная экосистема отнесена к ассоциации Phragmitetum australis (Gams 1927) Schmale 1939 cоюза Phragmition Koch 1926, порядка Phragmitetalia Koch 1926, класса Phragmito-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941. Наибольшим накоплением железа, марганца и меди характеризовался водокрас лягушачий, хрома – манник большой, марганца и цинка – омежник водный, кадмия и никеля – череда трехраздельная, никеля – ситняг болотный, хрома – рогоз узколистный. Установлено, что все растительные образцы в обоих объектах накапливали свинец ниже фонового содержания. Также во всех растительных образцах в обоих объектах выше фонового содержания накапливался кадмий. По накоплению никеля наблюдалась разница между изучаемыми объектами. Во втором объекте 90 % растительных образцов превышали фоновое содержание никеля, а в первом – только 20 %. В растительных образцах первого объекта нет превышения фонового содержания хрома, тогда как во втором объекте 50 % образцов накапливали хром выше фонового содержания. По накоплению никеля и хрома растительные образцы второго объекта вблизи г. Мозыря оказались более загрязненными, чем в Гомеле. Анализ суммарного количества тяжелых металлов (рисунок) в растительных образцах изучаемых объектов показал, что у семи видов (второй объект) из десяти общее содержание тяжелых металлов оказалось выше, чем в изучаемых образцах первого объекта. Наибольшее накопление тяжелых металлов отмечено у водокраса лягушачьего в обоих объектах, омежника водного, ситняга болотного (второй объект). Менее всего накапливали манник большой, полевица побегообразующая, осока ложносытевая, осока острая (первый объект). Во втором объекте – это тростник обыкновенный, манник большой, рогоз узколистный, осока ложносытевая. Выявляются виды, накапливающие в обоих объектах минимальное количество тяжелых металлов – это манник большой и осока ложносытевая. Таким образом, сравнительный анализ накопления тяжелых металлов растительными образцами показал, что в обоих объектах они накапливали свинец ниже фонового содержания, а кадмия и кобальта, наоборот, выше. По накоплению никеля, хрома, железа, марганца растительные образцы второго объекта оказались более загрязненными, чем в первом. Накопление цинка в первом объекте было выше, чем во втором, а по накоплению меди объекты между собой практически не отличались.

Ключевые слова: прибрежно-водная растительность, тяжелые металлы, растительные образцы

Т. В. ВАСИЛЬЄВА, С. Г. КОВАЛЕНКО, В. В. НЕМЕРЦАЛОВ

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

На основі власних досліджень під час експедицій на острів Зміїний 2003-2010 років та аналізу літературних джерел виявлені та проаналізовані адвентивні насіннєві рослини спонтанної флори. Систематичний аналіз показав, що адвентивна фракція флори острову представлена 62 видами з 46 родів та 19 родин двох класів. За хронотипом домінують археофіти. Флорогенетичний аналіз виявив, що адвентивні рослини острова в основному походять з чотирьох центрів: Середземноморського, Американського, Європейського та Азійського. Найбільше видів Середземноморського та Давньосередземноморського походження. За життєвою формою домінують трав’янисті монокарпічні рослини.

Ключові слова: аналіз флори, острів Зміїний, адвентивні рослини

В. Ю. БЕРЕЗОВСЬКА

Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України

Проаналізовано стан вивчення різноманіття водоростей водойм Київської височинної області за період понад 1,5 століття. Відзначено видове багатство водоростей цієї території та її водойм, встановлена таксономічна структура з урахуванням номенклатурних змін. Видовий склад регіону сформовано 641 видом (669 вн. такс.) водоростей, що належать до 9 відділів, 252 родів. Провідну роль на дослідженій території відіграють представники відділів Bacillariophyta (31,99 %), Сhlorophyta (25,86 %), та Cyanoprokaryota (14,20 %). Підкреслена доцільність та необхідність проведення цілеспрямованого вивчення альгофлористичного різноманіття водойм регіону.

Ключові слова: водорості, історія досліджень, Київська височинна область

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.

Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Series: Biology

Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 28.03.2017 р. (протокол № 9)

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

М. М. Барна - доктор біологічних наук, професор (головний редактор) (Україна)

К. С. Волков - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. В. Грубінко - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

Н. М. Дробик - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. З. Курант - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

В. І. Парпан - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О. Б. Столяр - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О.Б. Мацюк - кандидат біологічних наук, (відповідальний секретар) (Україна)

В. Р. Челак - доктор біологічних наук, професор (Молдова)

Макаї Шандор - доктор габілітований, професор (Угорщина)

І. В. Шуст - доктор біологічних наук, професор (Україна)

Коректори: Т.П. Мельник І.Я. Ваврів

Комп’ютерна верстка: Г.М. Голіней

Збірник входить до переліку наукових фахових видань ВАК України Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 15884-4356Р від 27.10.2009

У березні 2016 р. збірник пройшов переатестацію на новий п’ятирічний період (наказ МОН України № 241 від 09.03.2016 р., позиція № 82)

Index Copernicus  - ICV 2015 : 45.81

ББК 28 Н 34

Українські, російські та латинські назви рослин і тварин наведені за авторським текстом 

 

АВТОРИ НОМЕРА

 

Алєксєєв О. О. –– асистент кафедри екології Вінницького національного аграрного університету.

Андрієнко О. Д. –– кандидат біологічних наук, викладач кафедри біології та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Барна Л. С. –– кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ).

Барна М. М. — доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Белінська М. М. — старший науковий співробітник національного природного парку "Мале Полісся", аспірант Інституту лісівництва та декоративного садівництва Національного університету біоресурсів та природокористування України.

Бесарабчук І. В. — аспірантка кафедри ботаніки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Білявський С. М. — зав. лабораторією Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Боднар О. І. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Брощак

Будніков Г. Б. –– кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем Ужгородського національного університету.

Бузунко П. А. –– аспірант кафедри екології та охорони природи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка.

Бурега Н. В. –– молодший науковий співробітник кафедри машинознавства та транспортуТНПУ.

Вінярська Г. Б. –– кандидат біологічних наук, асистент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Волгін С. О. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Герц А. І. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Гнатюк Т. Т. —

Грицак Л. Р. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін, старший науковий співробітник держбюджетної теми 127-Б ТНПУ.

Гулай В. В. — кандидат сільськогосподарських наук, старший викладач кафедри біології та методики її викладання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Гурська

Дробик Н. М. — доктор біологічних наук, декан хіміко-біологічного факультету, професор кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін, завідувач лабораторії екології та біотехнології ТНПУ.

Затовська Т. В. —кандидат біологічних наук, науковий співробітниквідділу репродукції вірусівІнституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України.

Захарова О. М. —

Зіньковський О. Г. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ.

Іщук Л. П. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри садово-паркового господарстваБілоцерківського національного аграрного університету.

Кантицька О. О. — студентка хіміко-біологічного факультету ТНПУ.

Кириленко Л. В. — асистент кафедри садово-паркового господарства, садівництва і виноградарства Вінницького національного аграрного університету.

Конвалюк І. І. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

Конончук О. Б. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Коробкова К. С. —кандидат біологічних наук, старший науковий співробітниквідділу фітопатогенних бактерій Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України.

Кравець Н. Б. –– молодший науковий співробітник держбюджетної теми 127-Б ТНПУ.

Курант В. З. –– доктор біологічних наук, професор кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ.

Ляврін Б. З. –– аспірант кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ.

Марценюк В.

Мельник В. М. –– кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

Морозюк С. С. — кандидат біологічних наук, професор кафедри ботаніки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Мосула М. З. –– кандидат біологічних наук, асистент кафедри ботаніки та зоології, старший науковий співробітник держбюджетної теми 127-Б ТНПУ.

Онуфрійчук Л. А. — студентка хіміко-біологічного факультету ТНПУ.

Опалко А. І. — кандидат сільськогосподарських наук, професор, провідний науковий співробітник Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України.

Опалко О. А. — кандидат сільськогосподарських наук, доцент, старший науковий співробітник Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України.

Пальчик А. О. — доцент кафедри комп'ютерних технологій ТНПУ.

Патика В. П. –– академік НААН України, завідувач відділу фітопатогенних мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України.

Пида С. В. –– доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Потрохов О. С. –– доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ.

Причепа

Рабченюк О. О. –– аспірантка кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ.

Смоляр Н. О. –– кандидат біологічних наук, докторант Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри прикладної екології та природокористування Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.

Тригуба

Хоменчук В. О. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ.

Худіяш Ю. М. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ.

Чурілов А. М. –– кандидат біологічних наук, старший викладач кафедри ботаніки Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Юрчак І. В. –– аспірант кафедри хімії та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Якубенко Б. Є. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки Національного університету біоресурсів і природокористування України.

 

О. І. БОДНАР

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Розглянуто основні сучасні напрями практичного використання мікроводоростей. Найбільш перспективним й актуальним є створення та оптимізація технології виробництва з одноклітинних водоростей біодизелю як поновлюваного та більш безпечного для довкілля джерела енергії. Культивування мікроводоростей здійснюється за відповідних фізико-хімічних, технічних та кліматичних умов з використанням різноманітних методик, що регулюють та модифікують процеси приросту біомаси та синтезу органічних речовин, зокрема ліпідів. Також проаналізовані дані щодо біохімічного складу водоростей (переважно ліпідного та білкового походження, пігментів, тощо) та їх активних компонентів, які використовуються для отримання біологічно активних речовин з лікувальною чи профілактичною метою у фармацевтичній, косметичній та ветеринарній практиці.

Ключові слова: водорості, культивування, альгокультура, біодизель, біологічно активні добавки

С. В. ПИДА, О. В. ТРИГУБА, О. В. ГУРСЬКА, І. С. БРОЩАК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка, Тернопільська філія державної установи «Інститут охорони родючості ґрунтів України»

Наведено результати дослідження економічної ефективності передпосівної обробки насіння люпину білого сортів Дієта та Серпневий ризобофітом на основі Bradyrhizobium sp. (Lupinus) штамів 367а і 5500/4 та регуляторами росту рослин Регоплант і Стимпо. Визначено основні показники економічної ефективності застосування біопрепаратів: собівартість одиниці продукції, прибуток, рівень рентабельності виробництва. Встановлено, що застосування композицій біопрепаратів сприяє підвищенню ефективності вирощування культури та зростанню рівня рентабельності. Найвищі рівні прибутку отримано у варіантах за сумісного застосування ризобофіту, штам 367а + РРР Регоплант.

Ключові слова: люпин білий, ризобофіт, регулятори росту рослин, економічна ефективність