Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

Г. В. ГУМЕНЮК, Н. М. ГАРМАТІЙ

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопільський технічний університете імені Івана Пулюя

В статті висвітлено важливість дослідження впливу екзогенних та ендогенних чинників, які випливають на рівень забруднення водних ресурсів регіону, зокрема, прозорості води та діяльність підприємств водокористування Тернопільського регіону, стан фінансування, масштаби проведення водоочисних засобів та інші чинники. Застосування сучасного інструментарію економіко-математичного моделювання на основі кореляційно-регресійного аналізу дозволяє дослідити міру залежності чинників на рівень забруднення водних ресурсів регіону, можливість моніторингу та управління ситуацією. Реалізація моделювання в сучасних програмних продуктах дозволяє пришвидшити та віалізувати здійснені розрахунки.

Ключові слова: забруднення водних ресурсів, водний баланс, підприємства водокористування, регресійний аналіз, кореляція, помилка апроксимації

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

Т. В. АНДРУСИШИН, В. В. ГРУБІНКО

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Системно охарактеризовано екологічну ситуацію р. Збруч в останні роки унаслідок антропічного навантаження на її екосистему. Зазначено погіршення водного режиму, гідрохімічної та екотоксикологічної ситуації, наростання забруднення важкими металами, значне погіршення якості води та водного середовища для організмів, приурочених до річкової екосистеми. Стан річки оцінено як “задовільний”, однак з яскраво вираженим розвитком деградаційних процесів. Запропоновано первинні заходи з покращення екологічного стану р. Збруч.

Ключові слова: р. Збруч, забруднення, екологічний стан, охорона гідроекосистем

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

Б. В. ЯКОВЕНКО, О. П. ТРЕТЯК, О. Б. МЕХЕД, Г. Д. ХАЙТОВА, Н. А. СИМОНОВА

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка

Наведені дані про активність антиоксидантних ферментів - супероксиддисмутази (СОД), глутатіонпероксидази (ГП) і каталази у печінці та білих м’язах коропа за дії зенкору та натрій лаурилсульфату.

Ключові слова: пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантні ферменти, короп, печінка, білі м’язи, зенкор, натрій лаурилсульфат

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

М. О. САВЛУЧИНСЬКА, І. М. КОНОВЕЦЬ, О. М. АРСАН, М. Г. МАРДАРЕВИЧ

Інститут гідробіології НАН України

Викладено результати досліджень щодо впливу диметоату в концентраціях 0,15; 0,3 і 0,45 мг/дм3 та фіпронілу 0,05; 0,075 і 0,1 мг/дм3 у водному середовищі на коропа Cyprinus carpio L. при експозиції 14 діб. Встановлено, що фіпроніл має більшу здатність до накопичення тканинами риб, ніж диметоат. Зі збільшенням концентрації фіпронілу у воді від 0,05 до 0,1 мг/дм3 його вміст у печінці становив 0,9 і 2,0 мкг/г сирої маси відповідно. У значно меншій кількості він накопичувався в зябрах (0,6 і 1,0 сирої маси). Найменше фіпронілу депонувалося у м’язах від (0,3 і 0,45 мкг/г). Зі зростанням концентрації диметоату у воді від 0,15 до 0,45 мг/дм3 він накопичувався тканинах риб у порівняно меншій кількості, зокрема від <0,1(границя кількісного визначення) до 1,0 мкг/г у печінці та від <0,1 до 0,20 мкг/г – у зябрах, і не знайдений у м’язах. Зі зміною концентрації диметоату та фіпронілу у водному середовищі змінюються шляхи генерування енергії у тканинах риб. При цьому у печінці знижувався рівень пірувату з 8,6 (контроль) до 6,2 та 8,6 до 3,3 мкмоль/100 г відповідно, та зростав вміст лактату з 2,4 (контроль) до 5,9 і 3,3 мкмоль/г відповідно. Разом з цим знижувалося співвідношення вільних НАД-пар з 400 (контроль) до 120 та 51 відповідно. Отримані результати свідчать, що енергозабезпечення адаптації риб до таких умов здійснюються за рахунок гліколізу. На відміну від печінки, у зябрах активуються як аеробні, так і анаеробні процеси. При адаптації риб до диметоату і фіпронілу в зябрах збільшується вміст пірувату на 22 і 83%, та лактату на 126 і 153% відповідно.

Ключові слова: диметоат, фіпроніл, накопичення, піруват, лактат, співвідношення вільних НАД-пар, печінка, зябра, м’язи, короп

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

О. В. РАЧИНСЬКА

Український науковий центр екології моря

Представлені результати біоіндикації якості морського довкілля Одеського прибережжя та Григоріївського лиману в 2015 році за показниками розвитку мікрофітобентосу. Його формували здебільшого полі- та мезогалобні -мезосапробні діатомові водорості. Впродовж року умовно-чистою акваторією Одеського прибережжя був район мису Малий Фонтан, а восени – пляж «Аркадія».

Ключові слова: біоіндикація, якість, морське довкілля, Одеське прибережжя, Григоріївський лиман, мікрофітобентос

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

С. Є. ДЯТЛОВ, О. В. КОШЕЛЕВ, С. О. ЗАПОРОЖЕЦЬ

Інститут морської біології НАН України

У статті наводяться дані щодо забруднення донних відкладень південної частини Хаджибейського лиману важкими металами, що ранжовані на класи якості відповідно до Водної рамкової директиви ЄС. За даними хімічного аналізу і біотестування водних екстрактів донних відкладень, з використанням як тест-об’єкту молоді Tamnocephalus platyurus Packard, було встановлено, що донні відкладення у зоні впливу стічних вод СБО «Північна» відповідає класу 3 «задовільно». Класу 5 «дуже погано» були віднесені донні відкладення, що були відібрані у районі с. Холодна Балка, куди надходять зливові і талі води з великої водозбірної площі.

Ключові слова: Хаджибейський лиман, донні відкладення, важкі метали, біотестування

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

І. О. ПЕРШКО

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Здійснено дослідження генетичної структури популяцій трьох видів роду Microcolpia, що сумісно проживають в одному біотопі. Встановлено відсутність фіксованих генних відмінностей та достовірних відмінностей у частотах між цими вибірками. Виявлено повну відповідність очікуваного та наявного розподілу генотипів поліморфного локусу у сумісній виборці трьох видів роду Microcolpia.

Ключові слова: рід Microcolpiа, генетична структура роду Microcolpiа

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.

Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Series: Biology

Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 28.03.2017 р. (протокол № 9)

 

 

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

М. М. Барна - доктор біологічних наук, професор (головний редактор) (Україна)

К. С. Волков - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. В. Грубінко - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

Н. М. Дробик - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. З. Курант - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

В. І. Парпан - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О. Б. Столяр - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О.Б. Мацюк - кандидат біологічних наук, (відповідальний секретар) (Україна)

В. Р. Челак - доктор біологічних наук, професор (Молдова)

Макаї Шандор - доктор габілітований, професор (Угорщина)

 

Коректори: Т.П. Мельник І.Я. Ваврів

Комп’ютерна верстка: Г.М. Голіней

Збірник входить до переліку наукових фахових видань ВАК України Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 15884-4356Р від 27.10.2009

У березні 2016 р. збірник пройшов переатестацію на новий п’ятирічний період (наказ МОН України № 241 від 09.03.2016 р., позиція № 82)

Index Copernicus  - ICV 2015 : 45.81

 

ББК 28 Н 34

Українські, російські та латинські назви рослин і тварин наведені за авторським текстом 


 

АВТОРИ НОМЕРА

 

Андрусишин Т. В. — аспірантка кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ).

Арсан О. М. — доктор біологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу екології водяних рослин та токсикології Інституту гідробіології НАН України (ІГ НАНУ).

Березовська В. Ю. — аспірантка Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України.

Бігуняк К. О. — студентка ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Вакуленко В. О. –– магістрантка кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Васильєва Т. В. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки Одеського національного університету імені І І. Мечникова (ОНУ).

Воцелко С. К. –– кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу фітопатогенних бактерій Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України (ІМВ НАНУ).

Гарматій Н. М. –– кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної кібернетики Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя.

Голіней Г. М. — кандидат сільськогосподарських наук, викладач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Грецький І. О. — провідний інженер відділу фізіології промислових мікроорганізмів ІМВ НАНУ.

Громозова О. М. — доктор біологічних наук, старший науковий співробітник відділу фізіології промислових мікроорганізмів ІМВ НАНУ.

Грубінко В. В. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Гуменюк Г. Б. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Дайнеко Н. М. –– кандидат биологических наук, доцент, заведующий кафедрой ботаники и физиологии растений учреждения образования «Гомельский государственный университет имени Франциска Скорины».

Дятлов С. Є. — кандидат біологічних наук, доцент, завідувач відділом якості водного середовища Інституту морської біології НАН України.

Журжа Ю. В. — аспірант Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України (НДП «Софіївка»).

Запорожець С. О. — молодший науковий співробітник відділу якості водного середовища Інституту морської біології НАН України.

Кобрин І. М. –– магістрантка кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Коваленко С. Г. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки ОНУ.

Колдар Л. А. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник НДП «Софіївка».

Кондратенко М. О. — магістрант Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Коновець І. М. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, зав. лабораторії біологічно активних сполук відділу екологічної фізіології гідробіонтів та біотехнології ІГ НАНУ.

Кошелев О. В. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу якості водного середовища Інституту морської біології НАН України.

Крижановська М. А. — кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Лагутенко О. Т. –– кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри біології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Мамчур Т. В. –– кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри садово-паркового господарства Уманського національного університету садівництва.

Мардаревич М. Г. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник лабораторії біологічно активних сполук відділу екологічної фізіології гідробіонтів та біотехнології ІГ НАНУ.

Мехед О. Б. –– кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри біології Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (ЧНПУ).

Москалюк Н. В. — кандидат педагогічних наук, викладач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Настека Т. М. —кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Небиков М. В. — кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник НДП «Софіївка».

Немерцалов В. В. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки ОНУ.

Парубок М. І. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри садово-паркового господарства Уманського національного університету садівництва.

Паузер О. Б. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки ОНУ.

Першко І. О. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки, біоресурсів і збереження біорізноманіття Житомирського державного університету імені І. Франка.

Пида С. В. –– доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Подобівський С. С. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри медичної біології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Потоцька С. О. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та охорони природи ЧНПУ.

Прокопчук О. І. –– аспірантка кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Рачинська О. В. –– науковий співробітник Українського наукового центру екології моря.

Савлучинська М. О. ––кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу екології водяних рослин та токсикології ІГ НАНУ.

Свистун О. В. –– старший викладач кафедри садово-паркового господарства Уманського національного університету садівництва.

Симонова Н. А. –– студентка 2 курсу магістратури ЧНПУ.

Суходольська І. Л. –– кандидат біологічних наук, викладач кафедри екології, географії та туризму Рівненського державного гуманітарного університету.

Тимофеев С. Ф. –– кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры ботаники и физиологии растений учреждения образования «Гомельский государственный университет имени Франциска Скорины».

Третяк О. П. ––кандидат біологічних наук, доцент, декан хіміко-біологічного факультету, професор кафедри біології ЧНПУ.

Федонюк Л. Я. –– доктор медичних наук, професор, зав. кафедри медичної біології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Хайтова Г. Д. –– студентка 2 курсу магістратури ЧНПУ.

Чорна Г. А. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Юхименко Ю. С. –– молодший науковий співробітник відділу інтродукції та акліматизації рослин Криворізького ботанічного саду НАН України.

Яковенко Б. В. –– доктор біологічних наук, професор кафедри хімії ЧНПУ.

Якуба І. П. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки ОНУ.

Опубліковано в Журнал за 2017 рік

М. А. КРИЖАНОВСЬКА, К. О. БІГУНЯК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

У статті представлені результати експериментального вивчення можливості заміни родзинок на водну витяжку сушені у поживних середовищах для розведення Drosophila melanogaster Meigen у лабораторних умовах. Встановлено, що новорозроблений рецепт поживного середовища проявляє позитивний вплив на розвиток дрозофіли, а саме: сприяє підвищенню її чисельності у лінії Normal на 16,7% (Р < 0,999), лінії vestigial на 26,3% (Р < 0,95). Підтверджена можливість застосовування його у генетичному аналізі під час вивчення аутосомного успадкування прямого (χ2 = 0,88) та оберненого (χ2= 3,42) реципрокних схрещувань, з достовірною вірогідністю, відповідно: Р > 0,2 і Р > 0,05.

Ключові слова: Drosophila melanogaster, розведення дрозофіли, поживне середовище

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

I. O. ГРЕЦЬКИЙ, O. М. ГРОМОЗОВА, С. К. ВОЦЕЛКО

Інститут мікробіології та вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України

Розроблена гелева композиція на основі природного екзополісахариду ксантану (ЕПС) і екзополісахаридполіакріламіду (ЕПАА) для здешевлення поживного середовища для культивування люмінесцентних бактерій. За показниками інтенсивності люмінесценції і збереженням життєздатності оптимальною для культивування Photobacterium рhosphoreum є композиція ЕПАА і ЕПС у пропорції (70%+30%) з концентрацією NaCl 3%.

Ключові слова: біолюмінесценція, Photobacterium phosphoreum, ксантан, екзополісахаридполіакріламід

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

Із нового

Найпопулярніші статті