Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

Е. Ю. БОНДАРЕНКО

Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова

Определен уровень антропогенного преобразования флоры низовий междуречья Днестр – Тилигул (Одесская область). Показатели большинства индексов для общей флоры междуречья – меньше, чем аналогичные показатели для общих флор долин лиманов и небольших рек, а также водораздела, за исключением индекса модернизации. Кроме того, показатели индекса антропофитизации, кенофитизации и модернизации для флоры водоразделов несколько выше, чем для флоры междуречья, что связано с большей трансформации этих участков.

Ключевые слова: низовья междуречья Днестр – Тилигул, флора, индексы антропогенной трансформации

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

Г. В. TЕРЕНЬКО

Украинский научный центр экологии моря, Одесса

Исследован первый случай «цветения» воды, вызванный пресноводно-солоноватоводной динофитовой водорослью Peridiniopsis penardii (Lemmerm.) Bourr. 1968 в Одесском заливе Черного моря. Анализируется динамика «цветений» P. penardii на протяжении трех лет и обсуждаются возможные причины этого явления. Полученные данные позволяют расширить знания об экологии и ареале распространения вида. Установлено, что P. penardii способен существовать в широком диапазоне солености и узком диапазоне температур, является компонентом зимнего фитопланктона, предпочитая замкнутые акватории моря. Появление вида, возможно, является следствием глобальных климатических изменений, в частности, увеличения числа «теплых зим» в черноморском регионе за последние семь лет.

Ключевые слова: Peridiniopsis penardii, динофлагелляты, «цветение» воды, температура, соленость, зима, Одесский залив, Чёрное море

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

О. О. ПАСІЧНА, Л. О. ГОРБАТЮК, М. О. ПЛАТОНОВ, С. П. БУРМІСТРЕНКО, О. О. ГОДЛЕВСЬКА

Інститут гідробіології НАН України, Національний університет біоресурсів і природокористування України

З метою встановлення впливу викидів з міста Києва важких металів на водні екосистеми Канівського водосховища досліджували накопичення міді та мангану водяними макрофітами, зібраними на ділянках Канівського водосховища до та після основної міської забудови. Встановлено, що макрофіти, зібрані у Канівському водосховищі після Києва, у більшості випадків накопичували більше міді і мангану, ніж ті, що були зібрані на ділянках до Києва, що може свідчити про збільшення ступеня забруднення води цими металами за впливу мегаполісу.

Ключові слова: Канівське водосховище, Київ, мідь, манган, водяні макрофіти, акумуляція

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

В. В. ПАПЕРНИК, А. О. ЖИДЕНКО

Чернігівській національній педагогічній університет імені Т. Г. Шевченка

Подана загальна характеристика гідрографічної мережі Чернігівської області. Досліджені основні фізико-хімічні показники води малих річок Ірпи, Ревни, Цати – притоків р. Снов в часі, на основі комплексної оцінки та індексу забруднюючих речовин визначений клас якості води цих річок.

Ключові слова: якість води, хімічна індикація, річки, екологічний стан, Чернігівська область

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

А. В. КУРЕЙШЕВИЧ, О. О. ЯРОВИЙ, О. В. МАНТУРОВА

Інститут гідробіології НАН України

В умовах екстремально високого забруднення води сполуками неорганічного азоту каскаду ставків парку «Олександрія» (м. Біла Церква) показники чисельності, біомаси фітопланктону, концентрації хлорофілу а, валової продукції фітопланктону значно знижуються порівняно з незабрудненими ставками. У найбільш забруднених азотом ставках у фітопланктоні за чисельністю домінують види Chlorophyta (до 60% загальної), за біомасою – Euglenophyta (до 85% загальної).

Ключові слова: азотне забруднення, аммонійний азот, нітратний азот, фітопланктон, Euglenophyta, Chlorophyta, хлорофіл а, продукція

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

Ю. Г. КРОТ, Т. И. ЛЕКОНЦЕВА, А. Б. ПОДРУГИНА, М. Т. ГОНЧАРОВА, Г. Б. БАБИЧ, М. В. МИРОШНИЧЕНКО

Институт гидробиологии НАН Украины

Изучены особенности адаптации природной и лабораторной популяций Pontogammarus robustoides (S a r s, 1894) при статическом и динамическом изменении солености воды. Природные популяции P. robustoides при статическом изменении солености воды в толерантном диапазоне характеризовались повышенной соленостной устойчивостью младших размерно-возрастных групп. В условиях динамического увеличения солености воды наблюдалось снижение их соленостной устойчивости и значительное повышение чувствительности при близком уровне резистентности особей старших возрастных групп. Обсуждаются особенности изменения соленостной устойчивости популяций P. robustoides при их длительной адаптации к повышенному уровню минерализации. Показано, что при адаптации (два и более поколений) особи P. robustoides обладают более широким толерантным диапазоном и высокой соленостной устойчивостью к статическому, стрессовому действию фактора по сравнению с природной популяцией.

Ключевые слова: гаммариды, соленость, адаптация, толерантность, соленостная устойчивость

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

В. О. КОВАЛЬ

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка

Досліджено активність сукцинатдегідрогенази у печінці та білих м’язах коропа при підвищеній концентрацій фенолу, йонів важких металів (Мn2+, Pb2+, Cu2+ , Zn2+), амоніаку, що відповідає 2 рибогосподарським ГДК. Встановлено, що зміни досліджуваного показника залежать не тільки від природи токсиканту, а і від сезону зимового голодування.

Ключові слова: сукцинатдегідрогеназа, короп, фенол, важки метали, амоніак, зимове голодуваннясукцинатдегідрогеназа, короп, фенол, важки метали, амоніак, зимове голодування

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

В. В. ЗАМОРОВ, Д. Б. РАДІОНОВ, І. О. ХРИСТОФОРОВА, В. О. КУЧЕРОВ

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Використовуючи метод лужного електрофорезу в поліакриламідному гелі, здійснили аналіз генетичної структури угруповання бичка-пісочника в озері Котлабух. Вивчено частоти генотипів та алелів за локусами тканинних естераз та міогенів. Показано достовірну різницю між виявленими та очікуваними частотами генотипів по поліморфним локусам. Проведено аналіз біохімічних маркерів та виявлено поліморфізм для чотирьох генів.

Ключові слова: N. fluviatilis, бичок-пісочник, популяція, генетична структура, алелі, естерази, міогени

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

О. М. ВАСИЛЕНКО

Житомирський державний університет імені Івана Франка

З’ясовано величини середньодобового раціону, засвоюваності їжі та тривалості її проходження через травний тракт ставковиків підроду Peregriana для різних груп їх кормових ресурсів рослинного корму та алохтонного матеріалу. Встановлено, що трематодна інвазія викликає збільшення значень основних трофологічних показників для всіх видів корму.

Ключові слова: Lymnaeidae, Peregriana, основні трофологічні показники, трематодна інвазія

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

О. С. БОНДАРЕНКО

Інститут морської біології НАН України

Вивчено видовий склад та кількісні показники поліхет макрозообентосу Одеського морського регіону північно-західної частини Чорного моря в 2005–2015 рр. Зареєстровано 23 види багатощетинкових червів, проаналізована варіабельність кількісних показників домінуючих видів: Alitta succinea, Prionospio cirrifera, Heteromastus filiformis, Melinna palmata.

Ключові слова: поліхети, таксономічна структура, чисельність, біомаса, багаторічна динаміка, Чорне море

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

Із нового

Найпопулярніші статті