Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

2017. - № 2 (69)

Г. А. ЧОРНА, Т. В. МАМЧУР, О. В. СВИСТУН, М. І. ПАРУБОК

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Уманський національний університет садівництва

У статті на основі вивчення гербарних фондів Наукового гербарію Уманського національного університету садівництва (UМ), архівних матеріалів і літератури охарактеризовано вклад уманського ботаніка В. А. Гаврилюка (1928-2005) Уманського сільськогосподарського інституту (УСГІ) (правонаступник Уманський національний університет садівництва (УНУС)) у вивченні флори Арктики (Берингове узбережжя Чукотки (1956-1958, 1962) і затока Корфа, Камчатка (1960)). Наведено біографічні дані вченого. Проведена у 2013-2016 рр. інвентаризація гербарних фондів гербарію УНУС, який було зареєстровано в 2016 р. у Index Herbariorum із акронімом UM, поклала початок подальшому опрацюванню колекцій наукового гербарію В.А. Гаврилюка, що входить до його складу. Його колекція віднесена до складової частини – наукова та оформлена як іменна і налічує близько 200 гербарних зразків (г.з.). Серед виявлених г.з. відмічено флору Арктики – Чукотка (31), Камчатка (14), які датовані 1956-1960 рр., а також флора Ленінградської області, Карпат, Криму, Умані, зокрема колекційного ботанічного розсадника УСГІ. Гербарні зразки несуть неабияку наукову цінність і доступні для студентів, аспірантів, викладачів та ін. наукових установ. Встановлено, що фонди Наукового гербарію УНУС (UM) зберігають невелику кількість арктичних зборів аспіранта лабораторії Крайньої Півночі Ботанічного інституту ім. В.Л. Комарова (БІН) В.А. Гаврилюка. Проведено дослідження, що під час навчання в аспірантурі, здійснюючи експедиції з співробітниками лабораторії його основні збори ввійшли до колекцій Чукотки (збори В.А. Гаврилюка та його наукового керівника професора Б.А. Тихомирова – 1956-1958 і 1962 рр. (3000 г.з.) і Камчатки (В.А. Гаврилюка і А.Є. Катеніна – 1960 р.) (1000 г.з.), що зберігаються у БІНІ (LE). Вони слугували основою для написання десятитомного видання «Арктической флоры СССР» (1960-1987) започаткованого російським науковцем О.І. Толмачовим. Уманський дослідник зайняв достойне місце серед 133 ботаніків БІН, життя яких, хоча і різною мірою, було пов’язане з Арктикою. Висвітлено Чукотські збори (1956 р.) та Камчатські збори (1960 р.), які представлені видами родин Magnoliópsida=Dicotylеdones: Apiacea, Betulaceae, Brassicaceae, Diapensiaceae, Droseraceae, Ericaceae, Lentibulariaceae, Menyanthaceae, Onagraceae, Portulacaceae, Ranunculaceae, Rosaceae, Salicaceae, Saxifragaceae, Scrophulariaceae. Liliopsida=Monocotyledones: Cyperaceae, Juncaceae, Juncaginaceae, Liliaceae, Poaceaе. Опрацьовано архівні матеріали музею історії університету (фотографії) та відмічено, що він приймав участь також в експедиції на Полярний Урал (1959 р.), однак у гербарному фонді г.з. даного регіону відсутні. Архів вченого налічує велику кількість фотографій і акварельних рисунків рослинності Чукотки, Камчатки та природних ландшафтів, а також польові щоденники, листи. Акварельні зображення арктичних рослин виконані молодим ботаніком під час експедиційних досліджень з натури. Вони є цінним надбанням і зберігаються у музейній кімнаті Наукової бібліотеки УНУС. Зібраний та оформлений великий матеріал було висвітлено у наукових працях та дисертаційній роботі В.А. Гаврилюка, яка була захищена в 1962 р. в Тартуському державному університеті (м. Тарту, Естонія). Представлено хронологічний покажчик наукових праць В.А. Гаврилюка. Обґрунтовано наукові інтереси В.А. Гаврилюка впродовж 1962-2000 рр., де він працював на кафедрі ботаніки УСГІ, а згодом на посаді завідувача (1979-1997 рр.). Впродовж життя культивував квітково-декоративні рослини, здійснював обмін насінням із ботанічними садами та іншими установами України й зарубіжжя. За його керівництва на ботанічному розсаднику кафедри ботаніки УСГІ була зібрана колекція цікавих рослин, яка стала підґрунтям для виконання науково-дослідної теми «Інтродукція нових декоративних багаторічників в умовах Умані». Науковцем було зібрано надзвичайно велику колекцію сукулентів, насамперед кактусів, а також рідкісних видів рослин. За архівними матеріалами встановлено листування В.А. Гаврилюка із вченими Скандинавії, Франції, США, Канади та квітникарями-аматорами України. Впродовж багатьох років Віктор Антонович був куратором історичного гербарію кафедри ботаніки, сприяв його поповненню та передав до його складу власні гербарні збори.

Ключові слова: флора Арктики, гербарій, історія науки, В. А. Гаврилюк

І. Л. СУХОДОЛЬСЬКА

Рівненський державний гуманітарний університет

Обговорюються можливості та ефективність вторинного використання азоту у гідроекосистемах. Зроблено висновок, що концентрування біологічно доступного азоту відбувається у придонних шарах води, біомасі водоростей, сапропелі, активному мулі, осадах стічних вод тощо. Розглянуто механізми азотфіксації у водоймах, шляхи трансформації та співвідношення сполук азоту і гідрохімічні та біотичні фактори його регуляції. Наведено приклади практичного використання екологічно доцільного способу зменшення шкідливих наслідків антропогенного навантаження на водні об’єкти шляхом внесення в ґрунт органічних добрив з високим вмістом азотовмісних сполук. Після застосування безпечної технології вилучення та використання азоту гідроекосистем для агроугідь зменшується сапробність водойм, що має позитивний реабілітаційний ефект на природні акваторії.

Ключові слова: азот, міграція, трансформація, джерела надходження,гідроекосистема, евтрофікація, водорості, сапропель, мул

В. В. ГРУБІНКО

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Обговорюється проблема еволюційного формування стратегій фізіолого-біохімічної адаптації водних організмів до іонів металів водного середовища. Встановлено, що біохімічний механізм стрес–реакції на токсичний вплив іонів металів полягає в індукції генералізованої коливальної динаміки фізіолого-біохімічних процесів як чинника термінової адаптації, і, як наслідок, генерації сталої адаптивної відповіді. внутрішньою реакцією системи за типом зворотного зв’язку. Критеріями адаптованості (формування адаптивних функцій системи) можуть бути тільки такі кількісні і якісні зміни, що надають біосистемі нових властивостей, сформованість яких є результатом еквіфінальності цієї ж системи.

Ключові слова: іони металів, адаптація, гідробіонти, водне середовище

С. С. ПОДОБІВСЬКИЙ, Л. Я. ФЕДОНЮК

ДВНЗ “Тернопільський медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”

Іксодові кліщі є одними із найчисельніших ектопаразитів серед представників Типу членистоногі. У своєму життєвому розвитку вони проходять живлення на двох – трьох господарях. У личинковій стадії і у стані німфи вони нападають на дрібних гризунів і птахів, а у дорослому віці – на хижих звірів, копитних, великих гризунів і на людину. У статті розглядаються питання поширення іксодових кліщів у Євразії і в Україні. Приводяться прізвища вчених, які займалися вивченням цих питань. Важливий вклад у дослідженні кліщів в Україні зробив Є. М. Ємчук, який провів огляд усіх видів кліщів, поширених в Україні та встановив, що на її території зустрічається 26 видів іксодових кліщів. Це представники 6 родів: Ixodes L., Dermacentor Koch., Haemaphisalis Koch., Boophilus Cur., Rhipicephalus Koch., Hyalomma Koch. Серед близько 30 видів кліщів світової фауни (Колонін, 1984) в Західній і Східній Європі зустрічаються такі види кліщів роду Dermacentor: D. marginatus (син. Dermacentor reniculatus, Acarus marginana, Dermacentor niveus, Dermacentor silvarum тощо), Dermacentor reniculatus (син. Acarus reniculatus, Dermacentor marginatus, Dermacentorites marginatus та ін.). Ці види виявлено в багатьох країнах Європи, в тому числі в Чехії, Словаччині, Угорщині, Болгарії, Румунії, Польщі, що дозволяє робити припущення про можливість їх поширення в Закарпатській і Львівській областях. За результатами літературних джерел вказано найвідоміші види іксодових кліщів у різних географічних районах Західної України: Карпат, Прикарпаття, Полісся і Подільської височини. Встановлено, що на території Полісся найчисельнішими є види: Ixodes ricinus, Dermacentor pictus i D. marginatus. Значно рідше у лісовій зоні зустрічаються види: Ixodes trianguliceps, I. crenulatus I. vespertilionis. У гірських районах Карпат виявлено майже всі види, поширені на Поліссі, проте знайдено новий вид Ixodes pospelovae. У природних біотопах північної частини лісостепу зустрічаються такі види, як Ixodes ricinus, I. crenulatus, I. lividus, I. trianguliceps, Dermacentor marginatus. Значно рідше зустрічаються види: I. laguri laguri, Haemaphysalis punctata, H. sulcata, H. otophila, Rhipicephalus rossicus, Hyalomma scupense H. plumbeum plumbeum. Проаналізовано стан ураження населення кліщем у окремих областях України: Київській, Рівненській, Львівській, Тернопільській областях. Для порівняння взято дані з республіки Польща. Тенденція щодо ураження кліщами у досліджуваних регіонах дуже подібна. Повсюди спостерігається стале зростання кількості людей, на яких нападали кліщі. Так, наприклад лише у Тернополі у 2009 році до травмпункту звернулося 148 мешканців з проханням видалити з тіла кліща, у 2012 році таких мешканців уже було 439. Відповідно зросла і кількість хворих на Лайм-бореліоз. У період з 2005 по 2012 роки зареєстровано 78 випадків хвороби Лайма. Здійснено анкетування студентів 1 курсу ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України”. Всього було опитано 775 студентів, з них уражених кліщем було 319 осіб, що становило 40,4 % від усіх опитаних осіб. У 29 осіб проявлялася еритема, а у 9 студентів проявлялися незвичні симптоми, проте діагноз бореліоз було поставлено лише 1 людині. У 18 чоловік були ускладнення у здоров’ї.

Ключові слова: іксодові кліщі, Ixodes, Dermacentor, Лайм-бореліоз, Західна Україна, Тернопільська область

Г. М. ГОЛІНЕЙ

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Досліджено породну приналежність медоносних бджіл окремих пасік регіону. Встановлено, що при визначенні породного складу, на досліджених пасіках не всі ознаки відповідають нормам стандарту. На основі проведеного дослідження виявлено, що місцеві породи є мітизованими, більш характерні ознаки карпатської і української степової порід виявлені за характеристикою морфологічних ознак і ненадійне збереження в генеалогічних групах ознак чистопородності бджіл в результаті чого медова продуктивність падає.

Ключові слова: медоносна бджола, породи, морфологічні показники, кубітальний індекс, дискоїдальне зміщення

І. П. ЯКУБА, О. Б. ПАУЗЕР

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Фітоцид покращує фізіологічний стан та ріст проростків огірків і томатів у лабораторних умовах, також викликає підвищення вмісту аскорбінової кислоти в проростках. При цьому за вирощування проростків на чашках Петрі спостерігається підвищення активності аскорбатоксидази, пероксидази, поліфенолоксидази та каталази, проте, за вирощування в ґрунті активність даних ферментів за дії Фітоциду знижується. Отримані дані свідчать про активацію антиоксидантної системи рослин діючим компонентом препарату.

Ключові слова: Фітоцид, проростк, аскорбатоксидаза, пероксидаза, поліфенолоксидаза, каталаза

О. І. ПРОКОПЧУК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

У зв’язку із залежністю якості води у водоймах від складу донних відкладів та прибережних ґрунтів проводиться аналіз фактичного вмісту сполук фосфору в усіх абіотичних компонентах річок. Метою роботи було визначення вмісту у воді фосфатів, рухомої форми та валового вмісту фосфору у мулі та прибережному ґрунті, а також їх співвідношення у системі грунт : вода : мул в екосистемах чотирьох річок Тернопільської області (Збруч, Золота Липа, Серет, Стрипа) з різним ступенем антропогенного навантаження. Досліджено, що рівень фосфатів у воді водойм визначається їх міграцією в системі грунт : вода : мул, який має сезонну залежність. Навесні фосфати, насамперед за рахунок розвитку фітопланктону та вищої водяної рослинності, надходять у воду із мулу та зі змивними водами узбережжя із ґрунтів, в яких вони утворюються унаслідок гниття органічних речовин прибережних територій. Восени фосфати, які надходять з ґрунтів та рослин (фітопланктон та вищі водні рослини) осідають і накопичуються у мулі, тим самим забезпечуючи очищення води. Зазначені процеси наявні в усіх досліджених річках, однак найбільш вираженими вони є в агро- та урбо- навантажених екосистемах.

Ключові слова: фосфати, вода, мул, прибережний ґрунт

С. В. ПИДА, І. М. КОБРИН, В. О. ВАКУЛЕНКО, Н. В. МОСКАЛЮК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Досліджено вплив передпосівної обробки насіння регуляторами росту рослин Емістим С та Агростимулін на інтенсивність транспірації, водний дефіцит, водоутримуючу здатність, вміст вільної і зв’язаної води в листках люпину білого та люпину жовтого. Показано, що за дії Емістиму С зростає інтенсивність транспірації листків люпину жовтого, Агростимуліну – водоутримуюча здатність рослинних тканин люпинів у фазі цвітіння.

Ключові слова: Lupinus luteus, Lupinus albus, регулятори росту, інтенсивність транспірації, водоутримуюча здатність, водний дефіцит, вільна і зв’язана вода

Г. В. ГУМЕНЮК, Н. М. ГАРМАТІЙ

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопільський технічний університете імені Івана Пулюя

В статті висвітлено важливість дослідження впливу екзогенних та ендогенних чинників, які випливають на рівень забруднення водних ресурсів регіону, зокрема, прозорості води та діяльність підприємств водокористування Тернопільського регіону, стан фінансування, масштаби проведення водоочисних засобів та інші чинники. Застосування сучасного інструментарію економіко-математичного моделювання на основі кореляційно-регресійного аналізу дозволяє дослідити міру залежності чинників на рівень забруднення водних ресурсів регіону, можливість моніторингу та управління ситуацією. Реалізація моделювання в сучасних програмних продуктах дозволяє пришвидшити та віалізувати здійснені розрахунки.

Ключові слова: забруднення водних ресурсів, водний баланс, підприємства водокористування, регресійний аналіз, кореляція, помилка апроксимації

Т. В. АНДРУСИШИН, В. В. ГРУБІНКО

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Системно охарактеризовано екологічну ситуацію р. Збруч в останні роки унаслідок антропічного навантаження на її екосистему. Зазначено погіршення водного режиму, гідрохімічної та екотоксикологічної ситуації, наростання забруднення важкими металами, значне погіршення якості води та водного середовища для організмів, приурочених до річкової екосистеми. Стан річки оцінено як “задовільний”, однак з яскраво вираженим розвитком деградаційних процесів. Запропоновано первинні заходи з покращення екологічного стану р. Збруч.

Ключові слова: р. Збруч, забруднення, екологічний стан, охорона гідроекосистем

Б. В. ЯКОВЕНКО, О. П. ТРЕТЯК, О. Б. МЕХЕД, Г. Д. ХАЙТОВА, Н. А. СИМОНОВА

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка

Наведені дані про активність антиоксидантних ферментів - супероксиддисмутази (СОД), глутатіонпероксидази (ГП) і каталази у печінці та білих м’язах коропа за дії зенкору та натрій лаурилсульфату.

Ключові слова: пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантні ферменти, короп, печінка, білі м’язи, зенкор, натрій лаурилсульфат

М. О. САВЛУЧИНСЬКА, І. М. КОНОВЕЦЬ, О. М. АРСАН, М. Г. МАРДАРЕВИЧ

Інститут гідробіології НАН України

Викладено результати досліджень щодо впливу диметоату в концентраціях 0,15; 0,3 і 0,45 мг/дм3 та фіпронілу 0,05; 0,075 і 0,1 мг/дм3 у водному середовищі на коропа Cyprinus carpio L. при експозиції 14 діб. Встановлено, що фіпроніл має більшу здатність до накопичення тканинами риб, ніж диметоат. Зі збільшенням концентрації фіпронілу у воді від 0,05 до 0,1 мг/дм3 його вміст у печінці становив 0,9 і 2,0 мкг/г сирої маси відповідно. У значно меншій кількості він накопичувався в зябрах (0,6 і 1,0 сирої маси). Найменше фіпронілу депонувалося у м’язах від (0,3 і 0,45 мкг/г). Зі зростанням концентрації диметоату у воді від 0,15 до 0,45 мг/дм3 він накопичувався тканинах риб у порівняно меншій кількості, зокрема від <0,1(границя кількісного визначення) до 1,0 мкг/г у печінці та від <0,1 до 0,20 мкг/г – у зябрах, і не знайдений у м’язах. Зі зміною концентрації диметоату та фіпронілу у водному середовищі змінюються шляхи генерування енергії у тканинах риб. При цьому у печінці знижувався рівень пірувату з 8,6 (контроль) до 6,2 та 8,6 до 3,3 мкмоль/100 г відповідно, та зростав вміст лактату з 2,4 (контроль) до 5,9 і 3,3 мкмоль/г відповідно. Разом з цим знижувалося співвідношення вільних НАД-пар з 400 (контроль) до 120 та 51 відповідно. Отримані результати свідчать, що енергозабезпечення адаптації риб до таких умов здійснюються за рахунок гліколізу. На відміну від печінки, у зябрах активуються як аеробні, так і анаеробні процеси. При адаптації риб до диметоату і фіпронілу в зябрах збільшується вміст пірувату на 22 і 83%, та лактату на 126 і 153% відповідно.

Ключові слова: диметоат, фіпроніл, накопичення, піруват, лактат, співвідношення вільних НАД-пар, печінка, зябра, м’язи, короп

О. В. РАЧИНСЬКА

Український науковий центр екології моря

Представлені результати біоіндикації якості морського довкілля Одеського прибережжя та Григоріївського лиману в 2015 році за показниками розвитку мікрофітобентосу. Його формували здебільшого полі- та мезогалобні -мезосапробні діатомові водорості. Впродовж року умовно-чистою акваторією Одеського прибережжя був район мису Малий Фонтан, а восени – пляж «Аркадія».

Ключові слова: біоіндикація, якість, морське довкілля, Одеське прибережжя, Григоріївський лиман, мікрофітобентос

С. Є. ДЯТЛОВ, О. В. КОШЕЛЕВ, С. О. ЗАПОРОЖЕЦЬ

Інститут морської біології НАН України

У статті наводяться дані щодо забруднення донних відкладень південної частини Хаджибейського лиману важкими металами, що ранжовані на класи якості відповідно до Водної рамкової директиви ЄС. За даними хімічного аналізу і біотестування водних екстрактів донних відкладень, з використанням як тест-об’єкту молоді Tamnocephalus platyurus Packard, було встановлено, що донні відкладення у зоні впливу стічних вод СБО «Північна» відповідає класу 3 «задовільно». Класу 5 «дуже погано» були віднесені донні відкладення, що були відібрані у районі с. Холодна Балка, куди надходять зливові і талі води з великої водозбірної площі.

Ключові слова: Хаджибейський лиман, донні відкладення, важкі метали, біотестування

І. О. ПЕРШКО

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Здійснено дослідження генетичної структури популяцій трьох видів роду Microcolpia, що сумісно проживають в одному біотопі. Встановлено відсутність фіксованих генних відмінностей та достовірних відмінностей у частотах між цими вибірками. Виявлено повну відповідність очікуваного та наявного розподілу генотипів поліморфного локусу у сумісній виборці трьох видів роду Microcolpia.

Ключові слова: рід Microcolpiа, генетична структура роду Microcolpiа

М. А. КРИЖАНОВСЬКА, К. О. БІГУНЯК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

У статті представлені результати експериментального вивчення можливості заміни родзинок на водну витяжку сушені у поживних середовищах для розведення Drosophila melanogaster Meigen у лабораторних умовах. Встановлено, що новорозроблений рецепт поживного середовища проявляє позитивний вплив на розвиток дрозофіли, а саме: сприяє підвищенню її чисельності у лінії Normal на 16,7% (Р < 0,999), лінії vestigial на 26,3% (Р < 0,95). Підтверджена можливість застосовування його у генетичному аналізі під час вивчення аутосомного успадкування прямого (χ2 = 0,88) та оберненого (χ2= 3,42) реципрокних схрещувань, з достовірною вірогідністю, відповідно: Р > 0,2 і Р > 0,05.

Ключові слова: Drosophila melanogaster, розведення дрозофіли, поживне середовище

I. O. ГРЕЦЬКИЙ, O. М. ГРОМОЗОВА, С. К. ВОЦЕЛКО

Інститут мікробіології та вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України

Розроблена гелева композиція на основі природного екзополісахариду ксантану (ЕПС) і екзополісахаридполіакріламіду (ЕПАА) для здешевлення поживного середовища для культивування люмінесцентних бактерій. За показниками інтенсивності люмінесценції і збереженням життєздатності оптимальною для культивування Photobacterium рhosphoreum є композиція ЕПАА і ЕПС у пропорції (70%+30%) з концентрацією NaCl 3%.

Ключові слова: біолюмінесценція, Photobacterium phosphoreum, ксантан, екзополісахаридполіакріламід

Ю. С. ЮХИМЕНКО

Криворізький ботанічний сад НАН України

Представлені результатати порівняльного вивчення сезонного ритму розвитку 27 північноамериканських видів та різновидів роду Crataegus L. в умовах Криворізького ботанічного саду НАН України. За відповідністю до кліматичних умов інтродукції на підставі інтегральної оцінки комплексу основних фенофаз досліджені види розподілені на 4 групи. Визначені найбільш перспективні види для широкого використання в степовій зоні України.

Ключові слова: фенологія, північноамериканські інтродуценти, глоди, перспективність

С. О. ПОТОЦЬКА

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка

Розроблена "Концепція озеленення м. Чернігова"базується на проведенні інвентаризації дендрофлори, яка включає 265 видів та 75 культиварів із 125 родів, 54 родин, відділів Pinophyta і Magnoliophyta. З’ясовано, що природна дендрофлора міста Чернігова налічує 63 види, 39 родів, 24 родини. Здійснено систематичний, біоморфологічний, екологічний, географічний аналіз культивованої дендрофлори.

Ключові слова: дендрофлора, місто Чернігів, зелені насадження, сучасний стан, інтродукція

О. Т. ЛАГУТЕНКО, Т. М. НАСТЕКА, М. О. КОНДРАТЕНКО

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Наведено результати дослідження рівня посухостійкості сортів агрусу за різних способів утримання грунту в прикущових смугах. За допомогою польових спостережень та лабораторно-польових методів, які включали вивчення водного режиму рослин, встановили ефективність одночасного застосування мульчування та зрошення.

Ключові слова: аґрус, сорт, мульчування, зрошення, посухостійкість

Ю. В. ЖУРЖА, Л. А. КОЛДАР, М. В. НЕБИКОВ

Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України

У статті наведено результати досліджень морфогенезу експлантів R. diamantica та R. tinctoria за використанням різних концентрацій фітогормонів: 6-БАП, β-ІОК, β-ІМК, α-НОК при розмноженні in vitro. Досліджено основні етапи морфогенезу експлантів R diamantica та R. tinctoria. З'ясовано, що процеси морфогенезу у експлантів залежать від концентрацій фітогормонів у живильних середовищах. Згідно проведеного експерименту нами з'ясовано, що найвищий коефіцієнт розмноження був у варіанті IV при концентрації у живильному середовищі 6–БАП — 2,0 мг/л, β-ІМК — 1,0 мг/л, і становив у R. diamantica — 5,3, а у R. tinctoria — 4,4.

Ключові слова: Rhamnus diamantica Nakai., Rhamnus tinctoria Waldst. Et Kit., морфогенез, фітогормони, in vitro

Н. М. ДАЙНЕКО, С. Ф. ТИМОФЕЕВ

УО «Гомельский государственный университет имени Ф. Скорины»

В современных условиях антропогенного воздействия оценка содержания тяжелых металлов в прибрежно-водной растительности выявление тенденций изменчивости их концентраций в водоемах важны не только для определения уровня их загрязненности, но и для подержания экологической безопасности в регионе. Материалом для исследований послужили образцы прибрежно-водной растительности, отобранные в летний период 2014 – 2015 гг. в водоеме на северной окраине г. Гомеля (объект № 1) и в водоеме вблизи крупного промышленного центра г. Мозыря (объект № 2). Прибрежно-водная экосистема отнесена к ассоциации Phragmitetum australis (Gams 1927) Schmale 1939 cоюза Phragmition Koch 1926, порядка Phragmitetalia Koch 1926, класса Phragmito-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941. Наибольшим накоплением железа, марганца и меди характеризовался водокрас лягушачий, хрома – манник большой, марганца и цинка – омежник водный, кадмия и никеля – череда трехраздельная, никеля – ситняг болотный, хрома – рогоз узколистный. Установлено, что все растительные образцы в обоих объектах накапливали свинец ниже фонового содержания. Также во всех растительных образцах в обоих объектах выше фонового содержания накапливался кадмий. По накоплению никеля наблюдалась разница между изучаемыми объектами. Во втором объекте 90 % растительных образцов превышали фоновое содержание никеля, а в первом – только 20 %. В растительных образцах первого объекта нет превышения фонового содержания хрома, тогда как во втором объекте 50 % образцов накапливали хром выше фонового содержания. По накоплению никеля и хрома растительные образцы второго объекта вблизи г. Мозыря оказались более загрязненными, чем в Гомеле. Анализ суммарного количества тяжелых металлов (рисунок) в растительных образцах изучаемых объектов показал, что у семи видов (второй объект) из десяти общее содержание тяжелых металлов оказалось выше, чем в изучаемых образцах первого объекта. Наибольшее накопление тяжелых металлов отмечено у водокраса лягушачьего в обоих объектах, омежника водного, ситняга болотного (второй объект). Менее всего накапливали манник большой, полевица побегообразующая, осока ложносытевая, осока острая (первый объект). Во втором объекте – это тростник обыкновенный, манник большой, рогоз узколистный, осока ложносытевая. Выявляются виды, накапливающие в обоих объектах минимальное количество тяжелых металлов – это манник большой и осока ложносытевая. Таким образом, сравнительный анализ накопления тяжелых металлов растительными образцами показал, что в обоих объектах они накапливали свинец ниже фонового содержания, а кадмия и кобальта, наоборот, выше. По накоплению никеля, хрома, железа, марганца растительные образцы второго объекта оказались более загрязненными, чем в первом. Накопление цинка в первом объекте было выше, чем во втором, а по накоплению меди объекты между собой практически не отличались.

Ключевые слова: прибрежно-водная растительность, тяжелые металлы, растительные образцы

Т. В. ВАСИЛЬЄВА, С. Г. КОВАЛЕНКО, В. В. НЕМЕРЦАЛОВ

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

На основі власних досліджень під час експедицій на острів Зміїний 2003-2010 років та аналізу літературних джерел виявлені та проаналізовані адвентивні насіннєві рослини спонтанної флори. Систематичний аналіз показав, що адвентивна фракція флори острову представлена 62 видами з 46 родів та 19 родин двох класів. За хронотипом домінують археофіти. Флорогенетичний аналіз виявив, що адвентивні рослини острова в основному походять з чотирьох центрів: Середземноморського, Американського, Європейського та Азійського. Найбільше видів Середземноморського та Давньосередземноморського походження. За життєвою формою домінують трав’янисті монокарпічні рослини.

Ключові слова: аналіз флори, острів Зміїний, адвентивні рослини

В. Ю. БЕРЕЗОВСЬКА

Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України

Проаналізовано стан вивчення різноманіття водоростей водойм Київської височинної області за період понад 1,5 століття. Відзначено видове багатство водоростей цієї території та її водойм, встановлена таксономічна структура з урахуванням номенклатурних змін. Видовий склад регіону сформовано 641 видом (669 вн. такс.) водоростей, що належать до 9 відділів, 252 родів. Провідну роль на дослідженій території відіграють представники відділів Bacillariophyta (31,99 %), Сhlorophyta (25,86 %), та Cyanoprokaryota (14,20 %). Підкреслена доцільність та необхідність проведення цілеспрямованого вивчення альгофлористичного різноманіття водойм регіону.

Ключові слова: водорості, історія досліджень, Київська височинна область

Із нового

Найпопулярніші статті