Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

2017. - № 1 (68)

О. І. БОДНАР

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Розглянуто основні сучасні напрями практичного використання мікроводоростей. Найбільш перспективним й актуальним є створення та оптимізація технології виробництва з одноклітинних водоростей біодизелю як поновлюваного та більш безпечного для довкілля джерела енергії. Культивування мікроводоростей здійснюється за відповідних фізико-хімічних, технічних та кліматичних умов з використанням різноманітних методик, що регулюють та модифікують процеси приросту біомаси та синтезу органічних речовин, зокрема ліпідів. Також проаналізовані дані щодо біохімічного складу водоростей (переважно ліпідного та білкового походження, пігментів, тощо) та їх активних компонентів, які використовуються для отримання біологічно активних речовин з лікувальною чи профілактичною метою у фармацевтичній, косметичній та ветеринарній практиці.

Ключові слова: водорості, культивування, альгокультура, біодизель, біологічно активні добавки

С. В. ПИДА, О. В. ТРИГУБА, О. В. ГУРСЬКА, І. С. БРОЩАК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка, Тернопільська філія державної установи «Інститут охорони родючості ґрунтів України»

Наведено результати дослідження економічної ефективності передпосівної обробки насіння люпину білого сортів Дієта та Серпневий ризобофітом на основі Bradyrhizobium sp. (Lupinus) штамів 367а і 5500/4 та регуляторами росту рослин Регоплант і Стимпо. Визначено основні показники економічної ефективності застосування біопрепаратів: собівартість одиниці продукції, прибуток, рівень рентабельності виробництва. Встановлено, що застосування композицій біопрепаратів сприяє підвищенню ефективності вирощування культури та зростанню рівня рентабельності. Найвищі рівні прибутку отримано у варіантах за сумісного застосування ризобофіту, штам 367а + РРР Регоплант.

Ключові слова: люпин білий, ризобофіт, регулятори росту рослин, економічна ефективність

В. П. ПАТИКА, Л. В. КИРИЛЕНКО, О. О. АЛЄКСЄЄВ, О. М. ЗАХАРОВА, Т. Т. ГНАТЮК

Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К.Заболотного НАН України, Вінницький національний аграрний університет

Козлятник східний та соя за вирощування без інокуляції ризобофітом (препаратом бульбочкових бактерій) істотно впливають на формування ґрунтового мікробіому, при цьому у ґрунті відбувається зменшення його біомаси. Знижується чисельність спороутворюючих, олігонітрофільних і целюлозоруйнівних мікроорганізмів та рівень біологічної активності ґрунту, зокрема, інтенсивності виділення СО2 і поглинання О2, а також амоніфікуючої та нітрифікуючої активності. Певні зміни спостерігають і в динаміці чисельності мікроорганізмів, що зумовлено своєрідністю перебігу процесів надходження і розкладання органічної речовини у варіантах з ризобофітом. Досліджено, що за умов жорсткого інфекційного навантаження окрім збільшення поширення та розвитку хвороби спостерігається зниження ефективності функціонування бобово-ризобіальної системи. Це призводить до пригнічення розвитку рослин, про що свідчить зниження надземної маси козлятнику східного та сої, їх якості, маси коренів порівняно з контрольним варіантом.

Ключові слова: козлятник, соя, мікробіом, біологічна активність ґрунту, бобово-ризобіальна система

К. С. КОРОБКОВА, Т. В. ЗАТОВСЬКА

Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К.Заболотного НАН України

В умовах мікровегетації досліджено вплив азотфіксуючих бульбочкових бактерій на рослини люцерни, інфіковані молікутами, а саме, проведено морфологічне порівняння зразків M. sativa відповідно різних комбінацій інфікування ахолеплазмами і ризобіями. Встановлено, що утворення симбіотичних зв’язків рослин люцерни із R. meliloti 425а сприяє покращенню стану рослин і ослабленню негативного впливу на них з боку фітопатогенних молікутів.

Ключові слова: молікути, фітопатогенні ахолеплазми, ризобії, симбіоз

В. В. ГУЛАЙ

Кіровоградський державний педагогічний університеті імені Володимира Винниченка

Природні вогнища лептоспірозів приурочені до прісних водойм та прилеглих ділянок перезволожених земель. Фоновими видами класу Папоротеподібні (Polypodiopsida) у фітоценозах перезволожених земель західного Лісостепу України є: щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas L.) та теліптерис болотяний (Thelypteris palustris L.) Досліджували вплив продуктів розкладу та прижиттєвих виділень чоловічої папороті та теліптериса болотяного на культури спірохет Leptospira interrogans серовару Icterohaemorrhagiae. Змиви з листків живих папоротей одержували способом імітації дії невеликого дощу. Кореневі виділення отримували з відібраних екземплярів папоротей, які утримували у скляних ємностях з водою для загоювання пошкоджених ділянок коренів. Алелопатична активність рослин відносно патогенних лептоспір випробовувалась нами у розведені 1:1000. Інокуляти культур спірохет відбирались з однієї «материнської» культури, що забезпечувало однаковий початковий вміст спірохет у досліді та контролі. Зберігались зразки при кімнатній температурі +18…+22ºС в умовах лабораторії. Через 24 години визначався та порівнювався вміст спірохет у піддослідних групах зразків. Прижиттєві виділення (дифузати кореневищ та змиви з листків) щитника чоловічого та теліптериса болотяного пригнічують в сильному та помірному ступені in vitro культури патогенних лептоспір серологічного варіанту Icterohaemorrhagiae. Речовини, що були виділені з відмерлого листя, зазначених видів папоротей також проявляли токсичний вплив на спірохет, але в меншому ступені. Ділянки перезволожених земель, на яких ростуть представники класу папоротевиді є несприятливими для тривалого існування патогенних лептоспір Leptospira interrogans серовару Icterohaemorrhagiae.

Ключові слова: щитник чоловічий, теліптерис болотяний, патогенні лептоспіри, прижиттєві виділення, продукти розкладу

А. І. ГЕРЦ, О. Б. КОНОНЧУК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Досліджено у ґрунтовій вегетаційній культурі вплив позакореневого підживлення рослин квасолі звичайної сорту Буковинка різними концентраціями молібденового нанопрепарату. На підставі методу індукованої флуоресценції хлорофілу (ІФХ) та проведених морфо-фізіологічних досліджень встановлено, що оптимальною концентрацією мікроелементу є 240 мг/л. Виокремлено групу параметрів флуоресценції хлорофілу а, зокрема ФPSII, φNPQ, що пов’язані з продуктивністю сорту та чутливі до зміни концентрації розчину молібдену для позакореневого внесення.

Ключові слова: квасоля звичайна, Phaseolus vulgaris L., молібден, ріст, хлорофіл, флуоресценція, індукція флуоресценції хлорофілу, нефотохімічне гасіння, ефективність фотохімії ФС II

І. В. ЮРЧАК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Проведено дослідження розподілу металів (Zn, Cu, Cd) у тканинах травної залози та зябер молюсків беззубки Anodonta anatinа за участі металотіонеїнів (МТ) за впливу малої дози (2 мГр) іонізуючої радіації на організм. Встановлено, що у тканині травної залози опромінених молюсків істотно зростає вміст Zn та зменшується вміст Cu та Cd, а Zn-депонувальна здатність МТ зменшується. Профіль елюції МТ зазнає змін у обох досліджених тканинах.

Ключові слова: металотіонеїни; двостулкові молюски; іонізуюча радіація

О. О. РАБЧЕНЮК, В. О. ХОМЕНЧУК, Б. З. ЛЯВРІН, В. З. КУРАНТ

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Досліджено накопичення та перерозподіл феруму в організмі прісноводних риб за його підвищеного вмісту у воді (2 і 5 ГДК). Показано, що найбільшу кількість феруму виявлено в печінці та зябрах як коропа, так і щуки. Крім того, значна кількість металу міститься в нирках щуки. У м'язах досліджуваних видів риб концентрація феруму незначна, що може свідчити про міжорганний перерозподіл цього елемента. В цілому слід зазначити, що накопичення важких металів у риб є активним, регульованими і тканино-специфічним процесом, інтенсивність якого залежить від концентрації металу у воді, його будови і хімічних властивостей, фізико-хімічних параметрів водного середовища, а також від фізіолого-біохімічних особливостей організму риб.

Ключові слова: водне середовище, ферум, накопичення, короп, щука

О. С. ПОТРОХОВ, О. Г. ЗІНЬКОВСЬКИЙ, Ю. М. ХУДІЯШ, М. В. ПРИЧЕПА

Інститут гідробіології НАН України

Розглянуто вплив температури та мінералізації води на вміст трийодтироніну, кортизолу та глюкози у плазмі крові плітки та коропа. Встановлено, що після 14-ти добової аклімації до підвищення температури води до 32оС не спостерігається істотних змін вмісту кортизолу у плазмі крові риб, але вміст трийодтироніну суттєво знижується. Показано, що ці зміни у плітки проходили інтенсивніше, ніж у коропа. Відмічено, що у плітки зростання вмісту глюкози спостерігається за нижчої температури (25–30оС), ніж у коропа. Зміна мінералізації води корегує відповідь риб на дію температури води. Плітка є більш чутливою до нетипово високої температури води при більшій її мінералізації, ніж короп.

Ключові слова: короп, плітка, трийодтиронін, кортизол, глюкоза, мінералізація, температура, метаболізм

В. М. МАРЦЕНЮК, О. С. ПОТРОХОВ, О. Г. ЗІНЬКОВСЬКИЙ

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено фізіолого-біохімічний стан та особливості енергетичного обміну риб різних таксономічних статусів за дії підвищеної температури води. Встановлено, що ізоляція від несприятливого температурного чинника у окуня та коропа на біохімічному рівні відбувається по-різному. Активність АТФ-ази у м’язах коропа та зябрах окуня зростає. Активність ензимів енергетичного обміну свідчить про формування гіпоксичного стану у тканинах як у коропа, так і в окуня. В обох видів риб вміст глікогену в печінці із зміною температурного режиму зростає, що може свідчити про порушення його окиснення. Виявлені зміни біохімічних показників у коропа і окуня відмінні і свідчать про специфічну видову реакцію риб на нетипові зміни температурних умов.

Ключові слова: окунь, короп, температура, енергетичний обмін, ензими, глікоген

Л. Р. ГРИЦАК, В. М. МЕЛЬНИК, І. І. КОНВАЛЮК, Н. Б. КРАВЕЦЬ, М. З. МОСУЛА, Н. М. ДРОБИК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

Підібрано умови для мікроклонального розмноження семи видів роду Тирлич (Gentiana L.) флори України: G. acaulis L., G. аsсlepiadea L., G. cruciata L., G. lutea L., G. pneumonanthe L., G. punctata L., G. verna L. Встановлено, що оптимальним для мультиплікації тирличів є середовище МС/2, доповнене різними співвідношеннями цитокінінів БАП (0,05–0,5 мг/л) та Кін (0,1–0,2 мг/л). Для кожного виду та його представників з різних місць зростання виявлено оптимальне для ефективного мікроклонування співвідношення фітогормонів. Відсоток живців з мікроклонами для більшості видів cкладав 70–90 %. Кількість утворених адвентивних пагонів на одному живці лежала в межах 2,62–7,35 та була найбільшою у випадку G. verna і найменшою – у G. acaulis і G. punctata.

Ключові слова: види роду Gentiana L., флора України, мікроклональне розмноження

Г. Б. ВІНЯРСЬКА, О. І. БОДНАР, Н. В. БУРЕГА, А. О. ПАЛЬЧИК, О. О. КАНТИЦЬКА, Л. А. ОНУФРІЙЧУК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Апробовано фотобіореактор інтенсивного культивування водорості Chlorella vulgaris Beij. за умов сонячної інсоляції з повністю контрольованими умовами в межах режимних параметрів за обраними критеріями оцінювання процесу культивування. Для перевірки ефективності функціонування оригінального фотобіореактора досліджували ріст у ньому Chlorella vulgaris Beij. (CHLOROPHYTA) у середовищі Фітцджеральда в модифікації Цендера і Горхема № 11 за 21 270С (22–250С) та природного освітлення (сонячної інсоляції) (інтенсивність 9000 лк) упродовж 16 год/добу за додавання у культуральне середовище водних розчинів солей – натрій селеніту (Se (IV)) та ZnSO4•7H2O (Zn2+) як активаторів росту. Встановлено, що за стабілізації та автоматичного контролю умов культивування у розробленому фотобіореакторі максимальна щільність культури досягається на 17 добу культивування із вмістом клітин 24,8 ± 1,8·109 кл/дм3 та з їх кількістю у стаціонарній фазі на 14 добу ‒ 16,1 ± 1,2·109 кл/дм3, що дає змогу вирощувати хлорелу в безперервному режимі з середньою продуктивністю біомаси у стаціонарному режимі близько 212,4 ± 18,1 мг сухої біомаси/дм3 з вмістом ліпідів 19,02 ± 0,4 мг сухої маси/дм3. Рівень біомаси та ліпідів хлорели можна змінювати, використовуючи інтенсивність природної інсоляції та речовин-стимуляторів, що становить перспективу подальших досліджень.

Ключові слова: хлорела, фотобіореактор, сонячне освітлення, кількість клітин, біомаса, ліпіди

Б. Є. ЯКУБЕНКО, А. М. ЧУРІЛОВ

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Наведено сучасний флористичний склад, відомості стосовно раритетного фітоценорізноманіття урочища «Великосалтанівська балка» Васильківського району Київської області. Запропоновано шляхи забезпечення охорони рослинного покриву й обґрунтовано необхідність уведення урочища до складу природно-заповідного фонду Київської області.

Ключові слова: охорона, фітораритети, екологічний коридор, остепнені луки, флористична структура, фітоценорізноманіття

Л. П. ІЩУК, Н. О. CМОЛЯР

Білоцерківський національний аграрний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На основі закладених пробних площ проаналізовано стан корінних вербово-тополевих угруповань у пониззі р. Ворскла. Встановлено, що продуктивність галерейних лісів не висока і дуже низьке природне поновлення основних видів Salix alba L., S. x fragilis L., S. caprea L., Populus alba L., P. nigrа L., P. tremula L. Галерейні вербово-тополеві ліси в пониззі р. Ворскла виконують водорегулюючу, ґрунтозахисну і созологічну функції.

Ключові слова: Salix, Populus, вербово-тополеві ліси, пониззя р. Ворскла, угруповання, болото-блюдце, природне поновлення, созологічна цінність

П. А. БУЗУНКО

Чернігівський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка

В умовах Сновсько-Семенівського геоботанічного району всі місцезростання P. veris віднесено до асоціації Ulmenion minoris Oberd. 1953 (клас Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieg. 1937; порядок Fagetalia sylvaticae Pawl. 1928; союз Alno-Ulmion Br.-Bl. Et R. Tx. 1943). На досліджуваній території більшість місцезростань підлягають значному антропогенному впливу - вирубкам. Встановлено особливості введення P. veris в культуру в умовах вирощування у дерново-підзолистих ґрунтах, зокрема: підвищенню біопродуктивності сприяє часткове затінення (до ¼ довжини світлового дня). Вегетативне розмноження в умовах соснового лісу (союзу Dicrano-Pinion Libb. 1933) відбувається, хоч і меншими темпами, ніж у звичайних для виду умовах.

Ключові слова: Primula veris L., Східне Полісся, популяція, поширення, ex situ

G. BUDNIKOV

Laboratory for Nature Conservation, Uzhgorod National University

Abstract: Morphogenesis (or minor life cycle) and ontogenesis (or major life cycle) of Galanthus nivalis L. are given in this article. The length of minor and major life cycles is established. Phases of monocarpic shoot development within the bud and its further development are described. The seasonal development of G. nivalis is described too. On the basis of the analysis of G. nivalis ontogenesis four periods of age stages and seven age groups are distinguished. Multivariate ways of development of individuals are described.

Ключові слова: Galanthus nivalis L., morphogenesis, renewal bud, monocarpic shoot, seasonal rhythm of development, ontogenesis, age stages, age groups

С. М. БІЛЯВСЬКИЙ, С. С. МОРОЗЮК

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Наведено результати систематичного та біоморфологічного аналізів урбанофлори міста Біла Церква Київської області. На території міста та його околиць виявлено 930 видів судинних рослин з 108 родин та 4 відділів. Згідно проведених досліджень більшість видів є гемікриптофітами (48,9%) та трав'янистими полікарпіками (50%), безкореневищними (60%) безрозетковими (52%) літньо-зеленими (72,5%) багаторічниками (71%) з стрижневою кореневою системою (57%). Досліджувана урбанофлора відповідно проведених аналізів має бореальний характер та має ознаки лісостепової зони.

Ключові слова: місто, урбанофлора, Біла Церква, гемікриптофіт, полікарпік

І. В. БЕСАРАБЧУК, С. О. ВОЛГІН

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Досліджено поширення занесеного до Червоної книги України рідкісного виду рослин родини Orchidaceae Juss. – Epipactis helleborine (L.) Crantz. на території м. Луцька. Виявлено 7 місцезнаходжень E. helleborine в місті. Підтверджено стійкість виду до антропогенних змін в умовах урбанізованого середовища.

Ключові слова: урбанізована територія, антропогенний тиск, Epipactis helleborine, місцезнаходження, антропотолерантний вид

М. М. БЕЛІНСЬКА, Б. Є. ЯКУБЕНКО

Національний природний парк «Мале Полісся», Національний університет біоресурсів і природокористування України

В статті констатовано факт створення національного природного парку «Мале Полісся» на півночі Хмельницької області із включенням до його складу гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Теребіжі», де зростає рідкісна рослина Червоної книги України осока богемська – Carex bohemica Schreb. Також наведена комплексна характеристика заказника, його раритетні та типові види флори, притаманна рослинність і подані геоботанічні описи постійних пробних площ, що закладені на природоохоронній території.

Ключові слова: національний природний парк, види рослин, флора, рослинність, раритетний вид

О. Д. АНДРІЄНКО, А. І. ОПАЛКО, О. А. ОПАЛКО

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України

Викладено результати дослідження водного режиму листків восьми інтродукованих видів роду Amelanchier Medik. з колекції НДП «Софіївка» НАН України. Визначено вміст загальної води, дефіцит води і водоутримувальну здатність. З’ясували, що на початку вегетації рослини інтродукованих видів роду Amelanchier мали більшу обводненість листків, ніж наприкінці сезону. За поліпшення умов вологозабезпечення рослини ірги здатні відновлювати обводненість тканин унаслідок послаблення дії стресового чинника. Водоутримувальна здатність листків упродовж вегетації підвищується і стабілізується, що зумовлює стійкість рослин до нестійкого вологозабезпечення і характеризує їхню пристосованість до умов культивування. Дещо меншою толерантністю щодо дії посушливих умов серед досліджених видів ірги характеризувався Amelanchier asiatica (Siebold & Zucc.) Endl. ex Walp., на що вказують знижені показники вмісту загальної води, підвищені показники дефіциту води та порівняно швидка втрата води листками упродовж перших 10 год. в’янення.

Ключові слова: Amelanchier Medik., аридизація, вміст загальної води, дефіцит води і водоутримувальна здатність

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія» засновані у 1997 році. Протягом двадцяти років пройшли гідний шлях свого становлення та розвитку. Вони визнані в широких колах науковців інститутів Відділення загальної біології НАН України, АМН, НАПН, УААН України, професорсько-викладацького персоналу університетів та інших вищих навчальних закладів України, а також cеред зарубіжних учених. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія», включені до наукометричної бази даних «Index Сopernikus». Це підвищило їх статус, що дозволить покращити якість наукових статей і здійснювати випуск наукового фахового видання України на високому науковому рівні.

Ключові слова: наукове фахове видання, ботаніка, гідробіологія, екологія, фізіологія людини і тварин, біохімія, біотехнологія, історія науки, огляди, загальні проблеми

Із нового

Найпопулярніші статті