Л. Я. ФЕДОНЮК, Л. Б. ФУРКА, О. М. ЯРЕМА, Я. І. КАПЕЛЮХ, І. І. БУГАЛЬСЬКА

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», Природний заповідник "Медобори"

В роботі вперше досліджено динаміку чисельності окремих червонокнижних видів комах на території заповідника «Медобори» залежно від кліматичних умов впродовж 2005-2015 років. Облік і спостереження проводились за представниками ряду Лускокрилі, а саме Сатурнією великою (Saturnia pyri), Махаоном (Papilio machaon), Райдужницею великою (Apatura iris) та Подалірієм (Iphiclides podalirius), застосовуючи маршрутний метод польових досліджень на контрольних ділянках перебування червонокнижних комах. За час досліджень обліковано 212 особин. Аналіз показників кліматограми середньорічних температур та опадів, вказує на залежність росту й спадання чисельності комах від кліматичних умов навколишнього середовища, що складались впродовж 10 років на території заповідника «Медобори». Високі середньорічні показники температури повітря створюють оптимальні умови для існування Papilio machaon та Apatura iris, при чому Papilio machaon потребує більшої вологості на відміну від Apatura iris, якій необхідно невелика кількість опадів. Низькі середньорічні показники температури повітря створюють оптимальні умови для існування Iphiclides podalirius та Saturnia pyri. Велика кількість опадів є сприятливою умовою для існування Iphiclides podalirius на відміну від Saturnia pyri, якій для існування необхідна незначна кількість опадів.

Ключові слова: заповідник «Медобори», кліматичні умови, чисельність, Saturnia pyri, Papilio machaon, Apatura iris, Iphiclides podalirius

О. І. УВАЄВА

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Досліджено багаторічну динаміку кількісних показників Viviparus viviparus і V. contectus протягом 2009−2016 рр. З’ясовано, що сучасна трансформація умов навколишнього середовища Українського Полісся негативно позначається на кількісному розвитку калюжниць, оскільки виявлено тенденцію до зниження їх чисельності і біомаси протягом останніх років. Загалом зареєстровано значне зниження щільності поселення калюжниць порівняно із значеннями, які відмічались дослідниками для цієї групи молюсків у ХХ ст. Ймовірно, такі демекологічні зсуви Viviparidae пов’язані із незадовільним екологічним станом річкових систем Полісся у зв’язку із антропогенним тиском.

Ключові слова: Viviparidae, Полісся, чисельність, біомаса, динаміка

О. В. КРАВЦОВА

Інститут гідробіології НАН України

Вивчено вплив різних за природою антропогенних чинників на фітопланктон ставів міських агломерацій. З’ясовано, що у водоймах за дії точкового джерела забруднення спостерігається спрощення структури фітопланктону, переважання олігодомінантних угруповань, зниження інформаційного різноманіття, зростання індексів сапробності. У ставах, в яких забрудення є розсіяним, середня біомаса фітопланктону була нижчою, а видове та інформаційне різноманіття – вищим.

Ключові слова: стави, міські агломерації, видове різноманіття, чисельність, біомаса, домінуючий комплекс, індекси Шеннона та сапробності

Т. М. ЖИЛІНА, В. Л. ШЕВЧЕНКО

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка

Вперше на території Чернігівської області досліджена фауна нематод річки Стрижень, яка представлена 19 видами з 8 рядів. Найбільшим видовим різноманіттям характеризуються ряди Tylenchida та Rhabditida. Середня чисельність нематод в пробах мулу становила 138313 особин/м2. За чисельністю переважали представники ряду Triplonchida.

Ключові слова: нематоди, річка Стрижень, видове різноманіття, чисельність

О. С. БОНДАРЕНКО

Інститут морської біології НАН України

Вивчено видовий склад та кількісні показники поліхет макрозообентосу Одеського морського регіону північно-західної частини Чорного моря в 2005–2015 рр. Зареєстровано 23 види багатощетинкових червів, проаналізована варіабельність кількісних показників домінуючих видів: Alitta succinea, Prionospio cirrifera, Heteromastus filiformis, Melinna palmata.

Ключові слова: поліхети, таксономічна структура, чисельність, біомаса, багаторічна динаміка, Чорне море

О. В. КРАВЦОВА

Інститут гідробіології НАН України

У роботі наведено особливості динаміки фітопланктону водойм міста Житомир з різним ступенем антропогенного навантаження, представлено результати дослідження таксономічного складу та кількісних показників розвитку фітопланктону, подано характеристику екологічного стану водойм.

Ключові слова: фітопланктон, різноманіття, чисельність, біомаса, сапробність

Н.В. МАЙСТРОВА

Інститут гідробіології НАН України

На прикладі верхньої ділянки Канівського водосховища, яка перебуває в умовах постійного антропогенного забруднення різного походження, виявлені чутливі до встановлення зон локальних забруднень та меж їх поширення показники фітопланктону.

Ключові слова: фітопланктон, чисельність, біомаса, біоіндикація, водосховище, коефіцієнт (N/B), види-домінанти

О.А. ДАВИДОВ, Д.П. ЛАРІОНОВА

Досліджено сезонну динаміку кількісних показників Bacillariophyta мікрофітобентосу урбанізованої водойми. Встановлено їх роль у формуванні видового багатства, чисельності та біомаси мікрофітобентосу.

Ключові слова: мікрофітобентос, Bacillariophyta, видове багатство, чисельність, біомаса, урбанізована водойма

М.І. МАЙХРУК, Д.В. СТРАШНЮК

У статті наводяться дані про чисельність птахів родини Воронові в обласному центрі. Наведено дані про пройдені маршрути в кілометрах та чисельність на них особин певного виду, дано розподіл їх по масивах та в різні пори року. Спостереження проводилися протягом 2008–2011 р.

Ключові слова: воронові, галка, сорока, крук, грак, чисельність, масиви

В.П. ГУСЕЙНОВА, А.В. КУРЕЙШЕВИЧ

Досліджено вплив різних концентрацій бензину та дизельного палива на чисельність, біомасу планктонних водоростей, вміст хлорофілу а, концентрацію біогенних елементів та рН води у зразках фітопланктону з Канівського водосховища восени (вересень). Показано, що додавання до них нафтопродуктів з розрахунку 10 та 20 ГДКр істотно пригнічує функціонування фітопланктону, призводить у більшості випадків до зменшення вмісту хлорофілу а, видового багатства, чисельності та біомаси водоростей. Встановлено, що нафтопродукти можуть впливати на склад альгоугруповань. Синьозелені водорості (Cyanoprokaryota) виявилися більш чутливими до дії нафтопродуктів порівняно з зеленими.

Ключові слова: фітопланктон, бензин, дизельне паливо, чисельність, біомаса, хлорофіл а