Б. З. ЛЯВРІН
Представлено результати дослідження фосфоліпідного складу тканин печінки найбільш поширених прісноводних видів риб малих річок Західного Поділля – коропа, карася, окуня, та щуки. Вивчені міжвидові відмінності у вмісті фосфоліпідів в тканинах досліджених видів риб. Виявлена різниця у співвідношенні фосфоліпідних класів в клітинах печінки риб взятих з різних малих річок. Розглянуто зміну фракційного складу фосфоліпідів як відповідь організму на дію факторів навколишнього середовища, що може бути використано для біомоніторингу водних екосистем.
Ключові слова: ліпіди, риби, малі річки, Західне Поділля
В. О. ХОМЕНЧУК, В. Я. БИЯК, Б. З. ЛЯВРІН, В. З. КУРАНТ
Проаналізовано кореляційні зв’язки (коефіцієнт кореляції Пірсона) між кількістю акумульованих металів в тканинах риб (короп – Cyprinus carpio L., карась – Carassius carassius L., окунь – Perca fluviatilis L., щука – Esox lucius L.) та окремими метаболічними показниками в їх тканинах (вміст рибонуклеїнової кислоти (РНК), активності аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ) і сукцинатдегідрогенази (СДГ). Встановлено, що показники кореляції між вмістом металу та окремими метаболічними параметрами у прісноводних риб залежать від природи металу і є видо- та тканиноспецифічними. Отримані показники можуть бути використані для оцінки забруднення водних екосистем металами.
Ключові слова: риби, метали, рибонуклеїнова кислота, амінотрансфераза, сукцинатдегідрогеназа, кореляція
О. О. РАБЧЕНЮК, В. О. ХОМЕНЧУК, В. З. КУРАНТ
В огляді проаналізовано вміст та роль сполук феруму у природних водах, особливості його метаболізму та токсичності для риб. Охарактеризовано основні методи екоаналітичного контролю феруму в гідроекосистемах. Відмічено, що метал може існувати у водних екосистемах у розчинній та нерозчинній формах, у вигляді сполук двох- та трьохвалентного феруму. Відзначено, що потреби риб у ферумі можуть значно варіювати залежно від видових особливостей риб, проте вони значно нижчі порівняно із ссавцями. Показано, що токсична дія сполук металу обумовлюється не тільки концентрацією та формами знаходження у водному середовищі, але й фізико-хімічними показниками води та фізіологічним станом організму риб, які суттєво впливають на біодоступність та швидкість засвоєння металу.
Ключові слова: гідроекосистеми, ферум, токсичність, метаболізм, риби
В.О. ХОМЕНЧУК
В роботі, переважно на результатах власних досліджень, проаналізовано функціонування деяких біологічних бар’єрів у риб, що лімітують проникнення, забезпечують ефективний розподіл, зв’язування та виведення металів з організму за підвищених концентрацій останніх у водному середовищі. Показано, що в процесі адаптивної еволюції у гідробіонтів виробилися універсальні механізми захисту від токсичного впливу металів, що залежно від зовнішніх умов, природи металу та внутрішнього стану організму можуть набувати високої специфічності.
Ключові слова: токсичність, адаптація, метали, риби
В.Д. РОМАНЕНКО, Ю.О. СТОЙКА, Л.С. КІПНІС
Досліджено вплив різних температур та фотоперіоду на рівень спонтанного мутагенезу за мікроядерним аналізом в клітинах тканин риб різної екологічної валентності: коропа звичайного (Cyprinus carpio L.), карася сріблястого (Carassius auratus gibbelio L.), простого (або крапчастого) сомика (Corydoras paleatus (Jenyns). Найбільша кількість мікроядер (МЯ) за дії різних температур і фотоперіоду утворюється в активованому до мітозу епітелії кайми хвостового плавця досліджених видів риб і складала в середньому відповідно 7,6, 8,24 та 5,82‰. Найменша кількість МЯ в середньому утворювалася у печінці коропа і карася (що складало 1,13‰ і 3,62‰ відповідно) та еритроцитах сомика крапчастого (2,27‰). Встановлено, що кількість МЯ за дії як критичних температур, так і різного фотоперіоду не перевищувала рівня спонтанного мутагенезу для риб (20‰). Найбільша кількість МЯ спостерігалась у виду з найширшою екологічною валентністю (карася) як під дією абіотичних чинників, так і за дії генотоксичного фактору (іони хрому) і складала 5,73 і 9,74‰, відповідно, в середньому по всім тканинам, найменша – з найвужчою (сомика крапчастого) – 3,71 та 5,59‰. Показано, що кількість МЯ є видо- та тканино специфічною характеристикою і залежить від фотоперіоду та температури.
Ключові слова: мікроядра (МЯ), риби, температура, фотоперіод
О.О. КРАВЧЕНКО, В.І. МАКСІН, Н.І. ВОВК
Досліджено бактерицидну дію наноаквацитратів цинку, міді, а також комплексу міді та срібла за експериментального зараження риб аеромонозом. За експериментального аеромонозу у інфікованих риб реєстрували клінічні ознаки хвороби (точкові крововиливи, локальні ділянки гіперемій поверхневих покривів), а у варіанті з додаванням до акваріумів наноаквацитрів міді та срібла клінічних ознак хвороби не спостерігали, що є підставою для практичного використання препаратів у аквакультурі.
Ключові слова: аеромоноз, риби, наноаквацитрати металів, антибактеріальна активність