Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

2016. - № 3-4 (67)

М. М. БАРНА, В. В. ГРУБІНКО

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

 

 

В. В. ГРУБІНКО, Н. М. ДРОБИК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

 

 

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

 

 

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

 

 

О. С. ВОЛОШИН

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

 

 

А. І. ГЕРЦ, Н. М. ДРОБИК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

 

 

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА, О. І. КИРИЧЕНКО, С. А. ЛОСЬ

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

 

 

С. В. ПИДА, М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

 

 

С. В. ПИДА, М. М. БАРНА, С. П. МАШКОВСЬКА, О. Б. КОНОНЧУК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

 

 

С. В. ПИДА, І. П. ГРИГОРЮК, Н. М. ДРОБИК, М. М. БАРНА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

 

 

О. О. РАБЧЕНЮК, В. О. ХОМЕНЧУК, В. З. КУРАНТ

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

В огляді проаналізовано вміст та роль сполук феруму у природних водах, особливості його метаболізму та токсичності для риб. Охарактеризовано основні методи екоаналітичного контролю феруму в гідроекосистемах. Відмічено, що метал може існувати у водних екосистемах у розчинній та нерозчинній формах, у вигляді сполук двох- та трьохвалентного феруму. Відзначено, що потреби риб у ферумі можуть значно варіювати залежно від видових особливостей риб, проте вони значно нижчі порівняно із ссавцями. Показано, що токсична дія сполук металу обумовлюється не тільки концентрацією та формами знаходження у водному середовищі, але й фізико-хімічними показниками води та фізіологічним станом організму риб, які суттєво впливають на біодоступність та швидкість засвоєння металу.

Ключові слова: гідроекосистеми, ферум, токсичність, метаболізм, риби

І. В. ДЕРКАЧ, Н. Д. РОМАНЮК

Львівський національний університет імені Івана Франка

У огляді проаналізовано й узагальнено дані щодо механізмів адаптації рослин до умов засолення ґрунту з метою підвищення їхньої стійкості до цього чинника. Проаналізовано зміни у рослинному організмі, викликані засоленням ґрунту, та наведено основні відомі механізми адаптації у рослин, зокрема компартментація, іонне виключення, стійкість до осмотичного стресу та роль антиоксидантних систем.

Ключові слова: засолення, адаптаційні механізми, стійкість, NaCl

С. А. МЯКУШКО

ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний університет імені Тараса Шевченка

У роботі проаналізовані індивідуальна скорельованість і групова мінливість ознак в популяціях гризунів. Показано, що співвідношення форм мінливості на окремих етапах існування популяції визначається залученням різних внутрішньопопуляційних груп у відтворення. Характер співвідношення закономірно змінюється на різних фазах багаторічної динаміки щільності, проте є ідентичним для двох видів нориць.

Ключові слова: мінливість, скорельованість, популяції, багаторічна динаміка, розмноження, гризуни

Г. Г. МИНИЧЕВА, Е. В. СОКОЛОВ, А. В. ШВЕЦ

Институт морской биологии Национальной академии наук Украины

Рассмотрены особенности строения водной котловины и побережья Ягорлыцкого залива, а так же проведена оценка природного потенциала экосистемы залива на основе индексов природной устойчивости. Дана оценка интенсивности первично-продукционных процессов и экологического статус класса акватории, по морфофункциональным показателям удельной поверхности донной растительности. Проведена инвентаризация ландшафтно-хозяйственной структуры и анализ эколого-хозяйственного баланса природно-территориальных комплексов водосборной площади залива. Дана оценка антропогенного воздействия на интенсивность первично-продукционных процессов (степень антропогенной эвтрофикации) экосистемы залива на основе индекса искусственного воздействия.

Ключевые слова: донная растительность, экологический статус, эколого-хозяйственный баланс, Ягорлыцкий залив

М. А. КРИЖАНОВСЬКА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

У статті представлені результати щодо впливу іонізуючого опромінення дозами 5Гр, 10Гр, 15Гр, 20Гр на зміну довжини стебла та довжини качана вологого насіння кукурудзи цукрової та кременистої. Експериментально встановлено, що опромінення насіння дозою 5Гр стимулює ріст стебла у цукрової кукурудзи на 14 см, а кременистої – на 6 см. Всі обрані дози іонізуючого опромінення викликають мутагенні зміни качанів кукурудзи.

Ключові слова: іонізуюче опромінення, радіація, мутагенна дія, цукрова та кремениста кукурудза

Г. А. ЗАДОРОЖНАЯ

Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара

Исследована динамика пространственной неоднородности дерново-литогенной почвы на серо-зеленой глине по показателям твердости. Проведен экоморфический анализ растительности экспериментального участка. Путем неметрического многомерного шкалирования осуществлена ординация данных твердости почвы. Применен трехмерный вариант многомерного шкалирования. Взаимосвязь варьирования твердости почвы и факторов окружающей среды установлена при использовании фитоиндикационных шкал. С помощью техники пространственного анализа данных (PCNM) выделены элементы пространственной автокорелляции данных твердости почвы и определены процессы, лежащие в основе ее формирования.

Ключевые слова: твердость почвы, фитоиндикация, многомерное шкалирование

О. М. ВОДЯНІЦЬКИЙ, О. С. ПОТРОХОВ, О. Г. ЗІНЬКОВСЬКИЙ, Ю. М. ХУДІЯШ

Інститут гідробіології НАН України

Встановлена інтенсивна утилізація глікогену та білків ембріонами білого товстолобика в процесі їх адаптації до впливу підвищеної температури. За виживаннням та відсутністю значної кількості ембріопатів оптимальною температурою для проходження ембріогенезу цього виду є 28–29°С. Ембріони білого амура краще витримують значні підвищення температури води та зниження концентрації розчиненого кисню. Величини вмісту білків та глікогену в ембріонах більш стабільні в широкому діапазоні температур, а оптимальною температурою для розвитку є 29°С. З підвищенням температури води прискорюється ембріональний розвиток коропа, однак збільшується кількість аномальних зародків. За показниками вмісту білків та глікогену в зародках, за їх виживаністю та відсутністю значної кількості ембріопатів оптимальною температурою для ембріонального розвитку коропа є 25–26°С.

Ключові слова: ембріогенез, білки, глікоген, температурний та кисневий режим, білий амур, білий товстолобик, короп

О. В. КРАВЦОВА

Інститут гідробіології НАН України

У роботі наведено особливості динаміки фітопланктону водойм міста Житомир з різним ступенем антропогенного навантаження, представлено результати дослідження таксономічного складу та кількісних показників розвитку фітопланктону, подано характеристику екологічного стану водойм.

Ключові слова: фітопланктон, різноманіття, чисельність, біомаса, сапробність

О. О. ГУПАЛО

Інститут гідробіології НАН України

У статті наведено дані про морфологічну структуру популяції окуня гирлової ділянки річки Віти. Показано, що популяція окуня складається з тугорослих та швидкорослих груп особин.

Ключові слова: морфологічна структура, популяції, окунь звичайний, гирлова ділянка р. Віти

О. И. СКАКАЛЬСКАЯ, В. Н. БАТОЧЕНКО

Кременецкий ботанический сад, НПП «Пивничне Подилля»

 

Ключевые слова: фитоценоз, ассоциации, численность, D. rotundifolia; структура

Д. В. ГАНАБА

Хмельницький національний університет

У статті проаналізовано таксономічне різноманіття вуличної дендрофлори міста Хмельницького. Визначено, що вулична дендрофлора представлена 36 видами, 20 родами та 13 родинами. Найповніше у вуличних насадженнях представлені клен гостролистий, ясен звичайний, тополя пірамідальна, береза повисла тощо. Із хвойних рослин найбільш поширеними є туя західна. Характерним недоліком озеленення вулиць Хмельницького є незначний асортимент вуличних деревних рослин та безсистемність у їх видовому доборі, відсутність науково обґрунтованого підходу у її вирішенні проблем видового різноманіття. На частині вулиць спостерігається одно видова посадка деревних насаджень. Дендрофлора міста Хмельницького представлена як аборигенними, так і інтродукованими видами, які пройшли акліматизацію й повноцінно представлені як вуличні насадження. Аналіз впливу абіотичних факторів на розвиток рослин засвідчив, що більшість вуличних насаджень є витривалими до нестачі світла, невибагливими до мінерального живлення грунту та нестачі вологи. Більшість видів вуличних рослин є посухо- та морозостійкими. З метою покращення фіто санітарного стану вуличних насаджень міста рекомендовано урізноманітнити видовий склад рослин, що пройшли багаторічні випробування та акліматизацію, а також замінити окремі рослини, які втратили своє функціональне та декоративне значення.

Ключові слова: таксономічний аналіз, видове різноманіття, деревні рослини, вулична дендрофлора, місто

В. Ю. БЕРЕЗОВСЬКА

Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України

Досліджений видовий склад фітопланктону водойм дендропарку «Олександрія» налічує 164 види, що представлені 171 вн. такс. з 9 відділів, 15 класів, 33 порядків, 55 родин і 93 родів. Найбільшим різноманіттям водоростей представлені відділи Chlorophyta − 60 видів (67 вн. такс.) або ж 39, 18 % та Bacillariophyta – 47 (48 вн. такс.) або ж 28,07 %. Значну частку у формуванні видового різноманіття складають також Euglenophyta (19) − 11,11 % та Cyanoprokaryota (17) − 9,94 %, що може свідчити про підвищений рівень трофності водойм. Проведений аналіз систематичної структури водоростей, визначені домінантні комплекси та провідні роди досліджуваних водойм. Встановлений розподіл видового багатства водоростей та їх частота трапляння у рибо-господарських ставках гідробіологічної станції, балочних ставах та руслі річки Рось. Виявлено 5 рідкісних видів для флори України (Acutodesmus javanensis (Chodat) P. Tsarenko, Acutodesmus regularis (Svirenko) P. Tsarenko, Scenedesmus bacillaris Gutw., Centritractus africanus F.E.Fritsch et M.F.Rich, Thalassiosira faurii (Gasse) Hasle), також новий для флори України вид − Anabaenopsis circularis (G.S.West) Wołosz. et V.V. Mill. У статті використанні оригінальні ілюстрації автора та фото одержанні з використанням SEM.

Ключові слова: водорості, дендропарк «Олександрія», водойми, балочні ставки, рибо-господарські р. Рось

Т. Л. АНДРІЄНКО-МАЛЮК, Л. С. ЮГЛІЧЕК

Мезинський національний природний парк, Хмельницький національний університет

Охарактеризовано флористичні особливості території національного природного парку «Мале Полісся», що знаходиться в східній частині Малого Полісся (Хмельниччина). Описано раритетну компоненту флори. Наведено список із 17 рідкісних видів рослин парку, занесених до Червоної книги України та 40 видів регіонально рідкісних рослин, що підлягають охороні на Хмельниччині.

Ключові слова: Мале Полісся, НПП «Мале Полісся», Хмельниччина, флора, рідкісні види

Із нового

Найпопулярніші статті