О. І. УВАЄВА
Досліджено багаторічну динаміку кількісних показників Viviparus viviparus і V. contectus протягом 2009−2016 рр. З’ясовано, що сучасна трансформація умов навколишнього середовища Українського Полісся негативно позначається на кількісному розвитку калюжниць, оскільки виявлено тенденцію до зниження їх чисельності і біомаси протягом останніх років. Загалом зареєстровано значне зниження щільності поселення калюжниць порівняно із значеннями, які відмічались дослідниками для цієї групи молюсків у ХХ ст. Ймовірно, такі демекологічні зсуви Viviparidae пов’язані із незадовільним екологічним станом річкових систем Полісся у зв’язку із антропогенним тиском.
Ключові слова: Viviparidae, Полісся, чисельність, біомаса, динаміка
О. В. КРАВЦОВА
Вивчено вплив різних за природою антропогенних чинників на фітопланктон ставів міських агломерацій. З’ясовано, що у водоймах за дії точкового джерела забруднення спостерігається спрощення структури фітопланктону, переважання олігодомінантних угруповань, зниження інформаційного різноманіття, зростання індексів сапробності. У ставах, в яких забрудення є розсіяним, середня біомаса фітопланктону була нижчою, а видове та інформаційне різноманіття – вищим.
Ключові слова: стави, міські агломерації, видове різноманіття, чисельність, біомаса, домінуючий комплекс, індекси Шеннона та сапробності
О. С. БОНДАРЕНКО
Вивчено видовий склад та кількісні показники поліхет макрозообентосу Одеського морського регіону північно-західної частини Чорного моря в 2005–2015 рр. Зареєстровано 23 види багатощетинкових червів, проаналізована варіабельність кількісних показників домінуючих видів: Alitta succinea, Prionospio cirrifera, Heteromastus filiformis, Melinna palmata.
Ключові слова: поліхети, таксономічна структура, чисельність, біомаса, багаторічна динаміка, Чорне море
Г. Б. ВІНЯРСЬКА, О. І. БОДНАР, Н. В. БУРЕГА, А. О. ПАЛЬЧИК, О. О. КАНТИЦЬКА, Л. А. ОНУФРІЙЧУК
Апробовано фотобіореактор інтенсивного культивування водорості Chlorella vulgaris Beij. за умов сонячної інсоляції з повністю контрольованими умовами в межах режимних параметрів за обраними критеріями оцінювання процесу культивування. Для перевірки ефективності функціонування оригінального фотобіореактора досліджували ріст у ньому Chlorella vulgaris Beij. (CHLOROPHYTA) у середовищі Фітцджеральда в модифікації Цендера і Горхема № 11 за 21 270С (22–250С) та природного освітлення (сонячної інсоляції) (інтенсивність 9000 лк) упродовж 16 год/добу за додавання у культуральне середовище водних розчинів солей – натрій селеніту (Se (IV)) та ZnSO4•7H2O (Zn2+) як активаторів росту. Встановлено, що за стабілізації та автоматичного контролю умов культивування у розробленому фотобіореакторі максимальна щільність культури досягається на 17 добу культивування із вмістом клітин 24,8 ± 1,8·109 кл/дм3 та з їх кількістю у стаціонарній фазі на 14 добу ‒ 16,1 ± 1,2·109 кл/дм3, що дає змогу вирощувати хлорелу в безперервному режимі з середньою продуктивністю біомаси у стаціонарному режимі близько 212,4 ± 18,1 мг сухої біомаси/дм3 з вмістом ліпідів 19,02 ± 0,4 мг сухої маси/дм3. Рівень біомаси та ліпідів хлорели можна змінювати, використовуючи інтенсивність природної інсоляції та речовин-стимуляторів, що становить перспективу подальших досліджень.
Ключові слова: хлорела, фотобіореактор, сонячне освітлення, кількість клітин, біомаса, ліпіди
О. В. КРАВЦОВА
У роботі наведено особливості динаміки фітопланктону водойм міста Житомир з різним ступенем антропогенного навантаження, представлено результати дослідження таксономічного складу та кількісних показників розвитку фітопланктону, подано характеристику екологічного стану водойм.
Ключові слова: фітопланктон, різноманіття, чисельність, біомаса, сапробність
В. П. СТЕФУРАК, С. П. НАКОНЕЧНА, О. В. БАСКЕВИЧ
Розроблено методику біоіндикації стану природних екосистем в зоні тривалого впливу викидів хімічних підприємств за допомогою членистоногих - індикаторів різного виду забруднення та дано оцінку стану техногенно-порушених екосистем за станом угруповань індикаторів. Встановлено, що техногенне навантаження на природні екосистеми призводять до зниження біомаси членистоногих та збіднення їх видового різноманіття.
Ключові слова: техногенне навантаження, моніторинг, біоіндикатори, членистоногі, дощові черви, видова різноманітність, біомаса
К.М. ЦАПЛІНА
Проаналізовані видовий склад та біомаса макрофітів на мілководдях Київського водосховища протягом багатьох років і визначено напрямок їх зміни в умовах глобальних підвищень температур.
Ключові слова: Київське водосховище, вищі водяні рослини, нитчасті водорості, біомаса, температура, гідрохімічні показники
Н.Є. СЕМЕНЮК
Досліджено закономірності багаторічної динаміки фітомікроепіфітону Київського водосховища. Показано, що на даний час його таксономічне різноманіття зберігається на високому рівні і нараховує 385 видів і різновидів з 8 відділів. Порівняно з 70–80 рр. ХХ ст., відмічено зниження різноманіття евгленових водоростей і збільшення – криптофітових і золотистих. Виявлено тенденцію до зменшення біомаси фітомікроепіфітону, що пов’язано зі змінами його домінуючого комплексу.
Ключові слова: фітомікроепіфітон, Київське водосховище, сукцесія, таксономічне різноманіття, біомаса
Н.В. МАЙСТРОВА
На прикладі верхньої ділянки Канівського водосховища, яка перебуває в умовах постійного антропогенного забруднення різного походження, виявлені чутливі до встановлення зон локальних забруднень та меж їх поширення показники фітопланктону.
Ключові слова: фітопланктон, чисельність, біомаса, біоіндикація, водосховище, коефіцієнт (N/B), види-домінанти
Д.П. ЛАРІОНОВА, О.А. ДАВИДОВ
Визначено трофо-сапробіологічний статус руслових водних об’єктів придаткової мережі річкової частини Канівського водосховища за біомасою мікрофітобентосу. Встановлено, що посилення антропогенного впливу у водних об’єктах призводить до зменшення рівня максимальних величин біомаси мікрофітобентосу, викликаючи зміну їх трофо-сапробіологічного статусу.
Ключові слова: мікрофітобентос, біомаса, трофо-сапробіологічний статус, водні об’єкти річкової частини Канівського водосховища