Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

О. О. АЛІФЕР

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Артеріальна гіпертензія (АГ) — одна з найбільш значущих проблем охорони здоров’я в усьому світі, що пов’язана з виникненням таких ускладнень, як інсульт, інфаркт міокарда, серцева та ниркова недостатність, які зумовлюють високу інвалідизацію людей та значні економічні витрати. Мета дослідження – оцінити зміни показників якості життя у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та встановити їх динаміку під впливом комбінованої антигіпертензивної терапії. Досліджено 126 хворих з верифікованим діагнозом первинної АГ, що були поділені на 3 групи залежно від ступеня захворювання та контрольну групу, яку склали 43 особи. Пацієнти 1,2,3 груп приймали упродовж 6 місяців комбінацію препаратів Периндоприл+Амлодипін, у контрольній групі було призначено моно компонентну терапію у вигляді препарата Амлодипіна. Порівняльну оцінку параметрів якості життя проводили за допомогою опитувальника SF-36. Після 6 місячної терапії в групах пацієнтів, які отримували лікування у вигляді фіксованої комбінації Периндоприл+Аторвастатин, на відміну від контрольної, спостерігалася позитивна динаміка зміни ЯЖ по всіх шкалах опитувальника SF-36, а статистично значущі відхилення спостерігались по шкалах ФФ, ІБ, ПЗ, Ж, ОЗ.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, артеріальний тиск, антигіпертензивна терапія, якість життя, опитувальник SF-36

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

Ю. М. ПЕТРУШКЕВИЧ

Донецький ботанічний сад НАН України

Досліджено мінливість морфологічних параметрів листкової пластинки Betula pendula Roth. в різних насадженнях за впливом урботехногенного середовища м. Кривого Рогу. Найчутливішим до впливу антропогенного чинника є показник №3: відстань між основами першої та другої жилки другого порядку (0,123), найменш - асиметрія довжини жилки листка другого порядку (0,022). Виявлено рівень флуктуючої асиметрії та інтегральний показник стабільності розвитку B. pendula на різних ділянках м. Кривого Рогу. Мінімальне значення коефіцієнту асиметрії (0,017) зафіксовано в насадженнях B. pendula Криворізького ботанічного саду НАН України, максимальне (0,101) – біля металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг». Показано, що зігнутість верхівки листка є чутливим показником рівня антропогенного впливу і техногенного забруднення на рослини.

Ключові слова: Betula pendula, флуктуюча асиметрія, інтегральний показник стабільності розвитку, зігнутість верхівки листка

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

Ю. В. КОЛОМІЄЦЬ, І. П. ГРИГОРЮК, Л. М. БУЦЕНКО

Національний університет біоресурсів та природокористування України, Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України

Доведено доцільність застосування СК як природного індуктора стійкості рослин томатів до збудників бактеріальних хвороб. Показано, що обробка СК підсилювала антиоксидантну активність фенолів в листках рослин томатів за дії фітотоксичних сполук збудників.

Ключові слова: антиоксидантна активність, сорти томатів, бактеріальний стрес

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

Г. М. ГОЛІНЕЙ, Н. М. ПЕТРИК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Стаття присвячена аналізу залежності рівня біоакумуляції від ступеня накопичення есенціальних металів у водних екосистемах. Значну увагу приділено з'ясуванню причин високого вмісту Fe та Zn як і в м'язах так і в печінці амфібій, особливостей біоакумуляції цих металів, а також аналіз їх впливу в високих концентраціях на організм земноводних. Розглянуто кількісні характеристики біоакумуляції у вигляді коефіцієнта біологічного накопичення. Відзначено, що при певних внутрішньоклітинних концентраціях шкідливий вплив на гідробіонтів проявляють життєво важливі метали-мікроелементи, до яких відноситься група есенціальних металів, надмірна акумуляція яких в клітинах водної біоти призводить до порушень метаболічних процесів.

Ключові слова: біоакумуляція, амфібії, есенціальні метали, коефіцієнт біологічного накопичення, гідротоп

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

О. І. УВАЄВА

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Досліджено багаторічну динаміку кількісних показників Viviparus viviparus і V. contectus протягом 2009−2016 рр. З’ясовано, що сучасна трансформація умов навколишнього середовища Українського Полісся негативно позначається на кількісному розвитку калюжниць, оскільки виявлено тенденцію до зниження їх чисельності і біомаси протягом останніх років. Загалом зареєстровано значне зниження щільності поселення калюжниць порівняно із значеннями, які відмічались дослідниками для цієї групи молюсків у ХХ ст. Ймовірно, такі демекологічні зсуви Viviparidae пов’язані із незадовільним екологічним станом річкових систем Полісся у зв’язку із антропогенним тиском.

Ключові слова: Viviparidae, Полісся, чисельність, біомаса, динаміка

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

Є. В. СОКОЛОВ

Інститут морської біології Національної академії наук України

Проведена інвентаризація ландшафтно-господарської структури і аналіз еколого-господарського балансу природно-територіальних комплексів водозбірної площі Тилігульського лиману. Дана оцінка порушення гідрологічного режиму та перетворення природно-територіальних комплексів водозбірної площі Тилігульського лиману. Розглянуті гідроекологічні особливості лиману і антропогенного впливу на інтенсивність первинно-продукційних процесів його екосистеми. Здіснений просторовий розподіл антропогенної трансформації природних умов на основі гідролого-морфологічного зонування водозбірної площі для прийняття менеджмент-рішень.

Ключові слова: Тилігульський лиман, водозбірна площа, антропогенний вплив, еколого-господарський баланс

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

О. В. КРАВЦОВА

Інститут гідробіології НАН України

Вивчено вплив різних за природою антропогенних чинників на фітопланктон ставів міських агломерацій. З’ясовано, що у водоймах за дії точкового джерела забруднення спостерігається спрощення структури фітопланктону, переважання олігодомінантних угруповань, зниження інформаційного різноманіття, зростання індексів сапробності. У ставах, в яких забрудення є розсіяним, середня біомаса фітопланктону була нижчою, а видове та інформаційне різноманіття – вищим.

Ключові слова: стави, міські агломерації, видове різноманіття, чисельність, біомаса, домінуючий комплекс, індекси Шеннона та сапробності

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

М. В. ВЕСЕЛЬСЬКИЙ, П. Б. ХОЄЦЬКИЙ

Житомирський краєзнавчий музей, Національний лісотехнічний університет України

Дослідження іхтіофауни архіпелагу Аргентинські острови проведені протягом квітня 2015 – березня 2016 рр. Підтверджено в акваторії архіпелагу існування семи видів риб (Notothenia coriiceps, Trematomus bernacchi, Chaenocephalus aceratus, Parachaenichthys charcoti, Trematomus newnesi, Harpagifer antarcticus, Notothenia rossii). Домінантом у відловах була Notothenia coriiceps, а субдомінантами – Trematomus bernacchi і Chaenocephalus aceratus. Найбільше видове різноманіття зареєстровано у травні, а найбільше риб (понад 50%) в уловах зареєстровано протягом липня-серпня. Проаналізовані видоспецифічні ознаки 99 риб п’яти видів: Notothenia coriiceps, Trematomus bernacchi, Chaenocephalus aceratus, Parachaenichthys charcoti, Trematomus newnesi. Раціон живлення риб (Notothenia coriiceps, Trematomus bernacchi) становлять членистоногі, риби, молюски, кільчасті черви, трапляються – водорості. У різних видів риб наповнення травного тракту характеризувалися різними балами. У більшості Notothenia coriiceps наповнення було незначним (ІІ бал), у 50% Trematomus bernacchi у травній системі кормів не виявлено. У 96,9% зловлених Notothenia coriiceps гонади, у залежності від статті та періоду року, були на ІІ і ІІІ стадії зрілості, Chaenocephalus aceratus – на ІІІ-V, у Trematomus bernacchi – ІІ-V стадії.

Ключові слова: іхтіофауна, Аргентинські острови, Notothenia coriiceps, Trematomus bernacchi, меристичні ознаки, живлення

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

І. Л. ТОЛОЧИК, В. О. ВОЛОДИМИРЕЦЬ

Рівненський державний гуманітарний університет, Національний університет водного господарства та природокористування

Наведено результати вивчення видового складу вищих водних і прибережно-водних рослин р. Стир у межах Рівненської області. На обстежених ділянках річки встановлено зростання 125 видів із 75 родів та 38 родин, із яких 8 видів є адвентивними рослинами. У структурі життєвих форм переважають гемікриптофіти, водні гемікриптофіти та гідрофіти, а також багаторічні трав’янисті рослини. В екологічній структурі найчисельніше представлені тріхогігрофіти, евохтофіти, улігінозофіти, охтогідрофіти та гідроохтофіти. За ступенем натуралізації види адвентивних рослин представлені агріоепекофітами та агріофітами.

Ключові слова: макрофіти, раритетні види, адвентивні рослини, екологічна структура, ступінь натуралізації, річка Стир, Рівненська область

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

В. О. СКАКУН

Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України

Установлено положення роду Buddleja L. в сучасних системах вищих рослин. З’ясовано правильність написання родової назви. Показано розподіл видів роду Buddleja L. на групи за континентами (Азійські, Африканські, види Нового Світу) та на секції і серії. Азійські види роду Buddleja L., входять до секцій Neemda поділяються на три серії: Alternifoliae, Curvifloae, Rectiflorae. Африканські види розподілені на 3 секції: Neemda, Nicodemia, Chilianthus. Види Південної та Північної Америки, розподілені на 2 секції: Neemda, Buddleja та на 12 серій: Thyrsoides, Oblongae, Stachoides, Globosae, Anchoenses, Glomeratae, Brachiatae, Lanatae, Scordiodes, Buddleja, Verticillatae, Cordatae. Вказані особливості філогенетичних зв`язків роду Buddleja L. в порядку Lamiales, якими займалися чимало вчених. Buddleja була названа Ліннеєм (Linnaeus, 1737) на честь преподобного містера Адама Буддле (Mr. Adam Buddle)(1660-1715), англійського ботаніка, вікарія Фармбріджа, графство Ессекс. Де Жюссьє (De Jussieu, 1789) був першим, хто помістив цей рід у Scrophulariaceae (як «Scrophulariae»). Бентама (Bentham,1835) зазвичай зазначають як автора триби Buddlejae Scrophulariaceae (як «Scrophulariae»), хоча Бартлінг (Bartling, 1830) уже опублікував Buddlejae як підгрупу непозначеного рангу в Scrophulariaceae (як «Scrophulariae»). До 1857 Бентам (Bentham) змінив думку і відніс членів триба Buddlejae до триби Euloganieae із Loganiaceae через загальну подібність Logania та Buddleja. Цю систематичну позицію пізніше розробляли Бентам та Хукер (Bentham & Hooker, 1876), додавши субтрибу Buddleieae до Loganiaceae. Золередер (Solereder, 1895) у Die Natürlichen Pflanzenfamilien, підняв субтрибу до статусу підсімейства у родині Loganiaceae. Вільгельм (Wilhelm, 1910) дав йому ранг сімейства поряд з Loganiaceae у Contortae. Ленхаутс (Leenhouts, 1963), а пізніше Леувенберг (Leeuwenberg, 1979) та Леувенберг і Ленхаутс (Leeuwenberg & Leenhouts, у другому виданні Die Natürlichen Pflanzenfamilien, 1980) розглядали Buddleja та інші види, що належать до цієї біологічної сім’ї як трибу Loganiaceae. Хатчінсон (Hutchinson, 1973) та Торн (Thorne, 1983) помістили Buddlejaceae ближче до Loganiaceae у Longaniales та Gentianales, відповідно. У цей час, Вагеніц (Wagenitz, 1959) запропонував, щоб група Buddleja була віднесена до Scrophulariaceae, що базувалося на анатомії, трихомах, ембріології, а також паразитах і шкідниках, яких вона приваблює. Мельхіор (Melchior, 1964) визнає сімейство Buddlejaceae, яке він розмістив у Tubiflorae поряд з Scrophulariaceae. Кронквіст (Cronquist, 1981), Тахтаджян (Takhtajan, 1980, 1986), Дальгрен (Dahlgren, 1983, 1989), а пізніше Торн (Thorne, 1992) зійшлись на думці щодо такого розміщення, хоча коли вони конкретизували компоненти сімейства, вони не мали абсолютної згоди. З 2006 року рід належить до родини Scrophulariaceae. Проте, за системою A.L. Takhtajan рід Buddleja L. належить до родини Buddlejaceae (Wilhelm, 1910).

Ключові слова: Buddleja L., систематичне положення, філогенетичні системи, Species Plantarum, флора

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

Із нового

Найпопулярніші статті