О. В. ГУЛАЙ

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Мета. У науковій літературі міститься вкрай мало інформації щодо впливу на патогенних бактерій E. rhusiopathiae компонентів прісноводних біоценозів. Однією з провідних ланок в процесах самоочищення, обміні речовин, регуляції газового режиму у водних екосистемах відіграють рослини. Поставлено мету дослідити реакцію культур бактерій E. rhusiopathiae на алелопатичний вплив фонових видів рослин прісних водойм України. У даній роботі вперше наводяться відомості, одержані експериментальним шляхом з вивчення реакції культур E. rhusiopathiae на вплив прижиттєвих виділень та продуктів розкладу елодеї канадської (Elodea canadensis). Методи. Дослідження проводились в лабораторних умовах. Екземпляри E. canadensis відбирали з природних місць зростань (р. Інгул) в літній період (червень-липень). Зразки рослин вагою близько 15,0 г поміщали у скляні банки з об’ємом 1,5 дм3 і заливали відстояною впродовж 48 годин водою з водогону. Банки з рослинами розміщували за природних умов освітлення при температурі +20,0±2,0º С. Через 7 діб відбирали проби води з прижиттєвими виділеннями рослин для біотестування. Після завершення вегетації E. canadensis (жовтень) фрагменти рослин відбирали з прибережних ділянок водойм. Посмертні виділення одержували методом, що описаний вище. Проби стерилізували під вакуумом за допомогою целюлозних фільтрів з діаметром пор ≤ 0,2 мкм. Для біотестування використовували культури E. rhusiopathiae (штам VR-2 var. IVM) які культивували на серцево-мозковому бульйоні (AES Chemunex, Франція) за температури +36,7±0,3ºС впродовж 48 годин. Дослідження реакції культур E. rhusiopathiae за умов алелопатичного впливу E. canadensis проводили in vitro. Градієнт концентрацій виділень рослин в експерименті створювали методом серійних розведень. Після інокуляції культур бактерій вміст виділень E. canadensis у дослідних зразках становив 1:10, 1:100, 1:1000 та 1:10000. Контрольні зразки містили простерилізовану воду з водогону та культури бактерій. Вміст E. rhusiopathiae на початку експерименту у досліді та контролі був аналогічним, що досягалось однаковим об’ємом інокулятів та використанням для їх відбору однієї культури. Підготовлені зразки зберігали 48 годин при кімнатній температурі (+18...20ºС), після чого визначали кількість колонійутворювальних одиниць (КУО) бактерій E. rhusiopathiae. Результати. Реакція культур E. rhusiopathiae на вплив прижиттєвих виділень та продуктів розкладу рослин E. canadensis відрізнялась. Найбільше пригнічення культур піддослідного виду бактерій відмічено при високому вмісті у середовищі прижиттєвих виділень E. canadensis. Різниця вмісту бактерій у дослідних та контрольних зразках при розведенні виділень 1:10 становила 6,91; 1:100 – 4,48; 1:1000 – 1,53; 1:10000 – 1,19 разів. Величина кореляційного зв’язку (r) між щільністю КУО E. rhusiopathiae та концентрацією виділень E. canadensis становить r =- 0,70. Зменшення інтенсивності пригнічення культур E. rhusiopathiae у дослідних зразках пов’язана із зниженням концентрації у середовищі фільтрату прижиттєвих виділень рослин. Щільність культур E. rhusiopathiae суттєво зростала при високому вмісті у середовищі продуктів деструкції піддослідного виду рослин. Кількість бактерій у досліді переважала їх вміст у контролі, при розведенні фільтратів 1:10 – 11,29; 1:100 – 8,16; 1:1000 – 5,60; 1:10000 – 2,20 рази. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між цими показниками r = 0,82. Висновок. У період вегетації E. canadensis здатні здійснювати алелопатичний вплив на E. rhusiopathiae, в результаті щільність культур бактерій знижується при зростанні вмісту речовин виділених рослинами. У теплий період року на мілководді водойм у заростях рослин E. canadensis в результаті виділення ними біологічно-активних речовин складаються не сприятливі умови для розвитку патогенних бактерій E. rhusiopathiae. Після завершення вегетаційного періоду у водоймах скупчується значна кількість рослинних залишків, які піддаються процесу деструкції за участі великої кількості різноманітних видів живих організмів. В результаті проведених досліджень з’ясувалось, що при розкладанні E. canadensis у середовище виділяються речовини присутність яких викликає підвищення щільності культур E. rhusiopathiae. Таким чином, у прісноводних екосистемах між рослинами E. canadensis та E. rhusiopathiae формуються екологічні взаємозв’язки топічного та трофічного типів, що частково пояснює динаміку чисельності популяцій цього виду патогенних бактерій. Перебуваючи в умовах водних екосистем E. rhusiopathiae вступають в екологічні зв’язки з різноманітними видами живих організмів, зокрема рослинами, які значною мірою здатні впливати на існування цього виду патогенних бактерій. Виявлені закономірності реакції культур E. rhusiopathiae на алелопатичний вплив прісноводних рослин E. canadensis необхідно враховувати при подальшому вивченні екології цих бактерій та розробці заходів з профілактики і боротьби із захворюваністю на бешиху людей та тварин.

Ключові слова: алелопатія, Erysipelothrix rhusiopathiae, Elodea canadensis, топічні та трофічні типи біоценотичних зв’язків

О.В. ГУЛАЙ

Інститут агроекології і природокористування НААН України

Ключевые слова: Erysipelothrix rhusiopathiae, Myriophyllum verticillatum

О. В. ГУЛАЙ, О. М. ЖУКОРСЬКИЙ, В. В. ГУЛАЙ

Інститут агроекології і природокористування НААН України, Національна академія аграрних наук України, Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка

Досліджували ондатр з 7 пунктів на території Хмельницької та Кіровоградської областей України. Екстенсивність зараження ондатр, залежно від місць відлову, коливалась у межах від 7,7% до 26,0%. Загалом з усіх обстежених особин ондатри (n=97) 15,4% тварин виявились серологічно позитивними. При цьому показник екстенсивності зараження для самців ондатр складав 17,8%, а для самиць – 12,0%. Показники екстенсивності зараження дорослих та молодих тварин були досить близькими – 15,1% та 15,9% відповідно. Екстенсивність зараження ондатр збудником бешихи залежить не від статі чи віку, а знаходиться у прямій залежності від щільності цих тварин (r = 0,96). Виявлення в крові ондатр антитіл до патогенних бактерій E. rhusiopathiae дозволяє зробити висновок, що в умовах прісноводних екосистем між цими видами формується трофічний, топічний та форичний тип біоценотичних зв’язків.

Ключові слова: Ondatra zibethicus, Erysipelothrix rhusiopathiae, екстенсивність зараження, топічні, трофічні, форичні зв’язки

О. В. ГУЛАЙ

Інститут агроекології та природокористування НААН України

З використанням серологічної реакції проба росту на зараженість патогенними бактеріями Erysipelothrix rhusiopathiae обстежено птахів трьох видів з родини Ardeidae. Найбільше серологічно позитивних особин виявлено серед Ardea cinerea – 21,3 %, екстенсивність зараження Botaurus stellaris складала – 8,2%. Обстеження особин Ixobrichus minutus дало позитивні результати у 2,7% випадків. В умовах прісноводних та прибережних екосистем між птахами родини Ardeidae та патогенними бактеріями E. rhusiopathiae формуються трофічні, топічні та форичні біоценотичні зв’язки.

Ключові слова: Ardea cinerea, Botaurus stellaris, Ixobrichus minutus, Erysipelothrix rhusiopathiae, біоценотичні зв’язки

О.В. ГУЛАЙ

Досліджено вплив кореневих дифузатів куги озерної (Scirpus lacustris) на щільність популяцій патогенних бактерій Erysipelothrix rhusiopathiae. Встановлено, що прижиттєві виділення рослин цього виду стимулюють ріст популяції еризипелотріксів. В прісноводних екосистемах, в заростях куги озерної можуть складатися сприятливі умови для існування та тривалого збереження патогенних бактерій виду E. rhusiopathiae.

Ключові слова: Scirpus lacustris, прижиттєві виділення, Erysipelothrix rhusiopathiae, щільність популяцій

О.В. ГУЛАЙ

Встановлено, що у водному середовищі з вмістом продуктів виділенння шкірних залоз гірчака звичайного (Rhodeus sericeus), створюються сприятливі умови для збільшення щільності популяції патогенних бактерій E. rhusiopathiae. В прісноводних екосистемах між патогенними бактеріями E. rhusiopathiae та гірчаком звичайним можливе формування топічних та трофічних біоценотичних зв’язків.

Ключові слова: шкірні виділення, Rhodeus sericeus, стимулюючий вплив Erysipelothrix rhusiopathiae, топічні зв’язки