І. М. НЕЗБРИЦЬКА, А. В. КУРЕЙШЕВИЧ, О. В. ВАСИЛЕНКО, О. І. БОДНАР
Досліджено зміни сухої маси, концентрації хлорофілу а, активності сукцинатдегідрогенази (CДГ) та цитохромоксидази у деяких видів Chlorophyta (Desmodesmus communis, Tetraedron caudatum) та Cyanoprokaryota (Aphanocapsa planctonica, Phormidium autumnale f. uncinata) за різних температурних режимів – 20, 26, 32 °С. Максимальна величина сухої маси D. communis і T. caudatum відзначалася за температури 20 °С, а Aph. planctonica – 32 °С. За температурних умов, які виходять за межі оптимальних для росту досліджуваних видів водоростей та ціанопрокаріот, вміст хлорофілу а у їх сухій масі знижувався. У зелених водоростей за досліджуваних температур суттєвих змін у функціонуванні СДГ не відбувалося. Натомість, у ціанопрокаріот з виходом культур на стаціонарну фазу росту за найвищої температури спостерігалося повне інгібування активності СДГ. Зміни показників активності цитохромоксидази за досліджуваних температурних режимів у представників Chlorophyta та Cyanoprokaryota мали подібний характер і залежали не лише від температури, але і фази росту культур./p>
Ключові слова: температура, Chlorophyta, Cyanoprokaryota, суха маса, хлорофіл а, сукцинатдегідрогеназа, цитохромоксидаза
І.М. НЕЗБРИЦЬКА, А.В. КУРЕЙШЕВИЧ
Досліджено вплив різних температурних режимів культурального середовища – 20, 26, 32 та 38 ºС на динаміку вмісту с-фікоеритрину, с-фікоціаніну та алофікоціаніну в біомасі Phormidium autumnale f. uncinata. Встановлено, що зміни концентрації фікобілінових пігментів в клітинах досліджуваного виду Cyanoprokaryota є одним із механізмів його адаптації до дії високих температур.
Ключові слова: температурний чинник, с-фікоеритрин, с-фікоціанін, алофікоціанін, Cyanoprokaryota
І.М. НЕЗБРИЦЬКА, А.В. КУРЕЙШЕВИЧ, О.С. ПОТРОХОВ, О.Г. ЗІНЬКІВСЬКИЙ
Ключові слова: Cyanoprokaryota, Chlorophyta, тепловий шок, пероксидне окиснення ліпідів
Досліджено вплив короткочасного теплового шоку на активність процесів ліпопероксидації у деяких представників Cyanoprokaryota (Anabaena cylindrica, Phormidium autumnale f. uncinata і Microcystis aeruginosa) та Chlorophyta (Tetraedron caudatum і Desmodesmus brasiliensis). Встановлено, що характер реакції–відповіді досліджуваних водоростей на вплив даного абіотичного чинника залежить від їх видових особливостей. Показано, що найбільш чутливою до короткочасної дії підвищеної температури (38±2 ºС) виявилася водорість A. cylindrica, а найбільш стійкою – Ph. autumnale f. uncinata.