Повідомлення
-
З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті http://journals.chem-bio.com.ua
-
We would like to inform you that Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія (ISSN: 2078-2357) has been indexed in ICI Journals Master List 2016. ICV…
-
Третій та четвертий номер журналу за 2015 р. присвячено VII з'їзду ГІДРОЕКОЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА УКРАЇНИ, що відбувся 5-8 жовтня 2015 року (5-8 october 2015, Kyiv, Ukraine).
-
Перший номер журналу за 2015 р. присвячений 75-річчю Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, хіміко-біологічного факультету, кафедри ботаніки.
-
Третій номер журналу за 2014 р. присвячено міжнародній науково-практичній конференції «БІОЛОГІЧНА ФІКСАЦІЯ АЗОТУ», що відбулась 7-11 жовтня 2014 року (7-11 october 2014, Ternopil, Ukraine).
С. В. СТАДНИЧЕНКО
Институт морской биологии НАН Украины
Проанализирована изменчивость биомассы, численности, Р/В-коэффициента и выживаемости моллюска Муа arenaria в зависимости от типа грунта, глубины, солености, температуры придонного слоя, объемов стока р. Дунай и района исследования. Выявлены различия продукционных характеристик для илистых грунтов в Одесском и Придунайском районах северо-западной части Черного моря. Получено уравнение множественной регрессии выживаемости М. arenaria от логарифма его биомассы, глубины обитания и объема стока р. Дунай за месяц, предшествующий отбору проб.
Ключевые слова: Муа arenaria, выживаемость, грунт, глубина, соленость, объемы стока р. Дунай, Черное море
М. О. СОН
Институт морской биологии НАН Украины
Показано, что региональные условия местообитаний в зоне супралиторали северо-западной части Черного моря недостаточно учтены в международной системе классификаци местообитаний EUNIS. Выделены специфические черноморские местообитания фитогенных берегов, скоплений гравия, штормовых выбросов, скоплений крупных обломков ракушечника, скал, глинистых берегов и др., которые нуждаются в кодификации, необходимой для их охвата системами экологического мониторинга и менеджмента.
Ключевые слова: местообитания, супралитораль, Черное море, берега
А.А. СНИГИРЕВА
Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова
В работе дана флористическая характеристика фитопсаммона супралиторали Одесского залива. Из 76 обнаруженных таксонов автотрофов впервые для района исследований указываются 2 вида эвгленовых водорослей (Dinema validum Larsen et Patterson и Heteronema larseni Lee et Patterson). Наибольшим видовым разнообразием отличается отдел Bacillariophyta (55 таксонов). Фитопсаммон трех изученных местообитаний (зона заплеска, временные водоемы и близ выхода дренажных вод) сходен на 60-80 %. Указываются виды-индикаторы дренажных вод, обогащенных биогенными веществами. В сезонной динамике фитопсаммона наблюдается весенний и осенний пики численности диатомовых и жгутиковых водорослей.
Ключевые слова: эпипсаммон, эпипелон, микроводоросли, супралитораль, индикаторы, Черное море
С.М. СНИГИРЕВ
Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, Региональный центр экологического мониторинга природной среды
В работе приведены данные, характеризующие динамику вылова основных промысловых видов рыб Днестровского лимана в 2009-2014 гг. Всего охвачено промыслом 18 видов рыб из них доминируют лещ Abramis brama (Linnaeus, 1758), карась серебряный Carassius gibelio (Bloch, 1782), тарань Rutilus rutilus (Linnaeus, 1758), сазан (карп) Cyprinus carpio Linnaeus, 1758, судак Sander lucioperca (Linnaeus, 1758) и сельдь Alosa maeotica (Grimm, 1901) и A. immaculata Bennett, 1835. Представлена сезонная динамика уловов основных промысловых видов рыб Днестровского лимана в 2009-2014 гг.
Ключевые слова: промысловая ихтиофауна, динамика вылова, Днестровский лиман
И.А. СИНЕГУБ, А.С. БОНДАРЕНКО, С.А. КУДРЕНКО, А.А. РЫБАЛКО
Институт морской биологии НАН Украины
Изучен макрозообентос прибрежной зоны Одесского морского региона на глубинах 2,0-11,6 м. С 2012 г. по 2014 г. его качественный состав существенно не изменился, но средние показатели численности и биомассы снизились в 1,8 и 1,7 раз соответственно. Приведены количественные показатели основных таксономических и трофических групп донной макрофауны в целом по району и в четырех биотопах – камней и скал, заиленной ракуши, песка, а также смешанных грунтов.
Ключевые слова: макрозообентос, прибрежная зона моря, численность, биомасса, биотопы
А.А. СИЛАЕВА, А.Л. САВИЦКИЙ
Институт гидробиологии НАН Украины
Проанализировано современное состояние группировок высших водных растений техно-экосистемы Хмельницкой АЭС. Определены видовой состав и биомасса доминирующих видов растений водоема-охладителя и участка фонового водного объекта – р. Гнилой Рог. Значительных изменений в видовом составе, пространственном распределении и количественном развитии за последние годы не обнаружено. Массовое развитие некоторых видов-вселенцев, наблюдаемое в охладителе, может вызывать биопомехи в работе АЭС.
Ключевые слова: высшие водные растения, гелофиты, гидрофиты, водоем-охладитель, техно-экосистема
А.А. СИЛАЕВА, Т.Н. НОВОСЕЛОВА, А.А. ПРОТАСОВ
Інститут гидробиологии НАН Украины
Приведены результаты оценки качества среды в разные периоды функционирования водоема-охладителя Хмельницкой АЭС. В период работы одного энергоблока качество среды по среднему индексу соответствовало категории 3 «достаточно чистые воды» (класс «чистые воды») с тенденцией перехода в категорию 4 «слабо загрязненные воды» (класс «загрязненные воды»). Благодаря массовому развитию дрейссены, несмотря на увеличение техногенной нагрузки, обусловленной введением в эксплуатацию второго энергоблока, на основной акватории водоема-охладителя произошло определенное улучшение качества до категорий «чистые – достаточно чистые воды» (класс «чистые воды»). Начиная с 2008 г. по настоящее время можно констатировать ухудшение качества среды охладителя, хотя значение среднего индекса, как и в 1999 г., отвечает категории 3 с тенденцией перехода в категорию 4.
Ключевые слова: качество среды, техно-экосистема, водоем-охладитель
И.М. СЕРИКОВА, Ю.Н. ТОКАРЕВ, В.И. ВАСИЛЕНКО, В.Ф. ЖУК
Институт биологии южных морей им. А.О. Ковалевского
По данным, полученным в 76-ом рейсе НИС «Профессор Водяницкий» (18-28 сентября 2013 г.) проанализирована пространственная изменчивость поля биолюминесценции, а также изменчивость термохалинных полей по четырем разрезам, выполненным в водных массах с различной антропогенной нагрузкой. Показан широкий диапазон варьирования биофизических и гидрофизических параметров, который обусловлен не только различной антропогенной нагрузкой в районе исследований, но и сложившимся гидрологическим режимом. Получена обратная зависимоть интенсивности поля биолюминесценции от плотности вод. Это свидетельствует о том, что основной пул в суммарный эффект свечения вносили мелкоклеточные виды светящихся водорослей.
Ключевые слова: поле биолюминесценции, термохалинная структура вод, динофитовые водоросли, Черное море
Н.Є. СЕМЕНЮК
Інститут гідробіології НАН України
Досліджено закономірності багаторічної динаміки фітомікроепіфітону Київського водосховища. Показано, що на даний час його таксономічне різноманіття зберігається на високому рівні і нараховує 385 видів і різновидів з 8 відділів. Порівняно з 70–80 рр. ХХ ст., відмічено зниження різноманіття евгленових водоростей і збільшення – криптофітових і золотистих. Виявлено тенденцію до зменшення біомаси фітомікроепіфітону, що пов’язано зі змінами його домінуючого комплексу.
Ключові слова: фітомікроепіфітон, Київське водосховище, сукцесія, таксономічне різноманіття, біомаса
П.О. РОМАНЕНКО, О.О. ЯРОВИЙ
Інститут гідробіології НАН України
Досліджено можливість використання лабораторних штамів та виділених з очисних споруд зразків водоростей для очищення стічної води від розчинених сполук фосфору. Встановлено, що Chlorella vulgaris, Ch. fusca, Chlamydomonas reinhardtii, Auxenochlorella protothecoides здатні розмножуватися в стічній воді і збільшувати біомасу, швидко асимілюючи значну кількість сполук фосфору, тому їх можна успішно використовувати для звільнення стічних вод від біогенних елементів.
Ключові слова: мікроводорості, біогенні елементи, фосфор, стічні води
В.Д. РОМАНЕНКО, Ю.О. СТОЙКА, Л.С. КІПНІС
Інститут гідробіології НАН України
Досліджено вплив різних температур та фотоперіоду на рівень спонтанного мутагенезу за мікроядерним аналізом в клітинах тканин риб різної екологічної валентності: коропа звичайного (Cyprinus carpio L.), карася сріблястого (Carassius auratus gibbelio L.), простого (або крапчастого) сомика (Corydoras paleatus (Jenyns). Найбільша кількість мікроядер (МЯ) за дії різних температур і фотоперіоду утворюється в активованому до мітозу епітелії кайми хвостового плавця досліджених видів риб і складала в середньому відповідно 7,6, 8,24 та 5,82‰. Найменша кількість МЯ в середньому утворювалася у печінці коропа і карася (що складало 1,13‰ і 3,62‰ відповідно) та еритроцитах сомика крапчастого (2,27‰). Встановлено, що кількість МЯ за дії як критичних температур, так і різного фотоперіоду не перевищувала рівня спонтанного мутагенезу для риб (20‰). Найбільша кількість МЯ спостерігалась у виду з найширшою екологічною валентністю (карася) як під дією абіотичних чинників, так і за дії генотоксичного фактору (іони хрому) і складала 5,73 і 9,74‰, відповідно, в середньому по всім тканинам, найменша – з найвужчою (сомика крапчастого) – 3,71 та 5,59‰. Показано, що кількість МЯ є видо- та тканино специфічною характеристикою і залежить від фотоперіоду та температури.
Ключові слова: мікроядра (МЯ), риби, температура, фотоперіод
В.Д. РОМАНЕНКО, Ю.О. СТОЙКА, Л.С. КІПНІС
Інститут гідробіології НАН України
Досліджено вплив різних температур та фотоперіоду на рівень спонтанного мутагенезу за мікроядерним аналізом в клітинах тканин риб різної екологічної валентності: коропа звичайного (Cyprinus carpio L.), карася сріблястого (Carassius auratus gibbelio L.), простого (або крапчастого) сомика (Corydoras paleatus (Jenyns). Найбільша кількість мікроядер (МЯ) за дії різних температур і фотоперіоду утворюється в активованому до мітозу епітелії кайми хвостового плавця досліджених видів риб і складала в середньому відповідно 7,6, 8,24 та 5,82‰. Найменша кількість МЯ в середньому утворювалася у печінці коропа і карася (що складало 1,13‰ і 3,62‰ відповідно) та еритроцитах сомика крапчастого (2,27‰). Встановлено, що кількість МЯ за дії як критичних температур, так і різного фотоперіоду не перевищувала рівня спонтанного мутагенезу для риб (20‰). Найбільша кількість МЯ спостерігалась у виду з найширшою екологічною валентністю (карася) як під дією абіотичних чинників, так і за дії генотоксичного фактору (іони хрому) і складала 5,73 і 9,74‰, відповідно, в середньому по всім тканинам, найменша – з найвужчою (сомика крапчастого) – 3,71 та 5,59‰. Показано, що кількість МЯ є видо- та тканино специфічною характеристикою і залежить від фотоперіоду та температури.
Ключові слова: мікроядра (МЯ), риби, температура, фотоперіод
В.Д. РОМАНЕНКО, Ю.Г. КРОТ, Т.І. ЛЕКОНЦЕВА, А.Б. ПОДРУГІНА, Т.В. ФРИНОВСЬКА
Інститут гідробіології НАН України
Проведено оцінку структурно-функціонального стану угруповань гамарид у мілководній зоні Київського водосховища при підвищенні температури води до 26–30 ºС. Основу угруповань становили Dikerogammarus haemobaphes (Eichwald, 1841), Dikerogammarus villosus (Sowinsky, 1894), Chaetogammarus ischnus (Stebbіng, 1898), Pontogammarus robustoides (Sars, 1894). Показано вплив локальних температурних умов середовища на особливості просторового розподілу і відтворювальну функцію популяцій гамарид. Критичними є температури води вище 28 ºС, що викликають міграцію на більші глибини та зосередження гамарид переважно у бентосних ценозах, пригнічення процесу розмноження.
Ключові слова: температура, водосховище, гамариди, угруповання, структурно-функціональний стан
О.В. РОМАНЕНКО, М.М. ГРУША
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
В статті висвітлено сучасні уявлення про застосування принципів та норм біоетики в плануванні, організації та проведенні гідроекологічних досліджень. Обговорюються біоетичні аспекти умов утримання водних тварин та їх використання при виконанні наукових досліджень. Наводяться методи анестезії та евтаназії водних тварин, прийняті міжнародною науковою спільнотою у відповідності до існуючих принципів та норм біоетики.
Ключові слова: біоетичні норми і принципи, гідробіонти, методологія наукових досліджень, екологічні та гідробіологічні дослідження
І. Л. РИЖКО, Ю. В. КАРАВАНСЬКИЙ
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Вивчено морфологічні показники крові бичка Пінчука Ponticola cephalargoides (Pinchuk, 1976) і бичка ратана Ponticola ratan (Nordmann, 1840) в Одеській затоці. Проведена порівняльна характеристика гематологічних показників крові у самців і самок. Встановлено збільшення кількості еритроцитів з деформацією ядра в крові самок і самців в літній період.
Ключові слова: еритроцити, Ponticola cephalargoides, Ponticola ratan, Одеська затока
О.В. РАЧИНСЬКА
Український науковий центр екології моря
Мікрофітобентос Одеського регіону в 2014 році формували переважно полі- та мезогалобні і β-мезосапробні діатомеї. Район мису Малий Фонтан залишився умовно чистою акваторією Одеського прибережжя.
Ключові слова: біоіндикація, якість, морське довкілля, Одеський регіон, мікрофітобентос
А.А. ПРОТАСОВ, И.А. МОРОЗОВСКАЯ, Г.А. ГУРЬЯНОВА, Н.Н. ЛАСКОВЕНКО
Институт гидробиологии НАН Украины, Институт химии высокомолекулярных соединений НАН Украины
Рассмотрены результаты исследований состава, показателей обилия и динамики зооперифитона на экспериментальных субстратах из различных материалов, в том числе с полимерным покрытием оригинального состава. Приведены данные о таксономическом богатстве и обилии зооперифитона на верхнем участке Каневского водохранилища.
Ключевые слова: зооперифитон, обрастание, экспериментальные субстраты, необрастающие покрытия, Каневское водохранилище
Ю.І. ПРОСЯНИК, Т.В. АНАНЬЄВА
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Водні екосистеми Запорізького водосховища забруднені радіонуклідами чорнобильського походження. У зв’язку зі здатністю гідробіонтів до накопичення радіоактивних речовин, важливо проводити моніторинг умісту радіонуклідів у рибах з метою мінімізації потрапляння радіонуклідів до організму людини при споживанні рибної продукції. Білий товстолобик за способом живлення є фітопланктофагом, відноситься до пелагічних риб та являється зручним об’єктом для дослідження оцінки радіоекологічного стану водойми. Отримані результати свідчать, що вміст радіонуклідів у досліджуваній рибі не перевищував допустимих рівнів. Результати можуть бути використані при проведенні моніторингових досліджень радіаційного впливу на рибу Запорізького водосховища.
Ключові слова: радіонукліди, питома активність, радіонуклідне забруднення, коефіцієнт накопичення, риба, білий товстолобик
Е.И. ПРОКОПЧУК, И.Л. СУХОДОЛЬСКАЯ
Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка
Исследовали сезонные изменения концентрации азота аммония в водоемах малых рек Ровенской области и их связь с активностью ферментов глутаматдегидрогеназы (ГДГ) и глутамисинтетазы (ГС). Выявлено, что с увеличением концентрации аммония летом активируется NADP-ГДГ, а со снижением осенью – активируются как NAD-, так и NADP-ГДГ. Установлено, что максимальная активность ГС в сентябре наблюдается при минимальной концентрации аммонийного азота в водной среде, а годовой минимум активности ГС прослеживается при его высоком содержании в воде.
Ключевые слова: высшие водные растения, соединения азота, аммоний, активность ферментов, глутаматдегидрогеназа, глутаминсинтетаза, корреляция
С.П. ПРИШЛЯК, О.М. ВОЛКОВА, В.В. БЕЛЯЄВ, О.О. ПАРХОМЕНКО
Інститут гідробіології НАН України
Визначено вміст 90Sr та 137Cs у вищих водних рослинах водойм різного типу, розташованих поза межами зони відчуження. Показано, що до теперішнього часу у деяких водоймах України питома активність 137Cs у вищих водних рослинах досягає 875-1100 Бк/кг
Ключові слова: водойми, радіонукліди, вищі водні рослини
М.В. ПРИЧЕПА
Інститут гідробіології НАН України
Розглянуто вміст кортизолу у плазмі судака та йоржа за різних умов зимівлі. Встановлено, що у водоймах при зниженні вмісту розчиненого кисню у воді до 2,3-2,9 мг/дм3 у риб зростає вміст кортизолу у плазмі крові та органах і тканинах. Це свідчить про адекватний відгук гормональної системи зазначених риб на гіпоксію. При чому вміст кортизолу у судака має більшу варіабельність, ніж у йоржа. Це пов’язано з більш високим рівнем проходження метаболізму у судака порівняно з йоржем. За результатами досліджень виявлена тканинна специфічність розподілу кортизолу. Вміст кортизолу в органах та тканинах риб можна застосовувати для проведення біомоніторингу умов зимівлі риб.
Ключові слова: судак, йорж, кортизол, гіпоксія, кисень, метаболізм, адаптація
А.Б. ПРИМАК, К.П. КАЛЕНИЧЕНКО
Институт гидробиологии НАН Украины
По данным многолетних наблюдений на постоянной станции Каневского водохранилища численность велигеров дрейссен за вегетационный сезон (май–октябрь) колебалась от 2,0 до 76,7 тыс. экз./м3 (2011 г.), составляя в среднем за весь период наблюдений 11,6 тыс. экз./м3. Максимальная численность (540 тыс. экз./м3) была отмечена 25.05.2011 г. при температуре воды 21°С, а среднегодовая численность зоопланктона за соответствующий период составляла 88,2 тыс. экз./м3, превышая таковую велигеров дрейссены в 7,6 раза.
Ключові слова: окунь, плітка, кортизол, тироксин, трийодтиронін, температура води, вміст розчиненого кисню
О.С. ПОТРОХОВ, О.Г. ЗІНЬКОВСЬКИЙ, Ю.М. ХУДІЯШ
Інститут гідробіології НАН України
Досліджено зміни вмісту кортизолу, тироксину та трийодтироніну у плазмі крові окуня та плітки за дії екологічних чинників. Встановлено, окунь негативно реагує на зменшення вмісту розчиненого кисню у воді, фізіологічний стан плітка більшою мірою залежить від змін температурного чинника.
Ключові слова: окунь, плітка, кортизол, тироксин, трийодтиронін, температура води, вміст розчиненого кисню
В. В. ПОРТЯНКО
Институт морской биологии НАН Украины
Рассмотрена роль гарпактикоид пелоконтура в формировании общей численности и общей биомассы мейобентоса. Установлено, что наибольшая численность гарпактицид наблюдалась на поселениях мидии с серыми и черными илами (358500 экз∙м-2 и 178300 экз∙м-2 соответственно). Определено, что доля вклада гарпактикоид в общую численность мейобентоса наибольшая на серых илах с мидийным компонентом (49,4 %) и примесью ракуши (31,4 %). При анализе фауны гарпактикоидных копепод выявлены качественные отличия между двумя типами илов.
Ключевые слова: гарпактикоиды, пелоконтур, Одесский морской регион
Н.А. ПОМОРЦЕВА, Д.И. ГУДКОВ
Институт гидробиологии НАН Украины
Исследованы гематологические показатели красноперки, обитающей в градиенте радионуклидного загрязнения в водоемах Чернобыльской зоны отчуждения. Оценена мощность поглощенной дозы излучения и проанализировано изменение лейкоцитарной формулы и цитологические нарушения эритроцитов периферической крови.
Ключевые слова: Чернобыльская зона отчуждения, радионуклидное загрязнение, рыбы, периферическая кровь, лейкоцитарная формула, нарушения эритроцитов
И.Н. ПОДРЕЗЕНКО, Н.С. ОСТАПЕНКО, О.К. ТЯПКИН, C.В.КРЮЧКОВА
Институт проблем природопользования и экологии НАН Украины
Показано, что биота существенным образом влияет на формирование щелочности природных вод, и, как следствие, на их карбонатное равновесие. Установлены обратные закономерности в динамике массы сухого остатка, содержания бикарбонатов, углерода и общей щелочности по отношению к бихроматной и перманганатной окисляемости и мутности природных вод. Предложен гидробиогеохимический коэффициент (отношение величины перманганатной окисляемости к общей щелочности), который наиболее полно характеризует общность взаимодействия органических и неорганических компонентов водной среды и позволяет определять условия формирования карбонатного равновесия в природных водах различной минерализации.
Ключевые слова: гидросфера, антропогенное влияние, щелочность, окисляемость, гидробиогеохимический коэффициент, мониторинг, экосистема
Ю.В. ПЛІГІН, С.Ф. МАТЧИНСЬКА, Н.І. ЖЕЛЕЗНЯК
Інститут гідробіології НАН України
Досліджено процес відновлення ценозу макрозообентосу «Dreissena bugensis + Dreissena polymorpha / псамопелоконхіофільний» після його часткової загибелі у Київському водосховищі внаслідок гострої гіпоксії взимку 2009-2010 рр. Встановлено, що повноцінне відтворення структури ценозу відбулося лише на третій рік.
Ключові слова: макрозообентос, Київське водосховище, ценоз, гіпоксія, дрейсена, понто-каспійська фауна
І.О. ПЕРШКО
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Досліджено каріотипи видів та підвидів роду Lithoglyphus. Кількість хромосом у всіх видів становить 18 пар, хромосомна формула представлена метацентричними та субметацентричними морфологічними типами хромосом з переважанням метацентриків. Основне число NF=36. Проаналізовано можливість використання морфологічних типів хромосом, середніх значень центромерного індексу та абсолютної довжини хромосом як інтегруючих та диференціюючих факторів в межах роду Lithoglyphus. Не виявлено достовірних відмінностей за значення досліджуваних параметрів для L. apertus та L.n.berolinensis. Особливістю каріотипу L.n.naticoides є метацентричність першої хромосомної пари. У якості диференціюючої ознаки для L. pyramidatus досліджуваного виду можуть бути використані значення центромерного індексу 1-, 2-, 4-, 6- та 7-ї пар хромосом.
Ключові слова: молюски, Lithoglyphus, каріологія
О.В. ПАШКОВА
Інститут гідробіології НАН України
Наведено дані з якісного складу, кількісного розвитку, структури, розподілу та динаміки зоопланктону водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС в різні періоди спостережень (2001 і 2013 рр.). Зроблено висновок про екологічне благополуччя цього угруповання впродовж майже п’ятнадцяти років після зупинки електростанції.
Ключові слова: зоопланктон, водойма-охолоджувач Чорнобильської АЕС, структурна організація, сезонна динаміка, стан
О.Ф. ОСИПОВА, Д.И. ОСИПОВ
Уральский научно-практический центр радиационной медицины, Челябинский государственный университет
Изучены сообщества зоопланктона двух специальных промышленных водоёмов ПО «Маяк» с различным уровнем радиационного и химического загрязнения. Анализ показателей видового разнообразия и количественного развития зоопланктона не выявил отличий от сообщества контрольного водоёма. Состояние зоопланктонных сообществ исследуемых водоемов можно охарактеризовать как благополучное, с высоким видовым разнообразием без подавляющего доминирования отдельных видов. В целом, для водоёмов В-11 и В-10, несмотря на значительное радиационное и химическое загрязнение, не отмечено существенных отличий в структуре и количественном развитии зоопланктона от контрольного водоёма.
Ключевые слова: зоопланктон, водоём В-10, водоём В-11, ПО «Маяк», радиационное загрязнение
В.И. ОСАДЧИЙ, Н.Н. ОСАДЧАЯ, Л.А. КОВАЛЬЧУК, Ю.Б. НАБИВАНЕЦ
Украинский гидрометеорологический институт ГСЧС Украины и НАН Украины
Дано теоретическое обоснование и разработан метод стохастического разделения гидрографа на генетические составляющие водного стока: поверхностную, внутрипочвенную и подземную. Верификация метода осуществлена по результатам автоматизированных наблюдений за динамикой расходов воды р. Богуславка.
Ключевые слова: сток, поверхностный, внутрипочвенный, подземный, гидрограф, расходы, вероятность, плотность, закон, Gaussian
Т.Н. НОВОСЕЛОВА, Ю.Ф. ГРОМОВА, А.А. ПРОТАСОВ
Институт гидробиологии НАН Украины
Рассмотрены особенности пространственного распределения фито- и зоопланктона водной части техно-экосистемы Хмельницкой АЭС. Гетерогенность планктона была обусловлена неоднородностью термических и гидродинамических условий в периоды работы энергоблоков АЭС. Существенное влияние на динамику водных масс, а значит и на распределение планктона в водоеме-охладителе, оказывали ветровые течения. Более однородный планктон был отмечен в рамках круговоротов и потоков, которые формируются в водоеме-охладителе при разных ветровых ситуациях. Фитопланктон изолированных литоральных участков в качественном и количественном отношениях существенно отличался от такового пелагиали. Зоопланктон в большей степени, чем фитопланктон реагировал на транспорт воды через каналы.
Ключевые слова: фитопланктон, зоопланктон, техно-экосистема АЭС, гетерогенность, водоем-охладитель, каналы
С.Е. НИКОНОВА
Институт морской биологии НАН Украины
Пятнадцать морфотипов цист динофитовых водорослей было обнаружено в пробах донных отложений в северной части Черного моря. Идентифицировано двенадцать видов, относящихся к 8 родам. Наиболее распространенными были цисты Scrippsiella trochoidea, Gymnodinium nolleri, Pentapharsodinium dalei и Gonyaulax sp. Четыре вида динофлагеллят до настоящего времени не были отмечены в планктоне Черного моря: Alexandrium cf. taylori, Scrippsiella precaria, Scrippsiella lacrymosa, Gymnodinium nolleri. Цисты S. trochoidea были широко распространены в районе исследований и доминировали на большинстве станций.
Ключевые слова: цисты динофлагеллят, распространение, вселенцы, Черное море
О.Д. НЕКРАСОВА
Институт зоологии НАН Украины
Предложено несколько оригинальных методических подходов для биомониторинга водно-болотных экосистем. Для проведения исследований представлены примеры использования различных программ (в том числе и компьютерных), которые могут помочь в работе. Разработаны схемы для мониторинга, экспресс-оценки и классификаций аномалий у амфибий.
Ключевые слова: мониторинг, амфибии, биоиндикация, окружающая среда
І.М. НЕЗБРИЦЬКА, А.В. КУРЕЙШЕВИЧ
Інститут гідробіології НАН України
Досліджено вплив різних температурних режимів культурального середовища – 20, 26, 32 та 38 ºС на динаміку вмісту с-фікоеритрину, с-фікоціаніну та алофікоціаніну в біомасі Phormidium autumnale f. uncinata. Встановлено, що зміни концентрації фікобілінових пігментів в клітинах досліджуваного виду Cyanoprokaryota є одним із механізмів його адаптації до дії високих температур.
Ключові слова: температурний чинник, с-фікоеритрин, с-фікоціанін, алофікоціанін, Cyanoprokaryota
Е.А. НАУМ
Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова
Изучены основные количественные и морфологические характеристики раковин разных фенотипических групп черноморской мидии Mytilus galloprovincialis. В исследуемом материале представлены мидии всех трёх фенотипических групп, составляющих, соответственно, 13%, 53% и 34% от общей численности моллюсков. Установлено, что вытянутость раковины не зависит от принадлежности мидии к тому или иному фенотипу. Обнаружено, что для фенотипической структуры поселения мидий в период исследований был характерен небольшой дефицит гетерозигот.
Ключевые слова: Mytilus galloprovincialis, фенотипические группы
К. НАЗАРУК, І. ХАМАР
Львівський національний університет імені Івана Франка
Встановлено добову вертикальну динаміку зоопланктону в озері Пісочне. Вертикальний розподіл зоопланктону в озері нерівномірний. Відзначено відмінності в розподілі зоопланктерів у поверхневих та глибинних шарах як за чисельністю, так і за біомасою. Виявлені закономірності потрібно враховувати під час відбору гідробіологічних проб.
Ключові слова: зоопланктон, озеро, добова динаміка, вертикальний розподіл, Шацький національний природний парк, водойма
Л. В. МУЗИКА, Г. Є. КИРИЧУК
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Розглянуто вплив трематодної інвазії на вміст β-каротину та ксантофілів у гемолімфі, гепатопанкреасі, мантії та нозі Lymnaea stagnalis. Вивчено зміни досліджуваних пігментів за дії трематодної інвазії в залежності від тривалості експозиції (2 та 7 діб). Встановлено достовірну кореляційну залежність між масою органу (тканини) та показниками кількісного вмісту у ньому каротиноїдів.
Ключові слова: прісноводні молюски, β-каротин, ксантофіли, трематодна інвазія, антиоксидантна система, метаболічна адаптація
А.А. МОРОЗОВА
Институт гидробиологии НАН Украины
В работе представлены результаты исследований особенностей формирования режима и динамики биогенных веществ в озерних екосистемах урбанизированных территорий (Китаевские пруды) под действием абиотических факторов водной среды
Ключевые слова: гидрологические условия, температура воды, стратификация, растворенный кислород, биогенные вещества
В.І. МОНЧЕНКО, Л.П. ГАПОНОВА, О.Г. КОСТЕНКО
Інститут еволюційної екології НАН України, Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України
Стаття присвячена сезонній динаміці циклопід та війчастих червив у водоймах парку «Феофанія». Виявлено, що евритермні види циклопід є домінуючими у всі сезони, окрім літа. В літні місяці найбільш численними є тепловодні стенотермні види. Серед війчастих червив евритермні види є домінантними на протязі всього року.
Ключові слова: циклопіди, війчасті черви, популяційна динаміка
Детальніше ...
О.М. МОЛДОВАН, О.І. ХУДИЙ
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
У Дністровському водосховищі виявлено п’ять видів цестод: Caryophyllaeides fennica (Schneider,1902), Caryophyllaeus fimbriceps Annenkova-Chlopina, 1919, Caryophyllaeus laticeps (Pallas, 1781), Khawia sinensis Hsü, 1935, Ligula intestinalis Linnaeus, 1758, які були зареєстровані у шести видах риб. Вперше для басейна Дністра була зареєстрована цестода K. sinensis, яка була виявлена в тілі рибця. Одними з найбільш поширених збудників цестодозів у водосховищі є плероцеркоїди ремінця L. intestinalis, які вражають переважно верховодку та плітку з екстенсивністю 23% і 38% відповідно.
Ключові слова: цестоди, види риб, зараженість, Дністровське водосховище
Г.Г. МІНІЧЕВА, А.Б. ЗОТОВ, В.М. БОЛЬШАКОВ, К.С. КАЛАШНІК, Г.В. МАРИНЕЦЬ, Г.В. ШВЕЦЬ
Інститут морскої біології НАН України
Для моніторингу екологічного статусу екосистем Чорного моря пропонуються морфофункціональні фітоіндикатори планктонних, бентосних та перифітонних угруповань. Для північно-західної частини наводяться класифікаційні схеми і результати моніторингу виконаного відповідно до вимог Морської Стратегії ЄС.
Ключові слова: морфофункціональні параметри, фітоіндикація, екологічний статус, моніторинг, Чорне море
Р.В. МІГАС
Інститут морської біології НАН України
За весь період спостереження (2013-2014 р.) у меропланктоні одеського узбережжя було зареєстровано 19 таксонів, з яких розглядається розвиток лише двох видів: Amphibalanus improvisus (Darwin, 1854) та Mytilus galloprovincialis (Lamarck, 1819). Проаналізовано залежність їх чисельності від сезону та глибини. Визначено піки їх розвитку та наведені дані щодо розподілу.
Ключові слова: меропланктон, видове різноманіття, динаміка чисельності, узбережжя, Amphibalanus improvisиs, Mytilus galloprovincialis
Е.Ю. МИХАЛЕЧКО
Институт морской биологии НАН Украины
Известно, что строение и функции организма являются «документом» его взаимоотношения со средой [1]. Поэтому, сталкиваясь с какой-либо формой организмов, можно с определенной точностью указать на условия среды обитания, вызвавшие возникновение данной экоморфы.
Ключевые слова: взаимоотношение, организм, среда обитания, морфология, челюстно-глоточный аппарат рыб, экология
І.С. МИТЯЙ, П.Г. ШЕВЧЕНКО, В.В. ХОМИЧ
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Наведені результати досліджень гідрохімічного та гідробіологічного (фітопланктон, зоопланктон, бентос) режимів Лоташівського водосховища річки Гнилий Тікич. За виявленими показниками водойма відповідає рибогосподарським нормативам і може ефективно використовуватись у рибогосподарському відношенні.
Ключові слова: гідрохімічний режим, фітопланктон, зоопланктон, бентос, Лоташівське водосховище, річка Гнилий Тікич
Г.Г. МИНИЧЕВА, Е.В. СОКОЛОВ
Институт морской биологии НАН Украины
Предложена структура мероприятий экологического менеджмента лиманных экосистем на основе принципа приоритетности, позволяющего эффективно и рационально использовать средства необходимые для первоочередного внедрения мероприятий.
Ключевые слова: лиманные экосистемы, экологический менеджмент, рациональное природопользование