Повідомлення
-
З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті http://journals.chem-bio.com.ua
-
We would like to inform you that Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія (ISSN: 2078-2357) has been indexed in ICI Journals Master List 2016. ICV…
-
Третій та четвертий номер журналу за 2015 р. присвячено VII з'їзду ГІДРОЕКОЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА УКРАЇНИ, що відбувся 5-8 жовтня 2015 року (5-8 october 2015, Kyiv, Ukraine).
-
Перший номер журналу за 2015 р. присвячений 75-річчю Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, хіміко-біологічного факультету, кафедри ботаніки.
-
Третій номер журналу за 2014 р. присвячено міжнародній науково-практичній конференції «БІОЛОГІЧНА ФІКСАЦІЯ АЗОТУ», що відбулась 7-11 жовтня 2014 року (7-11 october 2014, Ternopil, Ukraine).
В.П. ГАНДЗЮРА, Ю.С. ТОМИЩ, Н.І. КОРЕВО
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Житомирський державний університет імені Івана Франка
З’ясовані особливості впливу важких металів за хронічного та періодичного забруднення ними водного середовища на інтенсивність дихання, темп росту та складові енергетичного балансу риб.
Ключові слова: гідроекосистеми, забруднення, риба, важкі метали, темп росту, енергетичний баланс
В.П. ГАНДЗЮРА
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко
Установлены общие закономерности изменения энтропии в водных био- и экосистемах при разном уровне токсического загрязнения водной среды тяжелыми металлами, что позволяет по изменениям энтропии оценивать состояние био- и гидроэкосистем, качество среды обитания и экотоксикологические эффекты.
Ключевые слова: гидроэкосистемы, гидробионты, энтропия, качество среды, благополучие биосистем, тяжелые металлы
Л.В. ВОРОБЬЕВА
Институт морской биологии НАН Украины
Особенность фаунистического состава мейобентоса пелоконтура заключается в том, что он близок составу окружающих биотопов дна, но характеризуется обеднением даже на уровне крупных таксономических групп (отсутствуют гастротрихи, морские клещи; представители псевдомейобентоса малочисленны). Общая численность мейобентоса значительно варьирует в зависимости от глубины. Минимальные его значения отмечены на глубине до 11 м (в среднем 166506±2695 экз·м-2). Анализ многолетней динамики численности и биомассы мейобентоса показал, что их среднегодовые значения были максимальными в 2006 г. (соответственно, 795768±177922 экз·м-2 и 5838±1741 мг·м-2). В последующие годы эти показатели резко снижались, увеличиваясь лишь в 2010–2011 гг.
Ключевые слова: мейобентос, пелоконтур, Черное море, северо-западная часть
Г.Б. ВІНЯРСЬКА, О.І. БОДНАР, А.В. СТАНІСЛАВЧУК, В.В. ГРУБІНКО
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Досліджували накопичення металів у біомасі та основних макромолекулах клітин Chlorella vulgaris Beij. за дії солей металів у концентраціях: Zn2+ – 5 мг/дм3, Mn2+ – 0,25 мг/дм3, Cu2+ – 0,002 мг/дм3, Fe3+ – 0,008 мг/дм3, Co2+ – 0,05 мг/дм3, за їх сумісної дії із селенітом натрію (10,0 мг Se4+/дм3) протягом 7-ми діб експозиції. Встановлено, що протягом всього періоду експозиції клітини Ch. vulgaris накопичували більшість металів, окрім Cu2+. Ліпіди порівняно із вуглеводами та білками включали найбільшу кількість досліджуваних металів. Серед усіх досліджуваних мікроелементів найбільше накопичувався Zn2+ як у біомасі водоростей, так і у складі окремих фракцій досліджених органічних сполук.
Ключові слова: Chlorella vulgaris Beij., поглинання, селеніт натрію, іони металів, вуглеводи, білки, ліпіди
Ю.М. ВОЛІКОВ, Т.С. РИБКА
Інститут гідробіології НАН України
Наведено результати досліджень еколого-санітарного стану основного русла річкової частини Канівського водосховища в м. Києві за угрупованнями макрозообентосу і зоопланктону.
Ключові слова: зоопланктон, зообентос, екологічний стан
О.М. ВОДЯНІЦЬКИЙ, О.С. ПОТРОХОВ, О.Г. ЗІНЬКОВСЬКИЙ
Інститут гідробіології НАН України
Досліджені відносна плодючість та ступінь накопичення запасних речовин у гонадах краснопірки за різних умов їх існування. Показано, що на перших етапах оогенезу після нересту риб найбільший вплив на ці показники має стан кормової бази водойми та її температурний і кисневий режим. Після проходження адаптаційних процесів у риб до перевищення температури води за норму у них спостерігався більший трофічний ріст ооцитів зі значним накопиченням білків, ліпідів та глікогену.
Ключові слова: краснопірка, температура води, плодючість, вміст білків, ліпідів, глікогену
А.К. ВИНОГРАДОВ, И.А. СИНЕГУБ
Институт морской биологии НАН Украины
Черноморские порты Украины – Одесский, Ильичевский, Южный – размещены в северо-западной части Черного моря в районе г. Одессы на участке берега протяженностью около 50 км. Акваторией Одесского морского порта (МП) являются юго-западная и западная части Одесского залива, Ильичевского – Сухой лиман, Южного – Григорьевский лиман. При строительстве МП Сухой и Григорьевский лиманы превращены в глубоководные морские заливы, а акватория Одесского МП искусственно ограждена. Рассматриваются общие особенности биотопической структуры МП.
Ключевые слова: морские порты, экосистемы, абиотические особенности, биотопическая структура
О.В. ВАСИЛЕНКО, О.І. БОДНАР, Г.Б. ВІНЯРСЬКА
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Досліджували активність сукцинатдегідрогенази, цитохромоксидази та глутаматдегідрогенази у Chlorella vulgaris Beijer. за дії селеніту натрію із розрахунку на Se4+ – 10 мг/дм3, та сумісної дії селеніту з металами – Zn2+ – 5 мг/дм3, Mn2+ – 0,25 мг/дм3, Cu2+ – 0,002 мг/дм3, Fe3+ – 0,008 мг/дм3, Co2+ – 0,05 мг/дм3, на 7-му добу експозиції. Встановили, що за дії селеніту активність ферментів енергетичного обміну (СДГ та ЦО) зросла, тоді як активність ГДГ зменшилася. За сумісної дії селеніту з металами відмітили пригнічення активності СДГ і ЦО та активацію ГДГ Отримані результати свідчать про адаптаційні перебудови азотного обміну та збільшення ролі амінокислот у енергетичному забезпеченні клітин Ch. vulgaris за сумісної дії селеніту з іонами металів.
Ключові слова: Chlorella vulgaris, селеніт натрію, іони металів, сукцинатдегідрогеназа, цитохромоксидаза, глутаматдегідрогеназа
О.М. ВАСИЛЕНКО
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Встановлено вплив різних концентрацій Cr3+ на середньодобовий раціон, тривалість проходження корму та його засвоєння у Lymnaea corvus за споживання ним різних видів корму (листя частухи, тополі та стебел латаття). Виявлено, що патологічний процес, викликаний отруєнням молюсків, характеризується фазністю перебігу.
Ключові слова: Lymnaea, основні трофологічні показники, трематодна інвазія, іони хрому (ІІІ)
А.Ю. ВАРИГИН
Институт морской биологии НАН Украины
Показана сезонная динамика количественного развития Lekanesphaera monodi в сообществе обрастания Одесского залива Черного моря. Отмечено, что изменчивость параметров численности и биомассы этих ракообразных обусловлена особенностями их цикла размножения. Массовое размножение вида происходит в летний период. Пик биомассы L. monodi приходится на июнь, когда в поселении преобладают взрослые размножающиеся особи, а численности – на июль, когда популяция массово пополняется молодью. В зимний период в связи с понижением температуры воды зафиксированы массовые миграции L. monodi из прибрежной зоны в более глубокие слои воды, менее подверженные охлаждению.
Ключевые слова: Lekanesphaera monodi, цикл развития, сезонная динамика количественных параметров, сообщество обрастания, Одесский залив, Черное море
Т.І. БІЛИК, О.М. ТИХЕНКО
Національний авіаційний університет
Визначено вміст важких металів в різних видах макрофітів. Встановлено, що найбільшу акумулюючу здатність щодо металівмають рдесник кучерявий та очерет звичайний. Запропоновано використання цих видів рослин для очищення води та покрашення стану водойм.
Ключові слова: акумуляція, важкі метали, макрофіти, кадмій, мідь, свинець, цинк
К.В. БІБЧУК, А.О. ЖИДЕНКО
Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка
В статті порівнюються дослідження з вивчення дії гербіцидів на риб в природних водоймах та в модельних експериментах. В сучасних умовах розвитку сільського господарства, зокрема в Чернігівській області, широко використовуються гербіциди на основі гліфосату, що становить загрозу для життєдіяльності гідробіонтів. У риб (головень, плоскирка, плітка, синець, карась срібний), виловлених з природної водойми, де був зафіксований підвищений вміст гліфосату, яскраво виражених зовнішніх змін виявлено не було, що може бути пояснене загибеллю або пригніченими харчовими функціями найбільш чутливих особин. В умовах модельного експерименту при дії 0,4 мг/дм3 гліфосату в карася спостерігалася роздутість тіла, вирячені очі, підвищена кількість слизу, виразки, геморагії, зміни в стані шкіри, зябер, структурі печінки, жовчного міхура, вмісті кишковика тощо.
Ключові слова: гліфосат, гербіциди, природні водойми, модельний експеримент, карась, короп
Г.М. БУЧАЦЬКА
Львівський національний університет імені Івана Франка
Видобуток кам’яного вугілля та його збагачення в межах Червоноградського гірничопромислового району (ЧГПР) призводить до складування відходів у відвали та екзогенних змін їхнього мінерального складу, визначеного методом рентгенодифракційного аналізу. При цьому відбувається утворення забруднених кислих сульфатних вод, які потрапляють у геофільтраційне поле. Гідрогеологічним моделюванням показано закономірності руху забруднених вод від техногенних об’єктів (породних відвалів, хвостосховищ, гідровідвалів, відстійника шахтних вод) до ділянок природного розвантаження – річки Західний Буг, Рата та Солокія, а також до підземних водозаборів, насамперед до Соснівського водозабору, води якого у середині 90-х років спричинили спалах гіпоплазії та флюорозу у дітей.
Ключові слова: Червоноградський гірничопромисловий район, відходи видобутку, збагачення, відвали, кислі сульфатні води, природні води, водозабори, гідрогеологічне моделювання
Ю.З. БОРУЦЬКА
Львівський національний університет імені Івана Франка
Геоекологічними дослідження встановлено, що найбільш потужним геохімічним бар’єром, який найактивніше впливає на якість природних вод в басейні р. Стрий є гідродинамічний. За рахунок строкатого мінерального складу корінних порід та ґрунтів, пересіченості гірського рельєфу, вологого клімату, багатоводності, турбулентності водотоків, наявності водоспадів, порогів, водоскатів та їхніх каскадів, мають місце кавітаційні та аераційні впливи на природні води р. Стрий, які за таких умов характеризуються потужним потенціалом до самоочищення, незважаючи на значне техногенне навантаження.
Ключові слова: р. Стрий, гідродинамічний бар’єр, кавітація, очищення води, аерація, розчинення кисню у воді
Д.Л. БОНДАРЄВ
Природний заповідник «Дніпровсько-Орільський»
Проаналізовані та узагальнені матеріали зі складу іхтіофауни водойм природного заповідника «Дніпровсько-Орільський», надана комплексна оцінка її сучасного стану. Загальний видовий склад іхтіофауни водойм заповідника на сьогодні нараховує 50 видів риб 15 родин. Водойми заповідника є резерватом збереження аборигенного іхтіокомплексу Дніпропетровської області. До категорії аборигенних видів належать 71% від загального видового списку. В складі іхтіофауни водойм заповідника 32 види (68%) мають охоронний статус, в тому числі й міжнародного рівня. Роль акваторій заповідника в відтворенні риб постійно зростає. Понад 70% акваторії є природними нерестовищами, а також виконують і нагульну функцію для молоді риб та інших вікових груп. В зимовий період частина акваторій (20%) виконує функцію зимувальних ям. Для відновлення оптимальних умов існування риб у водоймах заповідника необхідно проведення комплексу робіт щодо відновлення гідрологічного режиму на окремих акваторіях заповідника.
Ключові слова: іхтіофауна, відтворення, заповідник, заплавні водойми.
О.С. БОНДАРЕНКО
Інститут морської біології НАН України
Вивчено видовий склад поліхет постійного компоненту мейобентосу (евмейобентос) північно-західної частини Чорного моря. Всього зареєстровано 14 видів. Найбагатша фауна характерна для Каркінітської затоки (10 видів), найменша кількість видів відмічена в пригирловому узмор’ї р. Дунай (1). Високими показниками чисельності характеризувалась Філофорне поле Зернова ( = 13 752 екз.∙м-2) та вузькоприбережна зона Одеського морського регіону ( = 3 283 екз.∙м-2). Показано, що дана група тварин розвивається переважно на черепашнику з піском (10 видів, = 5 064 екз.∙м-2). Проаналізовано її відношення до глибини. Більша кількість видів відноситься до стенобатних мілководних (9), чотири – до еврібатних і один – до стенобатних глибоководних видів.
Ключові слова: поліхети, евмейобентос, видове різноманіття, тип субстрату, глибина
Ю.И. БОГАТОВА, А.Г. ТРОПИВСКАЯ
Институт морской биологии НАН Украины
Проанализирован характер распределения и изменчивость содержания минеральных и органических соединений фосфора, гетеротрофных и фосфатмобилизующих бактерий в придонном слое и донных отложениях взморья Дуная в 2014 г. Установленные корреляции между рассматриваемыми параметрами свидетельствуют о ведущей роли бактерий в переработке автохтонного и аллохтонного органического вещества и аккумуляции соединений фосфора в донных отложениях устьевой зоны взморья.
Ключевые слова: донные отложения, поровые растворы, фосфор, фосфатмобилизирующие бактерии, взморье Дуная
В.Я. БИЯК, В.О. ХОМЕНЧУК, В.З. КУРАНТ
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Проведено порівняльний аналіз особливостей вмісту нуклеїнових кислот та їх співвідношення, загального білку та білку фракцій нуклеопротеїдів печінки та м’язів коропа із малих річок Західного Поділля. Встановлено, що зміни величин цих показників залежать від умов середовища існування.
Ключові слова: короп, нуклеїнові кислоти, білок, м’язи, печінка
В.В. БЕЛЯЕВ, Е.Н. ВОЛКОВА, С.П. ПРИШЛЯК, А.А. ПАРХОМЕНКО
Институт гидробиологии НАН Украины
Изучены особенности радиоактивного загрязнения олиготрофного озера. Описано распределение и свойства донных отложений. Плотность загрязнения 137Cs песков была 25–70 кБк/м2, 90Sr до 300 Бк/м2. Плотность загрязнения 137Cs илов до 30 кБк/м2, 90Sr – до 200 Бк/м2.
Ключевые слова: водоемы, донные отложения, радионуклиды
Е.П. БЕЛОУС, С.С. БАРИНОВА
Ин-т гидробиологии НАН Украины,Институт эволюции, Хайфский университет
Впервые осуществлено деление реки Южный Буг на основе использования одного из биологических параметров – планктонных водорослей. Сопоставлены имеющиеся варианты разграничения реки на участки по географическому принципу с выделением отрезков по особенностям фитопланктона. Полученный материал является дополнением к имеющимся вариантам деления реки и может способствовать уточнению границы уже предложенных ранее участков с привлечением отдельных характеристик биоты.
Ключевые слова: видовой состав, фитопланктон, пространственная динамика, гетерогенность, Южный Буг, Украина
О.В. БАРБУХО
Чернігівський економічний коледж НАСОА
Наведено дані спостережень іхтіопатологічної ситуації у водоймах уповільненого водообміну Чернігівської області впродовж 2013–2014 рр. На основі клінічного огляду та патолого-анатомічних досліджень проаналізовано частоту трапляння хворої риби та сформульовано припущення щодо ролі антропогенної складової у поширенні захворювань.
Ключові слова: моніторинг, риба, патологічні зміни, водойми уповільненого водообміну, Чернігівська область
Л.Є. АСТАХОВА, Г.В. МУЖ
Житомирський державний університет імені Івана Франка
У статті наведені результати лабораторних досліджень впливу розчинів солей важких металів, синтетичних миючих засобів та гербіцидів на морфологічні показники Elodea canadensis. Найбільш токсичну дію на рослини спричиняють СМЗ, які пригнічують ріст та розвиток елодеї значно раніше і в менших концентраціях, ніж інші досліджувані токсиканти. Виявлені тест-реакції рослин можуть бути використані у системі біомоніторингу водного середовища.
Ключові слова: біотестування, тест-реакція, морфологічні показники, токсиканти, Elodea canadensis
О.М. АРСАН, М.О. САВЛУЧИНСЬКА, С.П. БУРМІСТРЕНКО, Ю.М. СИТНИК, М.Г. МАРДАРЕВИЧ
Інститут гідробіології НАН України
Досліджено вплив різних концентрацій (0,3; 0,5 і 1,0 мг/дм3) неорганічного фосфору водного середовища на його накопичення, вміст загального білку, активність АТФ-ази, аланінамінотрансферази (АлАТ) та аспартатамінотрансферази (АсАт) в тканинах молюсків. Встановлено залежність величини цих показників від концентрації та виду тканин молюсків.
Ключові слова: неорганічний фосфор, молюски, гепатопанкерас, зябра, рідина мантійної порожнини, адаптація
Б.Г. АЛЕКСАНДРОВ
Институт морской биологии НАН Украины
Описаны особенности пространственного распределения инвазионных видов, проникающих в Черное море. Сформулированы задачи приоритетных исследований видов вселенцев.
Ключевые слова: инвазионные виды, вселенцы, Черное море, биологическое загрязнение
І.І. АБРАМ’ЮК, С.О. АФАНАСЬЄВ
Інститут гідробіології НАН України
У статті наведені результати експериментальних досліджень з визначення критичної швидкості течії (КШТ) для молоді коропових риб – краснопірки, плітки, плоскирки, гірчака, верховодки і вівсянки. На основі власних та літературних даних з КШТ розраховані числа Рейнольдса для молоді різних стадій розвитку. Встановлено, що досягнення критичного значення Re = 5,0 ∙ 103, яке вказує на завершення планктонного етапу, відбувається при переході від личинкового до малькового періоду розвитку.
Ключові слова: іхтіопланктон, критична швидкість течії, число Рейнольдса
А.Н. АБАКУМОВ, В.З. ПИЦЫК, А.П. КУРАКИН, С.М. СНИГИРЕВ
Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, Региональный центр экологического мониторинга природной среды, Инситут биологии моря НАН Украины
В работе представлены данные о первых находках 6 новых видов в прибрежных водах о. Змеиный рыб в период 2012-2014 гг. Всего в течение 2003-2014 гг. в районе острова Змеиный обнаружено 65 видов рыб, принадлежащих к 17 отрядам, 40 семействам, 54 родам. Более половины обнаруженных видов рыб (52,3%) имеют охранный статус.
Ключевые слова: гихтиофауна, остров Змеиный, Черное море
В.Д. РОМАНЕНКО
Інститут гідробіології НАН України
В статті висвітлюються сучасні аспекти впливу урбанізації на гідроекосистеми. Описано шляхи збереження біорізноманіття в цих умовах та значення міжнародної співпраці у вирішення цієї проблеми. Обговорюється роль наукових та освітніх організацій в екологічному вихованні молоді.
Ключові слова: гідроекосистеми, біорізноманіття, урбанізація, антропогенні фактори, екологічне виховання, міжнародна співпраця