Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua


Ю. В. ЛЮТА, В. В. ГРУБІНКО

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Поблизу р. Серет в межах м. Тернопіль (49°29′15″ пн. ш., 25°34′51″ сх. д.) виявлено вегетування настурції звичайної (Nasturtium officinale R. Br.), яка має високу накопичувальну здатність щодо сполук фосфору. Найефективнішими з точки зору накопичення фосфору є коренево-стеблова частина рослини, що сприяє вилученню з екосистеми фосфорних сполук переважно з грунтового шару та з товщі води. Для практичного використання у покращенні екологічного стану водойм та зменшення їх евтрофікації шляхом вилучення сполук фосфору, зважаючи на швидкість наростання біомаси рослини у гідроценозі, швидкість та тривалість вегетації, N. officinale є перспективним фосфоремедіаційним видом.

Ключові слова: Nasturtium officinale R. Br., фосфор, накопичення, гідроекосистема

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

Г. В. ГУМЕНЮК, І. Б. ЧЕНЬ, Н. Г. ЗІНЬКОВСЬКА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Кременецька обласна гуманітаорно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка

Виявлено сезонну динаміку вмісту важких металів у воді, прибережному мулі та ґрунті ставу ім. Леніна, що утворений річкою Саксагань. Встановлено, що вода річки Саксагань, яка протікає в межах м. Кривий Ріг належить до V класу, 7 категорії – дуже брудна, згідно класифікації про ступінь антропогенного забруднення поверхневих вод суші та естуаріїв України.

Ключові слова: важкі метали, гідроекосистема, перерозподіл, акумуляція, мул, вода, ґрунт, забруднення, р. Саксагань, м. Кривий Ріг

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

І. Л. СУХОДОЛЬСЬКА

Рівненський державний гуманітарний університет

Обговорюються можливості та ефективність вторинного використання азоту у гідроекосистемах. Зроблено висновок, що концентрування біологічно доступного азоту відбувається у придонних шарах води, біомасі водоростей, сапропелі, активному мулі, осадах стічних вод тощо. Розглянуто механізми азотфіксації у водоймах, шляхи трансформації та співвідношення сполук азоту і гідрохімічні та біотичні фактори його регуляції. Наведено приклади практичного використання екологічно доцільного способу зменшення шкідливих наслідків антропогенного навантаження на водні об’єкти шляхом внесення в ґрунт органічних добрив з високим вмістом азотовмісних сполук. Після застосування безпечної технології вилучення та використання азоту гідроекосистем для агроугідь зменшується сапробність водойм, що має позитивний реабілітаційний ефект на природні акваторії.

Ключові слова: азот, міграція, трансформація, джерела надходження,гідроекосистема, евтрофікація, водорості, сапропель, мул

Опубліковано в 2017. - № 2 (69)

Г.Б. ГУМЕНЮК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Підвищення концентрацій важких металів у природних водах часто пов'язане з іншими видами забруднення, наприклад, iз закисленням. Випадання кислотних опадів сприяє зниженню значення рН і переходу металів із сорбованого на мінеральних і органічних речовинах стану у вільний. На основі наших досліджень створено прогнозні математичні моделі динаміки водневого показника та концентрації міді у воді на наступні періоди. Для розробки математичної моделі використаний метод поліному 10 ступеня.

Ключові слова:важкі метали, гідроекосистема, водневий показник, поліном, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт детермінації

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Із нового

Найпопулярніші статті