Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

2015. - № 3-4 (64)

L.V. SAMCHYSHYNA, YU.V. DUBROVSKY

Institute of Evolutionary Ecology of NAS of Ukrainе, Kyiv

Twenty species of cladocerans (Сrustacea, Cladocera) were identified from ten lentic water bodies of Kyiv city. The biggest species richness along with the lowest saprobity index is revealed for Rusanivske lake (water quality class – II, clean). The quality of water of most studied Kyiv lakes, which has been evaluated by Pantle-Buck saprobiological method using modification of Sladeček, is regarded as moderately polluted, water quality class – III. The collection of cladoceran species photos at the IEE NASU web page is launched.

Keywords: saprobity index, water quality class, Kyiv water bodies, Cladocera

H.I. FALFUSHYNSKA, L.L. GNATYSHYNA, I.V. YURCHAK, O.B. STOLIAR

Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University, Ukraine, I.Ya. Horbachevsky Ternopil State Medical University

Despite metal-contained nanoparticles (n) represent novel kind of environmental pollution, their toxicity to aquatic habitats is unclear with regards to multiple stress exposures. In present study, male Unio tumidus were exposed for 14 days to n-ZnO (3.1 μM), Zn2+ (3.1 μM), Ca-channel blocker nifedipine (Nfd, 10 μM), combinations of n-ZnO and Nfd or n-ZnO and thiocarbamate fungicide Tattoo (Ta, 91 µg L−1) at 18oC, and n-ZnO at 25oC. Activities of vitellogenesis (Vtg), stress and detoxification systems (Mn- and Cu,Zn-superoxide dismutase, metallothionein (MT), EROD), nuclear lesions (NL) and choline esterase (ChE) activity) were analysed. Vtg and NL were elevated in most exposures. N-ZnO per se did not provoke any other changes of indices unlike Zn. In combine exposures, the activation of stress-responses, EROD and phenoloxidase activities were detected. Nfd caused the most prominent modulations of n-ZnO effect on Vtg and MT. Only Zn and Nfd caused ChE depletion.

Keywords: bivalve mollusk, zinc nanooxide, heating, nifedipine, thiocarbamate, combine exposure, biomarker

H.I. FALFUSHYNSKA, L.L GNATYSHYNA, O.О. FEDORUK, O.B. STOLIAR

Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University, Ukraine, I.Ya. Horbachevsky Ternopil State Medical University

Frogs are susceptible to absorption of toxicants in water through all life stages. The aim of this study was to evaluate the effect of waterborn engeneering nanocomposites (NCs) – Co-NC and Zn-NC, correspondent concentrations of Co2+ (50 µg/L), Zn2+ (100 µg/L), or utilised polymeric substance (PS) on male frog Rana ridibunda during 14 days. Levels of vitellogenin and nuclear lesions (NL) in the blood, cytochrome P450-dependent monooxygenase (CYP450) and glutathione S-transferase (GST) as well as the distribution of Zn, Co, Cu, Cd in the liver were determined. Zn, Zn-NC and PS caused toxic manifestations: oesrogenic effect (Zn and PS), GST downregulation (Zn-NC), NL elevation (Zn-NC and PS). Co-NC only upregulated CYP450, while all other exposures inhibited it. The ratio (Cu+Co)/(Zn+Cd) in metallothionein was increased by the exposures to Co and Co-NC, whyle Zn, Zn-NC and PS increased it in other compounds. This remarkable selectivity distinguished frog from studied previously Carassius sp.

Keywords: cobalt, zinc, nanoscale composite, Rana ridibunda, vitellogenin, metallothionein, cytotoxicity

N.M. AL-ABRI, Yu.V. BRYANTSEVA

Marine Science & Fisheries Center of Ministry Agriculture & Fisheries wealth, Muscat, Oman, M.G.Kholodniy Institute of botany National Academy of Sciences of Ukraine

The Center of the Marine Science and Fisheries since December 2013 are started the complex monitoring investigations of the marine ecosystem in the Omani coastal waters. For the research period (9 months) the 231 phytoplankton names (186 – to the species level and 44 to genus level) were identified, which belonged to 11 Classes and to one composite group - Small flagellates. Additionally, 10 species have been identified from net samples. The five classes of microalgae – Ebriophyceae, Euglenophyceae, Prasinophyceae, Prymnesiophyceae, Rhaphydophyceae, for the Omani coastal waters were identified in first time. Totally the check-list of phytoplankton, mentioned for the region earlier and identified within our monitoring, includes 409 scientific names, only 255 names that were identified in the region earlier (before our research period). The list of toxic species includes 25 names, 16 toxic species were identified early and 9 – in the first time.

Keywords: monitoring, coastal zone of Oman, microalgae, species richness

В.М. ЯКУШИН, Г.М. РОМАНИШИН, К.П. КАЛЕНІЧЕНКО, М. І. ЛІНЧУК

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено сезонну динаміку кількісного розвитку бактеріопланктону (загальної чисельності, вмісту сапрофітних (на РПА) протеолітичних і амілолітичних бактерій з посівом на молочний та крохмальний агари) у зв’язку з фізико-хімічними умовами в оз. Бабиному, розташованому в м. Києві. Встановлено, що на сезонні зміни деяких гідрохімічних та мікробіологічних показників суттєво впливали стрімкі зміни метеоумов, що свідчить про потенційну вразливість водойми щодо впливу природних і антропогенних чинників.

Ключові слова: озеро Бабине, фізико-хімічні умови, сезонна динаміка бактеріопланктону

Б. В. ЯКОВЕНКО, О. П. ТРЕТЯК, О. Б. МЕХЕД, О. В. ЛЕНЬКО

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка

Досліджено вплив натрій лаурилсульфату (чистого та у складі синтетичного миючого засобу) на комплекс біохімічних показників крові коропа лускатого (Cyprinus carpio L.). Відмічено зниження вмісту загального білку та альбумінової фракції в сироватці крові, підвищення концентрації холестерину та рівня тригліцеридів.

Ключові слова: короп лускатий, натрій лаурилсульфат, біохімічні показники крові

В.О. ЯКОВЕНКО, В. В. БІЛИК

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Досліджені структурно-функціональні показники зоопланктону і зообентосу Самарської затоки Запорізького водосховища. Встановлено велику кількість у складі зоопланктону органотрофних коловерток, що свідчить про наявність органічного забруднення затоки. Серед досліджених біотопів найбільші показники розвитку зоопланктону відзначені в заростях рдеснику, найменші – у біотопі очерету, щільні зарості якого алелопатично пригнічують представників планктофауни. Великий ступінь заростання верхньої частини затоки був причиною того, що біомаса зоопланктону всіх біотопів даної частини виявилась на 5% рівні значущості нижче біомаси нижньої частини. Ранжування ділянок Самарської затоки за показниками зообентосу показало найбільшу забрудненість стоку лівобережної станції аерації та зони його впливу. На даних ділянках були виявлені лише зообентонти, найбільш резистентні до впливу стічних вод – личинки мухи й олігохети. Для оптимізації екологічного стану затоки необхідне чітке регулювання надходження органічної речовини до її акваторії і зниження заростання її макрофітами шляхом зариблення білим амуром.

Ключові слова: Самарська затока, зоопланктон, зообентос, сапробність, заростання

В.І. ЮРИШИНЕЦЬ

Інститут гідробіології НАН України

На прикладі симбіоценозів молюсків і риб, досліджених у деяких водоймах урбанізованих територій (м. Київ), показано можливість використання структури симбіоценозів гідробіонтів у виявленні несприятливого впливу оточуючого середовища та встановленні екологічного стану водойм.

Ключові слова: симбіоценоз, екологічний стан, урбанізована територія

C.Д. ЩЕРБАК

Інститут гідробіології НАН України

Конкурентна перемаса моховаток P. emarginata перед іншими організмами обростання гідротехнічних споруд Ірпінської насосної станції визначалась швидкими темпами освоєння субстратів колоніями, що розвинулись із пайптобластів. Сигналом для розвитку статобластів слугує підвищення температури субстрату, що передувало підвищенню температури води. Співіснування трьох генерацій протягом вегетаційного періоду дозволяє утримати вже зайнятий субстрат навіть за несприятливих умов та колонізувати поверхні, що вивільняються.

Ключові слова: Bryozoa, техногенні біотопи, життєвий цикл, прісноводний зооперифітон

В.І. ЩЕРБАК

Інститут гідробіології НАН України

Проведено аналіз багаторічної сукцесії фітопланктону Київського водосховища, починаючи з лотичної екосистеми, переходу до лентичної і до сьогодення. Показано зміни в структурній організації фітопланктону і відповідну часову динаміку трофічного стану водосховища. Сучасний потенціал транскордонної ділянки водосховища оцінено як „добрий”.

Ключові слова: Київське водосховище, транскордонна ділянка, сукцесія, різноманіття фітопланктону

Н.М.ШУРОВА, Г.В. ИВАНОВИЧ, А. B. КУРИЛОВ, Л.М. НИДЗВЕЦКАЯ

Институт морской биологии НАН Украины

В ходе эксперимента по разложению водорослей выявлены соотношения средней численности и биомассы олигохет, содержания органического вещества в зеленых водорослях и подстилающем песке, с численностью инфузорий и сапротрофных бактерий.

Ключевые слова: органическое вещество, водоросли, инфузории, сапротрофные бактерии, олигохеты

О.О. ШУГУРОВ

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

У дослідах на водних олігохетах – трубочниках (Tubifex tubifex) вивчали вплив надвисокочастотного (НВЧ) опромінення (=12 см) на потужність їхніх рухів при різному зовнішньому навантаженні. Показано, що НВЧ з енергією 80 мВт/см2 здатне знижувати амплітуду механограми рухів та потужність скорочення на 50–65% на кожні 10 хвилин опромінення незалежно від зовнішнього навантаження. Зроблено висновок про негативний вплив електромагнітних НВЧ-полів на прості популяції олігохет.

Ключові слова: трубочники, електромагнітні хвилі, опромінення, рухи, потужність

З.О. ШИРОКА, В.Г. КЛЕНУС, О.Є. КАГЛЯН, Л.П. ЮРЧУК

Інститут гідробіології НАН України

Проаналізовано радіонуклідне забруднення вищих водяних рослин та його зміни протягом 2007-2014 рр. У 2014 р. вміст 90Sr і 137Cs у макрофітах водойм Чорнобильської зони відчуження лишався на високому рівні. Максимальний вміст радіонуклідів у вищих водяних рослинах спостерігався в оз. Глибоке (90Sr та 137Cs до 117580 і 23490 Бк/кг, відповідно), а найменший – у р. Прип’ять (90Sr та 137Cs 13–810 та 6–1034 Бк/кг, відповідно). В останні роки у біомасі вищих водяних рослин спостерігається підвищення питомої активності 90Sr в порівнянні з 137Cs, що спричиняє зростання співвідношення 90Sr/137Cs.

Ключові слова: Чорнобильська зона відчуження, вищі водяні рослини, 137Cs, 90Sr

Ю.С. ШЕЛЮК

Житомирський державний університет імені Івана Франка

У роботі представлені результати порівняльно-флористичного аналізу різноманіття фітопланктону 11 малих річок Українського Полісся і Лісостепу. Виділено три групи водоростевих угруповань: із домінуванням діатомових, зелених, із практично однаковою кількістю видів зелених і діатомових водоростей. Встановлено, що зв’язок альгофлористичних показників у річках із факторами середовища виражений досить слабко.

Ключові слова: фітопланктон, таксономічний склад, частота трапляння, флористична подібність

С.Ю. ШЕВЧУК

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Наведено результати дослідження сезонних змін структури домінування гетеротрофних джгутикових річки Тетерів. До „головних видів” протягом всього року віднесено Bodo designis Skuja, 1948 та Spumella major Zhukov, 1993.

Ключові слова: гетеротрофні джгутикові, структура угрупoвань, р. Тетерів

Н.Л. ШЕВЦОВА, Д.И. ГУДКОВ, З.О. ШИРОКАЯ, А.Е. КАГЛЯН

Институт гидробиологии НАН Украины

Изучали формирование мощности внутренней поглощенной дозы макрофитов водоемов Чернобыльской зоны отчуждения. Впервые проанализированы видовые особенности Helophyta при формировании внутренней поглощенной дозы с учетом соотношения радионуклидов 90Sr и 137Cs.

Ключевые слова: макрофиты, мощность внутренней поглощённой дозы, Чернобыльская зона отчуждения

Л.В. ШЕВЦОВА, П.В. ГЛУХОВСЬКИЙ

Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний Університет, Конкорс др. 100, 5245, Лос-Анжелос, СА90045-6905, США

Розроблено екологічні засади управління роботою гідровузлів на річці Дністер. Запропоновано засоби оптимізації роботи гідровузлів на Дністровському водосховищі з метою збереження водно-болотних угідь їх біорізноманіття та відтворення біологічних ресурсів в дельті Дністра

Ключові слова: водно-болотні угіддя, р. Дністер, екологічний режим роботи гідровузлів

І.О. ШАХМАН

Херсонський державний аграрний університет

Виконана екологічна оцінка та прогнозування розвитку процесів підтоплення на території Нижнього Подніпров’я в межах Херсонської області методом екстраполяції тренду. Проведена порівняльна характеристика розрахункових значень і даних Державної служби геології та надр України.

Ключові слова: процес підтоплення, антропогенне навантаження, трансформоване середовище, зрошення, прогнозування

Т.А. ШАРАПОВА

Институт проблем освоения Севера СО РАН

Анализ характеристик зооперифитона озер-стариц показал, что существуют его особенности, характерные для этого типа водоемов. Выявлены закономерности изменения качественных и количественных характеристик зооперифитона этих водоемов в широтном градиенте. При продвижении на север отмечено снижение таксономического богатства зооперифитона, общей биомассы и биомассы колониальных беспозвоночных. Выявлены изменения в видовом составе и соотношении основных подсемейств Chironomidae.

Ключевые слова: зооперифитон, численность, биомасса, озера, широта, Западная Сибирь

Т.С. ШАРАМОК, Н.Б. ЄСІПОВА

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Досліджено дію іонів міді на морфологічні показники крові карася сріблястого. Підвищення вмісту міді у воді призводить до патологічних змін в еритроцитах (пойкілоцитозу, фестончатості, зсуву ядра) та змін у лейкоцитарній формулі. При дослідженні впливу дефіциту розчиненого у воді кисню на еритроцити периферійної крові різних за біологією видів риб (щука, лящ, карась сріблястий) були виявлені однотипові патологічні ознаки в структурі еритроцитів, а саме − вірогідне збільшення кількості клітин з явищами каріолізису, хроматолізісу, а в ляща − пойкілоцитозу. У карася, на відміну від інших риб, зустрічаються еритроцити в стані амітозу як у контролі, так і в досліді, але у дослідних риб їх кількість збільшується в десятки разів. Тобто, морфо-структуру клітин червоної крові риб можна використовувати в якості чутливого індикатору при визначенні оптимальних меж кисневого режиму для різних видів риб та як еталон еколого-фізіологічного стану риб в період антропогенного впливу на водойми.

Ключові слова: мідь, гіпоксичні умови, кров, лящ, щука, карась сріблястий

З.В. ШАПОВАЛЕНКО, О.М. МАРЕНКОВ, Т.В. АНАНЬЄВА

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

У статті представлені матеріали п’ятирічних комплексних польових досліджень молоді риб літоральних ділянок Запорізького водосховища. Видовий склад іхтіофауни мілководь водосховища налічує 35 видів, які відносяться до 11 родин. Відзначається домінування короткоциклових малоцінних видів риб. Представлена екологічна оцінка різноманіття молоді риб, яка проведена з використанням індексів Серенсена, Шеннона і Ферстера. Види-домінанти рибних угрупувань виділені зі застосуванням індексу ценотичної значимості (ІЦЗ) Мордухай-Болтовського, графічне зображення якого наочно показує не тільки чисельність кожного виду, але і його внесок у біомасу літоральних біотопів водосховища. Ситуація з різноманітністю риб свідчить про дестабілізацію та порушення в структурі рибних угрупувань прибережних біотопів Запорізького водосховища, що викликано впливом факторів антропогенного природи і зарегулюванням водойми.

Ключові слова: Запорізьке водосховище, мальки риб, видове різноманіття, літораль

М.С. ЧЕРТКОВА

Інститут гідробіології НАН України

В статті розглядаються видовий склад та екологічна структура макрофітів водотоків Кілійської дельти Дунаю з різним обсягом водного стоку.

Ключові слова: макрофіти, водотоки Кілійської дельти Дунаю

К.А. ЧЕМЕРСКАЯ, М. М. ДЖУРТУБАЕВ

Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова

В вегетационный период 2013 г. изучали видовой состав и количество зоопланктона озера Кагул, сезонную динамику этих показателей. Обнаружены 23 вида: коловраток – 12, ветвистоусых – 5, веслоногих – 6, а также науплиальные и ювенальные личиночные стадии копепод. По отдельным участкам прибрежной пелагиали озера встречаются до 17 видов. Численность и биомасса зоопланктона в целом уменьшается от весны к осени с 91,83 тыс. экз./м³ и 1,916 г/м³ до 22,27 тыс. экз./м³ и 0,214 г/м³. Доминируют личинки копепод, коловратка Asplanchna priodonta, веслоногие раки – Cyclops strenuus, Acantocyclops vernalis. Уровень кормности озера для рыб-планктофагов определён как среднекормный.

Ключевые слова: озеро Кагул, видовой состав, количественная характеристика

А.И. ЦЫБУЛЬСКИЙ

Институт гидробиологии НАН Украины

Проведен анализ экологических рисков, возникающих при воздействии источников загрязнений на водные объекты Украины. Апробированная методика оценки рисков является перспективной не только для определения антропогенного влияния, проведения мониторинга, но и для принятия решений в управлении водными ресурсами и прогноза изменений состояния водных объектов при существующем уровне антропогенного пресса, а также при достижении целей Водной рамочной Директивы ЕС в Украине.

Ключевые слова: методика оценки экологического риска, Водная рамочная Директива ЕС, реки Украины

К.М. ЦАПЛІНА

Інститут гідробіології НАН України

Проаналізовані видовий склад та біомаса макрофітів на мілководдях Київського водосховища протягом багатьох років і визначено напрямок їх зміни в умовах глобальних підвищень температур.

Ключові слова: Київське водосховище, вищі водяні рослини, нитчасті водорості, біомаса, температура, гідрохімічні показники

С.А. ХУТОРНОЙ

Институт морской биологии НАН Украины

Изучение ихтиопланктона в Одесском заливе проводилось с 50-х годов прошлого столетия. Анализируются изменения ихтиопланктона и рассматривается его современный состав в прибрежных районах Черного моря у берегов Одессы в период 2012-2014 гг.

Ключевые слова: ихтиопланктон, Черное море, Одесский залив

В.О. ХОМЕНЧУК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

В роботі, переважно на результатах власних досліджень, проаналізовано функціонування деяких біологічних бар’єрів у риб, що лімітують проникнення, забезпечують ефективний розподіл, зв’язування та виведення металів з організму за підвищених концентрацій останніх у водному середовищі. Показано, що в процесі адаптивної еволюції у гідробіонтів виробилися універсальні механізми захисту від токсичного впливу металів, що залежно від зовнішніх умов, природи металу та внутрішнього стану організму можуть набувати високої специфічності.

Ключові слова: токсичність, адаптація, метали, риби

Л.М. ХЛУС, К.М. ХЛУС

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Буковинський державний медичний університет

Досліджена конхологічна мінливість прісноводного молюска Unio pictorum L. (Bivalvia: Actinodontida: Unionidae) з однієї локальної популяції (ріка Гуків притока р. Прут у Чернівецькій області). Встановлені величини абсолютних і відносних метричних показників, кореляційні залежності між ними, характер їх змін із віком, а також параметри основних факторів мінливості форми черепашок. Найбільш надійною популяційною характеристикою є показник видовженості черепашки (відношення її висоти до довжини).

Ключові слова: Unio pictorum, ріка Гуків, мінливість, конхологічні показники, ріст

А.А. ХАЛАИМ

Одесский национальный университет им. И. И. Мечникова

Проведён таксономический анализ макрозообентоса водохранилища Сасык по материалам собственных сборов на протяжении 2013-2014 гг. Охарактеризован генезис и пространственное распределение видов по акватории водоёма. Обнаружено 78 видов, большинство из которых встречались на литорали водохранилища; наибольшим видовым богатством характеризуется верховье. В видовом составе макрозообентоса доминируют представители пресноводной и понто-каспийской реликтовой фаун.

Ключевые слова: водохранилище Сасык, макрозообентос, таксономический состав, распределение, генезис видов

К.Є. ФІЛІПОВА

Інститут гідробіології НАН України

Розглянуто особливості стоку зоопланктону гирлової ділянки річки Віта. Визначено видовий склад та кількісні характеристики зоопланктону. Досліджено добову динаміку його стоку в літній і осінній періоди. Відзначено видове багатство та високі кількісні показники. Динаміка стоку зоопланктону мала значні добові коливання і визначалась періодичним надходженням води в гирлову ділянку річки із водосховища.

Ключові слова: зоопланктон, стік, р. Віта, басейн Дніпра

А.Е. УСОВ, Т.В. ОБЕРЕМЧУК

Институт гидробиологии НАН Украины

Представлены результаты исследований современного распространения (2003-2014 гг.) чужеродных понто-каспийских амфипод на разных участках р. Десны на территории Украины. Всего в русле реки отмечено пять видов понто-каспийских гаммарид и один вид корофиид (Corophium curvispinum Sars, 1895). Наиболее распространенным видом гаммарид является Dikerogammarus haemobaphes (Eichwald, 1841), его частота встречаемости от устья до границы с РФ составляла 82%. Гаммариды Obesogammarus obesus (Sars, 1894) и Chaetogammarus ischnus (Stebbing, 1898) отмечались не выше 450-го км от устья (с. Мезин) и имели низкую встречаемость. Dikerogammarus villosus (Sowinsky, 1894) и Obesogammarus crassus (Sars, 1894) на протяжении 220 км от устья реки имеют высокую частоту встречаемости (соответственно 100 и 60%), а выше 370-го км от устья (с. Спасское) отмечены не были.

Ключевые слова: амфиподы, виды понто-каспийского комплекса, чужеродные организмы, река Десна, распространение

О.М. УСЕНКО

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено вміст фенолкарбонових кислот у фітомасі та воді в заростях Trapa natans і Nuphar lutea. Встановлено, що як в клітинах, так і серед позаклітинних виділень Trapa natans переважають оксибензойні кислоти. Кислоти оксибензойної групи домінують і у виділеннях Nuphar lutea, тоді як у фітомасі цієї рослини значно більше оксикоричних кислот.

Ключові слова: фенолкарбонові кислоти, Trapa natans, Nuphar lutea

Е.Е. УЗУН

Институт морской биологии НАН Украины

Изучены количественные показатели остракод Одесского морского региона за 2011-2013 гг. На разных типах донных отложений численность и биомасса имели разные значения. Наибольшая численность (30611 экз. ∙ м-2) и биомасса (198,97 мг ∙ м-2) характерны для серого ила с примесью ракуши. Эти же показатели были наименьшими на черном иле с примесью ракуши – 2800 экз. ∙ м-2 и 18,2 мг ∙ м-2 соответственно.

Ключевые слова: Ostracoda, мейобентос, Одесский морской регион

О.І. УВАЄВА

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Проведено аналіз плодючості двох популяцій Viviparus contectus з проточної та стоячої водойм. З’ясовано, що плодючість живородки болотяної залежить від віку і змінюється у межах 3–32 емб./самка. Найбільша плодючість спостерігається у 5-6 – річних самок. Однак найбільший внесок в ембріональний фонд популяції V. contectus вносять молодші статевозрілі самки, чисельність яких є більшою – 3-річні у проточній водоймі та 4-річні у стоячій. Плодючість живородки болотяної пов’язана з висотою черепашки та загальною масою і апроксимується степеневою функцією.

Ключові слова: молюски, плодючість, вік, маса, висота черепашки, тип водойми

В.М. ТІМЧЕНКО, Г.О. КАРПОВА, О.О.ГУЛЯЄВА, Є.І. КОРЖОВ, С.С. ДУБНЯК, С.В. ДАРАГАН, Н.О. ІВАНОВА

Інститут гідробіології НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Херсонська гідробіологічна станція НАН України

Оцінено ретроспективні та сучасні показники стану екосистем та якості води гирлової ділянки Дніпра та Каховського водосховища. Визначено масштаби змін їх гідрологічного, гідрохімічного та гідробіологічного режимів при реалізації проекту розширення Каховської ГЕС.

Ключові слова: Каховська ГЕС, екосистеми, пониззя Дніпра, Каховське водосховище, прогноз стану

Ю.С. ТУЧКОВЕНКО, Ю.І. БОГАТОВА, О.А. ТУЧКОВЕНКО

Одеський державний екологічний університет МОН України, Інститут морської біології НАН України

Наведено характеристику сучасного гідрохімічного режиму Тилігульського лиману за результатами досліджень, виконаних у XXI ст. Зроблено висновок, що його основні риси визначаються особливостями формування водного балансу лиману. Збільшення річкового стоку до лиману може сприяти зростанню первинного продукування органічної речовини, а надходження морських вод через канал «лиман – море» має оздоровчий вплив на екосистему.

Ключові слова: Тилігульський лиман, сучасний гідрохімічний режим, чинники формування

В.М. ТРОХИМЕЦЬ

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології»

Представлені результати літніх досліджень літорального зоопланктону нижньої частини Київського водосховища. Наведено дані щодо видового складу, біотопічного розподілу та кількісних показників різних груп літорального зоопланктону. Виявлено один новий вид коловерток для фауни України та два нові види коловерток – для фауни Київського водосховища.

Ключові слова: літоральний зоопланктон, Київське водосховище, еколого-фауністичний аналіз

А.Г. ТРОПИВСКАЯ, И.К. КУРДИШ

Институт морской биологии НАН Украины, Институт микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного НАН Украины

В работе представлены результаты исследований бактериопланктона взморья Дуная. Проанализирована сезонная, пространственная и вертикальная изменчивость в распределении гетеротрофных и фосфатмобилизующих бактерий, выявлены корреляционные связи средних значений численности бактерий и абиотических параметров среды.

Ключевые слова: гетеротрофные бактерии, фосфатмобилизующие бактерии, абиотические параметры, взморье Дуная

В.В. ТРИЛІС, Т.М. СЕРЕДА, О.Л. САВИЦЬКИЙ

Інститут гідробіології НАН України

В статті описані методичні підходи, визначені величини і співвідношення головних джерел органічної речовини в енергетичному балансі екосистеми річки Віта. Встановлено, що основна частина органічних речовин надходить у водойму у вигляді продукції макрофітів (біля 90%), на другому місці продукція фітопланктону (близько 8%), листовий опад складає незначну частину надходжень (лише 2%).

Ключові слова: річкова екосистема, продукція, органічні речовини, фітопланктон, макрофіти, листовий опад

Ю.Н. ТОКАРЕВ , Н.И. КОПЫТИНА , О.В. МАШУКОВА

Институт биологии южных морей им. О.О. Ковалевского, Гидроэкологическое общество Украины

Впервые исследованы характеристики свечения чистых культур и комплексов потенциально патогенных (оппортунистических) и сапротрофных микроскопических грибов Черного моря. Установлено, что максимальная световая эмиссия культур вызывалась химическим воздействием пресной водой: средняя энергия светоизлучения составляла (2,24–3,44)·108 квант·см-2 Свечение при химической стимуляции организмов этиловым спиртом было минимальным – не более 1,04·108 квант·см-2. Продолжительность свечения всех культур оставалась относительно постоянной не зависимо от вида воздействия – 4,35–4,59 с. В перспективе подобные исследования позволят оценить вклад морских грибов в биолюминесцентный потенциал различных регионов Мирового океана и установить места скопления потенциально патогенных грибов.

Ключевые слова: микроскопические грибы (микромицеты), характеристики биолюминесценции, химическая стимуляция

Сторінка 1 з 5

Із нового

Найпопулярніші статті