І. Л. РИЖКО, Ю. В. КАРАВАНСЬКИЙ
Вивчено морфологічні показники крові бичка Пінчука Ponticola cephalargoides (Pinchuk, 1976) і бичка ратана Ponticola ratan (Nordmann, 1840) в Одеській затоці. Проведена порівняльна характеристика гематологічних показників крові у самців і самок. Встановлено збільшення кількості еритроцитів з деформацією ядра в крові самок і самців в літній період.
Ключові слова: еритроцити, Ponticola cephalargoides, Ponticola ratan, Одеська затока
О.В. РАЧИНСЬКА
Мікрофітобентос Одеського регіону в 2014 році формували переважно полі- та мезогалобні і β-мезосапробні діатомеї. Район мису Малий Фонтан залишився умовно чистою акваторією Одеського прибережжя.
Ключові слова: біоіндикація, якість, морське довкілля, Одеський регіон, мікрофітобентос
А.А. ПРОТАСОВ, И.А. МОРОЗОВСКАЯ, Г.А. ГУРЬЯНОВА, Н.Н. ЛАСКОВЕНКО
Рассмотрены результаты исследований состава, показателей обилия и динамики зооперифитона на экспериментальных субстратах из различных материалов, в том числе с полимерным покрытием оригинального состава. Приведены данные о таксономическом богатстве и обилии зооперифитона на верхнем участке Каневского водохранилища.
Ключевые слова: зооперифитон, обрастание, экспериментальные субстраты, необрастающие покрытия, Каневское водохранилище
Ю.І. ПРОСЯНИК, Т.В. АНАНЬЄВА
Водні екосистеми Запорізького водосховища забруднені радіонуклідами чорнобильського походження. У зв’язку зі здатністю гідробіонтів до накопичення радіоактивних речовин, важливо проводити моніторинг умісту радіонуклідів у рибах з метою мінімізації потрапляння радіонуклідів до організму людини при споживанні рибної продукції. Білий товстолобик за способом живлення є фітопланктофагом, відноситься до пелагічних риб та являється зручним об’єктом для дослідження оцінки радіоекологічного стану водойми. Отримані результати свідчать, що вміст радіонуклідів у досліджуваній рибі не перевищував допустимих рівнів. Результати можуть бути використані при проведенні моніторингових досліджень радіаційного впливу на рибу Запорізького водосховища.
Ключові слова: радіонукліди, питома активність, радіонуклідне забруднення, коефіцієнт накопичення, риба, білий товстолобик
Е.И. ПРОКОПЧУК, И.Л. СУХОДОЛЬСКАЯ
Исследовали сезонные изменения концентрации азота аммония в водоемах малых рек Ровенской области и их связь с активностью ферментов глутаматдегидрогеназы (ГДГ) и глутамисинтетазы (ГС). Выявлено, что с увеличением концентрации аммония летом активируется NADP-ГДГ, а со снижением осенью – активируются как NAD-, так и NADP-ГДГ. Установлено, что максимальная активность ГС в сентябре наблюдается при минимальной концентрации аммонийного азота в водной среде, а годовой минимум активности ГС прослеживается при его высоком содержании в воде.
Ключевые слова: высшие водные растения, соединения азота, аммоний, активность ферментов, глутаматдегидрогеназа, глутаминсинтетаза, корреляция
С.П. ПРИШЛЯК, О.М. ВОЛКОВА, В.В. БЕЛЯЄВ, О.О. ПАРХОМЕНКО
Визначено вміст 90Sr та 137Cs у вищих водних рослинах водойм різного типу, розташованих поза межами зони відчуження. Показано, що до теперішнього часу у деяких водоймах України питома активність 137Cs у вищих водних рослинах досягає 875-1100 Бк/кг
Ключові слова: водойми, радіонукліди, вищі водні рослини
М.В. ПРИЧЕПА
Розглянуто вміст кортизолу у плазмі судака та йоржа за різних умов зимівлі. Встановлено, що у водоймах при зниженні вмісту розчиненого кисню у воді до 2,3-2,9 мг/дм3 у риб зростає вміст кортизолу у плазмі крові та органах і тканинах. Це свідчить про адекватний відгук гормональної системи зазначених риб на гіпоксію. При чому вміст кортизолу у судака має більшу варіабельність, ніж у йоржа. Це пов’язано з більш високим рівнем проходження метаболізму у судака порівняно з йоржем. За результатами досліджень виявлена тканинна специфічність розподілу кортизолу. Вміст кортизолу в органах та тканинах риб можна застосовувати для проведення біомоніторингу умов зимівлі риб.
Ключові слова: судак, йорж, кортизол, гіпоксія, кисень, метаболізм, адаптація
А.Б. ПРИМАК, К.П. КАЛЕНИЧЕНКО
По данным многолетних наблюдений на постоянной станции Каневского водохранилища численность велигеров дрейссен за вегетационный сезон (май–октябрь) колебалась от 2,0 до 76,7 тыс. экз./м3 (2011 г.), составляя в среднем за весь период наблюдений 11,6 тыс. экз./м3. Максимальная численность (540 тыс. экз./м3) была отмечена 25.05.2011 г. при температуре воды 21°С, а среднегодовая численность зоопланктона за соответствующий период составляла 88,2 тыс. экз./м3, превышая таковую велигеров дрейссены в 7,6 раза.
Ключові слова: окунь, плітка, кортизол, тироксин, трийодтиронін, температура води, вміст розчиненого кисню
О.С. ПОТРОХОВ, О.Г. ЗІНЬКОВСЬКИЙ, Ю.М. ХУДІЯШ
Досліджено зміни вмісту кортизолу, тироксину та трийодтироніну у плазмі крові окуня та плітки за дії екологічних чинників. Встановлено, окунь негативно реагує на зменшення вмісту розчиненого кисню у воді, фізіологічний стан плітка більшою мірою залежить від змін температурного чинника.
Ключові слова: окунь, плітка, кортизол, тироксин, трийодтиронін, температура води, вміст розчиненого кисню
В. В. ПОРТЯНКО
Рассмотрена роль гарпактикоид пелоконтура в формировании общей численности и общей биомассы мейобентоса. Установлено, что наибольшая численность гарпактицид наблюдалась на поселениях мидии с серыми и черными илами (358500 экз∙м-2 и 178300 экз∙м-2 соответственно). Определено, что доля вклада гарпактикоид в общую численность мейобентоса наибольшая на серых илах с мидийным компонентом (49,4 %) и примесью ракуши (31,4 %). При анализе фауны гарпактикоидных копепод выявлены качественные отличия между двумя типами илов.
Ключевые слова: гарпактикоиды, пелоконтур, Одесский морской регион