Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

И.А. СИНЕГУБ, А.С. БОНДАРЕНКО, С.А. КУДРЕНКО, А.А. РЫБАЛКО

Институт морской биологии НАН Украины

Изучен макрозообентос прибрежной зоны Одесского морского региона на глубинах 2,0-11,6 м. С 2012 г. по 2014 г. его качественный состав существенно не изменился, но средние показатели численности и биомассы снизились в 1,8 и 1,7 раз соответственно. Приведены количественные показатели основных таксономических и трофических групп донной макрофауны в целом по району и в четырех биотопах – камней и скал, заиленной ракуши, песка, а также смешанных грунтов.

Ключевые слова: макрозообентос, прибрежная зона моря, численность, биомасса, биотопы

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

А.А. СИЛАЕВА, А.Л. САВИЦКИЙ

Институт гидробиологии НАН Украины

Проанализировано современное состояние группировок высших водных растений техно-экосистемы Хмельницкой АЭС. Определены видовой состав и биомасса доминирующих видов растений водоема-охладителя и участка фонового водного объекта – р. Гнилой Рог. Значительных изменений в видовом составе, пространственном распределении и количественном развитии за последние годы не обнаружено. Массовое развитие некоторых видов-вселенцев, наблюдаемое в охладителе, может вызывать биопомехи в работе АЭС.

Ключевые слова: высшие водные растения, гелофиты, гидрофиты, водоем-охладитель, техно-экосистема

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

А.А. СИЛАЕВА, Т.Н. НОВОСЕЛОВА, А.А. ПРОТАСОВ

Інститут гидробиологии НАН Украины

Приведены результаты оценки качества среды в разные периоды функционирования водоема-охладителя Хмельницкой АЭС. В период работы одного энергоблока качество среды по среднему индексу соответствовало категории 3 «достаточно чистые воды» (класс «чистые воды») с тенденцией перехода в категорию 4 «слабо загрязненные воды» (класс «загрязненные воды»). Благодаря массовому развитию дрейссены, несмотря на увеличение техногенной нагрузки, обусловленной введением в эксплуатацию второго энергоблока, на основной акватории водоема-охладителя произошло определенное улучшение качества до категорий «чистые – достаточно чистые воды» (класс «чистые воды»). Начиная с 2008 г. по настоящее время можно констатировать ухудшение качества среды охладителя, хотя значение среднего индекса, как и в 1999 г., отвечает категории 3 с тенденцией перехода в категорию 4.

Ключевые слова: качество среды, техно-экосистема, водоем-охладитель

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

И.М. СЕРИКОВА, Ю.Н. ТОКАРЕВ, В.И. ВАСИЛЕНКО, В.Ф. ЖУК

Институт биологии южных морей им. А.О. Ковалевского

По данным, полученным в 76-ом рейсе НИС «Профессор Водяницкий» (18-28 сентября 2013 г.) проанализирована пространственная изменчивость поля биолюминесценции, а также изменчивость термохалинных полей по четырем разрезам, выполненным в водных массах с различной антропогенной нагрузкой. Показан широкий диапазон варьирования биофизических и гидрофизических параметров, который обусловлен не только различной антропогенной нагрузкой в районе исследований, но и сложившимся гидрологическим режимом. Получена обратная зависимоть интенсивности поля биолюминесценции от плотности вод. Это свидетельствует о том, что основной пул в суммарный эффект свечения вносили мелкоклеточные виды светящихся водорослей.

Ключевые слова: поле биолюминесценции, термохалинная структура вод, динофитовые водоросли, Черное море

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Н.Є. СЕМЕНЮК

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено закономірності багаторічної динаміки фітомікроепіфітону Київського водосховища. Показано, що на даний час його таксономічне різноманіття зберігається на високому рівні і нараховує 385 видів і різновидів з 8 відділів. Порівняно з 70–80 рр. ХХ ст., відмічено зниження різноманіття евгленових водоростей і збільшення – криптофітових і золотистих. Виявлено тенденцію до зменшення біомаси фітомікроепіфітону, що пов’язано зі змінами його домінуючого комплексу.

Ключові слова: фітомікроепіфітон, Київське водосховище, сукцесія, таксономічне різноманіття, біомаса

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

П.О. РОМАНЕНКО, О.О. ЯРОВИЙ

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено можливість використання лабораторних штамів та виділених з очисних споруд зразків водоростей для очищення стічної води від розчинених сполук фосфору. Встановлено, що Chlorella vulgaris, Ch. fusca, Chlamydomonas reinhardtii, Auxenochlorella protothecoides здатні розмножуватися в стічній воді і збільшувати біомасу, швидко асимілюючи значну кількість сполук фосфору, тому їх можна успішно використовувати для звільнення стічних вод від біогенних елементів.

Ключові слова: мікроводорості, біогенні елементи, фосфор, стічні води

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

В.Д. РОМАНЕНКО, Ю.О. СТОЙКА, Л.С. КІПНІС

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено вплив різних температур та фотоперіоду на рівень спонтанного мутагенезу за мікроядерним аналізом в клітинах тканин риб різної екологічної валентності: коропа звичайного (Cyprinus carpio L.), карася сріблястого (Carassius auratus gibbelio L.), простого (або крапчастого) сомика (Corydoras paleatus (Jenyns). Найбільша кількість мікроядер (МЯ) за дії різних температур і фотоперіоду утворюється в активованому до мітозу епітелії кайми хвостового плавця досліджених видів риб і складала в середньому відповідно 7,6, 8,24 та 5,82‰. Найменша кількість МЯ в середньому утворювалася у печінці коропа і карася (що складало 1,13‰ і 3,62‰ відповідно) та еритроцитах сомика крапчастого (2,27‰). Встановлено, що кількість МЯ за дії як критичних температур, так і різного фотоперіоду не перевищувала рівня спонтанного мутагенезу для риб (20‰). Найбільша кількість МЯ спостерігалась у виду з найширшою екологічною валентністю (карася) як під дією абіотичних чинників, так і за дії генотоксичного фактору (іони хрому) і складала 5,73 і 9,74‰, відповідно, в середньому по всім тканинам, найменша – з найвужчою (сомика крапчастого) – 3,71 та 5,59‰. Показано, що кількість МЯ є видо- та тканино специфічною характеристикою і залежить від фотоперіоду та температури.

Ключові слова: мікроядра (МЯ), риби, температура, фотоперіод

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

В.Д. РОМАНЕНКО, Ю.О. СТОЙКА, Л.С. КІПНІС

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено вплив різних температур та фотоперіоду на рівень спонтанного мутагенезу за мікроядерним аналізом в клітинах тканин риб різної екологічної валентності: коропа звичайного (Cyprinus carpio L.), карася сріблястого (Carassius auratus gibbelio L.), простого (або крапчастого) сомика (Corydoras paleatus (Jenyns). Найбільша кількість мікроядер (МЯ) за дії різних температур і фотоперіоду утворюється в активованому до мітозу епітелії кайми хвостового плавця досліджених видів риб і складала в середньому відповідно 7,6, 8,24 та 5,82‰. Найменша кількість МЯ в середньому утворювалася у печінці коропа і карася (що складало 1,13‰ і 3,62‰ відповідно) та еритроцитах сомика крапчастого (2,27‰). Встановлено, що кількість МЯ за дії як критичних температур, так і різного фотоперіоду не перевищувала рівня спонтанного мутагенезу для риб (20‰). Найбільша кількість МЯ спостерігалась у виду з найширшою екологічною валентністю (карася) як під дією абіотичних чинників, так і за дії генотоксичного фактору (іони хрому) і складала 5,73 і 9,74‰, відповідно, в середньому по всім тканинам, найменша – з найвужчою (сомика крапчастого) – 3,71 та 5,59‰. Показано, що кількість МЯ є видо- та тканино специфічною характеристикою і залежить від фотоперіоду та температури.

Ключові слова: мікроядра (МЯ), риби, температура, фотоперіод

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

В.Д. РОМАНЕНКО, Ю.Г. КРОТ, Т.І. ЛЕКОНЦЕВА, А.Б. ПОДРУГІНА, Т.В. ФРИНОВСЬКА

Інститут гідробіології НАН України

Проведено оцінку структурно-функціонального стану угруповань гамарид у мілководній зоні Київського водосховища при підвищенні температури води до 26–30 ºС. Основу угруповань становили Dikerogammarus haemobaphes (Eichwald, 1841), Dikerogammarus villosus (Sowinsky, 1894), Chaetogammarus ischnus (Stebbіng, 1898), Pontogammarus robustoides (Sars, 1894). Показано вплив локальних температурних умов середовища на особливості просторового розподілу і відтворювальну функцію популяцій гамарид. Критичними є температури води вище 28 ºС, що викликають міграцію на більші глибини та зосередження гамарид переважно у бентосних ценозах, пригнічення процесу розмноження.

Ключові слова: температура, водосховище, гамариди, угруповання, структурно-функціональний стан

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

О.В. РОМАНЕНКО, М.М. ГРУША

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

В статті висвітлено сучасні уявлення про застосування принципів та норм біоетики в плануванні, організації та проведенні гідроекологічних досліджень. Обговорюються біоетичні аспекти умов утримання водних тварин та їх використання при виконанні наукових досліджень. Наводяться методи анестезії та евтаназії водних тварин, прийняті міжнародною науковою спільнотою у відповідності до існуючих принципів та норм біоетики.

Ключові слова: біоетичні норми і принципи, гідробіонти, методологія наукових досліджень, екологічні та гідробіологічні дослідження

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Із нового

Найпопулярніші статті