Повідомлення
-
З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті http://journals.chem-bio.com.ua
-
We would like to inform you that Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія (ISSN: 2078-2357) has been indexed in ICI Journals Master List 2016. ICV…
-
Третій та четвертий номер журналу за 2015 р. присвячено VII з'їзду ГІДРОЕКОЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА УКРАЇНИ, що відбувся 5-8 жовтня 2015 року (5-8 october 2015, Kyiv, Ukraine).
-
Перший номер журналу за 2015 р. присвячений 75-річчю Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, хіміко-біологічного факультету, кафедри ботаніки.
-
Третій номер журналу за 2014 р. присвячено міжнародній науково-практичній конференції «БІОЛОГІЧНА ФІКСАЦІЯ АЗОТУ», що відбулась 7-11 жовтня 2014 року (7-11 october 2014, Ternopil, Ukraine).
ЧУЖЕРОДНЫЕ ВИДЫ АМФИПОД В РЕКЕ ДЕСНЕ, УКРАИНА
А.Е. УСОВ, Т.В. ОБЕРЕМЧУК
Институт гидробиологии НАН Украины
Представлены результаты исследований современного распространения (2003-2014 гг.) чужеродных понто-каспийских амфипод на разных участках р. Десны на территории Украины. Всего в русле реки отмечено пять видов понто-каспийских гаммарид и один вид корофиид (Corophium curvispinum Sars, 1895). Наиболее распространенным видом гаммарид является Dikerogammarus haemobaphes (Eichwald, 1841), его частота встречаемости от устья до границы с РФ составляла 82%. Гаммариды Obesogammarus obesus (Sars, 1894) и Chaetogammarus ischnus (Stebbing, 1898) отмечались не выше 450-го км от устья (с. Мезин) и имели низкую встречаемость. Dikerogammarus villosus (Sowinsky, 1894) и Obesogammarus crassus (Sars, 1894) на протяжении 220 км от устья реки имеют высокую частоту встречаемости (соответственно 100 и 60%), а выше 370-го км от устья (с. Спасское) отмечены не были.
Ключевые слова: амфиподы, виды понто-каспийского комплекса, чужеродные организмы, река Десна, распространение
ЕНДО- ТА ЕКЗОГЕННІ ФЕНОЛКАРБОНОВІ КИСЛОТИ TRAPA NATANS L. І NUPHAR LUTEA L.
О.М. УСЕНКО
Інститут гідробіології НАН України
Досліджено вміст фенолкарбонових кислот у фітомасі та воді в заростях Trapa natans і Nuphar lutea. Встановлено, що як в клітинах, так і серед позаклітинних виділень Trapa natans переважають оксибензойні кислоти. Кислоти оксибензойної групи домінують і у виділеннях Nuphar lutea, тоді як у фітомасі цієї рослини значно більше оксикоричних кислот.
Ключові слова: фенолкарбонові кислоти, Trapa natans, Nuphar lutea
КОЛИЧЕСТВЕННЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ РАКУШКОВЫХ РАКОВ (CRUSTACEA, OSTRACODA) ОДЕССКОГО МОРСКОГО РЕГИОНА (ЧЕРНОЕ МОРЕ)
Е.Е. УЗУН
Институт морской биологии НАН Украины
Изучены количественные показатели остракод Одесского морского региона за 2011-2013 гг. На разных типах донных отложений численность и биомасса имели разные значения. Наибольшая численность (30611 экз. ∙ м-2) и биомасса (198,97 мг ∙ м-2) характерны для серого ила с примесью ракуши. Эти же показатели были наименьшими на черном иле с примесью ракуши – 2800 экз. ∙ м-2 и 18,2 мг ∙ м-2 соответственно.
Ключевые слова: Ostracoda, мейобентос, Одесский морской регион
ПЛОДЮЧІСТЬ ПРІСНОВОДНИХ МОЛЮСКІВ VIVIPARUS CONTECTUS (MILLET, 1813)
О.І. УВАЄВА
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Проведено аналіз плодючості двох популяцій Viviparus contectus з проточної та стоячої водойм. З’ясовано, що плодючість живородки болотяної залежить від віку і змінюється у межах 3–32 емб./самка. Найбільша плодючість спостерігається у 5-6 – річних самок. Однак найбільший внесок в ембріональний фонд популяції V. contectus вносять молодші статевозрілі самки, чисельність яких є більшою – 3-річні у проточній водоймі та 4-річні у стоячій. Плодючість живородки болотяної пов’язана з висотою черепашки та загальною масою і апроксимується степеневою функцією.
Ключові слова: молюски, плодючість, вік, маса, висота черепашки, тип водойми
ПРОГНОЗ ВПЛИВУ МОЖЛИВОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ КАХОВСЬКОЇ ГЕС НА ЕКОСИСТЕМИ ПОНИЗЗЯ ДНІПРА ТА КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
В.М. ТІМЧЕНКО, Г.О. КАРПОВА, О.О.ГУЛЯЄВА, Є.І. КОРЖОВ, С.С. ДУБНЯК, С.В. ДАРАГАН, Н.О. ІВАНОВА
Інститут гідробіології НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Херсонська гідробіологічна станція НАН України
Оцінено ретроспективні та сучасні показники стану екосистем та якості води гирлової ділянки Дніпра та Каховського водосховища. Визначено масштаби змін їх гідрологічного, гідрохімічного та гідробіологічного режимів при реалізації проекту розширення Каховської ГЕС.
Ключові слова: Каховська ГЕС, екосистеми, пониззя Дніпра, Каховське водосховище, прогноз стану
СУЧАСНИЙ ГІДРОХІМІЧНИЙ РЕЖИМ ТИЛІГУЛЬСЬКОГО ЛИМАНУ
Ю.С. ТУЧКОВЕНКО, Ю.І. БОГАТОВА, О.А. ТУЧКОВЕНКО
Одеський державний екологічний університет МОН України, Інститут морської біології НАН України
Наведено характеристику сучасного гідрохімічного режиму Тилігульського лиману за результатами досліджень, виконаних у XXI ст. Зроблено висновок, що його основні риси визначаються особливостями формування водного балансу лиману. Збільшення річкового стоку до лиману може сприяти зростанню первинного продукування органічної речовини, а надходження морських вод через канал «лиман – море» має оздоровчий вплив на екосистему.
Ключові слова: Тилігульський лиман, сучасний гідрохімічний режим, чинники формування
СУЧАСНИЙ СТАН ЛІТОРАЛЬНОГО ЗООПЛАНКТОНУ НИЖНЬОЇ ЧАСТИНИ КИЇВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
В.М. ТРОХИМЕЦЬ
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології»
Представлені результати літніх досліджень літорального зоопланктону нижньої частини Київського водосховища. Наведено дані щодо видового складу, біотопічного розподілу та кількісних показників різних груп літорального зоопланктону. Виявлено один новий вид коловерток для фауни України та два нові види коловерток – для фауни Київського водосховища.
Ключові слова: літоральний зоопланктон, Київське водосховище, еколого-фауністичний аналіз
РАСПРЕДЕЛЕНИЕ ГЕТЕРОТРОФНЫХ И ФОСФАТМОБИЛИЗУЮ-ЩИХ БАКТЕРИЙ НА ВЗМОРЬЕ ДУНАЯ
А.Г. ТРОПИВСКАЯ, И.К. КУРДИШ
Институт морской биологии НАН Украины, Институт микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного НАН Украины
В работе представлены результаты исследований бактериопланктона взморья Дуная. Проанализирована сезонная, пространственная и вертикальная изменчивость в распределении гетеротрофных и фосфатмобилизующих бактерий, выявлены корреляционные связи средних значений численности бактерий и абиотических параметров среды.
Ключевые слова: гетеротрофные бактерии, фосфатмобилизующие бактерии, абиотические параметры, взморье Дуная
НАДХОДЖЕННЯ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН У РІЧКОВУ ЕКОСИСТЕМУ (НА ПРИКЛАДІ МОДЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ р. ВІТА)
В.В. ТРИЛІС, Т.М. СЕРЕДА, О.Л. САВИЦЬКИЙ
Інститут гідробіології НАН України
В статті описані методичні підходи, визначені величини і співвідношення головних джерел органічної речовини в енергетичному балансі екосистеми річки Віта. Встановлено, що основна частина органічних речовин надходить у водойму у вигляді продукції макрофітів (біля 90%), на другому місці продукція фітопланктону (близько 8%), листовий опад складає незначну частину надходжень (лише 2%).
Ключові слова: річкова екосистема, продукція, органічні речовини, фітопланктон, макрофіти, листовий опад
ИССЛЕДОВАНИЕ СВЕЧЕНИЯ МИКРОСКОПИЧЕСКИХ ГРИБОВ ЧЕРНОГО МОРЯ
Ю.Н. ТОКАРЕВ , Н.И. КОПЫТИНА , О.В. МАШУКОВА
Институт биологии южных морей им. О.О. Ковалевского, Гидроэкологическое общество Украины
Впервые исследованы характеристики свечения чистых культур и комплексов потенциально патогенных (оппортунистических) и сапротрофных микроскопических грибов Черного моря. Установлено, что максимальная световая эмиссия культур вызывалась химическим воздействием пресной водой: средняя энергия светоизлучения составляла (2,24–3,44)·108 квант·см-2 Свечение при химической стимуляции организмов этиловым спиртом было минимальным – не более 1,04·108 квант·см-2. Продолжительность свечения всех культур оставалась относительно постоянной не зависимо от вида воздействия – 4,35–4,59 с. В перспективе подобные исследования позволят оценить вклад морских грибов в биолюминесцентный потенциал различных регионов Мирового океана и установить места скопления потенциально патогенных грибов.
Ключевые слова: микроскопические грибы (микромицеты), характеристики биолюминесценции, химическая стимуляция