Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

А. О. ПОТРОХОВ, З. В. ЗУБР, О. П. ТРОХИМЕНКО, Н. А. МАТВЄЄВА

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Інститут вірусології Словацької Академії наук

Здійснено оцінку активності екстрактів із трансгенних рослин тютюну з геном інтерферону α-2b людини. Вміст інтерферону становив від 1017 до 2295 пг/г маси загального розчинного білка. При тестування екстрактів, отриманих з трансгенних рослин, на культурі клітин перещеплювальних текстикул поросят (ПТП), яка була інфіковані вірусом везикулярного стоматиту (ВВС), виявили інтерфероноподібну активність від 1,553×10 -3 до 3,009×10-3 МО/мг. Поряд із цим, рослини не набули стійкості до фітовірусних інфекцій. Інфікування трансгенних рослин різними фітовірусами призводило до розвитку захворювань.

Ключові слова: інтерферон, трансгенні рослини, фітовіруси

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

О. Г. ГОРШКОВА, Т. В. ГУДЗЕНКО, О. В. ВОЛЮВАЧ

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Експериментально встановлено, що відібраний із забрудненого ґрунтового середовища біохімічно активний непатогенний штам мікроорганізму – ідентифікований як Pseudomonas сеpacia ONU-327, здатен переносити “залпові навантаження“ іонів важких металів. Виявлена висока сорбційно-акумулююча здатність штаму P. сеpacia ONU-327 у складі біофлокул щодо Cu (II), Zn (II), Pb (II), Сr (VI) та повна дефенолізація води за його присутності дозволяють рекомендувати цей штам мікроорганізму в біотехнологіях очистки води від різних полютантів.

Ключові слова: Pseudomonas сеpacia ONU-327, сорбент іонів важких металів, деструктор фенольних сполук

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

О. О. АВКСЕНТЬЄВА, М. С. ВАСИЛЬЧЕНКО, А. В. ГАВРИЛЮК

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

У роботі представлено результати дослідження вмісту та активності фітогормонів – антагоністів ІОК та АБК в первинних калюсах ізогенних за генами Е-серії ліній сої Glycine max (L.) Merr, які різняться за ступенем фотоперіодичної реакції. Виявлено, що на процес первинного калюсогенезу впливає рівень активності та вмісту рістконтролюючих фітогормонів ІОК та АБК. Показник відношення ІОК/АБК, який відображає фітогормональний баланс, корелює із частотою калюсогенезу та залежить від генотипу і фотоперіодичної реакції ізолінії.

Ключові слова: Glycine max (L.) Merr., Е-гени, ізогенні лінії, фотоперіодична реакція, фітогормональний статус, калюсна культура

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

І. М. ТРОХИМЧУК

Рівненський державний гуманітарний університет

При дослідженнях видового біорізноманіття флори в умовах радіаційно забруднених територій розглянуто систематичне положення чотирьох раритетних видів флори, проаналізовані екологічні умови місцезростань і особливості популяцій цих видів на території Рокитнівського району Рівненської області. Метою наших досліджень було вивчення поширення та особливостей місцезростань маловідомих і фрагментарно вивчених у Рокитнівському районі раритетних видів флори – Diphasiastrum сomplanatum, Pulsatilla patens, Spergula morisonii та Teesdalia nudicaulis. Найбільшої уваги в фітосозологічному відношенні потребують D. сomplanatum і P. patens.

Ключові слова: Рівненський природний заповідник, видове біорізноманіття, раритетні види флори

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

Т. М. НАСТЕКА, О. Т. ЛАГУТЕНКО, М. В. МИХАЙЛЕНКО

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Наведено результати 5-річних досліджень флори заплавних луків річки Сула в околицях міста Лубни Полтавської області. Виявлено зміни видового складу у результаті здійснення природоохоронних заходів. Проаналізовано динаміку зміни флори. Подані рекомендації щодо відновлення природної флори річкових заплав.

Ключові слова: флора, рясність видів, заплавні луки, екологічні групи, природоохоронні заходи, інвазійні види, редуральні види, лікарські рослини

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

О. А. МЕЛЬНИЧУК, Л. А. КУБІНСЬКА

Кременецький ботанічний сад

В умовах Кременецького ботанічного саду протягом 2013-2016 років отримано якісний посівний матеріал нової нетрадиційної ефіроолійної рослини – лофанту анісового (Lophanthus anisatus Adans.), що є одним з критеріїв успішності інтродукції. Викладено результати досліджень біологічних особливостей еремів L. anisatus. Визначено посівні якості еремів в залежності від їх тривалості зберіганні. Вивчено схожість і енергію проростання. Встановлено, що найбільшу схожість має насіння відразу і через рік після збирання. Високі показники схожості й енергії проростання спостерігаються протягом трьох років. Надалі зі збільшенням терміну зберігання, одночасно із загальним зниженням схожості суттєво втрачається енергія проростання еремів, проростання сповільнюється.

Ключові слова: Lophanthus anisatus Adans., ереми, інтродукція, схожість, енергія проростання

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

О. Ю. МАРУЩАК, О. В. ВАСИЛЮК, О. С. ОСКИРКО

ННЦ «Інститут біології та медицини», КНУ імені Тараса Шевченка, Iнститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України, Ukrainian Nature Conservation Group

 

 

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

В. М. МАЛЯРЕНКО, Н. В. НУЖИНА

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини»

Проведений порівняльний аналіз концентрації білка і оводненість між фасційованими і звичайними формами росту видів родини Cactacea. Встановлено, що за досліджуваними параметрами фасційовані форми не мають відмінностей у порівнянні зі звичайними формами видів рослин та виявлені міжродові відмінності.

Ключові слова: фасціація, Сereus, Chamaеcereus Mammillaria, Austrocylindropuntia, Winterocereus, загальний вміст білка

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

В. В. КРАСОВСЬКИЙ

Хорольський ботанічний сад

Наводиться ботанічний опис виду Ficus carica L. та його значення у плодівництві. У процесі інтродукції F. carica у Лісостеп України, за культивування у відкритому грунті, ведеться пошук оптимальних шляхів захисту рослин від вимерзання. Випробовується відомий спосіб захисту за якого стебла сформованих у вигляді куща рослин на зиму пригинають до поверхні грунту. Натомість запропоновано не прикопувати їх грунтом, а вкривати опалим листям дерев. На прикладі Хорольського ботанічного саду показана здатність виду формувати плоди у природно-кліматичних умовах лісостепової зони України. Частина утворених плодів набуває повної зрілості і має задовільні смакові якості. Одержані результати можуть бути використані для оцінки виду з огляду господарського використання як плодової культури у лісостеповій зоні України, принаймні на присадибних та дачних земельних ділянках, а також як невеликі експериментальні насадження у фермерських садах.

Ключові слова: Лісостеп України, інтродукція, Ficus carica L., кущ, захист, партенокарпічний сорт, плодоношення

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

В. І. БУНЯК, В. І. ГНЄЗДІЛОВА, О. С. НЕСПЛЯК, Л. Й. МАХОВСЬКА

ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника”

В статті подано результати десятирічного моніторингу флористично-функціональної структури сучасних боліт Прикарпаття. Авторами зроблено висновок, що негативні зміни пов’язані із впливом як зовнішніх кліматичних умов, так і внутрішніх фітоценотичних та антропогенних чинників.

Ключові слова: болотні угруповання, гігрофіти, лучні види, родина, вид

Опубліковано в 2017. - № 3 (70)

Із нового

Найпопулярніші статті