А. В. КУРЕЙШЕВИЧ, О. О. ЯРОВИЙ, О. В. МАНТУРОВА
В умовах екстремально високого забруднення води сполуками неорганічного азоту каскаду ставків парку «Олександрія» (м. Біла Церква) показники чисельності, біомаси фітопланктону, концентрації хлорофілу а, валової продукції фітопланктону значно знижуються порівняно з незабрудненими ставками. У найбільш забруднених азотом ставках у фітопланктоні за чисельністю домінують види Chlorophyta (до 60% загальної), за біомасою – Euglenophyta (до 85% загальної).
Ключові слова: азотне забруднення, аммонійний азот, нітратний азот, фітопланктон, Euglenophyta, Chlorophyta, хлорофіл а, продукція
Ю. Г. КРОТ, Т. И. ЛЕКОНЦЕВА, А. Б. ПОДРУГИНА, М. Т. ГОНЧАРОВА, Г. Б. БАБИЧ, М. В. МИРОШНИЧЕНКО
Изучены особенности адаптации природной и лабораторной популяций Pontogammarus robustoides (S a r s, 1894) при статическом и динамическом изменении солености воды. Природные популяции P. robustoides при статическом изменении солености воды в толерантном диапазоне характеризовались повышенной соленостной устойчивостью младших размерно-возрастных групп. В условиях динамического увеличения солености воды наблюдалось снижение их соленостной устойчивости и значительное повышение чувствительности при близком уровне резистентности особей старших возрастных групп. Обсуждаются особенности изменения соленостной устойчивости популяций P. robustoides при их длительной адаптации к повышенному уровню минерализации. Показано, что при адаптации (два и более поколений) особи P. robustoides обладают более широким толерантным диапазоном и высокой соленостной устойчивостью к статическому, стрессовому действию фактора по сравнению с природной популяцией.
Ключевые слова: гаммариды, соленость, адаптация, толерантность, соленостная устойчивость
В. О. КОВАЛЬ
Досліджено активність сукцинатдегідрогенази у печінці та білих м’язах коропа при підвищеній концентрацій фенолу, йонів важких металів (Мn2+, Pb2+, Cu2+ , Zn2+), амоніаку, що відповідає 2 рибогосподарським ГДК. Встановлено, що зміни досліджуваного показника залежать не тільки від природи токсиканту, а і від сезону зимового голодування.
Ключові слова: сукцинатдегідрогеназа, короп, фенол, важки метали, амоніак, зимове голодуваннясукцинатдегідрогеназа, короп, фенол, важки метали, амоніак, зимове голодування
В. В. ЗАМОРОВ, Д. Б. РАДІОНОВ, І. О. ХРИСТОФОРОВА, В. О. КУЧЕРОВ
Використовуючи метод лужного електрофорезу в поліакриламідному гелі, здійснили аналіз генетичної структури угруповання бичка-пісочника в озері Котлабух. Вивчено частоти генотипів та алелів за локусами тканинних естераз та міогенів. Показано достовірну різницю між виявленими та очікуваними частотами генотипів по поліморфним локусам. Проведено аналіз біохімічних маркерів та виявлено поліморфізм для чотирьох генів.
Ключові слова: N. fluviatilis, бичок-пісочник, популяція, генетична структура, алелі, естерази, міогени
О. М. ВАСИЛЕНКО
З’ясовано величини середньодобового раціону, засвоюваності їжі та тривалості її проходження через травний тракт ставковиків підроду Peregriana для різних груп їх кормових ресурсів рослинного корму та алохтонного матеріалу. Встановлено, що трематодна інвазія викликає збільшення значень основних трофологічних показників для всіх видів корму.
Ключові слова: Lymnaeidae, Peregriana, основні трофологічні показники, трематодна інвазія
О. С. БОНДАРЕНКО
Вивчено видовий склад та кількісні показники поліхет макрозообентосу Одеського морського регіону північно-західної частини Чорного моря в 2005–2015 рр. Зареєстровано 23 види багатощетинкових червів, проаналізована варіабельність кількісних показників домінуючих видів: Alitta succinea, Prionospio cirrifera, Heteromastus filiformis, Melinna palmata.
Ключові слова: поліхети, таксономічна структура, чисельність, біомаса, багаторічна динаміка, Чорне море
А. О. ПОТРОХОВ, З. В. ЗУБР, О. П. ТРОХИМЕНКО, Н. А. МАТВЄЄВА
Здійснено оцінку активності екстрактів із трансгенних рослин тютюну з геном інтерферону α-2b людини. Вміст інтерферону становив від 1017 до 2295 пг/г маси загального розчинного білка. При тестування екстрактів, отриманих з трансгенних рослин, на культурі клітин перещеплювальних текстикул поросят (ПТП), яка була інфіковані вірусом везикулярного стоматиту (ВВС), виявили інтерфероноподібну активність від 1,553×10 -3 до 3,009×10-3 МО/мг. Поряд із цим, рослини не набули стійкості до фітовірусних інфекцій. Інфікування трансгенних рослин різними фітовірусами призводило до розвитку захворювань.
Ключові слова: інтерферон, трансгенні рослини, фітовіруси
О. Г. ГОРШКОВА, Т. В. ГУДЗЕНКО, О. В. ВОЛЮВАЧ
Експериментально встановлено, що відібраний із забрудненого ґрунтового середовища біохімічно активний непатогенний штам мікроорганізму – ідентифікований як Pseudomonas сеpacia ONU-327, здатен переносити “залпові навантаження“ іонів важких металів. Виявлена висока сорбційно-акумулююча здатність штаму P. сеpacia ONU-327 у складі біофлокул щодо Cu (II), Zn (II), Pb (II), Сr (VI) та повна дефенолізація води за його присутності дозволяють рекомендувати цей штам мікроорганізму в біотехнологіях очистки води від різних полютантів.
Ключові слова: Pseudomonas сеpacia ONU-327, сорбент іонів важких металів, деструктор фенольних сполук
О. О. АВКСЕНТЬЄВА, М. С. ВАСИЛЬЧЕНКО, А. В. ГАВРИЛЮК
У роботі представлено результати дослідження вмісту та активності фітогормонів – антагоністів ІОК та АБК в первинних калюсах ізогенних за генами Е-серії ліній сої Glycine max (L.) Merr, які різняться за ступенем фотоперіодичної реакції. Виявлено, що на процес первинного калюсогенезу впливає рівень активності та вмісту рістконтролюючих фітогормонів ІОК та АБК. Показник відношення ІОК/АБК, який відображає фітогормональний баланс, корелює із частотою калюсогенезу та залежить від генотипу і фотоперіодичної реакції ізолінії.
Ключові слова: Glycine max (L.) Merr., Е-гени, ізогенні лінії, фотоперіодична реакція, фітогормональний статус, калюсна культура
І. М. ТРОХИМЧУК
При дослідженнях видового біорізноманіття флори в умовах радіаційно забруднених територій розглянуто систематичне положення чотирьох раритетних видів флори, проаналізовані екологічні умови місцезростань і особливості популяцій цих видів на території Рокитнівського району Рівненської області. Метою наших досліджень було вивчення поширення та особливостей місцезростань маловідомих і фрагментарно вивчених у Рокитнівському районі раритетних видів флори – Diphasiastrum сomplanatum, Pulsatilla patens, Spergula morisonii та Teesdalia nudicaulis. Найбільшої уваги в фітосозологічному відношенні потребують D. сomplanatum і P. patens.
Ключові слова: Рівненський природний заповідник, видове біорізноманіття, раритетні види флори