Повідомлення

2014. - № 4 (61)

Наукові записки ТНПУ Серія: Біологія. — 2014. — № 3 (60)

М.І. МАЙХРУК, Д.В. СТРАШНЮК

У статті наводяться дані про чисельність птахів родини Воронові в обласному центрі. Наведено дані про пройдені маршрути в кілометрах та чисельність на них особин певного виду, дано розподіл їх по масивах та в різні пори року. Спостереження проводилися протягом 2008–2011 р.

Ключові слова: воронові, галка, сорока, крук, грак, чисельність, масиви

О.Г. ЗУБЕНКО

На основі аналізу стаціальної приуроченості хижаків-афідофагів на території Центрального Лісостепу України встановлено, що на цій території домінують ентомофаги, які трапляються в умовах степових ландшафтів. Сезоннi i рiчнi змiни погодних умов, а також циклічність динаміки популяцiї живителя (з чергуванням максимумів і мінімумів) зумовлювали ступiнь регуляторної спроможностi хижих комах–афiдофагiв. Активність хижих комах регулюється межами, що формувалися природними ресурсами i запасом жертви. Протягом періоду вегетації відбуваються коливання чисельності хижих комах, що обумовлено погодними умовами, видовим складом попелиць, змінами рослинних асоціацій – у різних формаціях трав’янистої рослинності змінюється видова і кількісна різноманітність ентомофагів. Найбільшу видову різноманітність хижих комах відмічали у суходільних луках із переважанням злакового різнотрав’я.

Ключові слова: Aphidinea, хижі афідофаги, природні ценози, фонові види

І.П. ГРИГОРЮК, П.П. ЯВОРОВСЬКИЙ, Т.Р. СТЕФАНОВСЬКА

Висвітлено морфологічні і біологічні особливості, цикл розвитку й методи оцінки чисельності широкомінуючої дубової молі в лісопарковій зоні м. Києва, яка зимує на стадії імаго та розвивається у одній генерації. Розглянуто методи застосування інсектицидів і гормональних препаратів з широким спектром дії для регуляції чисельності дубової широкомінуючої молі.

Ключові слова: дуб звичайний, дубова широкомінуюча міль, морфологічні і біологічні особливості, лісопаркова зона Києва, інсектициди, гормональні препарати

А.В. ГОЛУБЕНКО

У статті висвітлено особливості динаміки показників антиоксидантної системи організму юнаків-гандболістів протягом річного тренувального циклу. Показано, що зниження рівня фізичної працездатності на фоні погіршення досліджуваних показників відбувається наприкінці змагального періоду. Досліджено особливості корекції вказаних змін засобами екзогенного впливу.

Ключові слова: антиоксидантна система, окисний стрес, спортсмени, тренувальний цикл

А.Д. ВАРГАНОВА, В.І. МАКСІН, В.О. АРСАН, Г.І. БАБЕНКО

Представлено результати досліджень гідрохімічного (рН, перманганатна окисність, загальна твердіть, вміст нітратів, нітритів, амонійного азоту, фосфатів) режиму водних об’єктів. Проведено порівняння якості води озер Київської області. На підставі отриманих результатів дано характеристику якості води досліджуваних водойм для використання їх у сільському господарстві, веденні рибного господарства або рекреації.

Ключові слова: якість води, озеро, нітрати, нітрити, амонійний азот, фосфор

В.І. ЮРИШИНЕЦЬ

Паразитологічні дослідження різних видів коропових риб у ставках Білоцерківської експериментальної гідробіологічної станції виявили особливості структури паразитоценозів риб за існування в умовах різних концентрацій екзогенних сполук неорганічного азоту у водному середовищі. Виявлено більшу чутливість деяких таксономічних груп ектопаразитів (інфузорії, моногенеї, паразитичні ракоподібні) до токсичного впливу екзогенних сполук неорганічного азоту.

Ключові слова: паразитоценози, коропові риби, токсиканти, сполуки неорганічного азоту

Ю.В. ТАРАСОВА

Досліджено внутрішньовидову конхіологічну мінливість Theodoxus fluviatilis (Mollusca, Gastropoda, Pectinibranchia, Neritidae) з водойм України. Проаналізовано морфометричні індекси черепашок та їх кольоровий поліморфізм.

Ключові слова: Theodoxus fluviatilis, поліморфізм, внутрішньовидова конхіологічна мінливість, Україна

Е.В. СОКОЛОВ

Дана оценка гидролого-морфологических свойств Тилигульского лимана, определяющих природную устойчивость к антропогенному воздействию. Рассмотрены особенности автотрофного процесса гидроэкосистемы водоема. Приведена оценка антропогенной нагрузки на экосистему лимана.

Ключевые слова: Тилигульский лиман, водосборная площадь, первичнопродукционный процесс, природопользование

А.В. КУРЕЙШЕВИЧ, В.П. ГУСЕЙНОВА

Досліджено вплив збільшення мінералізації зразків дніпровської води, відібраної під час домінування основного збудника її «цвітіння» синьозеленими водоростями Microcystis aeruginosa з 0,5 до 1; 2; 4 та 7 г/дм3 на його кількісні показники, вміст хлорофілу а, феопігментів та інтенсивність фотосинтезу фітопланктону. Встановлено, що інгібуючий вплив мінералізації 2-4 г/дм3 на Microcystis aeruginosa порівняно невеликий. Найбільш значне пригнічення його розвитку відзначено при солоності 7 г/дм3.

Ключові слова: мінералізація, фітопланктон, Microcystis aeruginosa, фотосинтез, пігменти

Ю.С. ІВАСЮК

Досліджено ритм та характер емісії церкарій трематод Cercaria bolshewensis Cottowa та Opisthioglyphe ranae Froelich прісноводних молюсків Viviparus viviparus (Linné) та Lymnaea stagnalis (Linné) за оптимальних температурних умов та природнього режиму освітлення. Молюски з високим ступенем інвазії церкаріями трематод Hypoderaeum conoideum Bloch та Cotylurus brevis Dubois et Raush та середнім ступенем інвазії церкаріями трематод С. bolshewensis та Furcocercaria sp. загинули насамперед, що підтверджує вплив паразитарного фактору на тривалість життя молюсків. Встановлено вплив освітлення на добовий ритм емісії церкарій трематод С. bolshewensis та O. ranae, що свідчить про їх пристосування до життєдіяльності та поведінки хазяїв.

Ключові слова: емісія, церкарії, прісноводні молюски

Н.В. ЗАИЧЕНКО

Проведен сравнительный анализ паразитофауны бычка-кругляка (Neogobius melanostomus) в нативном и приобретенном ареалах. В условиях приобретенного ареала (Средний Днепр) паразитофауна представлена значительно меньшим количеством видов. В составе паразитофауны бычка исследованного в среднем течении Днепра отмечено 13 видов паразитов пресноводных рыб, которые характеризуются широкой гостальной специфичностью. Зарегистрированы также паразиты, характерные для бычковых Черного и Азовского морей. Обеднение фауны паразитов бычка-кругляка может объясняется рядом факторов, среди которых изменение гидрохимических условий, топических характеристик местообитания, характера питания и др.

Ключевые слова: инвазия, паразитофауна, реципиентные экосистемы

В.П. ГУСЕЙНОВА, А.В. КУРЕЙШЕВИЧ

Досліджено вплив різних концентрацій бензину та дизельного палива на чисельність, біомасу планктонних водоростей, вміст хлорофілу а, концентрацію біогенних елементів та рН води у зразках фітопланктону з Канівського водосховища восени (вересень). Показано, що додавання до них нафтопродуктів з розрахунку 10 та 20 ГДКр істотно пригнічує функціонування фітопланктону, призводить у більшості випадків до зменшення вмісту хлорофілу а, видового багатства, чисельності та біомаси водоростей. Встановлено, що нафтопродукти можуть впливати на склад альгоугруповань. Синьозелені водорості (Cyanoprokaryota) виявилися більш чутливими до дії нафтопродуктів порівняно з зеленими.

Ключові слова: фітопланктон, бензин, дизельне паливо, чисельність, біомаса, хлорофіл а

О.В. ВАСИЛЕНКО, Ю.В. СИНЮК, Л.М. ГОЦУЛЯК, В.В. ГРУБІНКО, П.Д. КЛОЧЕНКО

Досліджено вплив гумінових кислот (ГК) на вміст вуглеводів, білків та ліпідів у клітинах прісноводних водоростей (Calothrix braunii, Chlorella vulgaris, Mayamаea atomus, Euglena gracilis). Встановлено, що у відповідь на дію ГК залежно від їх концентрації та терміну дії у представників синьозелених та діатомових водоростей накопичуються переважно білки, а у діатомеї також і вуглеводи. У Ch. vulgaris має місце аналогічний процес з частковим підвищенням накопичення ліпідів на початку дії ГК як стрес-чинника. Euglena gracilis має чітку білок-ліпідну стратегію адаптації до ГК, однак, при цьому, вміст білків зростає значніше, ніж ліпідів.

Ключові слова: прісноводні водорості, гумінові кислоти, вуглеводи, білки, ліпіди

Х.І. СКРИПЕЦЬ, А.В. ОДІНЦОВА

Фаза цвітіння в популяції Gladiolus imbricatus у Великоберезнянському районі Закарпатської області триває близько 4 тижнів, цвітіння одного 11-квіткового пагона − 10 днів, цвітіння квітки − 4 дні. З механізмів забезпечення перехресного запилення виявлено протерандрію та геркогамію. Запилення здійснюється шляхом мелітофілії (бджолою Apis mellifera) на початку цвітіння і переважно шляхом автофілії наприкінці цвітіння. Отже, спосіб запилення за джерелом пилку ідіогенно-ксеногенний. Показники розмірів оцвітини, чоловічого і жіночого репродуктивного успіху є меншими в останніх квіток суцвіття порівняно з першими квітками, проте Р/О-показник у всіх квіток майже однаковий (близько 790) і характеризує G. imbricatus як факультативно ксеногамний вид.

Ключові слова: косарики черепитчасті, фаза цвітіння в популяції, цвітіння квітки, антекологія, мелітофілія, Р/О показник, ксеногамія, автогамія

Л.П. ЛИСОГОР

Досліджені різновікові перелоги Кіровоградського геоботанічного району. Проведений аналіз та виявлені закономірності формування запасів фітомаси. Відмічено, що найвищі показники запасів надземної фітомаси характерні для першої відновлювальної стадії. Розподіл підземної фітомаси є досить нерівномірним по ґрунтовому профілю – найбільше коренів зосереджено у верхньому горизонті. В демутаційному ряду спостерігається зменшення показників надземної фітомаси і збільшення підземної.

Ключові слова: переліг, демутація, фітомаса, рослинні угруповання, Кіровоградський геоботанічний район

С.В. ГУЦМАН, М.В. ГУЦМАН

У статті наведено результати дослідження адвентивної фракції флори м. Рівне, яка налічує 235 видів рослин, які належать до 59 родин, 163 родів, що складає приблизно понад третину кількості видів спонтанної флори міста. Це є свідченням значного забруднення флори міста заносними видами рослин.

Ключові слова: адвентивна фракція флори, фіторізноманіття, Волинська височина, ступінь натуралізації

М.М. БАРНА, Л.С. БАРНА

На сучасному етапі розвитку ботаніки внаслідок багатьох фундаментальних досліджень, проведених останнім часом, було з’ясовано, що дослідження з інтродукції рослин є невід’ємною і складовою частиною ботанічної науки. Характерною особливістю тернопільського періоду становлення та розвитку ботаніки було те, що він розпочався у 1969 р., коли Кременецький державний педагогічний інститут було перебазовано в м. Тернопіль. Тернопільський державний педагогічний інститут розташувався в мікорайоні «Дружба» на місці корпусів школи-інтернату, що обумовило необхідність побудови навчального корпусу, технічних споруд, гуртожитків тощо. З 1972 р. розпочалось будівництво головного адміністративно-навчального корпусу інституту. Дуже напруженим був період будівництва головного корпусу з 1974 р. — року призначення ректором Тернопільського державного педагогічного інституту професора Олекскандра Федотовича Явоненка до 1977 р. – року здачі в експлуатацію головного навчального корпусу [5]. Необхідно зазначити, що ректор О. Ф. Явоненко відразу взяв під особистий контроль будівництво головного корпусу та озеленення території навколо нього. Для успішного вирішення останнього питання в інституті була cтворена комісія, до складу якої від природничого факультету ввійшли: декан факультету доцент С. Й. Грушко, завідувач кафедри ботаніки доцент В. О. Шиманська і доцент кафедри ботаніки М. М. Барна. На першому засіданні, яке проводив ректор О. Ф. Явоненко, кафедру ботаніки було зобов’язано розробити проект озеленення території навколо головного корпусу, що будувався і подати його ректору інституту для вивчення та затвердження.

Ключові слова: дендрарій, рекреаційні ділянки, ботанічна наука, полікарпічні види, деревні і чагарникові породи, Голонасінні рослини, Квіткові рослини

Із нового

Найпопулярніші статті