Е.И. ПРОКОПЧУК, И.Л. СУХОДОЛЬСКАЯ
Исследовали сезонные изменения концентрации азота аммония в водоемах малых рек Ровенской области и их связь с активностью ферментов глутаматдегидрогеназы (ГДГ) и глутамисинтетазы (ГС). Выявлено, что с увеличением концентрации аммония летом активируется NADP-ГДГ, а со снижением осенью – активируются как NAD-, так и NADP-ГДГ. Установлено, что максимальная активность ГС в сентябре наблюдается при минимальной концентрации аммонийного азота в водной среде, а годовой минимум активности ГС прослеживается при его высоком содержании в воде.
Ключевые слова: высшие водные растения, соединения азота, аммоний, активность ферментов, глутаматдегидрогеназа, глутаминсинтетаза, корреляция
В.В. ГРУБІНКО, О.І. БОДНАР, О.В. ВАСИЛЕНКО, А.І. ЛУЦІВ, Г.Б. ВІНЯРСЬКА
Показано, що адаптаційний потенціал прісноводних водоростей (Anabаena cylindrica Lemm. HPDP-1, Navicula atomus (Näg.) Grun. ACKU 12-02, Desmodesmus communis (Hegew.) Hegew. IBASU-A 371, Chlorella vulgaris Beijer.) до аміаку в фізіологічних умовах характеризується загальними принципами – глутаматдегідрогеназа здійснює зв’язування чи виведення аміаку з клітин залежно від екологічних умов існування водоростей та їх потреб у азоті, а глутамінсинтетаза є спряженим ферментом у разі активації глутуматдегідрогеназного шляху фіксації аміаку рослинами. Однак адаптаційні перебудови азотного метаболізму за участю глутаматдегідрогенази та глутамінсинтетази виявляється у зміні активності залежно від виду водоростей, бо цей процес спрямований на реалізацію стратегій адаптації синьозелених, діатомових і зелених водоростей до умов існування.
Ключові солова: прісноводні одноклітинні водорості, амоній, глутаматдегідрогеназа, глутамінсинтетаза