Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua


Н. М. ТКАЧ, В. В. ГРУБІНКО

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

У статті наведені результати дослідження хімічного і бактеріологічного аналізу води у водоймі кар’єру Здолбунівського цементно-шиферного комбінату та охарактеризовано якісний і кількісний видовий склад зообентосу і зоопланктону водойми. Встановлено, що серед представників зоопланктону водойми кар’єру найбільше водомірки герис (Gerris thoracicum), а найменше хідора кулястого (Chydorus sphaericus), а серед зообентосу найбільше ставковика вухатого (Radix auricularia), а найменше − комара звичайного (личинка) (Culex pipiens). Біомаса зоопланктону в водоймі кар’єру становить 0,19 г/м3 при чисельності організмів 1080 екз./м3, а біомаса зообентосу − 20,32 г/м2 при чисельності організмів 277 екз./м2. Водойма знаходиться в стадії формування, має прийнятні за якістю санітарно-гігієнічні та гідрохімічні показники води, активно відбувається сукцесія зоопланктону та зообентосу, в подальшому водойму кар’єру Здолбунівського цементно-шиферного комбінату доцільно використовувати для рекреаційного та рибогосподарського призначення.

Ключові слова: вода, водойма, кар’єр, зообентос, зоопланктон

Опубліковано в 2018. - № 2 (73)

В.О. ЯКОВЕНКО, В. В. БІЛИК

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Досліджені структурно-функціональні показники зоопланктону і зообентосу Самарської затоки Запорізького водосховища. Встановлено велику кількість у складі зоопланктону органотрофних коловерток, що свідчить про наявність органічного забруднення затоки. Серед досліджених біотопів найбільші показники розвитку зоопланктону відзначені в заростях рдеснику, найменші – у біотопі очерету, щільні зарості якого алелопатично пригнічують представників планктофауни. Великий ступінь заростання верхньої частини затоки був причиною того, що біомаса зоопланктону всіх біотопів даної частини виявилась на 5% рівні значущості нижче біомаси нижньої частини. Ранжування ділянок Самарської затоки за показниками зообентосу показало найбільшу забрудненість стоку лівобережної станції аерації та зони його впливу. На даних ділянках були виявлені лише зообентонти, найбільш резистентні до впливу стічних вод – личинки мухи й олігохети. Для оптимізації екологічного стану затоки необхідне чітке регулювання надходження органічної речовини до її акваторії і зниження заростання її макрофітами шляхом зариблення білим амуром.

Ключові слова: Самарська затока, зоопланктон, зообентос, сапробність, заростання

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

А.І. ДВОРЕЦЬКИЙ, Л.А. БАЙДАК

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

Описана історія формування та розвитку дніпропетровської гідробіологічної школи, яка спеціалізується на дослідженні техногенно-трансформованих екосистем водойм Середнього Придніпров’я у період 30-х – 90-х рр. XX ст.

Ключові слова: дніпропетровська гідробіологічна школа, Д.О. Свіренко, техногенно-трансформовані прісноводні екосистеми, планктон, зообентос, іхтіофауна

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Т.В. ГРИГОРЕНКО, С.А. КРАЖАН, А.М. БАЗАЄВА, Н.М. МОСКАЛЕНКО, Н.П. ЧУЖМА

Інститут рибного господарства НААН України

Представлено результати досліджень щодо особливостей формування природної кормової бази вирощувальних ставів при застосуванні різних видів добрив. Встановлено, що став, удобрений перегноєм, характеризувався наявністю більшого видового різноманіття фітопланктонних та зоопланктонних організмів, порівняно з ставом, удобреним мікродобривом «Росток» Макро. Середньосезонна біомаса фітопланктону в ставі, удобреному перегноєм, була на рівні 8,74±2,64 мг/дм3, зоопланктону – 4,06±1,09 г/м3, зообентосу – 0,58±0,21 г/м2, в ставі, удобреному мікродобривом «Росток» Макро, відповідно, – 4,56±0,95 мг/дм3; 3,28±0,86 г/м3 та 1,85±0,99 г/м2. Біомаси фітопланктону в дослідних ставах формувалися, в основному, за рахунок розвитку синьозелених та зелених водоростей. При цьому, частка зелених водоростей у ставі, удобреному мікродобривом, була вищою порівняно із ставом, удобреним перегноєм. Основу біомаси зоопланктону становили ракоподібні. Удобрення ставу перегноєм сприяло значному розвитку чисельності коловерток (до 69,2%). Зообентос обох вирощувальних ставів формували цінні у кормовому значенні личинки хірономід.

Ключові слова: природна кормова база, вирощувальні стави, фітопланктон, зоопланктон, зообентос, добрива

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Ю.М. ВОЛІКОВ, Т.С. РИБКА

Інститут гідробіології НАН України

Наведено результати досліджень еколого-санітарного стану основного русла річкової частини Канівського водосховища в м. Києві за угрупованнями макрозообентосу і зоопланктону.

Ключові слова: зоопланктон, зообентос, екологічний стан

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

М.К. ПАЦЮК

Наведено результати досліджень екологічного стану деяких водойм м. Києва за кількісними та якісними показниками угруповань зоопланктону та макрозообентосу.

Ключові слова: зоопланктон, зообентос, екологічний стан

Опубліковано в 2014. - № 2 (59)

Із нового

Найпопулярніші статті