Повідомлення

О.Г. МАРИСКЕВИЧ, О.І. ЛЕНЕВИЧ

У статті розглянуто вплив рекреаційного навантаження на властивості органогенного та гумусово-акумулятивного горизонтів бурих лісових ґрунтів у межах одного з туристичних маршрутів на г. Парашка (НПП „Сколівські Бескиди”). Встановлено, що на основному туристичному шляху зменшуються запаси підстилки, змінюється її фракційний склад, зростають показники щільності будови та щільності твердої фази грунту, а також різко зменшується водопроникність.

Ключові слова: рекреаційний вплив, лісові екосистеми, запас та фракційний склад підстилки, водно-фізичні властивості ґрунту, НПП „Сколівські Бескиди”

Опубліковано в 2014. - № 2 (59)

В. П. РОЖАК

Визначено структуру та запаси органічної речовини лісових екосистем, акумульованої в мертвій деревині на території фізико-географічного району Стрийсько-Сянської Верховини. Досліджено її щільність на різних стадіях розкладу. Щільність деревини першої стадії розкладу на 5% більші від деревини живого дерева. Встановлено зменшення щільності мертвої деревини із збільшенням стадії розкладу. Запаси грубих деревних залишків змінюються в межах 7,65 – 46,99 т•га-1. Основна маса їх припадає на ламань і сухостій (99,3-81%). Виявлено, що при найбільших запасах ламані у 45-ти річному насаджені запаси пнів є менші, ніж у 70- і 110-ти річних лісових екосистемах. Це зумовлено особливостями формування ламані (вивал дерев з частиною скелетного коріння). Основна частина ламані і пнів припадає на другий і третій клас розкладу - 31-91%. Проте, відносне значення запасів пнів останньої стадії розкладу від ламані є вищим на 11,4% і становить 14%. Виявлена тісна кореляція між запасами гілок (діаметром 1-7 см) і ламанню – R = 0,91, а між гілками і сухостоєм така кореляція є слабкою - R=0,22.

Ключові слова : Стрийсько-Сянська Верховина, лісові екосистеми, мертва деревина сухостій, ламань, гілки, пні

Опубліковано в 2014. - № 2 (59)

Із нового

Найпопулярніші статті