Повідомлення

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.

Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Series: Biology

Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 28.03.2017 р. (протокол № 9)

 

 

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

М. М. Барна - доктор біологічних наук, професор (головний редактор) (Україна)

К. С. Волков - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. В. Грубінко - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

Н. М. Дробик - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. З. Курант - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

В. І. Парпан - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О. Б. Столяр - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О.Б. Мацюк - кандидат біологічних наук, (відповідальний секретар) (Україна)

В. Р. Челак - доктор біологічних наук, професор (Молдова)

Макаї Шандор - доктор габілітований, професор (Угорщина)

 

Коректори: Т.П. Мельник І.Я. Ваврів

Комп’ютерна верстка: Г.М. Голіней

Збірник входить до переліку наукових фахових видань ВАК України Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 15884-4356Р від 27.10.2009

У березні 2016 р. збірник пройшов переатестацію на новий п’ятирічний період (наказ МОН України № 241 від 09.03.2016 р., позиція № 82)

Index Copernicus  - ICV 2015 : 45.81

 

ББК 28 Н 34

Українські, російські та латинські назви рослин і тварин наведені за авторським текстом 


 

АВТОРИ НОМЕРА

 

Авксентьєва О. О. — кандидат біологічних наук, докторант кафедри фізіології та екології рослин ННЦ «Інститут біології та медицині» КНУ імені Тараса Шевченка, доцент кафедри фізіології і біохімії рослин та мікроорганізмів ХНУ імені В. Н. Каразіна.

Бабич Г. Б. — молодший науковий співробітник відділу екологічної фізіології гідробіонтів та біотехнології Інституту гідробіології НАН України (ІГ НАНУ).

Барна Л. С. –– кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ).

Барна М. М. — доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Бєдункова О. О. — кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри екології Національного університету водного господарства та природокористування.

Бондаренко О. С. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту морської біології НАН України.

Бондаренко О. Ю. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (ОНУ).

Буйна О. І. — аспірант кафедри біології Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського (ВДПУ).

Буйний О. В. — аспірант кафедри біології ВДПУ.

Буняк В. І. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології та екології ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника”.

Василенко О. М. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології, природокористування та біології людини Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Васильченко М. С. –– аспірант кафедри фізіології і біохімії рослин та мікроорганізмів ХНУ імені В. Н. Каразіна.

Василюк О. В. –– молодший науковий співробітник відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України.

Волошин О. Г. –– студент Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Волошин О. С. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Волошина Н. О. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри екології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Волювач О. В. ––кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник Біотехнологічного науково-навчального центру ОНУ (кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології ОНУ).

Гаврилюк А. В. –– студентка кафедри фізіології і біохімії рослин та мікроорганізмів ХНУ імені В.Н. Каразіна.

Гнєзділова В. І. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології та екології ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника”.

Гончарова М. Т. — кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу екологічної фізіології водяних тварин ІГ НАНУ.

Горбатюк Л. О. –– кандидат технічних наук, старший науковий співробітник відділу екології водяних рослин та токсикології ІГ НАНУ.

Горшкова О. Г. ––науковий співробітник Біотехнологічного науково-навчального центру ОНУ (кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології ОНУ).

Гудзенко Т. В. ––кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник Біотехнологічного науково-навчального центру ОНУ, доцент кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології ОНУ.

Гулька О. В. — асистент кафедри теоретичних основ і методики фізичного виховання ТНПУ.

Гуменюк Г. Б. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Дронова О. Й. — лікар Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні.

Жиденко А. О. ––доктор біологічних наук, професор завідувач кафедри біологічних основ фізичного виховання, здоров’я і спорту Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (ЧНУ).

Жиліна Т. М. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та охорони природи ЧНУ.

Заморов В. В. — кандидат біологічних наук, доцент, декан біологічного факультету ОНУ.

Зіньковська Н. Г. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології, екології та методики їх викладання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка.

Зубр Здено — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник біомедичного центру Інституту вірусології Словацької Академії наук.

Карпенко Ю. О. — кандидат біологічних наук, доцент, завідувач, доцент кафедри екології та охорони природи ЧНУ.

Карплюк Н.А. — студентка хіміко-біологічного факультету ТНПУ.

Клименко М. О. — доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри екології Національного університету водного господарства та природокористування.

Климнюк С. І. — доктор медичних наук, профессор, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» МОЗ України».

Коваль В. О. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти ЧНУ.

Константиненко Л. А. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Кравець Н. Я. — кандидат біологічних наук, асистент кафедри мікробіології, вірусології та імунології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» МОЗ України».

Красовський В. В. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, директор Хорольського ботанічного саду.

Крот Ю. Г. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, в. о. зав. відділу екологічної фізіології водяних тварин ІГ НАНУ.

Кубінська Л. А. — молодший науковий співробітник Кременецького ботанічного саду.

Курейшевич А. В. — провідний науковий співробітник відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ.

Кур′ята В. Г. — завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор ВДПУ.

КучеровВ. О. молодший науковий співробітник біохімічного науково-навчального центру ОНУ.

Лагутенко О. Т. –– кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри біології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Леконцева Т. І. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу екологічної фізіології водяних тварин ІГ НАНУ.

Лихацький П. Г. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри медичної біохімії ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Маляренко В. М. –– аспірант ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мантурова О. В. –– старший науковий співробітник відділу іхтіології та гідробіології річкових систем ІГ НАНУ.

Марущак О. Ю. –– студент 2 курсу магістратури кафедри екології та зоології ННЦ «Інститут біології і медицини» КНУ імені Тараса Шевченка.

Матвєєва Н. А. –– доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, зав. лабораторією адаптаційної біотехнології Інституту клітинної біології НАН України.

Маховська Л. Й. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології та екології ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника”.

Мельничук О. А. –– аспірант, завідувач відділу лікарських рослин Кременецького ботанічного саду.

Мирошниченко М. В. –– провідний інженер відділу екологічної фізіології гідробіонтів та біотехнології ІГ НАНУ.

Михайленко М. В. — студентка Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Міхеєва Г. М. — старший викладач кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Назарчук Ю. С. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки ОНУ.

Настека Т. М. —кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Неспляк О. С. — кандидат біологічних наук, викладач ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника”.

Нужина Н. В. — кандидат біологічних наук ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Оскирко О. С. — студентка 3 курсу кафедри екології та зоології ННЦ «Інститут біології і медицини» КНУ імені Тараса Шевченка.

Паперник В. В. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та охорони природи ЧНУ.

Пасічна О. О. —кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу екотоксикології ІГ НАНУ.

Паузер О. Б. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки ОНУ.

Платонов М. О. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу екології водяних рослин та токсикології ІГ НАНУ.

Подругіна А. Б. –– провідний інженер відділу екологічної фізіології водяних тварин ІГ НАНУ.

Портянко В. В. –– молодший науковий спiвробiтник ДУ «Інститут морської біології» НАН України.

Потрохов А. О. –– провідний інженер в лабораторії адаптаційної біотехнології Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України.

Радіонов Д. Б. –– доцент кафедри гідробіології та загальної екології біологічного факультету ОНУ.

Рогач В. В. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології ВДПУ.

Романюк Л. Б. –– кандидат медичних наук, доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» МОЗ України».

Теренько Г. В. –– кандидат биологических наук, научный сотрудник Украинского научного центра экологии моря.

Ткачук Н. І. –– кандидат медичних наук, доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» МОЗ України».

Трохименко О. П. –– кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник робочої групи ЦНДЛ кафедри вірусології Національної медичної академії післядипломної освіти  імені П. Л. Шупика.

Трохимчук І. М. –– кандидат педагогічних наук, доцент кафедри біології та медичної фізіології Рівненського державного гуманітарного університету.

Троцюк В. С. –– кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри екології Національного університету водного господарства та природокористування.

Фіра Л. С. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри фармації ННІ післядипломної освіти ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Хоменчук В. О. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ.

ХристофороваІ. О. –– аспірант кафедри гідробіології та загальної екології ОНУ.

Шевченко В. Л. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та охорони природи ЧНУ.

Яковенко О. І. –– асистент кафедри екології та охорони природи ЧНУ.

Яровий О. О. –– аспірант відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ.

Опубліковано в Журнал за 2017 рік

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.

Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Series: Biology

Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 28.03.2017 р. (протокол № 9)

 

 

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

М. М. Барна - доктор біологічних наук, професор (головний редактор) (Україна)

К. С. Волков - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. В. Грубінко - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

Н. М. Дробик - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. З. Курант - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

В. І. Парпан - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О. Б. Столяр - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О.Б. Мацюк - кандидат біологічних наук, (відповідальний секретар) (Україна)

В. Р. Челак - доктор біологічних наук, професор (Молдова)

Макаї Шандор - доктор габілітований, професор (Угорщина)

 

Коректори: Т.П. Мельник І.Я. Ваврів

Комп’ютерна верстка: Г.М. Голіней

Збірник входить до переліку наукових фахових видань ВАК України Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 15884-4356Р від 27.10.2009

У березні 2016 р. збірник пройшов переатестацію на новий п’ятирічний період (наказ МОН України № 241 від 09.03.2016 р., позиція № 82)

Index Copernicus  - ICV 2015 : 45.81

 

ББК 28 Н 34

Українські, російські та латинські назви рослин і тварин наведені за авторським текстом 


 

АВТОРИ НОМЕРА

 

Андрусишин Т. В. — аспірантка кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ).

Арсан О. М. — доктор біологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу екології водяних рослин та токсикології Інституту гідробіології НАН України (ІГ НАНУ).

Березовська В. Ю. — аспірантка Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України.

Бігуняк К. О. — студентка ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Вакуленко В. О. –– магістрантка кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Васильєва Т. В. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки Одеського національного університету імені І І. Мечникова (ОНУ).

Воцелко С. К. –– кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу фітопатогенних бактерій Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України (ІМВ НАНУ).

Гарматій Н. М. –– кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної кібернетики Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя.

Голіней Г. М. — кандидат сільськогосподарських наук, викладач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Грецький І. О. — провідний інженер відділу фізіології промислових мікроорганізмів ІМВ НАНУ.

Громозова О. М. — доктор біологічних наук, старший науковий співробітник відділу фізіології промислових мікроорганізмів ІМВ НАНУ.

Грубінко В. В. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Гуменюк Г. Б. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Дайнеко Н. М. –– кандидат биологических наук, доцент, заведующий кафедрой ботаники и физиологии растений учреждения образования «Гомельский государственный университет имени Франциска Скорины».

Дятлов С. Є. — кандидат біологічних наук, доцент, завідувач відділом якості водного середовища Інституту морської біології НАН України.

Журжа Ю. В. — аспірант Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України (НДП «Софіївка»).

Запорожець С. О. — молодший науковий співробітник відділу якості водного середовища Інституту морської біології НАН України.

Кобрин І. М. –– магістрантка кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Коваленко С. Г. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки ОНУ.

Колдар Л. А. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник НДП «Софіївка».

Кондратенко М. О. — магістрант Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Коновець І. М. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, зав. лабораторії біологічно активних сполук відділу екологічної фізіології гідробіонтів та біотехнології ІГ НАНУ.

Кошелев О. В. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу якості водного середовища Інституту морської біології НАН України.

Крижановська М. А. — кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Лагутенко О. Т. –– кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри біології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Мамчур Т. В. –– кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри садово-паркового господарства Уманського національного університету садівництва.

Мардаревич М. Г. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник лабораторії біологічно активних сполук відділу екологічної фізіології гідробіонтів та біотехнології ІГ НАНУ.

Мехед О. Б. –– кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри біології Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (ЧНПУ).

Москалюк Н. В. — кандидат педагогічних наук, викладач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Настека Т. М. —кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Небиков М. В. — кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник НДП «Софіївка».

Немерцалов В. В. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки ОНУ.

Парубок М. І. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри садово-паркового господарства Уманського національного університету садівництва.

Паузер О. Б. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки ОНУ.

Першко І. О. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки, біоресурсів і збереження біорізноманіття Житомирського державного університету імені І. Франка.

Пида С. В. –– доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Подобівський С. С. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри медичної біології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Потоцька С. О. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та охорони природи ЧНПУ.

Прокопчук О. І. –– аспірантка кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Рачинська О. В. –– науковий співробітник Українського наукового центру екології моря.

Савлучинська М. О. ––кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу екології водяних рослин та токсикології ІГ НАНУ.

Свистун О. В. –– старший викладач кафедри садово-паркового господарства Уманського національного університету садівництва.

Симонова Н. А. –– студентка 2 курсу магістратури ЧНПУ.

Суходольська І. Л. –– кандидат біологічних наук, викладач кафедри екології, географії та туризму Рівненського державного гуманітарного університету.

Тимофеев С. Ф. –– кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры ботаники и физиологии растений учреждения образования «Гомельский государственный университет имени Франциска Скорины».

Третяк О. П. ––кандидат біологічних наук, доцент, декан хіміко-біологічного факультету, професор кафедри біології ЧНПУ.

Федонюк Л. Я. –– доктор медичних наук, професор, зав. кафедри медичної біології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Хайтова Г. Д. –– студентка 2 курсу магістратури ЧНПУ.

Чорна Г. А. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Юхименко Ю. С. –– молодший науковий співробітник відділу інтродукції та акліматизації рослин Криворізького ботанічного саду НАН України.

Яковенко Б. В. –– доктор біологічних наук, професор кафедри хімії ЧНПУ.

Якуба І. П. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки ОНУ.

Опубліковано в Журнал за 2017 рік

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.

Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Series: Biology

Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 28.03.2017 р. (протокол № 9)

 

 

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

М. М. Барна - доктор біологічних наук, професор (головний редактор) (Україна)

К. С. Волков - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. В. Грубінко - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

Н. М. Дробик - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. З. Курант - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

В. І. Парпан - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О. Б. Столяр - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О.Б. Мацюк - кандидат біологічних наук, (відповідальний секретар) (Україна)

В. Р. Челак - доктор біологічних наук, професор (Молдова)

Макаї Шандор - доктор габілітований, професор (Угорщина)

І. В. Шуст - доктор біологічних наук, професор (Україна)

 

Коректори: Т.П. Мельник І.Я. Ваврів

Комп’ютерна верстка: Г.М. Голіней

Збірник входить до переліку наукових фахових видань ВАК України Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 15884-4356Р від 27.10.2009

У березні 2016 р. збірник пройшов переатестацію на новий п’ятирічний період (наказ МОН України № 241 від 09.03.2016 р., позиція № 82)

Index Copernicus  - ICV 2015 : 45.81

 

ББК 28 Н 34

Українські, російські та латинські назви рослин і тварин наведені за авторським текстом 


 

АВТОРИ НОМЕРА

 

Алєксєєв О. О. –– асистент кафедри екології Вінницького національного аграрного університету.

Андрієнко О. Д. –– кандидат біологічних наук, викладач кафедри біології та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Барна Л. С. –– кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ).

Барна М. М. — доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Белінська М. М. — старший науковий співробітник національного природного парку "Мале Полісся", аспірант Інституту лісівництва та декоративного садівництва Національного університету біоресурсів та природокористування України.

Бесарабчук І. В. — аспірантка кафедри ботаніки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Білявський С. М. — зав. лабораторією Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Боднар О. І. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Брощак

Будніков Г. Б. –– кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем Ужгородського національного університету.

Бузунко П. А. –– аспірант кафедри екології та охорони природи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка.

Бурега Н. В. –– молодший науковий співробітник кафедри машинознавства та транспортуТНПУ.

Вінярська Г. Б. –– кандидат біологічних наук, асистент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Волгін С. О. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Герц А. І. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Гнатюк Т. Т.

Грицак Л. Р. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін, старший науковий співробітник держбюджетної теми 127-Б ТНПУ.

Гулай В. В. — кандидат сільськогосподарських наук, старший викладач кафедри біології та методики її викладання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Гурська

Дробик Н. М. — доктор біологічних наук, декан хіміко-біологічного факультету, професор кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін, завідувач лабораторії екології та біотехнології ТНПУ.

Затовська Т. В. —кандидат біологічних наук, науковий співробітниквідділу репродукції вірусівІнституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України.

Захарова О. М. —

Зіньковський О. Г. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ.

Іщук Л. П. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри садово-паркового господарстваБілоцерківського національного аграрного університету.

Кантицька О. О. — студентка хіміко-біологічного факультету ТНПУ.

Кириленко Л. В. — асистент кафедри садово-паркового господарства, садівництва і виноградарства Вінницького національного аграрного університету.

Конвалюк І. І. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

Конончук О. Б. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Коробкова К. С. —кандидат біологічних наук, старший науковий співробітниквідділу фітопатогенних бактерій Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України.

Кравець Н. Б. –– молодший науковий співробітник держбюджетної теми 127-Б ТНПУ.

Курант В. З. –– доктор біологічних наук, професор кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ.

Ляврін Б. З. –– аспірант кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ.

Марценюк В.

Мельник В. М. –– кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

Морозюк С. С. — кандидат біологічних наук, професор кафедри ботаніки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Мосула М. З. –– кандидат біологічних наук, асистент кафедри ботаніки та зоології, старший науковий співробітник держбюджетної теми 127-Б ТНПУ.

Онуфрійчук Л. А. — студентка хіміко-біологічного факультету ТНПУ.

Опалко А. І. — кандидат сільськогосподарських наук, професор, провідний науковий співробітник Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України.

Опалко О. А. — кандидат сільськогосподарських наук, доцент, старший науковий співробітник Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України.

Пальчик А. О. — доцент кафедри комп'ютерних технологій ТНПУ.

Патика В. П. –– академік НААН України, завідувач відділу фітопатогенних мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України.

Пида С. В. –– доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Потрохов О. С. –– доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ.

Причепа

Рабченюк О. О. –– аспірантка кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ.

Смоляр Н. О. –– кандидат біологічних наук, докторант Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри прикладної екології та природокористування Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.

Тригуба

Хоменчук В. О. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ.

Худіяш Ю. М. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ.

Чурілов А. М. –– кандидат біологічних наук, старший викладач кафедри ботаніки Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Юрчак І. В. –– аспірант кафедри хімії та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Якубенко Б. Є. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки Національного університету біоресурсів і природокористування України.

 

Опубліковано в Журнал за 2017 рік

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія» засновані у 1997 році. Протягом двадцяти років пройшли гідний шлях свого становлення та розвитку. Вони визнані в широких колах науковців інститутів Відділення загальної біології НАН України, АМН, НАПН, УААН України, професорсько-викладацького персоналу університетів та інших вищих навчальних закладів України, а також cеред зарубіжних учених. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія», включені до наукометричної бази даних «Index Сopernikus». Це підвищило їх статус, що дозволить покращити якість наукових статей і здійснювати випуск наукового фахового видання України на високому науковому рівні.

Ключові слова: наукове фахове видання, ботаніка, гідробіологія, екологія, фізіологія людини і тварин, біохімія, біотехнологія, історія науки, огляди, загальні проблеми

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.

Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Series: Biology

Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 22.03.2016 р. (протокол № 8)

 

 

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

М. М. Барна - доктор біологічних наук, професор (головний редактор) (Україна)

К. С. Волков - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. В. Грубінко - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

Н. М. Дробик - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. З. Курант - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

В. І. Парпан - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О. Б. Столяр - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О.Б. Мацюк - кандидат біологічних наук, (відповідальний секретар) (Україна)

В. Р. Челак - доктор біологічних наук, професор (Молдова)

Макаї Шандор - доктор габілітований, професор (Угорщина)

І. В. Шуст - доктор біологічних наук, професор (Україна)

 

Коректори: Т.П. Мельник І.Я. Ваврів

Комп’ютерна верстка: Г.М. Голіней

Збірник входить до переліку наукових фахових видань ВАК України Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 15884-4356Р від 27.10.2009

У березні 2016 р. збірник пройшов переатестацію на новий п’ятирічний період (наказ МОН України № 241 від 09.03.2016 р., позиція № 82)

Index Copernicus  - ICV 2015 : 45.81

 

ББК 28 Н 34

Українські, російські та латинські назви рослин і тварин наведені за авторським текстом 


 

АВТОРИ НОМЕРА

 

Андрієнко-Малюк ТЛ. –– доктор біологічних наук, член науково-технічної ради, професор Мезинського національного природного парку.

Барна Л. С. –– кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ). 

Барна М. М. — доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки та зоології ТНПУ. 

Баточенко В. М. —старший науковий співробітник НПП «Северное Подолье». 

Березовська В. Ю. –– аспірантка Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАНУ. 

Водяніцький О. М. –– провідний інженер відділу біології відтворення риб Інституту гідробіології НАН України (ІГ НАНУ). 

Волошин О. С. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ. 

Ганаба Д. В. — аспірант кафедри екології Хмельницького національного університету. 

Герц А. І. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ. 

Григорюк І. П. — доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України, академік АН Вищої школи України, професор кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Національного університету біоресурсів і природокористування України. 

Грубінко В. В. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ. 

Гупало О. О. –– аспірант, провідний інженер ІГ НАНУ. 

Деркач І. В. — аспірант кафедри фізіології та екології рослин Львівського національного університету імені Івана Франка. 

Дробик Н. М. — доктор біологічних наук, декан хіміко-біологічного факультету, професор кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін, завідувач лабораторії екології та біотехнології ТНПУ. 

Задорожная Г. А. — доцент кафедры ФЧЖ Днепропетровского национального университета имени Олеся Гончара. 

Зіньковський О. Г. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ. 

Кириченко О. І. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії селекції Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА імені Г. М. Висоцького). 

Кравцова О. В. — аспірантка ІГ НАНУ. 

Крижановська М. А. — кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ботаніки та зоології ТНПУ. 

Курант В. З. –– доктор біологічних наук, професор кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ. 

Лось С. А. — кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник лабораторії селекції УкрНДІЛГА імені Г. М. Висоцького. 

Машковська С. П. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу квітниково-декоративних рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України. 

Мінічева Г. Г. — старший науковий співробітник, завідувач відділу морфофункціональної екології водної рослинності ДУ «Інститут морської біології НАН України». 

Мякушко С. А. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Пида С. В. –– доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ. 

Потрохов О. С. –– доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ. 

Рабченюк О. О. –– аспірантка кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ. 

Романюк Н. Д. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри фізіології та екології рослинЛьвівського національногоуніверситету імені Івана Франка. 

Скакальска О. І. –– науковий співробітник Кременецького ботанічного саду. 

Соколов Є. В. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник ДУ «Інститут морської біології НАН України». 

Хоменчук В. О. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ. 

Худіяш Ю. М. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ. 

Швец Г. В. –– молодший науковий співробітник ДУ «Інститут морської біології НАН України». 

Юглічек Л. С. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології Хмельницького національного університету.  

Опубліковано в Журнал за 2016 рік

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.

Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Series: Biology

Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 22.03.2016 р. (протокол № 8)

 

 

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

М. М. Барна - доктор біологічних наук, професор (головний редактор) (Україна)

К. С. Волков - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. В. Грубінко - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

Н. М. Дробик - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. З. Курант - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

В. І. Парпан - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О. Б. Столяр - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О.Б. Мацюк - кандидат біологічних наук, (відповідальний секретар) (Україна)

В. Р. Челак - доктор біологічних наук, професор (Молдова)

Макаї Шандор - доктор габілітований, професор (Угорщина)

І. В. Шуст - доктор біологічних наук, професор (Україна)

 

Коректори: Т.П. Мельник І.Я. Ваврів

Комп’ютерна верстка: Г.М. Голіней

Збірник входить до переліку наукових фахових видань ВАК України Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 15884-4356Р від 27.10.2009

У березні 2016 р. збірник пройшов переатестацію на новий п’ятирічний період (наказ МОН України № 241 від 09.03.2016 р., позиція № 82)

ББК 28 Н 34

Українські, російські та латинські назви рослин і тварин наведені за авторським текстом

Опубліковано в Журнал за 2016 рік

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.

Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Series: Biology

Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 22.03.2016 р. (протокол № 8)

 

 

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

М. М. Барна - доктор біологічних наук, професор (головний редактор) (Україна)

К. С. Волков - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. В. Грубінко - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

Н. М. Дробик - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. З. Курант - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

В. І. Парпан - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О. Б. Столяр - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О.Б. Мацюк - кандидат біологічних наук, (відповідальний секретар) (Україна)

В. Р. Челак - доктор біологічних наук, професор (Молдова)

Макаї Шандор - доктор габілітований, професор (Угорщина)

І. В. Шуст - доктор біологічних наук, професор (Україна)

 

Коректори: Т.П. Мельник І.Я. Ваврів

Комп’ютерна верстка: Г.М. Голіней

Збірник входить до переліку наукових фахових видань ВАК України Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 15884-4356Р від 27.10.2009

У березні 2016 р. збірник пройшов переатестацію на новий п’ятирічний період (наказ МОН України № 241 від 09.03.2016 р., позиція № 82)

ББК 28 Н 34

Українські, російські та латинські назви рослин і тварин наведені за авторським текстом

Опубліковано в Журнал за 2016 рік

VII з'їзд ГІДРОЕКОЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА УКРАЇНИ

ГІДРОЕКОСИСТЕМИ: ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ 

 

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

В.Д. Романенко        академік  НАН України, доктор біологічних наук, професор (Україна)

Б. Г. Алєксандров    член.-кор. НАН України, доктор біологічних наук, професор (Україна)

О. М. Арсан              доктор біологічних наук, професор (Україна)

С. О. Афанасьєв       доктор біологічних наук, старший науковий співробітник (Україна)

О. К. Віноградов      доктор біологічних наук (Україна)

О. М. Волкова          доктор біологічних наук, старший науковий співробітник (Україна)

Л. В. Воробйова        доктор біологічних наук, професор (Україна)

Д. І. Гудков               доктор біологічних наук, старший науковий співробітник (Україна)

В. Н. Золотарьов      доктор біологічних наук, старший науковий співробітник (Україна)

Н. І. Кірпенко           доктор біологічних наук, старший науковий співробітник (Україна)

П. Д. Клоченко         доктор біологічних наук, професор (Україна)

П. М. Линник           доктор хімічних наук, професор (Україна)

А. В. Ліщук               доктор біологічних наук, старший науковий співробітник (Україна)

Г. Г. Мінічева           доктор біологічних наук, старший науковий співробітник (Україна)

О. С. Потрохов         доктор біологічних наук, старший науковий співробітник (Україна)

О. О. Протасов         доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. М. Тімченко         доктор біологічних наук, професор (Україна)

Н. М. Шурова           доктор біологічних наук (Україна)

В. І. Щербак             доктор біологічних наук, професор (Україна)

 

Літературний редактор: Т.П. Мельник; комп’ютерна верстка: В.О. Хоменчук

 

 

Опубліковано в Журнал за 2015 рік

БОТАНІКА

Л. І. БОЙКО

На підставі експериментальних досліджень з’ясовано характер пристосувальних змін у рослин інтродукованих видів Pittosporum tobira, P. heterophyllum при вирощуванні за різного ступеня освітлення. Виявлено, що по мірі зростання освітленості довжина пагона та кількість листків на ньому у обох досліджуваних видів зростають з тіньового до напівтіньового утримання, а потім дещо знижуються з напівтіньового до світлого утримання. Встановлено, що оптимальними умовами для вирощування цих видів є напівтіньове (3тис.-10тис лк).

Л. П. ЛИСОГОР


Досліджено флору різновікових перелогів Правобережного степового Придніпров’я. Здійснено географічний аналіз та виявлено різноманітність типів ареалів і географічних елементів. Переважаючими типами ареалів за кількістю видів у флорі перелогів є палеарктичний, причорноморський, а також перехідні. Спостерігається тенденція до збільшення частки видів, які належать до причорноморського центральноєвразіатського ареалів та зниження адвентивних, голарктичних, плюрирегіональних видів у демутаційному ряду.

Р. К. МАТЯШУК


В результаті використання високої рекомбінаційної здатності сортів хризантеми дрібноквіткової та застосування методів експериментального мутагенезу підвищена ефективність формоутворення, зокрема щодо створення низько- та середньорослих форм. Досліджена модифікаційна мінливість кількісних та якісних показників, особливо флорального морфогенезу, перспективних селекційних зразків в різних умовах вирощування. Виділені зразки зі скороченим періодом формування вегетативної частини і прискореним переходом до бутонізації та цвітіння рослин при вирощуванні в лісостеповій зоні.

 ГІДРОБІОЛОГІЯ

Н. Р. ДЕМЧЕНКО

Досліджено склад бактеріального ценозу поверхні шкіри та зябер Cyprinus specularis. Виділені ізоляти бактерій за морфолого-культуральними та фізіолого-біохімічними ознаками віднесено до родів Micrococcus і Pseudomonas. Показано, що мікрофлора риб реагує на зміни середовища антропогенного характеру.

Н. В. ЗАІЧЕНКО

В роботі наведено видовий склад угруповань паразитів бичкових риб в деяких континентальних водоймах України. Серед паразитів були відмічені як представники аборигенної паразитофауни, так і види паразитів, що характерні для риб Чорного та Азовського морів. Проведено аналіз структури паразитоценозу риб в залежності від екологічних особливостей виду. Досліджено особливості паразитоценозів бичкових риб у водоймах різного типу.

О. О. РАБЧЕНЮК, В. О. ХОМЕНЧУК, В. З. КУРАНТ

Досліджено зміни гематологічних показників коропа лускатого (Cyprinus carpio L.) та щуки звичайної (Esox lucius L.) за дії підвищених концентрацій Fe3+. Показники крові коропа є більш інформативними порівняно з такими у щуки. Відмічено зростання кількості гемоглобіну крові, білка плазми та активності лактатдегідрогенази плазми крові коропа за дії 5 рибогосподарських гранично-допустимих концентрацій йонів Fe3+, що може бути використано для оцінки забруднення гідроекосистем йонами феруму (ІІІ).

ЕКОЛОГІЯ

 О. В. ГУЛАЙ, О. М. ЖУКОРСЬКИЙ, В. В. ГУЛАЙ

Досліджували ондатр з 7 пунктів на території Хмельницької та Кіровоградської областей України. Екстенсивність зараження ондатр, залежно від місць відлову, коливалась у межах від 7,7% до 26,0%. Загалом з усіх обстежених особин ондатри (n=97) 15,4% тварин виявились серологічно позитивними. При цьому показник екстенсивності зараження для самців ондатр складав 17,8%, а для самиць – 12,0%. Показники екстенсивності зараження дорослих та молодих тварин були досить близькими – 15,1% та 15,9% відповідно. Екстенсивність зараження ондатр збудником бешихи залежить не від статі чи віку, а знаходиться у прямій залежності від щільності цих тварин (r = 0,96). Виявлення в крові ондатр антитіл до патогенних бактерій E. rhusiopathiae дозволяє зробити висновок, що в умовах прісноводних екосистем між цими видами формується трофічний, топічний та форичний тип біоценотичних зв’язків.

С. В. ЛАПА, Л. О. КРЮЧКОВА, Л. А. ДАНКЕВИЧ, Л. В. АВДЄЄВА

Досліджено специфічну дію біопрепарату на основі бактерій роду Bacillus щодо широкого спектру фітопатогенних грибів та бактерій. Висока антагоністична активність біопрепарату виявлена до фітопатогенних грибів Botrytis cinerea, Aspergillus fumigatus 507, A. flavus 282 та бактерій Xantomonas; середня антагоністична дія проявилась до фітопатогенних бактерій роду Erwinia та штамів P. lupinі, P. xanthochlora 8536-8540, P. fluorescens 8553, 8554, 8573, P. marginalis 8572 та P. marginalis pv-marginalis” 9175 .

О. А. МАТВІЙЧУК

Охарактеризована видова структура авіфауни Верхнього і Середнього Побужжя. Здійснене порівняння видового складу птахів Верхнього і Середнього Побужжя залежно від характеру використання території. Встановлена приналежність представників авіфауни регіону до різних екологічних груп: за місцем гніздування та домінуючим складом корму.

Л. Г. ПЕТРИНА, М. І. МОЙСЕЄНКО, В. І. КРАВЕЦЬ

Вивчено вплив одноразового тотального опромінення гамма-квантами 60Со в дозах 1,0; 5,0 і 9,0 Гр з потужностями доз 0,001; 0,01; 0,1 і 1,0 Гр/хв на вміст РНК в кістковому мозку щурів-самців лінії Вістар через 0,5; 1, 2, 4, 6, 8, 10, 15, 20 і 30 діб після впливу. Встановлено, що вміст РНК в кістковому мозку щурів змінюється хвилеподібно залежно від дози опромінення. Виявлені закономірності зміни цих показників на різних стадіях розвитку променевого ураження після опромінення: зниження потужності дози веде до збільшення часу досягнення екстремуму та зменшення величини ефекту в екстремальних точках. Обговорюється взаємозалежність динаміки концентрації РНК та зміни концентрації РНК на 1 Гр в кістковому мозку після опромінення тварин в широкому діапазоні доз при різних інтенсивностях іонізуючої радіації.

В. В. ПОЗУР, В. М. СВЯТЕЦЬКА, В. С. УСОК, М. С. ПОТАПЕНКО, Г. С. ДИМЕНТ, Д. С. ЯНКОВСЬКИЙ, М. П. РУДИК

Досліджували вплив мультипробіотика «Симбітер ацидофільний» концентрований на вагові індекси та клітинність лімфоїдних органів, а також сироватковий рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) за умов глутамат-індукованого ожиріння у щурів. Застосування препарату «Симбітер ацидофільний» концентрований запобігало розвитку порушень у лімфоїдних органах тварин з ожирінням, що свідчить на користь його протизапального регуляторного впливу на поляризацію імунологічної реактивності. Модуляторний вплив пробіотичного препарату характеризувався гендерними відмінностями і був більш виразним у тварин жіночої статі.

А. О. ПОТРОХОВ

Досліджено ступінь розвитку стрес-реакцій у трансгенних рослин тютюну Nicotiana tabacum з геном ifn-α2b людини під дією фітовірусної інфекції, викликаною вірусом тютюнової мозаїки, за показниками ПОЛ та АОА. Для оцінки розвитку ПОЛ було визначено накопичення початкового і кінцевого продукту, а саме діенових кон'югатів та малонового диальдегіду. Встановлено, що після інфікування вірусом тютюнової мозаїки спостерігалися зміни у вмісті продуктів ПОЛ у тканинах листя тютюну. В нетрансформованих інфікованих рослинах відмічено збільшення вмісту продуктів ПОЛ, а в уражених трансформованих рослинах відмічався зменшення вмісту цих сполук. При дослідженні загальної АОА було показано, що при інфікуванні трансгенних рослин вірусом тютюнової мозаїки було зазначено, що АОА знижується на 14,8-18,1%. Однак, її рівень залишається вище порівняно, з АОА неінфікованих трансгенних рослин. Вірогідно, відбувалася активізація процесів пов'язаних з захистом рослин від дії шкодочинних факторів.

БІОХІМІЯ

О. Ю. ГАЛКІН, Ю. В. ГОРШУНОВ, О. М. ДУГАН

У статті представлено результати порівняльних досліджень різних варіантів імуноафінних сорбентів для виділення та очистки IgE людини, а саме: сефарози 6В та золь-гель матеріалів на основі тетраетоксисилану (ТЕОС) та тетраетилсилікату. Експериментально було встановлено оптимальні умови синтезу хроматографічного сорбенту на основі ТЕОС, які забезпечують прийнятні характеристики іммобілізації біологічної речовини, а саме: утворення матриці-сорбента при обробці ТЕОС ультразвуком упродовж 40 хв при температурі 40 °С. Сорбент на основі ТЕОС не поступається за кінетичними характеристиками ефективності іммобілізації моноклональних антитіл сефарозою 6В. Було показано, що більш ефективним є варіант імуноафінної хроматографії із використанням анти-IgE моноклональних антитіл 164Н10 та елюату – розчину 8М сечовини або 4М хлориду магнію. Імунохроматографічні колонки, синтезовані на сефарозі 6В та ТЕОС, характеризуються високими значеннями ступеню вилучення (не менше 95 %) у широкому діапазоні концентрацій IgE людини (10-2…102 мкг/мл), проте колонка на основі сефарози 6В є менш стабільною при багаторазовому використанні (більше 22 циклів).

ОГЛЯДИ

Л. О. ГОРБАТЮК

В статті узагальнено літературні відомості щодо основних результатів багаторічних гідроекологічних досліджень Канівського водосховища.

Л. В. МУЗИКА, Г. Є. КИРИЧУК

Узагальнено дані літературних джерел щодо вмісту каротиноїдних пігментів в організмі прісноводних молюсків. Розглянуто питання структури цих сполук, їх властивостей, ролі та локалізації в організмі молюсків. Обговорено вплив абіотичних (гіпоксія, голодування, зміна температурних умов, дія токсикантів різної природи) та біотичних (трематодна інвазія) чинників на каротиноїдний вміст та склад органів та тканин різних за способом живлення молюсків. Охарактеризовано сезонну динаміку та популяційну мінливість каротиноїдних пігментів прісноводних молюсків.

ІСТОРІЯ НАУКИ

ОПАЛКО А.І.

ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ВЧЕНИЙ У ГАЛУЗІ БІОЛОГІЇ, ДЕНДРОЛОГІЇ, ІНТРОДУКЦІЇ ТА АКЛІМАТИЗАЦІЇ РОСЛИН, ЕКОЛОГІЇ, СЕЛЕКЦІЇ, САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА, РЕСТАВРАЦІЇ ПАРКІВ ТА СУЧАСНОГО ПАРКОБУДІВНИЦТВА
Опубліковано в Журнал за 2015 рік

БОТАНІКА

М. М. БАРНА, С. В. ПИДА, Л. С. БАРНА 

Історія заснування, становлення та розвитку кафедри ботаніки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка сягає 40-х років XX століття і тісно пов’язана з містом Кременцем Тернопільської області, який був, є та й, мабуть, надалі залишатиметься важливим культурним, навчально-освітнім і науковим центром Волино-Поділля та Тернопільщини, починаючи з початку XVII ст. Саме в Кременці, а вірніше у Волинській гімназії були закладені основи ботанічної науки Тернопільщини. Проте в літературі відсутні зведення щодо розвитку ботаніки на ботанічних кафедрах багатьох класичних і профільних університетів та інших вищих навчальних закладів. Тому існує гостра потреба у публікації, яка б узагальнила становлення та розвиток ботаніки та проведення ботанічних досліджень на Тернопільщині в минулому та сучасний стан їх розвитку на кафедрі ботаніки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Метою статті є підведення підсумків 75-річої історії кафедри ботаніки та накреслення найголовніших напрямків подальшого розвитку ботанічної науки, а також визначення перспектив розвитку кафедри на майбутнє, які передбачають вдосконалення навчально-виховного процесу підготовки висококваліфікованих фахівців для системи освіти та наукових кадрів з ботаніки в умовах глобалізації всіх сфер людської діяльності. У контексті історико-культурного розвитку Тернопільщини розглядаються питання функціонування ботанічної науки краю, починаючи з 40–х-років минулого століття до сьогодення.

О. О. КРАСОВА


Проаналізовано особливості диференціації 22 ценоструктур на градієнтах п’яти едафічних факторів – умісту вологи, солей, нітратного азоту в ґрунті, карбонатності та кислотності. Встановлено, що у 98,7% випадків попарних порівнянь формацій виявляється достовірна різниця між усередненими показниками значень хоча б одного з факторів.

О. Б. МАЦЮК


Досліджено типи пагонів, морфогенез жіночої генеративної сфери проандричних і протогінічних особин горіха грецького (Juglans regia L.) в умовах Західного Поділля (Тернопільська область), з’ясовані послідовні етапи закладання та розвитку маточкових квіток. Окрім того, встановлена залежність цих процесів від погодних умов (температурного режиму та вологості повітря). Встановлено, що кожному етапу органогенезу репродуктивних структур відповідають різні середньодобові температури та різні відсотки вологості повітря.

Н. В. МОСКАЛЮК


У статті наведені дані щодо створення, функціонування та перспектив розвитку одного із структурних підрозділів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка — навчальної лабораторії морфології та систематики рослин – гербарію кафедри ботаніки та зоології. Розглянуто внесок багатьох учених, зокрема, В. Бессера, В. Шиманської, Б. Заверухи, С. Зелінки у зборі гербарію рослин, що склали основу гербарних фондів, які сьогодні налічують понад 30 000 гербарних аркушів. Створена комп’ютерна база даних гербарного матеріалу. Гербарій включений в Index Herbariorum Ucrainicum (TERN*). Проаналізовано використання гербарію у підготовці фахівців з біології.

С. В. ПИДА, О. Б. КОНОНЧУК


В умовах Тернопільської області досліджено ростові процеси рослин, нодуляційну здатність та азотфіксувальну активність бульбочок, стійкість до збудника антракнозу і продуктивність шести сортів люпину білого, які рекомендовано для вирощування у Лісостепу України. Показано, що сортові особливості люпину істотно впливають на ріст стебла, облиствіння рослин, формування і функціонування симбіотичних систем, утворених місцевими расами бульбочкових бактерій та врожайність культури.

Р. Л. ЯВОРІВСЬКИЙ


У статті наведені результати аналізу географічної структури флори Тернопільського плато (ТП), зокрема, у її складі виділено 10 географічних елементів, проведено їх кількісний аналіз, зв'язок з формаціями (рослинними угрупованнями) певного типу, охарактеризовано провідні види і роди, що виступають едифікаторами виділених типів геоелементів.

 ГІДРОБІОЛОГІЯ

Е. В. СОКОЛОВ

Проведена типизация лиманов северо-западного Причерноморья на основе гидролого-морфометрических характеристик с применением метода расширяющихся шкал и кластерного анализа. Представленную типизацию можно использовать для последующей гидроэкологической оценки лиманных экосистем.

ЕКОЛОГІЯ

 В. О. АРСАН, Г. І. БАБЕНКО, А. Д. ВАРГАНОВА

У статті наведено дані щодо вмісту основних гідрохімічних показників води таких як: рН, загальна твердість, перманганатна окисність, нітрати, нітрити, амонійний азот та фосфати озер Васильківського та Фастівського району Київської області. Результати досліджень дають можливість визначити її якість з метою використання для тих чи інших потреб.

Л. О. БІЛЯВСЬКА 

Проаналізовано вплив фенолу та біхромату калію на метаболічні показники окуня та йоржа. ПокНові композиційні авермектинвмісні біопрепарати на основі антипаразитарного антибіотику авермиктину, комплексу біологічно активних речовин з додаванням як еліситорів саліцилової кислоти та хітозану пригнічують ураження рослин пшениці ярої фітопаразитичними нематодами, кореневими гнилями, сприяють зростанню у кореневій зоні чисельності мікроорганізмів основних еколого-функціональних груп та забезпечують приріст урожаю відносно контролю на 4,1-16,9 % і на 10,9 % відносно хімічного протруювача вітавакс 200 ФФ.

Г. М. ГОЛІНЕЙ

Досліджено вплив використання у годівлі рослинних високобілкових і жиромістких кормів у складі регіональних зерносумішей (РЗС) з БММД-1 на забійні і м’ясні якості кабанчиків при вирощуванні на м'ясо. Встановлено, що згодовування у раціонах розроблених РЗС з БММД-1 забезпечило у свиней дослідних груп вищі забійну масу (на 2,3-4,8%), масу туші (на 2,0-7,5%) та збільшення маси печінки і серця внаслідок вищої функціональної активності органів у окисно-відновних процесах організму.

Л. А. ГОЛУНОВА

Вивчали дію ретарданту хлормекватхлориду на фоні передпосівної інокуляції насіння сої штамами Вradyrhizobium japonicum на його якісні характеристики і продуктивність культури. Виявлено, що інгібування лінійного росту рослин та послаблення атрагуючої активності зон росту призводило до закладання більшої кількості бобів, зменшення в них суми цукрів та підвищення вмісту олії за дії ретарданту. Відбувалися позитивні зміни якості олії внаслідок підвищення співвідношення ненасичені / насичені жирні кислоти.

О. В. ГУЛАЙ

З використанням серологічної реакції проба росту на зараженість патогенними бактеріями Erysipelothrix rhusiopathiae обстежено птахів трьох видів з родини Ardeidae. Найбільше серологічно позитивних особин виявлено серед Ardea cinerea – 21,3 %, екстенсивність зараження Botaurus stellaris складала – 8,2%. Обстеження особин Ixobrichus minutus дало позитивні результати у 2,7% випадків. В умовах прісноводних та прибережних екосистем між птахами родини Ardeidae та патогенними бактеріями E. rhusiopathiae формуються трофічні, топічні та форичні біоценотичні зв’язки.

Г. Б. ГУЛЯЄВА, І. П. ТОКОВЕНКО, В. П. ПАТИКА

Наведено результати досліджень стану фотосинтетичного апарату рослин озимої пшениці сорту Смуглянка й динаміки індукційних змін флуоресценції хлорофілу за дії штучного інфікування Acholeplasma laidlawii шт. 118. Встановлено, що разом із інгібуванням росту пагонів рослин озимої пшениці, уражених ахолеплазмою та зменшенням площі листків, знижується вміст в них хлорофілу а і b при зростанні вмісту каротиноїдів, пригнічується активність термінальних оксидаз – каталази й пероксидази в листкових пластинках. Показано поступове наростання процесів деградації пулу акцепторів хінонової природи ФСІІ, що беруть участь у лінійному транспорті електронів за збільшення пулу Qb-невідновлювальних комплексів, які в ньому участі не беруть. Встановлено суттєве зниження відносної кількості квантів світла, що залучаються у процесі темнової фіксації вуглецю.

Г. Б. ГУМЕНЮК, Д. В. CТРАШНЮК, Н. М. ДРОБИК

Досліджено вміст важких металів (ВМ) (міді, нікелю, кобальту, цинку, заліза, марганцю, свинцю, кадмію), а також деякі гідрохімічні показники (концентрації амонійного азоту, нітратів та нітритів) у воді річки Серет, що протікає поблизу Малашівського сміттєзвалища (Зборівський район, Тернопільська область). Встановлено, що концентрації міді, нікелю, кобальту та цинку у р. Серет перевищують їх фонові значення, тоді як вміст інших досліджених елементів не перевищує норми. У вивчених зразках виявлено невисокі концентрації аміаку та високі нітритів, що є свідченням неефективності процесів денітрифікації. Зроблено припущення про те, що одним із джерел забруднення ВМ, а також нітратами і нітритами може бути Малашівське сміттєзвалище, облаштування якого не відповідає встановленим вимогам.

Л. А. ДАНКЕВИЧ

Досліджено ряд характеристик фенотипу та генотипу найбільш поширених збудників бактеріальних хвороб яблуні в Україні у 2012-2014 роках. Встановлено, що за комплексом даних ознак 80 % ізольованих нами штамів споріднені з представниками виду Pseudomonas syringae.

М. В. ДОВГАЮК-СЕМЕНЮК, О. І. ВЕЛИЧКО, О. І. ТЕРЕК

Встановлено, що унаслідок забруднення нафтою у ґрунті зменшується вміст мінерального нітрогену, особливо його нітратної форми. За дефіциту N-NO3– у нафтозабрудненому ґрунті рослини конюшини лучної інтенсивніше поглинали амонійну форму нітрогену. Для рослин, вирощених у нафтозабрудненому ґрунті, характерне переважання вмісту N-NH4+ у коренях, тоді як у нормі амонійного нітрогену містилося більше у листках. Недостатнє забезпечення N-NO3– у нафтозабрудненому ґрунті спричинило істотне зменшення кількості нітратного нітрогену у коренях та листках конюшини лучної. Підживлення нафтозабрудненого ґрунту P60K60 сприяло збільшенню вмісту N-NO3– у коренях рослин.

М. В. КАСЬКІВ, М. О. КЛИМЕНКО, А. М. ПРИЩЕПА

Проведено біоіндикаційну оцінку стану атмосферного повітря м. Рівне на основі МЯ (мікроядерного тесту) в слизовій оболонці порожнини рота дітей дошкільного віку. Найвищі максимальні значення МЯ - індексів були виявлені у дітей, які проживають на досліджуваних тест-полігонах де вміст СО (оксиду карбону) перевищують гранично допустимі концентрації. Цитогенетичні показники змінюються у широкому діапазоні числових величин.

В. В. КРУТЬ, Л. А. ДАНКЕВИЧ, С. К. ВОЦЕЛКО, В. П. ПАТИКА

Вивчено вплив різних липкогенних композицій на процеси спороутворення та синтезу білка штамами B. thuringiensis. Показано, що найкраще на процеси синтезу білка та спороутворення у досліджених штамів B. thuringiensis впливає додавання у середовище культивування липкогенних композиції А та Е в концентрації від 10 до 15%. Виявлено, що найбільш ефективними за даними характеристиками виявилися штами B. thuringiensis 5, 6, 8 та 9.

Є. В. ОПЕЙДА, Л. М. СКІВКА, О. Г. ФЕДОРЧУК, Н. М. ХРАНОВСЬКА, В. В. ПОЗУР, М. П. РУДИК, Н. В. СЕНЧИЛО, В. В. ШЕПЕЛЕВИЧ, В. М. СВЯТЕЦЬКА

Природні кілерні клітини та клітини моноцитарно-макрофагального ряду є ефекторними клітинами природного імунітету, яким належить важлива роль у протипухлинній резистентності організму. Розвиток пухлинного процесу асоціюється з порушенням кількісних і функціональних показників цих клітин, характер якого досліджено недостатньо. Метою роботи було дослідити вплив росту карциноми легені Льюїс на цитотоксичну активність ефекторів вродженого імунітету. Дослідження проводили на мишах лінії С57Вl/6. Визначали цитотоксичну активність лімфоїдних клітин селезінки МТТ-колориметричним методом, киснезалежний метаболізм мононуклеарних фагоцитів методом проточної цитофлюориметрії та вНСТ-тесті. Ріст LLC асоціювався зізниженням цитолітичної активності мононуклеарних лейкоцитів селезінки мишей проти пухлинних клітин різного ступеню чужорідності,не викликав порушень екзоцитозу реактивних форм кисню, супроводжувався пригніченням внутрішньоклітинного оксидативного метаболізму і відсутністю функціонального резерву киснезалежної цитотоксичності мононуклеарних фагоцитів.

С В. ПОЛИВАНИЙ, В. Г. КУР’ЯТА

ПВ умовах польового досліду вивчали вплив емістиму С на ріст, морфогенез та насіннєву продуктивність маку олійного. Встановлено, що обробка рослин маку емістимом С призводила до збільшення лінійних розмірів, потовщення та більш інтенсивного галуження стебла, збільшення площі і маси листків. Формування потужнішого листкового апарату забезпечувало підвищення продуктивності рослин маку олійного. Застосування препарату призводить до позитивних змін у структурі урожаю – збільшення числа плодів на рослині, кількості насінин у коробочках, маси самого насіння.

О. А. САВЕНКО, Л. А. ПАСІЧНИК, В. П. ПАТИКА

Із бур’янів з ознаками ураження, відібраних в агрофітоценозі пшениці, виділено фітопатогенні бактерії, які за біологічними властивостями віднесені до 6 видів: Pseudomonas syringae, Pseudomonas fluorescens, Pseudomonas viridiflava, Pectobacterium carotovorum, Pantoea аgglomerans, Xanthomonas translucens. Також виділено два види патогенних дріжджів – Rhodosporidium diobovatum і Rhodotorula sp. При штучному зараженні виділені мікроорганізми уражують інші види бур’янів та зернові культури, що свідчить про шкодочинність бур’янів як джерел небезпечної бактеріальної інфекції у посівах зернових культур.

І. Є. СОЛОВОДЗІНСЬКА

Досліджували вплив техногенного навантаження різного рівня на вміст жирних кислот у пилку з яблуні. Встановлено, що в пилку з яблуні, яка росте на території з середнім і низьким техногенним навантаженням, порівняно з пилком із яблуні, яка росте на території з високим техногенним навантаженням, збільшується кількість легкодоступних для організму бджіл жирних кислот, насамперед за рахунок мононенасичених жирних кислот родин n-7 і n-9 та поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6. Найбільший вміст жирних кислот встановлено у пилку з яблуні, яка росте на території з низьким техногенним навантаженням. У пилку з яблуні, яка росте на території з середнім і низьким техногенним навантаженням, порівняно з пилком із яблуні, яка росте на території з високим техногенним навантаженням, збільшується кількість легкодоступних для організму бджіл жирних кислот.

Н. О. СТЕЦУЛА

Передкарпатська височинна область знаходиться в межах Львівської, Івано–Франківської і Чернівецької областей із пересічними висотами від 200–500 м над рівнем моря. Вона простягається смугою завширшки 30–45 км уздовж Зовнішніх Карпат – між північно-східним виступом гір і річковими долинами Дністра й Прута. Раритетна фауна це унікальна частина аборигенної фауни, наявність якої визначає цінність місцевого, регіонального або зонального фауністичного комплексу [2]. Саме тому, раритетних ссавців можна вважати видами-індикаторами, відсутність/наявність або чисельність яких в екосистемі свідчать про її стан і ступінь повночленності. Також вони можуть бути оціночними індикаторами, яких використовують для визначення цінності території з точки зору охорони природи та індикаторами попередження, оскільки зникнення їх з біотопів, свідчить про надмірний антропогенний тиск на цю територію.

О. О. ТКАЧУК

Вивчено вплив триазолпохідного препарату паклобутразолу на вміст основних форм вуглеводів в рослин картоплі. Встановлено, що обробка рослин картоплі препаратом призводила до перерозподілу різних форм вуглеводів між органами рослин. Ретардант паклобутразол викликав збільшення вмісту основної транспортної форми цукрів – сахарози у листках дослідних рослин та підвищував вміст крохмалю у бульбах.

БІОХІМІЯ

І. О. СТАХУРСЬКА, А. М. ПРИШЛЯК

Тривала дія на організм білого щура натрію нітриту в дозі 50 мг/кг при внутришньошлунковому введенні призводить до суттєвого реагування всіх ланок мікрогемоциркуляторного русла стінки шлуночків серця. При цьому структурна перебудова спостерігається як в приносній, в обмінній, так і у дренажно-депонуючій його частинах, а саме: звужується просвіт артеріол, прекапілярів, капілярів, розширюються посткапіляри та венули. Найбільші зміни виражені у лівому шлуночку та у самців порівняно із самками.

ОГЛЯДИ

О. І. БОДНАР

Вплив іонів металів на водорості і їх адаптивна відповідь на дію іонів визначається не тільки хімічною реактивністю металів і їх сполук, а й регулюється фізіолого-біохімічним статусом клітин водоростей. Насамперед, це пов’язано з реалізацією стратегії реалізації їх біопотенції і виживання, які здійснюються шляхом регуляції рівня активності накопичення та виведення металів, рівня продуктивності організмів, метаболічних адаптацій до металів з метою запобігання їх надходженню та надмірної біохімічної реактивності.

РЕЦЕНЗІЇ

Барна М. М., Барна Л. С.

Барна М. М., Барна Л. С. Становлення і розвиток ботаніки на Тернопільщині (XIX – початок XXI cт.). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2015. — 240 с: іл.

ОГЛЯДИ

Н. М. ДРОБИК, М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА, В. З. КУРАНТ, А. І. ГЕРЦ

Наведено дані про 75-річну історію становлення і розвитку хіміко-біологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Показано основні етапи становлення, розвитку факультету, досягнення професорсько-викладацького складу у навчально-виховній та науково-дослідній роботі. Охарактеризовано структурні підрозділи факультету: кафедру ботаніки та зоології, загальної біології та методики навчання природничих дисциплін, хімії та методики її навчання, лабораторію біології та екології «Голицький біостаціонар університету», агробіологічну лабораторію, гербарій, зоологічний музей, науково-дослідні лабораторії. Окреслено перспективи дальшого розвитку факультету.

С. С. ПОДОБІВСЬКИЙ, Л. О. ШЕВЧИК

У статті описана історія становлення кафедри зоології (1950 – 2013 рр.) з часу заснування її в Кременецькому державному педагогічному інституті і до об’єднання у складі кафедри ботаніки та зоології Тернопільського національного педагогічного університету. Згадані усі співробітники, котрі у різний час тут працювали. Деталізована інформація про посади, наукові інтереси та творчий доробок науково-педагогічних працівників кафедри. Особлива увага приділена їх вкладу у формування наукових фондів і забезпечення функціонування зоологічного музею кафедри. Окремо йде мова про місце лабораторії біології та екології —біостаціонар університету та агробіолабораторії хіміко-біологічного факультету в навчальній та науково-дослідній роботі співробітників кафедри.

В. В. ГРУБІНКО

Розглядаються основні віхи формування тематики та наукових шкіл кафедри впродовж 1971-2015 рр. Наведено основні результати наукових досягнень кафедри. Відмічено значення наукової роботи викладачів кафедри для формування фахівців інноваційного типу, науковців та викладачів вищої кваліфікації.
Опубліковано в Журнал за 2015 рік
Сторінка 1 з 4

Найпопулярніші статті