В. П. ГАНДЗЮРА, В. Ф. КОВАЛЕНКО, І. А. ЗЛАЦЬКІЙ, М. С. ОСМАЛЕНИЙ, О. В. ПЕЛІШЕНКО
З’ясовані адаптаційні механізми риб і ракоподібних до залишкового токсичного забруднення міських стічних вод після їх біологічного очищення. Встановлено, що за несприятливих умов існування в популяціях гідробіонтів збільшуються показники плодючості на фоні зниження значень виживання. У риб в токсичному середовищі зростає інтенсивність метаболічних процесів за рахунок зменшення маси і розмірів тіла. Це сприяє підвищенню резистентності гідробіонтів до несприятливих умов водного середовища.
Ключові слова: адаптація, гідробіонти, біотестування вод, токсичність, плодючість, виживання, популяція
О. О. РАБЧЕНЮК, В. О. ХОМЕНЧУК, В. З. КУРАНТ
В огляді проаналізовано вміст та роль сполук феруму у природних водах, особливості його метаболізму та токсичності для риб. Охарактеризовано основні методи екоаналітичного контролю феруму в гідроекосистемах. Відмічено, що метал може існувати у водних екосистемах у розчинній та нерозчинній формах, у вигляді сполук двох- та трьохвалентного феруму. Відзначено, що потреби риб у ферумі можуть значно варіювати залежно від видових особливостей риб, проте вони значно нижчі порівняно із ссавцями. Показано, що токсична дія сполук металу обумовлюється не тільки концентрацією та формами знаходження у водному середовищі, але й фізико-хімічними показниками води та фізіологічним станом організму риб, які суттєво впливають на біодоступність та швидкість засвоєння металу.
Ключові слова: гідроекосистеми, ферум, токсичність, метаболізм, риби
В.О. ХОМЕНЧУК
В роботі, переважно на результатах власних досліджень, проаналізовано функціонування деяких біологічних бар’єрів у риб, що лімітують проникнення, забезпечують ефективний розподіл, зв’язування та виведення металів з організму за підвищених концентрацій останніх у водному середовищі. Показано, що в процесі адаптивної еволюції у гідробіонтів виробилися універсальні механізми захисту від токсичного впливу металів, що залежно від зовнішніх умов, природи металу та внутрішнього стану організму можуть набувати високої специфічності.
Ключові слова: токсичність, адаптація, метали, риби
О.І. ПРОКОПЧУК, В.В. ГРУБІНКО
Здійснено аналіз інформації щодо джерел та інтенсивності надходження, вмісту, перетворення і впливу фосфатів на водні організми та гідроекосистеми. Встановлено, що біологічний ефект фосфатів щодо водних організмів та гідроекосистем визначається їх кількістю у воді (допорогові рівні – корисні, поза порогові – викликають патології організмів та “цвітіння” води), гідрохімічними умовами водойм та фізіологічною чутливістю окремих організмів.
Ключові слова: сполуки фосфору, водойми, евтрофікація, токсичність
О.І. БОДНАР, Г.Б. ВІНЯРСЬКА, Г.В. СТАНІСЛАВЧУК, В.В. ГРУБІНКО
Проаналізовано наявну у фаховій вітчизняній та зарубіжній літературі інформацію щодо накопичення та вплив сполук селену на життєдіяльність морських та прісноводних водоростей. Проаналізовано біологічну роль та токсичність різних форм селену для водоростей, а також особливості їх метаболізму.
Ключові слова: сполуки селену, водорості, накопичення, токсичність, регуляція, селеновмісні сполуки водоростей
М.В ПРИЧЕПА, О.С. ПОТРОХОВ, О.Г. ЗІНЬКОВСЬКИЙ
Ключові слова: окунь, йорж, токсичність, адаптація, біохімічні показники, метаболізм
Проаналізовано вплив фенолу та біхромату калію на метаболічні показники окуня та йоржа. Показано, що дія токсикантів спричинила зростання активності лактатдегідрогенази, лужної фосфатази та вмісту кортизолу у плазмі крові риб. Дія токсикантів викликала зниження вмісту тироксину та глюкози у плазмі риб. Встановлено, що за досліджуваними параметрами йорж є більш чутливим щодо ксенобіотиків, ніж окунь.