О.О. ГОПАНЕНКО, Й.Ф. РІВІС

Ключові слова: кролі, панкреатит, корекція, печінка, моноацилгліцероли, диацилгліцероли, жирні кислоти

У печінці кролів за гострого аргінінового панкреатиту відзначено зменшення концентрації суміші моноацилгліцеролів і диацилгліцеролів. Одночасно в ній зменшується відносний вміст поліненасичених жирних кислот. При згодовуванні лляної олії в печінці кролів з гострим аргініновим панкреатитом зростає вміст вказаних ліпідів. Разом з тим, у них збільшується відносна концентрація поліненасичених жирних кислот.

О.А. ГРІНЧЕНКО, Л.Я. ШТАНОВА, З.А. ГОРЕНКО, В.М. БАБАН, В.А. БАРАНОВСЬКИЙ, С.П. ВЕСЕЛЬСЬКИЙ, П.І. ЯНЧУК

У хронічних дослідах на ненаркотизованих щурах методом аспірації досліджували шлункову секрецію та біохімічний склад шлункового соку впродовж розвитку експериментального хронічного алкогольного панкреатиту та після корекції патології таурином. Хронічний алкогольний панкреатит у щурів моделювали шляхом споживання тваринами 20% розчину етанолу в якості єдиного джерела пиття впродовж 14 тижнів. Після закінчення терміну алкоголізації прийом етанолу відміняли і впродовж двох тижнів внутрішньошлунково вводили таурин із розрахунку 7 мг/кг. Встановлено, що впродовж розвитку панкреатиту кислотність шлункового вмісту значно підвищувалась, а секреція слизу зменшувалась. У шлунковому соку сумарна концентрація вільних амінокислот, як і індивідуальні рівні більшості з них, у тварин із патологією зменшувались, проте концентрації лейцину, ізолейцину, фенілаланіну та триптофану збільшувались. Таурин відновлював секреторну функцію шлунка щурів із алкогольним панкреатитом, нормалізуючи рівні соляної кислоти, слизу та більшості вільних амінокислот у шлунковому соку.

Ключові слова: шлункова секреція, вільні амінокислоти, панкреатит, алкоголь, таурин