Д.Л. БОНДАРЄВ
Проаналізовані та узагальнені матеріали зі складу іхтіофауни водойм природного заповідника «Дніпровсько-Орільський», надана комплексна оцінка її сучасного стану. Загальний видовий склад іхтіофауни водойм заповідника на сьогодні нараховує 50 видів риб 15 родин. Водойми заповідника є резерватом збереження аборигенного іхтіокомплексу Дніпропетровської області. До категорії аборигенних видів належать 71% від загального видового списку. В складі іхтіофауни водойм заповідника 32 види (68%) мають охоронний статус, в тому числі й міжнародного рівня. Роль акваторій заповідника в відтворенні риб постійно зростає. Понад 70% акваторії є природними нерестовищами, а також виконують і нагульну функцію для молоді риб та інших вікових груп. В зимовий період частина акваторій (20%) виконує функцію зимувальних ям. Для відновлення оптимальних умов існування риб у водоймах заповідника необхідно проведення комплексу робіт щодо відновлення гідрологічного режиму на окремих акваторіях заповідника.
Ключові слова: іхтіофауна, відтворення, заповідник, заплавні водойми.
О.С. БОНДАРЕНКО
Вивчено видовий склад поліхет постійного компоненту мейобентосу (евмейобентос) північно-західної частини Чорного моря. Всього зареєстровано 14 видів. Найбагатша фауна характерна для Каркінітської затоки (10 видів), найменша кількість видів відмічена в пригирловому узмор’ї р. Дунай (1). Високими показниками чисельності характеризувалась Філофорне поле Зернова ( = 13 752 екз.∙м-2) та вузькоприбережна зона Одеського морського регіону ( = 3 283 екз.∙м-2). Показано, що дана група тварин розвивається переважно на черепашнику з піском (10 видів, = 5 064 екз.∙м-2). Проаналізовано її відношення до глибини. Більша кількість видів відноситься до стенобатних мілководних (9), чотири – до еврібатних і один – до стенобатних глибоководних видів.
Ключові слова: поліхети, евмейобентос, видове різноманіття, тип субстрату, глибина
Ю.И. БОГАТОВА, А.Г. ТРОПИВСКАЯ
Проанализирован характер распределения и изменчивость содержания минеральных и органических соединений фосфора, гетеротрофных и фосфатмобилизующих бактерий в придонном слое и донных отложениях взморья Дуная в 2014 г. Установленные корреляции между рассматриваемыми параметрами свидетельствуют о ведущей роли бактерий в переработке автохтонного и аллохтонного органического вещества и аккумуляции соединений фосфора в донных отложениях устьевой зоны взморья.
Ключевые слова: донные отложения, поровые растворы, фосфор, фосфатмобилизирующие бактерии, взморье Дуная
В.Я. БИЯК, В.О. ХОМЕНЧУК, В.З. КУРАНТ
Проведено порівняльний аналіз особливостей вмісту нуклеїнових кислот та їх співвідношення, загального білку та білку фракцій нуклеопротеїдів печінки та м’язів коропа із малих річок Західного Поділля. Встановлено, що зміни величин цих показників залежать від умов середовища існування.
Ключові слова: короп, нуклеїнові кислоти, білок, м’язи, печінка
В.В. БЕЛЯЕВ, Е.Н. ВОЛКОВА, С.П. ПРИШЛЯК, А.А. ПАРХОМЕНКО
Изучены особенности радиоактивного загрязнения олиготрофного озера. Описано распределение и свойства донных отложений. Плотность загрязнения 137Cs песков была 25–70 кБк/м2, 90Sr до 300 Бк/м2. Плотность загрязнения 137Cs илов до 30 кБк/м2, 90Sr – до 200 Бк/м2.
Ключевые слова: водоемы, донные отложения, радионуклиды
Е.П. БЕЛОУС, С.С. БАРИНОВА
Впервые осуществлено деление реки Южный Буг на основе использования одного из биологических параметров – планктонных водорослей. Сопоставлены имеющиеся варианты разграничения реки на участки по географическому принципу с выделением отрезков по особенностям фитопланктона. Полученный материал является дополнением к имеющимся вариантам деления реки и может способствовать уточнению границы уже предложенных ранее участков с привлечением отдельных характеристик биоты.
Ключевые слова: видовой состав, фитопланктон, пространственная динамика, гетерогенность, Южный Буг, Украина
О.В. БАРБУХО
Наведено дані спостережень іхтіопатологічної ситуації у водоймах уповільненого водообміну Чернігівської області впродовж 2013–2014 рр. На основі клінічного огляду та патолого-анатомічних досліджень проаналізовано частоту трапляння хворої риби та сформульовано припущення щодо ролі антропогенної складової у поширенні захворювань.
Ключові слова: моніторинг, риба, патологічні зміни, водойми уповільненого водообміну, Чернігівська область
Л.Є. АСТАХОВА, Г.В. МУЖ
У статті наведені результати лабораторних досліджень впливу розчинів солей важких металів, синтетичних миючих засобів та гербіцидів на морфологічні показники Elodea canadensis. Найбільш токсичну дію на рослини спричиняють СМЗ, які пригнічують ріст та розвиток елодеї значно раніше і в менших концентраціях, ніж інші досліджувані токсиканти. Виявлені тест-реакції рослин можуть бути використані у системі біомоніторингу водного середовища.
Ключові слова: біотестування, тест-реакція, морфологічні показники, токсиканти, Elodea canadensis
О.М. АРСАН, М.О. САВЛУЧИНСЬКА, С.П. БУРМІСТРЕНКО, Ю.М. СИТНИК, М.Г. МАРДАРЕВИЧ
Досліджено вплив різних концентрацій (0,3; 0,5 і 1,0 мг/дм3) неорганічного фосфору водного середовища на його накопичення, вміст загального білку, активність АТФ-ази, аланінамінотрансферази (АлАТ) та аспартатамінотрансферази (АсАт) в тканинах молюсків. Встановлено залежність величини цих показників від концентрації та виду тканин молюсків.
Ключові слова: неорганічний фосфор, молюски, гепатопанкерас, зябра, рідина мантійної порожнини, адаптація
Б.Г. АЛЕКСАНДРОВ
Описаны особенности пространственного распределения инвазионных видов, проникающих в Черное море. Сформулированы задачи приоритетных исследований видов вселенцев.
Ключевые слова: инвазионные виды, вселенцы, Черное море, биологическое загрязнение