Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

Л. Я. КОЗИРА

Природний заповідник "Медобори"

В результаті багаторічних фенологічних спостережень за D. austriacum L., червонокнижним та реліктовим видом природного заповідника "Медобори", наведено відомості про особливості його фенології. Під час щорічних досліджень фіксувалися фенофази: початок вегетації, початок, масове, кінець цвітіння, початок і кінець плодоношення, кінець вегетації. Встановлено найраніші та найпізніші дати проходження всіх фенофаз. Були встановлені середні багаторічні дати настання фенофаз. Середня дата початку вегетації – 6 квітня, кінця вегетації – 7 жовтня. Початок цвітіння в середньому настає 8 травня, масове – 17 травня , кінець – 30 травня. Різниця між середніми фенодатами початку і масового цвітіння складає 9 днів, а середньо багаторічний цикл цвітіння тривав 22 дні. Тривалість цвітіння в різні роки коливається в межах 15-34 днів. Також встановлено середні терміни плодоношення виду: початку – 27 травня., та кінця – 3 липня. Період плодоношення за роки спостережень становив 25-54 дні, а вегетації в цілому – 140-250 днів. Відмічено, що сезонна тривалість фенофаз D. austriacum L. залежить від погодних умов, особливо, наявності вологи у грунті та відповідного рівня температурного режиму і тому є не однаковою в різні роки спостережень.

Ключові слова: Dracocephalum austriacum L., календарні терміни, фенофаза, природний заповідник "Медобори"

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

М. М. БАРНА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

У статті розкрито питання щодо створення, функціонування та перспектив діяльності науково-дослідної лабораторії цитоембріології кафедри ботаніки та зоології. Значна увага приділена значенню науково-дослідної лабораторії цитоембріології в навчанні та підготовці бакалаврів, спеціалістів та магістрантів, а також роль лабораторії у виконанні курсових, дипломних і магістерських робіт. Особлива увага акцентована на значенні лабораторії цитоембріології в організації науково-дослідної роботи студентів, магістрантів і аспірантів. Відмічається, що за період функціонування лабораторії цитоембріології в ній виконано і успішно захищено одну докторську та сім кандидатських дисертацій. Нині в лабораторії успішно досліджуються різні аспекти репродуктивної біології видів родин Salicaceae Mirb., Aceraceae Lindl., Fagaceae Dumort та Juglandaceae A. Rsch. ех Kunth, зокрема: дослідження морфогенезу та органогенезу репродуктивних структур, біології цвітіння видів та гібридів названих родин, мегаспорогенез та мегагаметогенез, етапи ембріогенезу та ендоспермогенез, дослідження бар’єрів міжвидової несумісності видів і пошук можливих шляхів їх подолання, прогнозування гетерозису у деревних полікарпічних видів і підбір батьківських пар за міжвидової гібридизації видів родів Populus L. і Saliх L. На 2015—2020 рр. в науково-дослідній лабораторії цитоембріології зосереджена робота над виконанням колективної теми «Рослинні угруповання Західного Поділля: морфолого-систематичні, дендрологічні, цитоембріологічні, фізіолого-біохімічні, генетичні, фітопатологічні, екологічні та історичні аспекти», № державної реєстрації 0116U002131. Керівник теми — доктор сільськогосподарських наук, завідувач кафедри ботаніки та зоології, професор С В. Пида, співробітники науково-дослідної лабораторії цитоембріології: доктор біологічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри М. М. Барна, кандидат біологічних наук, викладач кафедри Н. В. Герц, кандидат біологічних наук, асистент кафедри О. Б. Мацюк, старший лаборант кафедри М. Я. Кравець та інші викладачі та навчально-допоміжний персонал кафедри ботаніки та зоології. Окрім того, упродовж багатьох років в науково-дослідній лабораторії цитоембріології зосереджена робота над випусками щорічних чотирьох номерів наукового фахового видання «Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія», які з 2015 року включені у наукометричну базу даних Іndex Copernicus, головним редактором якого є: доктор біологічних наук, професор М. М. Барна. Багато уваги в лабораторії цитоембріології приділяється підготовці та написанню монографій, підручників, навчальних посібників та методичних рекомендацій. Наукові розробки з репродуктивної біології видів родини Salicaceae Mirb. захищені авторськими свідоцтвами на винаходи.

Ключові слова: науково-дослідна лабораторія, цитоембріологія, морфогенез генеративних органів, органогенез репродуктивних структур, етапи ембріогенезу, біологія цвітіння, репродуктивна біологія, гібридизація, бар’єри міжвидової несумісності, гетерозис

Опубліковано в 2018. - № 1 (72)

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.

Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Series: Biology

Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 16.01.2018 р. (протокол № 6)

 

 

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

М. М. Барна - доктор біологічних наук, професор (головний редактор) (Україна)

К. С. Волков - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. В. Грубінко - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

Н. М. Дробик - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. З. Курант - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

В. І. Парпан - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О. Б. Столяр - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О.Б. Мацюк - кандидат біологічних наук, (відповідальний секретар) (Україна)

В. Р. Челак - доктор біологічних наук, професор (Молдова)

Макаї Шандор - доктор габілітований, професор (Угорщина)

 

Коректори: Т.П. Мельник,  Т.І. Белей

Комп’ютерна верстка: Г.М. Голіней

Збірник входить до переліку наукових фахових видань ВАК України Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 15884-4356Р від 27.10.2009

У березні 2016 р. збірник пройшов переатестацію на новий п’ятирічний період (наказ МОН України № 241 від 09.03.2016 р., позиція № 82)

Index Copernicus  - ICV 2016 : 55.00

 

ББК 28 Н 34

Українські, російські та латинські назви рослин і тварин наведені за авторським текстом 


 

АВТОРИ НОМЕРА

 

 

Аліфер О. О. –– аспірант кафедри загальної практики (сімейної медицини) Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Барна Л. С. –– кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ).

Барна М. М. — доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Буценко Л. М. — кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту мікробіології і вірусології НАН України імені Д. К. Заболотного (ІМВ НАНУ).

Весельський М. В. — науковий працівник відділу природи Житомирського краєзнавчого музею.

Володимирець В. О. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри агрохімії, грунтознавства і землеробства Національного університету водного господарства та природокористування.

Герц Н. В. –– кандидат біологічних наук, викладач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Голіней Г. М. — кандидат сільськогосподарських наук, викладач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Григорюк І. П. — доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України, академік АН Вищої школи України, професор кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Дробик Н. М. — доктор біологічних наук, декан хіміко-біологічного факультету, професор кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін, завідувач лабораторії екології та біотехнології ТНПУ.

Козира Л. Я. — науковий співробітник природного заповідника "Медобори".

Коломієць Ю. В. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри екобіотехнології та біорізноманіття Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Копчак Н. Г. — аспірант кафедри харчової біотехнології Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (ТНТУ).

Кравцова О. В. — аспірантка, інженер 2-ї категорії відділу науково-технічної інформації Інституту гідробіології НАН України (ІГ НАНУ).

Курант В. З. –– доктор біологічних наук, професор кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ.

Лихацький П. Г. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри медичної біохімії ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».

Лукашів О. Я. –– аспірант кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ.

Мацюк О. Б. –– кандидат біологічних наук, асистент кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Петрик Н. М. –– магістрантка хіміко-біологічного факультету ТНПУ.

Петрушкевич Ю. М. –– аспірант Донецького ботанічного саду НАН України.

Пида С. В. –– доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

Покотило О. С.–– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри харчової біотехнології ТНТУ.

Скакун В. О. — викладач Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, аспірант Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України.

Соколов Є. В. — науковий співробітник Інституту морської біології Національної академії наук України.

Толочик І. Л. —здобувач, викладач кафедри біології та медичної фізіології Рівненського державного гуманітарного університету.

Уваєва О. І. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології, природокористування і біології людини Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Хоєцький П. Б. — доктор сільськогосподарських наук, доцент кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України.

Яворівський Р. Л. –– асистент кафедри ботаніки та зоології ТНПУ.

 

Опубліковано в Журнал за 2018 рік

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

Тернопільський національний педагогічнний університет імені Володимира Гнатюка

22 липня 2017 року на 92 році життя помер видатний український вчений в галузі біології, ботаніки, фізіології рослин, генетичної клітинної інженерії рослин та екології, громадський і політичний діяч, доктор біологічних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державних премій України в галузі науки і хніки, віце-президент, а відтак перший віце-президент НАН України (1974—1988), голова Комісії НАН України з розробки наукової спадщини академіка В. І. Вернадського, член Українського ботанічного товариства (його президент), почесний член Російського товариства фізіологів рослин, почесний громадянин Луганська, депутат Верховної Ради УРСР 10-11 скликань, Голова Верховної Ради Української РСР 10 скликання, депутат Верховної Ради України, директор Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України (від 2004 р. – почесний його директор) — відомий в Україні, Європі та й у світі вчений – фітобіолог Костянтин Меркурійович Ситник.

 

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

Тернопільський національний педагогічнний університет імені Володимира Гнатюка

25 червня 2017 року на 89 році життя померла видатний український вчений в галузі біології, ботаніки, фітодизайну, декоративного садівництва та екології, громадський і політичний діяч, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премій України в галузі науки і техніки, директор Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (від 2008 р. – почесний директор) — відомий в Україні, Європі та й у світі вчений ботанік-орхідеолог Тетяна Михайлівна Черевченко.

 

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)
Середа, 10 січня 2018 09:38

МОНОГРАФІЯ З ІСТОРІЇ БІОЛОГІЇ

С. В. ПИДА, І. В. КУРОЧКА, В. О. КОЗАК

Тернопільський національний педагогічнний університет імені Володимира Гнатюка

У київському видавництві «Компринт» у 2016 році вийшла друком монографія «Професор Сергій Лебедєв». Авторами монографії є відомий український фізіолог рослин, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік АН Вищої школи України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премій УААН «За видатні досягнення в аграрній науці», імені М. Г. Холодного АН УРСР, Президентів НАН України, НАН Білорусі, АН Молдови, нагород Ярослава Мудрого та Святого Володимира АН ВШ України в галузі науки і техніки, професор кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України) Іван Панасович Григорюк і кандидат історичних наук, асистент зазначеної кафедри Єгор Миколайович Богач.

 

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

М. М. БАРНА, Л. С. БАРНА

Тернопільський національний педагогічнний університет імені Володимира Гнатюка

Охарактеризовані основні напрямки діяльності Бориса Володимировича Заверухи: науково-дослідний, викладацький, організаторський та суспільно-корисний. Відмічені його особистісні якості як наукового працівника, прекрасного лектора і популяризатора ботанічних знань та наставника молодого покоління щодо прищеплення їй любові до природи рідного краю та захисту рослин і рослинних угруповань в бурхливий техногенний період розвитку цивілізації на нашій планеті Земля. Борис Володимирович Заверуха (1927—2000) — доктор біологічних наук, професор, один із видатних українських вчених–ботаніків, які збагатили ботанічну науку України й Європи відкриттями нових видів рослин, розробкою теоретичних засад філогенії та еволюції флори України.

 Ключові слова: Борис Володимирович Заверуха, наука, систематика рослин, філогенія, флористика, вид, популяризатор ботанічних знань

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

В. Д. ГУБ’ЯК

Теребовлянське вище училище культури

Історія науки й техніки є надзвичайно важливою складовою сучасної української історичної науки. Серед провідних науковців України у цій галузі чільне місце належить талановитому вченому та педагогу, доктору біологічних наук, професору, директору Центру досліджень з історії науки й техніки ім. О.П. Бородіна Державного економіко-технологічного університету транспорту Олегу Ярославовичу Пилипчуку. У 2017 році вчений відзначає своє 70-ліття.

 

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

О. М. ЛАКУСТА, С. С. РУДЕНКО

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Вперше здійснено дослідження вмісту сполук Карбону у колодязній воді різних водозбірних басейнів Чернівецької області (за період 2013-2014 рр.). Виявлено, що рівень гідрокарбонатів та діоксиду Карбону у питній воді колодязів Північної Буковини не є стабільним, і за досліджуваний період показав тенденцію до зростання. Доведено, що концентрації НСO3- та СО2 синергують як з агрохімічними, агроекологічними показниками, так і з деякими характеристиками агронавантаження. Показано певні відмінності за вмістом вуглекислого газу у криницях, розташованих на територіях різних водозбірних басейнів регіону.

Ключові слова: колодязна вода, гідрокарбонати, діоксид Карбону, агроекологічні показники, агрохімічні показники, агронавантаження, Чернівецька область, Дністер, Прут, Сірет

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

Я. І. КАПЕЛЮХ

Природний заповідник "Медобори"

У статті наведено короткі відомості про особливості денних лускокрилих, їх біологічні особливості та поширення. Подані короткі відомості про екологічні умови існування денних метеликів на території природного заповідника «Медобори», вказано на найбільш цікаві їх екологічні групи. Збір та монтування комах проводили упродовж 16 років за загальноприйнятими в ентомології методиками. Нині в ентомологічній колекції заповідника зберігається 596 особин 101 виду метеликів, які відносяться до денних лускокрилих за способом життя та особливостями будови. У статті наведено їх систематичний перелік з короткими екологічними анотаціями. Серед перерахованих лускокрилих тут виявлено перебування 6 видів, занесених у Червону книгу України (2009), 3 – у Європейський Червоний список та 1 – у список МСОП. Особливу увагу викликають види степового та лучно-степового комплексу, які збереглися тут на невеликих острівцях аборигенних біотопів, та погранично-ареальні види, що вказує на значення заповідної території для збереження біорізноманіття.

Ключові слова: денні лускокрилі, екологічні анотації, природний заповідник

Опубліковано в 2017. - № 4 (71)

Із нового

Найпопулярніші статті