Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

Т.В. ГРИГОРЕНКО, С.А. КРАЖАН, А.М. БАЗАЄВА, Н.М. МОСКАЛЕНКО, Н.П. ЧУЖМА

Інститут рибного господарства НААН України

Представлено результати досліджень щодо особливостей формування природної кормової бази вирощувальних ставів при застосуванні різних видів добрив. Встановлено, що став, удобрений перегноєм, характеризувався наявністю більшого видового різноманіття фітопланктонних та зоопланктонних організмів, порівняно з ставом, удобреним мікродобривом «Росток» Макро. Середньосезонна біомаса фітопланктону в ставі, удобреному перегноєм, була на рівні 8,74±2,64 мг/дм3, зоопланктону – 4,06±1,09 г/м3, зообентосу – 0,58±0,21 г/м2, в ставі, удобреному мікродобривом «Росток» Макро, відповідно, – 4,56±0,95 мг/дм3; 3,28±0,86 г/м3 та 1,85±0,99 г/м2. Біомаси фітопланктону в дослідних ставах формувалися, в основному, за рахунок розвитку синьозелених та зелених водоростей. При цьому, частка зелених водоростей у ставі, удобреному мікродобривом, була вищою порівняно із ставом, удобреним перегноєм. Основу біомаси зоопланктону становили ракоподібні. Удобрення ставу перегноєм сприяло значному розвитку чисельності коловерток (до 69,2%). Зообентос обох вирощувальних ставів формували цінні у кормовому значенні личинки хірономід.

Ключові слова: природна кормова база, вирощувальні стави, фітопланктон, зоопланктон, зообентос, добрива

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

В.Ф. ПАТЫКА

Обобщены результаты исследований процесса фиксации молекулярного азота микроорганизмами – необходимыми для восстановления и поддержания плодородия почв, получения экологически безопасной и качественной растительной продукции за счет использования биологического азота.

Ключевые слова: биологический азот, симбиотическая азотфиксация, ассоциативная азотфиксация, баланс питательных веществ, удобрения

Опубліковано в 2014. - № 3 (60)

А.П. СТАДНИЧЕНКО, О.І. УМАНЕЦЬ

Ключові слова: міндобрива, Viviparus viviparus, Echinoparyphium petrowi, гемолімфа, загальний білок

Досліджено вплив різних концентрацій натрієвої селітри (250, 500, 750 мг/дм3), хлорида калія (250, 500, 750 мг/дм3), суперфосфату (2500, 5000, 7500 мг/дм3) на вміст загального білка в гемолімфі Viviparus viviparus у нормі і за інвазії трематодою Echinoparyphium petrowi. З’ясовано, що цей показник залежить від фази викликаного отруєнням тварин патологічного процесу. За наявності трематодної інвазії шкодочинний вплив отруєння поглиблюється.
Опубліковано в 2014. - № 1 (58)

Із нового

Найпопулярніші статті