Повідомлення

К.Є. ФІЛІПОВА

Інститут гідробіології НАН України

Розглянуто особливості стоку зоопланктону гирлової ділянки річки Віта. Визначено видовий склад та кількісні характеристики зоопланктону. Досліджено добову динаміку його стоку в літній і осінній періоди. Відзначено видове багатство та високі кількісні показники. Динаміка стоку зоопланктону мала значні добові коливання і визначалась періодичним надходженням води в гирлову ділянку річки із водосховища.

Ключові слова: зоопланктон, стік, р. Віта, басейн Дніпра

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

А.Е. УСОВ, Т.В. ОБЕРЕМЧУК

Институт гидробиологии НАН Украины

Представлены результаты исследований современного распространения (2003-2014 гг.) чужеродных понто-каспийских амфипод на разных участках р. Десны на территории Украины. Всего в русле реки отмечено пять видов понто-каспийских гаммарид и один вид корофиид (Corophium curvispinum Sars, 1895). Наиболее распространенным видом гаммарид является Dikerogammarus haemobaphes (Eichwald, 1841), его частота встречаемости от устья до границы с РФ составляла 82%. Гаммариды Obesogammarus obesus (Sars, 1894) и Chaetogammarus ischnus (Stebbing, 1898) отмечались не выше 450-го км от устья (с. Мезин) и имели низкую встречаемость. Dikerogammarus villosus (Sowinsky, 1894) и Obesogammarus crassus (Sars, 1894) на протяжении 220 км от устья реки имеют высокую частоту встречаемости (соответственно 100 и 60%), а выше 370-го км от устья (с. Спасское) отмечены не были.

Ключевые слова: амфиподы, виды понто-каспийского комплекса, чужеродные организмы, река Десна, распространение

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

О.М. УСЕНКО

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено вміст фенолкарбонових кислот у фітомасі та воді в заростях Trapa natans і Nuphar lutea. Встановлено, що як в клітинах, так і серед позаклітинних виділень Trapa natans переважають оксибензойні кислоти. Кислоти оксибензойної групи домінують і у виділеннях Nuphar lutea, тоді як у фітомасі цієї рослини значно більше оксикоричних кислот.

Ключові слова: фенолкарбонові кислоти, Trapa natans, Nuphar lutea

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Е.Е. УЗУН

Институт морской биологии НАН Украины

Изучены количественные показатели остракод Одесского морского региона за 2011-2013 гг. На разных типах донных отложений численность и биомасса имели разные значения. Наибольшая численность (30611 экз. ∙ м-2) и биомасса (198,97 мг ∙ м-2) характерны для серого ила с примесью ракуши. Эти же показатели были наименьшими на черном иле с примесью ракуши – 2800 экз. ∙ м-2 и 18,2 мг ∙ м-2 соответственно.

Ключевые слова: Ostracoda, мейобентос, Одесский морской регион

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

О.І. УВАЄВА

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Проведено аналіз плодючості двох популяцій Viviparus contectus з проточної та стоячої водойм. З’ясовано, що плодючість живородки болотяної залежить від віку і змінюється у межах 3–32 емб./самка. Найбільша плодючість спостерігається у 5-6 – річних самок. Однак найбільший внесок в ембріональний фонд популяції V. contectus вносять молодші статевозрілі самки, чисельність яких є більшою – 3-річні у проточній водоймі та 4-річні у стоячій. Плодючість живородки болотяної пов’язана з висотою черепашки та загальною масою і апроксимується степеневою функцією.

Ключові слова: молюски, плодючість, вік, маса, висота черепашки, тип водойми

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

В.М. ТІМЧЕНКО, Г.О. КАРПОВА, О.О.ГУЛЯЄВА, Є.І. КОРЖОВ, С.С. ДУБНЯК, С.В. ДАРАГАН, Н.О. ІВАНОВА

Інститут гідробіології НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Херсонська гідробіологічна станція НАН України

Оцінено ретроспективні та сучасні показники стану екосистем та якості води гирлової ділянки Дніпра та Каховського водосховища. Визначено масштаби змін їх гідрологічного, гідрохімічного та гідробіологічного режимів при реалізації проекту розширення Каховської ГЕС.

Ключові слова: Каховська ГЕС, екосистеми, пониззя Дніпра, Каховське водосховище, прогноз стану

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Ю.С. ТУЧКОВЕНКО, Ю.І. БОГАТОВА, О.А. ТУЧКОВЕНКО

Одеський державний екологічний університет МОН України, Інститут морської біології НАН України

Наведено характеристику сучасного гідрохімічного режиму Тилігульського лиману за результатами досліджень, виконаних у XXI ст. Зроблено висновок, що його основні риси визначаються особливостями формування водного балансу лиману. Збільшення річкового стоку до лиману може сприяти зростанню первинного продукування органічної речовини, а надходження морських вод через канал «лиман – море» має оздоровчий вплив на екосистему.

Ключові слова: Тилігульський лиман, сучасний гідрохімічний режим, чинники формування

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

В.М. ТРОХИМЕЦЬ

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології»

Представлені результати літніх досліджень літорального зоопланктону нижньої частини Київського водосховища. Наведено дані щодо видового складу, біотопічного розподілу та кількісних показників різних груп літорального зоопланктону. Виявлено один новий вид коловерток для фауни України та два нові види коловерток – для фауни Київського водосховища.

Ключові слова: літоральний зоопланктон, Київське водосховище, еколого-фауністичний аналіз

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

А.Г. ТРОПИВСКАЯ, И.К. КУРДИШ

Институт морской биологии НАН Украины, Институт микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного НАН Украины

В работе представлены результаты исследований бактериопланктона взморья Дуная. Проанализирована сезонная, пространственная и вертикальная изменчивость в распределении гетеротрофных и фосфатмобилизующих бактерий, выявлены корреляционные связи средних значений численности бактерий и абиотических параметров среды.

Ключевые слова: гетеротрофные бактерии, фосфатмобилизующие бактерии, абиотические параметры, взморье Дуная

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

В.В. ТРИЛІС, Т.М. СЕРЕДА, О.Л. САВИЦЬКИЙ

Інститут гідробіології НАН України

В статті описані методичні підходи, визначені величини і співвідношення головних джерел органічної речовини в енергетичному балансі екосистеми річки Віта. Встановлено, що основна частина органічних речовин надходить у водойму у вигляді продукції макрофітів (біля 90%), на другому місці продукція фітопланктону (близько 8%), листовий опад складає незначну частину надходжень (лише 2%).

Ключові слова: річкова екосистема, продукція, органічні речовини, фітопланктон, макрофіти, листовий опад

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Із нового

Найпопулярніші статті