Повідомлення

О. В. КРАСНОШТАН

Криворізький ботанічний сад НАН України

Досліджено структуру самосіву P. sуlvestris навколо 30-річних насаджень на одному із залізорудних відвалів Криворіжжя, а також на другому відвалі, де самосів утворюється внаслідок заносу насіння з прилеглого до цього соснового насадження. Встановлено, що відновлення P. sуlvestris з різною інтенсивністю відбувається практично щорічно вже більше 10 років. Найбільш поширеними серед самосіву на обох відвалах були 2-6-річні рослини, кількість яких в окремих оселищах становила 5-27 особин на 100 м2. Загалом площа самосіву у P. sуlvestris на схилах і бермах Петровського відвалу становила 2 га, а окремі дерева 15-20-річного віку досягали в висоту 12-15 м з діаметром до 25 см на рівні 130 см. У 12-15-річних дерев самосіву формується у середньому 16,4 шт. повноцінного насіння на одну шишку. Генетична структура самосіву, яку визначали за допомогою 18 алозимних локусів 8 ферментних систем, була близька до врівноваженої згідно закону Харді-Вайнберга. Алельне різноманіття самосіву було меншим, склавши у середньому 2,333 алелі на локус, порівняно з природними популяціями P. sуlvestris степової зони – 2,944 алелі. В той час наявна гетерозиготність самосіву і природних популяцій була близькою, відповідно 0,231 і 0,227. Відновлення Р. sуlvestris відбувається також за рахунок насіння самосіву, рослини якого формують шишки у віці 7-8 років. Тому колонізацію P. sуlvestris двох відвалів слід розглядати як процес формування локальних популяцій цього виду за межами природного ареалу на докорінно змінених техногенних територіях.

Ключові слова: Pinus silvestris L., самосів, вікова і генетична структура, залізорудні відвали, Криворіжжя

Опубліковано в 2016. - № 2 (66)

В. О. ВОЛОДИМИРЕЦЬ, С. В. ГУЦМАН, Л. В. ОЙЦЮСЬ

Національний університет водного господарства та природокористування, Рівненський державний гуманітарний університет

Наведена інформація про поширення, умови зростання та стан популяцій раритетних видів рослин у складі флори міст східної частини Волинського Полісся: Березне, Дубровиця, Костопіль, Вараш, Сарни. На території цих міст виявлено зростання 54 видів із 22 родин і 44 родів, серед яких 7 видів занесені до “Червоної книги України” (2009 р.) та 47 видів підлягають регіональній охороні у Рівненській області. Переважна більшість таких видів має тут обмежене поширення, здебільшого вони зустрічаються на околицях міст в місцезростаннях, які подібні природним. Найбільше раритетних видів збереглося у складі лучних і болотних угруповань.

Ключові слова: Волинське Полісся, міста, флора, раритетні види, стан популяцій, охорона

Опубліковано в 2016. - № 2 (66)

Т. Л. АНДРІЄНКО-МАЛЮК, Л. С. ЮГЛІЧЕК

Мезинський національний природний парк, Хмельницький національний університет

Охарактеризовано рослинність національного природного парку «Мале Полісся», який знаходиться в східній частині Малого Полісся (Хмельниччина). Лісистість території становить 60 %. Описано лісову, лучну, болотну, водну та прибережно-водну рослинність парку. Складено карту рослинності. Визначено рідкісні рослинні угруповання.

Ключові слова: Мале Полісся, НПП «Мале Полісся», Хмельниччина, рослинність, флора, раритетні види та ценози

Опубліковано в 2016. - № 2 (66)

О. М. ЗАГРИЧУК, Н. М. ДРОБИК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Проведено огляд літературних джерел, що стосуються характеристики вищої судинної рослини Deschampsia antarctica Desv., що росте і вегетує в жорстких кліматичних умовах Антарктики. Охарактеризовано біологічні та анатомо-морфологічні ознаки виду; розглянуто фактори поширення виду та особливості його адаптації до існування в умовах низьких температур, світлового стресу, ультрафіолетового випромінювання, нестачі вологи, збіднених ґрунтів та засолення. Для оцінки адаптивної здатності D. аntarcticа до несприятливих умов існування дослідниками пропонується використовувати зведений латентний показник пристосовуваності для кожної популяції.

Ключові слова: Deschampsia antarctica Desv., характеристика виду, поширення, адаптивні реакції

Опубліковано в 2016. - № 1 (65)

О. О. РАБЧЕНЮК, В. Я. БИЯК, В. О. ХОМЕНЧУК, В. З. КУРАНТ

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Стаття присвячена вивченню біологічних закономірностей адаптації риб до дії металів. Досліджено вплив підвищених концентрацій (2 і 5 ГДК) йонів заліза у водному середовищі на активність трансаміназ (аланінамінотрансфераза і аспартатамінотрансфераза) в печінці та сироватці крові коропа Cyprinus carpio L. і щуки Esox Lucius L. Показано, що підвищені концентрації йонів заліза в значній мірі модулюють функціональну активність амінотрансфераз в тканинах досліджуваних видів риб. Високий рівень досліджуваного металу у воді призводить до порушення процесів переамінування в організмі риб.

Ключові слова: трансамінази, прісноводні риби, печінка, сироватка крові, йони заліза

Опубліковано в 2016. - № 1 (65)

І. М. НЕЗБРИЦЬКА, А. В. КУРЕЙШЕВИЧ, О. В. ВАСИЛЕНКО, О. І. БОДНАР

Інститут гідробіології НАН України, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Досліджено зміни сухої маси, концентрації хлорофілу а, активності сукцинатдегідрогенази (CДГ) та цитохромоксидази у деяких видів Chlorophyta (Desmodesmus communis, Tetraedron caudatum) та Cyanoprokaryota (Aphanocapsa planctonica, Phormidium autumnale f. uncinata) за різних температурних режимів – 20, 26, 32 °С. Максимальна величина сухої маси D. communis і T. caudatum відзначалася за температури 20 °С, а Aph. planctonica – 32 °С. За температурних умов, які виходять за межі оптимальних для росту досліджуваних видів водоростей та ціанопрокаріот, вміст хлорофілу а у їх сухій масі знижувався. У зелених водоростей за досліджуваних температур суттєвих змін у функціонуванні СДГ не відбувалося. Натомість, у ціанопрокаріот з виходом культур на стаціонарну фазу росту за найвищої температури спостерігалося повне інгібування активності СДГ. Зміни показників активності цитохромоксидази за досліджуваних температурних режимів у представників Chlorophyta та Cyanoprokaryota мали подібний характер і залежали не лише від температури, але і фази росту культур./p>

Ключові слова: температура, Chlorophyta, Cyanoprokaryota, суха маса, хлорофіл а, сукцинатдегідрогеназа, цитохромоксидаза

Опубліковано в 2016. - № 1 (65)

Т. С. КОМШУК

ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет»

У ході морфометричного дослідження магнітно-резонансних томограм дано комплексну прижиттєву характеристику вентрикулярної системи головного мозку людини літнього віку. Вивчені гендерні особливості та міжпівкульна асиметрія відповідних показників.

Ключові слова: вентрикулярна система, чоловіки, жінки, МРТ, кореляційні зв‘язки

Опубліковано в 2016. - № 1 (65)

Г. Б. ГУЛЯЄВА, О. О. ЛИТВИНЧУК

Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України

В статті проаналізовано дані щодо дослідження впливу штучного інфікування штамами збудника бактеріальної плямистості перцю роду Xanthomonas на фотохімічну активність листків рослин перцю овочевого чотирьох сортів – Дружок, Лада, Світлячок та Світозар. Виявлено, що патогенна дія штамів збудника на фотосинтетичний апарат рослин перцю різних сортів обумовлена зниженням ефективності поглинання квантів світла у процесі фотосинтезу, завдяки скороченню вмісту фотохімічно активного хлорофілу в листках. Найбільш стійким до ураження досліджуваними патогенними штамами виявився сорт Лада, а більш вразливими – сорти Світозар і Світлячок.

Ключові слова: Capsicum annuum L., перець овочевий, Xanthomonas vesicatoria, бактеріальна плямистість перцю, індукція флуоресценції хлорофілу

Опубліковано в 2016. - № 1 (65)

Із нового

Найпопулярніші статті