Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

О.М. ВОДЯНІЦЬКИЙ, О.С. ПОТРОХОВ, О.Г. ЗІНЬКОВСЬКИЙ

Інститут гідробіології НАН України

Досліджені відносна плодючість та ступінь накопичення запасних речовин у гонадах краснопірки за різних умов їх існування. Показано, що на перших етапах оогенезу після нересту риб найбільший вплив на ці показники має стан кормової бази водойми та її температурний і кисневий режим. Після проходження адаптаційних процесів у риб до перевищення температури води за норму у них спостерігався більший трофічний ріст ооцитів зі значним накопиченням білків, ліпідів та глікогену.

Ключові слова: краснопірка, температура води, плодючість, вміст білків, ліпідів, глікогену

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

А.К. ВИНОГРАДОВ, И.А. СИНЕГУБ

Институт морской биологии НАН Украины

Черноморские порты Украины – Одесский, Ильичевский, Южный – размещены в северо-западной части Черного моря в районе г. Одессы на участке берега протяженностью около 50 км. Акваторией Одесского морского порта (МП) являются юго-западная и западная части Одесского залива, Ильичевского – Сухой лиман, Южного – Григорьевский лиман. При строительстве МП Сухой и Григорьевский лиманы превращены в глубоководные морские заливы, а акватория Одесского МП искусственно ограждена. Рассматриваются общие особенности биотопической структуры МП.

Ключевые слова: морские порты, экосистемы, абиотические особенности, биотопическая структура

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

О.В. ВАСИЛЕНКО, О.І. БОДНАР, Г.Б. ВІНЯРСЬКА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Досліджували активність сукцинатдегідрогенази, цитохромоксидази та глутаматдегідрогенази у Chlorella vulgaris Beijer. за дії селеніту натрію із розрахунку на Se4+ – 10 мг/дм3, та сумісної дії селеніту з металами – Zn2+ – 5 мг/дм3, Mn2+ – 0,25 мг/дм3, Cu2+ – 0,002 мг/дм3, Fe3+ – 0,008 мг/дм3, Co2+ – 0,05 мг/дм3, на 7-му добу експозиції. Встановили, що за дії селеніту активність ферментів енергетичного обміну (СДГ та ЦО) зросла, тоді як активність ГДГ зменшилася. За сумісної дії селеніту з металами відмітили пригнічення активності СДГ і ЦО та активацію ГДГ Отримані результати свідчать про адаптаційні перебудови азотного обміну та збільшення ролі амінокислот у енергетичному забезпеченні клітин Ch. vulgaris за сумісної дії селеніту з іонами металів.

Ключові слова: Chlorella vulgaris, селеніт натрію, іони металів, сукцинатдегідрогеназа, цитохромоксидаза, глутаматдегідрогеназа

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

О.М. ВАСИЛЕНКО

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Встановлено вплив різних концентрацій Cr3+ на середньодобовий раціон, тривалість проходження корму та його засвоєння у Lymnaea corvus за споживання ним різних видів корму (листя частухи, тополі та стебел латаття). Виявлено, що патологічний процес, викликаний отруєнням молюсків, характеризується фазністю перебігу.

Ключові слова: Lymnaea, основні трофологічні показники, трематодна інвазія, іони хрому (ІІІ)

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

А.Ю. ВАРИГИН

Институт морской биологии НАН Украины

Показана сезонная динамика количественного развития Lekanesphaera monodi в сообществе обрастания Одесского залива Черного моря. Отмечено, что изменчивость параметров численности и биомассы этих ракообразных обусловлена особенностями их цикла размножения. Массовое размножение вида происходит в летний период. Пик биомассы L. monodi приходится на июнь, когда в поселении преобладают взрослые размножающиеся особи, а численности – на июль, когда популяция массово пополняется молодью. В зимний период в связи с понижением температуры воды зафиксированы массовые миграции L. monodi из прибрежной зоны в более глубокие слои воды, менее подверженные охлаждению.

Ключевые слова: Lekanesphaera monodi, цикл развития, сезонная динамика количественных параметров, сообщество обрастания, Одесский залив, Черное море

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Т.І. БІЛИК, О.М. ТИХЕНКО

Національний авіаційний університет

Визначено вміст важких металів в різних видах макрофітів. Встановлено, що найбільшу акумулюючу здатність щодо металівмають рдесник кучерявий та очерет звичайний. Запропоновано використання цих видів рослин для очищення води та покрашення стану водойм.

Ключові слова: акумуляція, важкі метали, макрофіти, кадмій, мідь, свинець, цинк

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

К.В. БІБЧУК, А.О. ЖИДЕНКО

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка

В статті порівнюються дослідження з вивчення дії гербіцидів на риб в природних водоймах та в модельних експериментах. В сучасних умовах розвитку сільського господарства, зокрема в Чернігівській області, широко використовуються гербіциди на основі гліфосату, що становить загрозу для життєдіяльності гідробіонтів. У риб (головень, плоскирка, плітка, синець, карась срібний), виловлених з природної водойми, де був зафіксований підвищений вміст гліфосату, яскраво виражених зовнішніх змін виявлено не було, що може бути пояснене загибеллю або пригніченими харчовими функціями найбільш чутливих особин. В умовах модельного експерименту при дії 0,4 мг/дм3 гліфосату в карася спостерігалася роздутість тіла, вирячені очі, підвищена кількість слизу, виразки, геморагії, зміни в стані шкіри, зябер, структурі печінки, жовчного міхура, вмісті кишковика тощо.

Ключові слова: гліфосат, гербіциди, природні водойми, модельний експеримент, карась, короп

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Г.М. БУЧАЦЬКА

Львівський національний університет імені Івана Франка

Видобуток кам’яного вугілля та його збагачення в межах Червоноградського гірничопромислового району (ЧГПР) призводить до складування відходів у відвали та екзогенних змін їхнього мінерального складу, визначеного методом рентгенодифракційного аналізу. При цьому відбувається утворення забруднених кислих сульфатних вод, які потрапляють у геофільтраційне поле. Гідрогеологічним моделюванням показано закономірності руху забруднених вод від техногенних об’єктів (породних відвалів, хвостосховищ, гідровідвалів, відстійника шахтних вод) до ділянок природного розвантаження – річки Західний Буг, Рата та Солокія, а також до підземних водозаборів, насамперед до Соснівського водозабору, води якого у середині 90-х років спричинили спалах гіпоплазії та флюорозу у дітей.

Ключові слова: Червоноградський гірничопромисловий район, відходи видобутку, збагачення, відвали, кислі сульфатні води, природні води, водозабори, гідрогеологічне моделювання

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Ю.З. БОРУЦЬКА

Львівський національний університет імені Івана Франка

Геоекологічними дослідження встановлено, що найбільш потужним геохімічним бар’єром, який найактивніше впливає на якість природних вод в басейні р. Стрий є гідродинамічний. За рахунок строкатого мінерального складу корінних порід та ґрунтів, пересіченості гірського рельєфу, вологого клімату, багатоводності, турбулентності водотоків, наявності водоспадів, порогів, водоскатів та їхніх каскадів, мають місце кавітаційні та аераційні впливи на природні води р. Стрий, які за таких умов характеризуються потужним потенціалом до самоочищення, незважаючи на значне техногенне навантаження.

Ключові слова: р. Стрий, гідродинамічний бар’єр, кавітація, очищення води, аерація, розчинення кисню у воді

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Д.Л. БОНДАРЄВ

Природний заповідник «Дніпровсько-Орільський»

Проаналізовані та узагальнені матеріали зі складу іхтіофауни водойм природного заповідника «Дніпровсько-Орільський», надана комплексна оцінка її сучасного стану. Загальний видовий склад іхтіофауни водойм заповідника на сьогодні нараховує 50 видів риб 15 родин. Водойми заповідника є резерватом збереження аборигенного іхтіокомплексу Дніпропетровської області. До категорії аборигенних видів належать 71% від загального видового списку. В складі іхтіофауни водойм заповідника 32 види (68%) мають охоронний статус, в тому числі й міжнародного рівня. Роль акваторій заповідника в відтворенні риб постійно зростає. Понад 70% акваторії є природними нерестовищами, а також виконують і нагульну функцію для молоді риб та інших вікових груп. В зимовий період частина акваторій (20%) виконує функцію зимувальних ям. Для відновлення оптимальних умов існування риб у водоймах заповідника необхідно проведення комплексу робіт щодо відновлення гідрологічного режиму на окремих акваторіях заповідника.

Ключові слова: іхтіофауна, відтворення, заповідник, заплавні водойми.

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Із нового

Найпопулярніші статті