Г.Г. МІНІЧЕВА, А.Б. ЗОТОВ, В.М. БОЛЬШАКОВ, К.С. КАЛАШНІК, Г.В. МАРИНЕЦЬ, Г.В. ШВЕЦЬ
Для моніторингу екологічного статусу екосистем Чорного моря пропонуються морфофункціональні фітоіндикатори планктонних, бентосних та перифітонних угруповань. Для північно-західної частини наводяться класифікаційні схеми і результати моніторингу виконаного відповідно до вимог Морської Стратегії ЄС.
Ключові слова: морфофункціональні параметри, фітоіндикація, екологічний статус, моніторинг, Чорне море
Р.В. МІГАС
За весь період спостереження (2013-2014 р.) у меропланктоні одеського узбережжя було зареєстровано 19 таксонів, з яких розглядається розвиток лише двох видів: Amphibalanus improvisus (Darwin, 1854) та Mytilus galloprovincialis (Lamarck, 1819). Проаналізовано залежність їх чисельності від сезону та глибини. Визначено піки їх розвитку та наведені дані щодо розподілу.
Ключові слова: меропланктон, видове різноманіття, динаміка чисельності, узбережжя, Amphibalanus improvisиs, Mytilus galloprovincialis
Е.Ю. МИХАЛЕЧКО
Известно, что строение и функции организма являются «документом» его взаимоотношения со средой [1]. Поэтому, сталкиваясь с какой-либо формой организмов, можно с определенной точностью указать на условия среды обитания, вызвавшие возникновение данной экоморфы.
Ключевые слова: взаимоотношение, организм, среда обитания, морфология, челюстно-глоточный аппарат рыб, экология
І.С. МИТЯЙ, П.Г. ШЕВЧЕНКО, В.В. ХОМИЧ
Наведені результати досліджень гідрохімічного та гідробіологічного (фітопланктон, зоопланктон, бентос) режимів Лоташівського водосховища річки Гнилий Тікич. За виявленими показниками водойма відповідає рибогосподарським нормативам і може ефективно використовуватись у рибогосподарському відношенні.
Ключові слова: гідрохімічний режим, фітопланктон, зоопланктон, бентос, Лоташівське водосховище, річка Гнилий Тікич
Г.Г. МИНИЧЕВА, Е.В. СОКОЛОВ
Предложена структура мероприятий экологического менеджмента лиманных экосистем на основе принципа приоритетности, позволяющего эффективно и рационально использовать средства необходимые для первоочередного внедрения мероприятий.
Ключевые слова: лиманные экосистемы, экологический менеджмент, рациональное природопользование
К.В. МЕТАЛЬНИКОВА
Корма, разработанные для атлантического лосося и радужной форели, нерестящихся каждый год, не подходят для выращивания молоди кижучей, нерестящихся один раз за жизненный цикл. Возможно, на ВЛРЗ необходимо проводить выращивание молоди при более низкой плотности посадки во избежание нарушений в морфогенезе.
Ключевые слова: кижуч, печёночные клетки, сперматогонии, ооциты, протоплазматический, семенные ампулы, селезенка, ретикулярная ткань
Е.Б. МЕЛЬНИКОВА, Н.В. ЛЯМИНА
Исследованы особенности вертикальной структуры интенсивности свечения сообществ гидробионтов в летний период в прибрежных водах Черного моря и выделено шесть регионов, различающихся по ее вертикальному распределению. Определено положение слоя максимальной интенсивности поля биолюминесценции для каждого из выделенных регионов, показана его связь с гидродинамическими и гидрологическими характеристиками прибрежных вод Крыма.
Ключевые слова: биолюминесценция, гидробионты, сообщества, Черное море, вертикальная структура, гидрологические особенности
В.І. МЕДІНЕЦЬ, Т.В. ПАВЛІК, Є.І. ГАЗЕТОВ, РОЖЕНКО М.В.
Описано простий і ефективний метод контролю довгострокових та щорічних змін меж плавневої зони та водної рослинності у Дністровському лимані з використанням історичних картографічних матеріалів, щорічних експедиційних зйомок за допомогою сучасної техніки геопозиціонування та обробки результатів сучасним матзабезпеченням ARCGIS. Приводяться та аналізуються результати експериментальних досліджень змін площ плавневої та водної рослинності за різні часові відрізки (від 1 до 120 років). Показано, що за останні 120 років площі плавневої зони в Дністровському лимані зросли на 5,7 км2, з яких 2,49 км2 за останні 30 років.
Ключові слова: Дністровський лиман, ARCGIS, водна рослинність
С.В. МЕДІНЕЦЬ, В.М. МОРОЗОВ, В.М. БОЙКО, С.С. КОТОГУРА, А.П. МІЛЕВА, І.Л. ГРУЗОВА
Презентовано результати оцінки річкових потоків біогенних сполук азоту та фосфору, що потрапляли до Дністровського лиману у 2010-2013 рр. Визначено внесок їхніх мінеральної та органічної складових за досліджуваний період. Показано, що повінь 2010 р. викликала різке зростання потоку біогенних сполук азоту і фосфору, насамперед їхньої органічної складової. З’ясовано, що води р. Турунчук за концентрацією загального азоту та фосфору в 1,4 рази більше забруднені, ніж водна маса р. Дністер. Оцінено, що майже 90% біогенних сполук азоту та фосфору потрапляє до водної маси р. Дністер та р. Турунчук з території Молдови.
Ключові слова: азот, фосфор, р. Дністер, річковий стік, біогенні сполуки
Н.М. МАТВІЄНКО, С.В. КУРГАНСЬКИЙ, Л.П. БУЧАЦЬКИЙ
Представлені результати іхтіопатологічного обстеження ляща (Abramis brama L.) та лина (Tinca tinca L.), у період 2011-2013 років на Канівському та Київському водосховищах Дніпровського каскаду. Зафіксоване ураження цих видів риб інвазійними захворюваннями та пухлинами. Проведені дослідження продемонстрували, що для збереження існуючого біорізноманіття Дніпровських водосховищ, необхідно постійно контролювати іхтіопатологічну ситуацію стосовно основних промислових видів риб.
Ключові слова: лин, лящ, паразити риб, пухлини, Київське та Канівське водосховища