Повідомлення

scholar

 ICV 2016: 55.00

З 2019 року, усі номери збірника знаходяться у відкритому доступі на сайті

journals.chem-bio.com.ua

В.Д. РОМАНЕНКО, Ю.О. СТОЙКА, Л.С. КІПНІС

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено вплив різних температур та фотоперіоду на рівень спонтанного мутагенезу за мікроядерним аналізом в клітинах тканин риб різної екологічної валентності: коропа звичайного (Cyprinus carpio L.), карася сріблястого (Carassius auratus gibbelio L.), простого (або крапчастого) сомика (Corydoras paleatus (Jenyns). Найбільша кількість мікроядер (МЯ) за дії різних температур і фотоперіоду утворюється в активованому до мітозу епітелії кайми хвостового плавця досліджених видів риб і складала в середньому відповідно 7,6, 8,24 та 5,82‰. Найменша кількість МЯ в середньому утворювалася у печінці коропа і карася (що складало 1,13‰ і 3,62‰ відповідно) та еритроцитах сомика крапчастого (2,27‰). Встановлено, що кількість МЯ за дії як критичних температур, так і різного фотоперіоду не перевищувала рівня спонтанного мутагенезу для риб (20‰). Найбільша кількість МЯ спостерігалась у виду з найширшою екологічною валентністю (карася) як під дією абіотичних чинників, так і за дії генотоксичного фактору (іони хрому) і складала 5,73 і 9,74‰, відповідно, в середньому по всім тканинам, найменша – з найвужчою (сомика крапчастого) – 3,71 та 5,59‰. Показано, що кількість МЯ є видо- та тканино специфічною характеристикою і залежить від фотоперіоду та температури.

Ключові слова: мікроядра (МЯ), риби, температура, фотоперіод

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

В.Д. РОМАНЕНКО, Ю.Г. КРОТ, Т.І. ЛЕКОНЦЕВА, А.Б. ПОДРУГІНА, Т.В. ФРИНОВСЬКА

Інститут гідробіології НАН України

Проведено оцінку структурно-функціонального стану угруповань гамарид у мілководній зоні Київського водосховища при підвищенні температури води до 26–30 ºС. Основу угруповань становили Dikerogammarus haemobaphes (Eichwald, 1841), Dikerogammarus villosus (Sowinsky, 1894), Chaetogammarus ischnus (Stebbіng, 1898), Pontogammarus robustoides (Sars, 1894). Показано вплив локальних температурних умов середовища на особливості просторового розподілу і відтворювальну функцію популяцій гамарид. Критичними є температури води вище 28 ºС, що викликають міграцію на більші глибини та зосередження гамарид переважно у бентосних ценозах, пригнічення процесу розмноження.

Ключові слова: температура, водосховище, гамариди, угруповання, структурно-функціональний стан

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

О.В. РОМАНЕНКО, М.М. ГРУША

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

В статті висвітлено сучасні уявлення про застосування принципів та норм біоетики в плануванні, організації та проведенні гідроекологічних досліджень. Обговорюються біоетичні аспекти умов утримання водних тварин та їх використання при виконанні наукових досліджень. Наводяться методи анестезії та евтаназії водних тварин, прийняті міжнародною науковою спільнотою у відповідності до існуючих принципів та норм біоетики.

Ключові слова: біоетичні норми і принципи, гідробіонти, методологія наукових досліджень, екологічні та гідробіологічні дослідження

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

І. Л. РИЖКО, Ю. В. КАРАВАНСЬКИЙ

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Вивчено морфологічні показники крові бичка Пінчука Ponticola cephalargoides (Pinchuk, 1976) і бичка ратана Ponticola ratan (Nordmann, 1840) в Одеській затоці. Проведена порівняльна характеристика гематологічних показників крові у самців і самок. Встановлено збільшення кількості еритроцитів з деформацією ядра в крові самок і самців в літній період.

Ключові слова: еритроцити, Ponticola cephalargoides, Ponticola ratan, Одеська затока

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

О.В. РАЧИНСЬКА

Український науковий центр екології моря

Мікрофітобентос Одеського регіону в 2014 році формували переважно полі- та мезогалобні і β-мезосапробні діатомеї. Район мису Малий Фонтан залишився умовно чистою акваторією Одеського прибережжя.

Ключові слова: біоіндикація, якість, морське довкілля, Одеський регіон, мікрофітобентос

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

А.А. ПРОТАСОВ, И.А. МОРОЗОВСКАЯ, Г.А. ГУРЬЯНОВА, Н.Н. ЛАСКОВЕНКО

Институт гидробиологии НАН Украины, Институт химии высокомолекулярных соединений НАН Украины

Рассмотрены результаты исследований состава, показателей обилия и динамики зооперифитона на экспериментальных субстратах из различных материалов, в том числе с полимерным покрытием оригинального состава. Приведены данные о таксономическом богатстве и обилии зооперифитона на верхнем участке Каневского водохранилища.

Ключевые слова: зооперифитон, обрастание, экспериментальные субстраты, необрастающие покрытия, Каневское водохранилище

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Ю.І. ПРОСЯНИК, Т.В. АНАНЬЄВА

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Водні екосистеми Запорізького водосховища забруднені радіонуклідами чорнобильського походження. У зв’язку зі здатністю гідробіонтів до накопичення радіоактивних речовин, важливо проводити моніторинг умісту радіонуклідів у рибах з метою мінімізації потрапляння радіонуклідів до організму людини при споживанні рибної продукції. Білий товстолобик за способом живлення є фітопланктофагом, відноситься до пелагічних риб та являється зручним об’єктом для дослідження оцінки радіоекологічного стану водойми. Отримані результати свідчать, що вміст радіонуклідів у досліджуваній рибі не перевищував допустимих рівнів. Результати можуть бути використані при проведенні моніторингових досліджень радіаційного впливу на рибу Запорізького водосховища.

Ключові слова: радіонукліди, питома активність, радіонуклідне забруднення, коефіцієнт накопичення, риба, білий товстолобик

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Е.И. ПРОКОПЧУК, И.Л. СУХОДОЛЬСКАЯ

Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка

Исследовали сезонные изменения концентрации азота аммония в водоемах малых рек Ровенской области и их связь с активностью ферментов глутаматдегидрогеназы (ГДГ) и глутамисинтетазы (ГС). Выявлено, что с увеличением концентрации аммония летом активируется NADP-ГДГ, а со снижением осенью – активируются как NAD-, так и NADP-ГДГ. Установлено, что максимальная активность ГС в сентябре наблюдается при минимальной концентрации аммонийного азота в водной среде, а годовой минимум активности ГС прослеживается при его высоком содержании в воде.

Ключевые слова: высшие водные растения, соединения азота, аммоний, активность ферментов, глутаматдегидрогеназа, глутаминсинтетаза, корреляция

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

С.П. ПРИШЛЯК, О.М. ВОЛКОВА, В.В. БЕЛЯЄВ, О.О. ПАРХОМЕНКО

Інститут гідробіології НАН України

Визначено вміст 90Sr та 137Cs у вищих водних рослинах водойм різного типу, розташованих поза межами зони відчуження. Показано, що до теперішнього часу у деяких водоймах України питома активність 137Cs у вищих водних рослинах досягає 875-1100 Бк/кг

Ключові слова: водойми, радіонукліди, вищі водні рослини

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

М.В. ПРИЧЕПА

Інститут гідробіології НАН України

Розглянуто вміст кортизолу у плазмі судака та йоржа за різних умов зимівлі. Встановлено, що у водоймах при зниженні вмісту розчиненого кисню у воді до 2,3-2,9 мг/дм3 у риб зростає вміст кортизолу у плазмі крові та органах і тканинах. Це свідчить про адекватний відгук гормональної системи зазначених риб на гіпоксію. При чому вміст кортизолу у судака має більшу варіабельність, ніж у йоржа. Це пов’язано з більш високим рівнем проходження метаболізму у судака порівняно з йоржем. За результатами досліджень виявлена тканинна специфічність розподілу кортизолу. Вміст кортизолу в органах та тканинах риб можна застосовувати для проведення біомоніторингу умов зимівлі риб.

Ключові слова: судак, йорж, кортизол, гіпоксія, кисень, метаболізм, адаптація

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Із нового

Найпопулярніші статті