Повідомлення

Н.В. ЗАИЧЕНКО

Проведен сравнительный анализ паразитофауны бычка-кругляка (Neogobius melanostomus) в нативном и приобретенном ареалах. В условиях приобретенного ареала (Средний Днепр) паразитофауна представлена значительно меньшим количеством видов. В составе паразитофауны бычка исследованного в среднем течении Днепра отмечено 13 видов паразитов пресноводных рыб, которые характеризуются широкой гостальной специфичностью. Зарегистрированы также паразиты, характерные для бычковых Черного и Азовского морей. Обеднение фауны паразитов бычка-кругляка может объясняется рядом факторов, среди которых изменение гидрохимических условий, топических характеристик местообитания, характера питания и др.

Ключевые слова: инвазия, паразитофауна, реципиентные экосистемы

Опубліковано в 2014. - № 4 (61)

В.П. ГУСЕЙНОВА, А.В. КУРЕЙШЕВИЧ

Досліджено вплив різних концентрацій бензину та дизельного палива на чисельність, біомасу планктонних водоростей, вміст хлорофілу а, концентрацію біогенних елементів та рН води у зразках фітопланктону з Канівського водосховища восени (вересень). Показано, що додавання до них нафтопродуктів з розрахунку 10 та 20 ГДКр істотно пригнічує функціонування фітопланктону, призводить у більшості випадків до зменшення вмісту хлорофілу а, видового багатства, чисельності та біомаси водоростей. Встановлено, що нафтопродукти можуть впливати на склад альгоугруповань. Синьозелені водорості (Cyanoprokaryota) виявилися більш чутливими до дії нафтопродуктів порівняно з зеленими.

Ключові слова: фітопланктон, бензин, дизельне паливо, чисельність, біомаса, хлорофіл а

Опубліковано в 2014. - № 4 (61)

О.В. ВАСИЛЕНКО, Ю.В. СИНЮК, Л.М. ГОЦУЛЯК, В.В. ГРУБІНКО, П.Д. КЛОЧЕНКО

Досліджено вплив гумінових кислот (ГК) на вміст вуглеводів, білків та ліпідів у клітинах прісноводних водоростей (Calothrix braunii, Chlorella vulgaris, Mayamаea atomus, Euglena gracilis). Встановлено, що у відповідь на дію ГК залежно від їх концентрації та терміну дії у представників синьозелених та діатомових водоростей накопичуються переважно білки, а у діатомеї також і вуглеводи. У Ch. vulgaris має місце аналогічний процес з частковим підвищенням накопичення ліпідів на початку дії ГК як стрес-чинника. Euglena gracilis має чітку білок-ліпідну стратегію адаптації до ГК, однак, при цьому, вміст білків зростає значніше, ніж ліпідів.

Ключові слова: прісноводні водорості, гумінові кислоти, вуглеводи, білки, ліпіди

Опубліковано в 2014. - № 4 (61)

Х.І. СКРИПЕЦЬ, А.В. ОДІНЦОВА

Фаза цвітіння в популяції Gladiolus imbricatus у Великоберезнянському районі Закарпатської області триває близько 4 тижнів, цвітіння одного 11-квіткового пагона − 10 днів, цвітіння квітки − 4 дні. З механізмів забезпечення перехресного запилення виявлено протерандрію та геркогамію. Запилення здійснюється шляхом мелітофілії (бджолою Apis mellifera) на початку цвітіння і переважно шляхом автофілії наприкінці цвітіння. Отже, спосіб запилення за джерелом пилку ідіогенно-ксеногенний. Показники розмірів оцвітини, чоловічого і жіночого репродуктивного успіху є меншими в останніх квіток суцвіття порівняно з першими квітками, проте Р/О-показник у всіх квіток майже однаковий (близько 790) і характеризує G. imbricatus як факультативно ксеногамний вид.

Ключові слова: косарики черепитчасті, фаза цвітіння в популяції, цвітіння квітки, антекологія, мелітофілія, Р/О показник, ксеногамія, автогамія

Опубліковано в 2014. - № 4 (61)

Л.П. ЛИСОГОР

Досліджені різновікові перелоги Кіровоградського геоботанічного району. Проведений аналіз та виявлені закономірності формування запасів фітомаси. Відмічено, що найвищі показники запасів надземної фітомаси характерні для першої відновлювальної стадії. Розподіл підземної фітомаси є досить нерівномірним по ґрунтовому профілю – найбільше коренів зосереджено у верхньому горизонті. В демутаційному ряду спостерігається зменшення показників надземної фітомаси і збільшення підземної.

Ключові слова: переліг, демутація, фітомаса, рослинні угруповання, Кіровоградський геоботанічний район

Опубліковано в 2014. - № 4 (61)

С.В. ГУЦМАН, М.В. ГУЦМАН

У статті наведено результати дослідження адвентивної фракції флори м. Рівне, яка налічує 235 видів рослин, які належать до 59 родин, 163 родів, що складає приблизно понад третину кількості видів спонтанної флори міста. Це є свідченням значного забруднення флори міста заносними видами рослин.

Ключові слова: адвентивна фракція флори, фіторізноманіття, Волинська височина, ступінь натуралізації

Опубліковано в 2014. - № 4 (61)

М.М. БАРНА, Л.С. БАРНА

На сучасному етапі розвитку ботаніки внаслідок багатьох фундаментальних досліджень, проведених останнім часом, було з’ясовано, що дослідження з інтродукції рослин є невід’ємною і складовою частиною ботанічної науки. Характерною особливістю тернопільського періоду становлення та розвитку ботаніки було те, що він розпочався у 1969 р., коли Кременецький державний педагогічний інститут було перебазовано в м. Тернопіль. Тернопільський державний педагогічний інститут розташувався в мікорайоні «Дружба» на місці корпусів школи-інтернату, що обумовило необхідність побудови навчального корпусу, технічних споруд, гуртожитків тощо. З 1972 р. розпочалось будівництво головного адміністративно-навчального корпусу інституту. Дуже напруженим був період будівництва головного корпусу з 1974 р. — року призначення ректором Тернопільського державного педагогічного інституту професора Олекскандра Федотовича Явоненка до 1977 р. – року здачі в експлуатацію головного навчального корпусу [5]. Необхідно зазначити, що ректор О. Ф. Явоненко відразу взяв під особистий контроль будівництво головного корпусу та озеленення території навколо нього. Для успішного вирішення останнього питання в інституті була cтворена комісія, до складу якої від природничого факультету ввійшли: декан факультету доцент С. Й. Грушко, завідувач кафедри ботаніки доцент В. О. Шиманська і доцент кафедри ботаніки М. М. Барна. На першому засіданні, яке проводив ректор О. Ф. Явоненко, кафедру ботаніки було зобов’язано розробити проект озеленення території навколо головного корпусу, що будувався і подати його ректору інституту для вивчення та затвердження.

Ключові слова: дендрарій, рекреаційні ділянки, ботанічна наука, полікарпічні види, деревні і чагарникові породи, Голонасінні рослини, Квіткові рослини

Опубліковано в 2014. - № 4 (61)

БОТАНІКА

М.М. БАРНА, Л.С. БАРНА

На сучасному етапі розвитку ботаніки внаслідок багатьох фундаментальних досліджень, проведених останнім часом, було з’ясовано, що дослідження з інтродукції рослин є невід’ємною і складовою частиною ботанічної науки. Характерною особливістю тернопільського періоду становлення та розвитку ботаніки було те, що він розпочався у 1969 р., коли Кременецький державний педагогічний інститут було перебазовано в м. Тернопіль. Тернопільський державний педагогічний інститут розташувався в мікорайоні «Дружба» на місці корпусів школи-інтернату, що обумовило необхідність побудови навчального корпусу, технічних споруд, гуртожитків тощо. З 1972 р. розпочалось будівництво головного адміністративно-навчального корпусу інституту. Дуже напруженим був період будівництва головного корпусу з 1974 р. — року призначення ректором Тернопільського державного педагогічного інституту професора Олекскандра Федотовича Явоненка до 1977 р. – року здачі в експлуатацію головного навчального корпусу [5]. Необхідно зазначити, що ректор О. Ф. Явоненко відразу взяв під особистий контроль будівництво головного корпусу та озеленення території навколо нього. Для успішного вирішення останнього питання в інституті була cтворена комісія, до складу якої від природничого факультету ввійшли: декан факультету доцент С. Й. Грушко, завідувач кафедри ботаніки доцент В. О. Шиманська і доцент кафедри ботаніки М. М. Барна. На першому засіданні, яке проводив ректор О. Ф. Явоненко, кафедру ботаніки було зобов’язано розробити проект озеленення території навколо головного корпусу, що будувався і подати його ректору інституту для вивчення та затвердження.

С.В. ГУЦМАН, М.В. ГУЦМАН

У статті наведено результати дослідження адвентивної фракції флори м. Рівне, яка налічує 235 видів рослин, які належать до 59 родин, 163 родів, що складає приблизно понад третину кількості видів спонтанної флори міста. Це є свідченням значного забруднення флори міста заносними видами рослин.

Л.П. ЛИСОГОР

Досліджені різновікові перелоги Кіровоградського геоботанічного району. Проведений аналіз та виявлені закономірності формування запасів фітомаси. Відмічено, що найвищі показники запасів надземної фітомаси характерні для першої відновлювальної стадії. Розподіл підземної фітомаси є досить нерівномірним по ґрунтовому профілю – найбільше коренів зосереджено у верхньому горизонті. В демутаційному ряду спостерігається зменшення показників надземної фітомаси і збільшення підземної.

Х.І. СКРИПЕЦЬ, А.В. ОДІНЦОВА

Фаза цвітіння в популяції Gladiolus imbricatus у Великоберезнянському районі Закарпатської області триває близько 4 тижнів, цвітіння одного 11-квіткового пагона − 10 днів, цвітіння квітки − 4 дні. З механізмів забезпечення перехресного запилення виявлено протерандрію та геркогамію. Запилення здійснюється шляхом мелітофілії (бджолою Apis mellifera) на початку цвітіння і переважно шляхом автофілії наприкінці цвітіння. Отже, спосіб запилення за джерелом пилку ідіогенно-ксеногенний. Показники розмірів оцвітини, чоловічого і жіночого репродуктивного успіху є меншими в останніх квіток суцвіття порівняно з першими квітками, проте Р/О-показник у всіх квіток майже однаковий (близько 790) і характеризує G. imbricatus як факультативно ксеногамний вид.

ГІДРОБІОЛОГІЯ

О.В. ВАСИЛЕНКО, Ю.В. СИНЮК, Л.М. ГОЦУЛЯК, В.В. ГРУБІНКО, П.Д. КЛОЧЕНКО

Досліджено вплив гумінових кислот (ГК) на вміст вуглеводів, білків та ліпідів у клітинах прісноводних водоростей (Calothrix braunii, Chlorella vulgaris, Mayamаea atomus, Euglena gracilis). Встановлено, що у відповідь на дію ГК залежно від їх концентрації та терміну дії у представників синьозелених та діатомових водоростей накопичуються переважно білки, а у діатомеї також і вуглеводи. У Ch. vulgaris має місце аналогічний процес з частковим підвищенням накопичення ліпідів на початку дії ГК як стрес-чинника. Euglena gracilis має чітку білок-ліпідну стратегію адаптації до ГК, однак, при цьому, вміст білків зростає значніше, ніж ліпідів.

В.П. ГУСЕЙНОВА, А.В. КУРЕЙШЕВИЧ

Досліджено вплив різних концентрацій бензину та дизельного палива на чисельність, біомасу планктонних водоростей, вміст хлорофілу а, концентрацію біогенних елементів та рН води у зразках фітопланктону з Канівського водосховища восени (вересень). Показано, що додавання до них нафтопродуктів з розрахунку 10 та 20 ГДКр істотно пригнічує функціонування фітопланктону, призводить у більшості випадків до зменшення вмісту хлорофілу а, видового багатства, чисельності та біомаси водоростей. Встановлено, що нафтопродукти можуть впливати на склад альгоугруповань. Синьозелені водорості (Cyanoprokaryota) виявилися більш чутливими до дії нафтопродуктів порівняно з зеленими.

Н.В. ЗАИЧЕНКО

Проведен сравнительный анализ паразитофауны бычка-кругляка (Neogobius melanostomus) в нативном и приобретенном ареалах. В условиях приобретенного ареала (Средний Днепр) паразитофауна представлена значительно меньшим количеством видов. В составе паразитофауны бычка исследованного в среднем течении Днепра отмечено 13 видов паразитов пресноводных рыб, которые характеризуются широкой гостальной специфичностью. Зарегистрированы также паразиты, характерные для бычковых Черного и Азовского морей. Обеднение фауны паразитов бычка-кругляка может объясняется рядом факторов, среди которых изменение гидрохимических условий, топических характеристик местообитания, характера питания и др.

Ю.С. ІВАСЮК

Досліджено ритм та характер емісії церкарій трематод Cercaria bolshewensis Cottowa та Opisthioglyphe ranae Froelich прісноводних молюсків Viviparus viviparus (Linné) та Lymnaea stagnalis (Linné) за оптимальних температурних умов та природнього режиму освітлення. Молюски з високим ступенем інвазії церкаріями трематод Hypoderaeum conoideum Bloch та Cotylurus brevis Dubois et Raush та середнім ступенем інвазії церкаріями трематод С. bolshewensis та Furcocercaria sp. загинули насамперед, що підтверджує вплив паразитарного фактору на тривалість життя молюсків. Встановлено вплив освітлення на добовий ритм емісії церкарій трематод С. bolshewensis та O. ranae, що свідчить про їх пристосування до життєдіяльності та поведінки хазяїв.

А.В. КУРЕЙШЕВИЧ, В.П. ГУСЕЙНОВА

Досліджено вплив збільшення мінералізації зразків дніпровської води, відібраної під час домінування основного збудника її «цвітіння» синьозеленими водоростями Microcystis aeruginosa з 0,5 до 1; 2; 4 та 7 г/дм3 на його кількісні показники, вміст хлорофілу а, феопігментів та інтенсивність фотосинтезу фітопланктону. Встановлено, що інгібуючий вплив мінералізації 2-4 г/дм3 на Microcystis aeruginosa порівняно невеликий. Найбільш значне пригнічення його розвитку відзначено при солоності 7 г/дм3.

Е.В. СОКОЛОВ

Дана оценка гидролого-морфологических свойств Тилигульского лимана, определяющих природную устойчивость к антропогенному воздействию. Рассмотрены особенности автотрофного процесса гидроэкосистемы водоема. Приведена оценка антропогенной нагрузки на экосистему лимана.

Ю.В. ТАРАСОВА

Досліджено внутрішньовидову конхіологічну мінливість Theodoxus fluviatilis (Mollusca, Gastropoda, Pectinibranchia, Neritidae) з водойм України. Проаналізовано морфометричні індекси черепашок та їх кольоровий поліморфізм.

В.І. ЮРИШИНЕЦЬ

Паразитологічні дослідження різних видів коропових риб у ставках Білоцерківської експериментальної гідробіологічної станції виявили особливості структури паразитоценозів риб за існування в умовах різних концентрацій екзогенних сполук неорганічного азоту у водному середовищі. Виявлено більшу чутливість деяких таксономічних груп ектопаразитів (інфузорії, моногенеї, паразитичні ракоподібні) до токсичного впливу екзогенних сполук неорганічного азоту.

ЕКОЛОГІЯ

А.Д. ВАРГАНОВА, В.І. МАКСІН, В.О. АРСАН, Г.І. БАБЕНКО

Представлено результати досліджень гідрохімічного (рН, перманганатна окисність, загальна твердіть, вміст нітратів, нітритів, амонійного азоту, фосфатів) режиму водних об’єктів. Проведено порівняння якості води озер Київської області. На підставі отриманих результатів дано характеристику якості води досліджуваних водойм для використання їх у сільському господарстві, веденні рибного господарства або рекреації.

А.В. ГОЛУБЕНКО

У статті висвітлено особливості динаміки показників антиоксидантної системи організму юнаків-гандболістів протягом річного тренувального циклу. Показано, що зниження рівня фізичної працездатності на фоні погіршення досліджуваних показників відбувається наприкінці змагального періоду. Досліджено особливості корекції вказаних змін засобами екзогенного впливу.

І.П. ГРИГОРЮК, П.П. ЯВОРОВСЬКИЙ, Т.Р. СТЕФАНОВСЬКА

Висвітлено морфологічні і біологічні особливості, цикл розвитку й методи оцінки чисельності широкомінуючої дубової молі в лісопарковій зоні м. Києва, яка зимує на стадії імаго та розвивається у одній генерації. Розглянуто методи застосування інсектицидів і гормональних препаратів з широким спектром дії для регуляції чисельності дубової широкомінуючої молі.

О.Г. ЗУБЕНКО

На основі аналізу стаціальної приуроченості хижаків-афідофагів на території Центрального Лісостепу України встановлено, що на цій території домінують ентомофаги, які трапляються в умовах степових ландшафтів. Сезоннi i рiчнi змiни погодних умов, а також циклічність динаміки популяцiї живителя (з чергуванням максимумів і мінімумів) зумовлювали ступiнь регуляторної спроможностi хижих комах–афiдофагiв. Активність хижих комах регулюється межами, що формувалися природними ресурсами i запасом жертви. Протягом періоду вегетації відбуваються коливання чисельності хижих комах, що обумовлено погодними умовами, видовим складом попелиць, змінами рослинних асоціацій – у різних формаціях трав’янистої рослинності змінюється видова і кількісна різноманітність ентомофагів. Найбільшу видову різноманітність хижих комах відмічали у суходільних луках із переважанням злакового різнотрав’я.

М.І. МАЙХРУК, Д.В. СТРАШНЮК

У статті наводяться дані про чисельність птахів родини Воронові в обласному центрі. Наведено дані про пройдені маршрути в кілометрах та чисельність на них особин певного виду, дано розподіл їх по масивах та в різні пори року. Спостереження проводилися протягом 2008–2011 р.

В.М. ПОЛЕТАЙ, С.П. ВЕСЕЛЬСЬКИЙ, М.Ю. МАКАРЧУК

Вивчалось співвідношення метаболітів ліпідного та жовчокислотного обміну в міхуровій жовчі коропів-дволіток при адаптації їх до умов існування. Виявлено, що при екзогенному надходженні ксенобіотиків в організм у коропів-дволіток формувалась реакція, яка проявлялась в зміні ефективності роботи цілого ряду поліферментних систем клітин печінки, що забезпечують жовчоутворення.

Д.В. СТРАШНЮК, Р.М. КИРИЧЕНКО

З’ясовано чисельність та особливості утримання африканських страусів в умовах Полісся Рівненщини протягом 2012–2013 рр. на території фермерських приватних господарств. Описано біологічні особливості виду та залежності розвитку особин від клімату, годівлі та умов утримання.

Л.О. ШЕВЧИК

Явище паразитизму розглянуто як приклад одного з принципів біоцентризму – коеволюції. Констатовано, що дорослі аскариди значно більші за розмірами від своїх вільноживучих родичів. Виявлена обернена залежність довжини тіла аскариди від числа інвазії та прямо пропорційна залежність цих показників від розмірів тіла живителя. Отже можна стверджувати, що при збільшенні числа інвазії в організмі хазяїна спостерігається зменшення розмірів тіла паразита і навпаки. Аскариди обох статей, які паразитують в організмі дорослого хазяїна дещо більші ніж паразити дитини. Розглянуто патогенне значення та діагностика аскаридозів та засоби профілактики захворювання.

БІОХІМІЯ

Л.А. БОЙКО, Л.С. ФІРА, П.Г. ЛИХАЦЬКИЙ

В експериментах на щурах за умов одночасного їх ураження карбофосом та тетрахлорметаном виявлені глибокі порушення в антиоксидантній системі, що проявляється зниженням концентрації відновленого глутатіону та змінами в активності каталази у печінці та міокарді тварин, а також вмісту церулоплазміну в сироватці крові. Доведена ефективність застосування за даної патології препарату мексидолу, після використання якого в уражених тварин показники антиоксидантної системи наближаються до рівня таких у тварин інтактного контролю.

О.Ю. ГАЛКІН, О.Б. БЕСАРАБ, Ю.В. ГОРШУНОВ, О.М. ДУГАН

У статті наведено науково-методичне обґрунтування процедури біоаналітичної валідації імуноферментного набору для кількісного визначення загального IgE людини. Валідаційні характеристики (прецизійність, діагностична та аналітична специфічність, діагностична чутливість, правильність, лінійність) визначали як на момент випуску діагностичного набору, так і на момент закінчення терміну придатності (як елемент дослідження стабільності). Середнє значення діагностичної специфічності склало 99,3%. Методика імуноферментного аналізу забезпечила лінійний характер залежності у діапазоні 10-1000 МО/мл, а невизначеність калібрувального графіку була незначущою. Межа виявлення становила 1,42 МО/мл, а межа кількісного визначення (аналітична чутливість) – 4,33 МО/мл. Межа відтворюваності співпадала із аналітичною чутливістю набору. Правильність, виражена через систематичну похибку, склала 0,25 МО/мл та була статистично незначущою.

А.Є. МУДРА

Вивчали зміни вмісту прозапальних цитокінів ІL-1β, IL-6 та TNF-α, ендотеліальної та індуцибельної молекулярних форм NO-синтази (еNOS, іNOS відповідно) та продуктів метаболізму оксиду азоту, нітрит і нітрат аніонів при експериментальному гепатиті та на фоні застосування модуляторів його синтезу. Встановлено, що при гострому токсичному ураженні печінки спостерігається зниження вмісту стабільних метаболітів NO у печінці та наростання їх концентрації в крові, зменшення рівня eNOS з вираженим наростанням кількості іNOS та концентрації прозапальних цитокінів. Прекурсори оксиду азоту сприяють активації синтезу NO, зниженню вмісту прозапальних цитокінів та експресії iNOS, при цьому спостерігається зростання вмісту eNOS. Повне інгібування ферментативного синтезу оксиду азоту шляхом застосування неселективного блокатора NOS L-NAME за гострого токсичного гепатиту призводить призводить до зниження рівня NO2- та NO3, концентрації eNOS та iNOS на фоні високого рівня ІL-1β, IL-6 та TNF-α. Блокування iNOS-індукованого синтезу NO призводить до зміни вмісту нітрит і нітрат аніонів та зниження активності індуцибельної NO-синтази як у крові, так і у печінці.

О.С. ПОКОТИЛО, М.Д. КУХТИН, М.І. КОВАЛЬ, Т.Я. ЯРОШЕНКО

Досліджували in vitro інтенсивність синтезу ліпідів різних класів (жирних кислот, холестеролу, фосфоліпідів і ацилгліцеролів) в гомогенатах головного мозку після одноразового щоденного упродовж 30 діб навантаження білих щурів і морських свинок холестеролом (300 мг/кг маси тіла). Для цього в гомогенатах головного мозку білих щурів і морських свинок, які інкубували окремо із [6-14С] глюкозою, [2-14C] лізином або [1-14С] пальмітиновою кислотою, визначали радіоактивність ліпідних фракцій. Встановлено інгібуючий вплив холестеролу за підвищення його рівня в раціоні білих щурів і морських свинок на синтез жирних кислот, холестеролу та інших класів ліпідів в головному мозку при використанні як попередника ліпідів [6-14С] глюкози і [2-14C] лізину та відсутність інгібуючого впливу холестеролу при інкубації з [1-14С] пальмітиновою кислотою.

ОГЛЯДИ

М.О. САВЛУЧИНСЬКА, Л.О. ГОРБАТЮК

В оглядовій статті проаналізовано наявні у фаховій літературі відомості щодо вмісту фосфору у водоймах, шляи їх забруднення, форми фосфору та його перетворення і міграцію у водних екосистемах. Забрудненню поверхневих вод фосфором сприяє надходження побутових стічних вод, що містять фосфати як компоненти синтетичних миючих засобів, фотореагентів та пом'якшувачів води. Важливим чинником також є змив фосфорних добрив та пестицидів із сільськогосподарських угідь, стоки тваринницьких ферм і промислових підприємств. За умов надмірного надходження фосфору у водойми, він викликає їх евтрофікацію, і, як наслідок, накопичення біотоксинів, погіршення якості води, загибель гідробіонтів тощо. Вагома частка фосфору надходить у водойми у складі триполіфосфату натрію мийних засобів, що підвищує біологічне навантаження на водні екосистеми. Оцінивши глобальну небезпеку надходження фосфатів у водойми, в світі вживаються заходи по зменшенню забруднення водних екосистем фосфатовмісними синтетичними миючими засобами, з метою оздоровлення їх екологічного стану та покращення якості питної води.
Опубліковано в Журнал за 2014 рік

Н.О. ЛЕОНОВА, Л.А. ДАНКЕВИЧ, С.Ф. ПАДАЛКО, Л.В. БОБИК, І.В. ДРАГОВОЗ

Досліджено здатність до синтезу позаклітинних ауксинів і цитокінінів симбіотичними ризобіями, фосфатмобілізувальними бацилами та патогенними для сої бактеріями. Обговорено різну фізіологічну спрямованість дії фітогормонів–стимуляторів при формуванні взаємовідносин цих мікроорганізмів з рослиною–хазяїном, пов’язану з особливостями їх біології.

Ключові слова: ауксини, цитокініни, симбіотичні ризобії сої, фосфатмобілізувальні бактерії, фітопатогенні бактерії, рослинно-мікробні взаємодії

Опубліковано в 2014. - № 3 (60)

А.С. ЛЕВІШКО, П.М. МАМЕНКО, С.Я. КОЦЬ

Вивчали особливості складу моно- і дикарбонових кислот коренів рослин сої за інокуляції штамами Bradyrhizobium japonicum різної ефективності. Показано, що інокуляція сої ризобіями сприяє підвищенню вмісту бензойної, малонової, яблучної та бурштинової органічних кислот, які, як відомо, є адаптогенами за дії стресових чинників. При цьому їх кількість не залежала від ефективності штаму-інокулянта. Висунуто припущення, що інокуляція сої не лише покращує її азотне живлення, а й стимулює синтез сполук, які підвищують стійкість рослин до стресу.

Ключові слова: Bradyrhizobium japonicum, соя, органічні кислоти, метаболіти

Опубліковано в 2014. - № 3 (60)

Із нового

Найпопулярніші статті