Повідомлення

І. В. ЮРЧАК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Проведено дослідження розподілу металів (Zn, Cu, Cd) у тканинах травної залози та зябер молюсків беззубки Anodonta anatinа за участі металотіонеїнів (МТ) за впливу малої дози (2 мГр) іонізуючої радіації на організм. Встановлено, що у тканині травної залози опромінених молюсків істотно зростає вміст Zn та зменшується вміст Cu та Cd, а Zn-депонувальна здатність МТ зменшується. Профіль елюції МТ зазнає змін у обох досліджених тканинах.

Ключові слова: металотіонеїни; двостулкові молюски; іонізуюча радіація

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

О. О. РАБЧЕНЮК, В. О. ХОМЕНЧУК, Б. З. ЛЯВРІН, В. З. КУРАНТ

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Досліджено накопичення та перерозподіл феруму в організмі прісноводних риб за його підвищеного вмісту у воді (2 і 5 ГДК). Показано, що найбільшу кількість феруму виявлено в печінці та зябрах як коропа, так і щуки. Крім того, значна кількість металу міститься в нирках щуки. У м'язах досліджуваних видів риб концентрація феруму незначна, що може свідчити про міжорганний перерозподіл цього елемента. В цілому слід зазначити, що накопичення важких металів у риб є активним, регульованими і тканино-специфічним процесом, інтенсивність якого залежить від концентрації металу у воді, його будови і хімічних властивостей, фізико-хімічних параметрів водного середовища, а також від фізіолого-біохімічних особливостей організму риб.

Ключові слова: водне середовище, ферум, накопичення, короп, щука

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

О. С. ПОТРОХОВ, О. Г. ЗІНЬКОВСЬКИЙ, Ю. М. ХУДІЯШ, М. В. ПРИЧЕПА

Інститут гідробіології НАН України

Розглянуто вплив температури та мінералізації води на вміст трийодтироніну, кортизолу та глюкози у плазмі крові плітки та коропа. Встановлено, що після 14-ти добової аклімації до підвищення температури води до 32оС не спостерігається істотних змін вмісту кортизолу у плазмі крові риб, але вміст трийодтироніну суттєво знижується. Показано, що ці зміни у плітки проходили інтенсивніше, ніж у коропа. Відмічено, що у плітки зростання вмісту глюкози спостерігається за нижчої температури (25–30оС), ніж у коропа. Зміна мінералізації води корегує відповідь риб на дію температури води. Плітка є більш чутливою до нетипово високої температури води при більшій її мінералізації, ніж короп.

Ключові слова: короп, плітка, трийодтиронін, кортизол, глюкоза, мінералізація, температура, метаболізм

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

В. М. МАРЦЕНЮК, О. С. ПОТРОХОВ, О. Г. ЗІНЬКОВСЬКИЙ

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено фізіолого-біохімічний стан та особливості енергетичного обміну риб різних таксономічних статусів за дії підвищеної температури води. Встановлено, що ізоляція від несприятливого температурного чинника у окуня та коропа на біохімічному рівні відбувається по-різному. Активність АТФ-ази у м’язах коропа та зябрах окуня зростає. Активність ензимів енергетичного обміну свідчить про формування гіпоксичного стану у тканинах як у коропа, так і в окуня. В обох видів риб вміст глікогену в печінці із зміною температурного режиму зростає, що може свідчити про порушення його окиснення. Виявлені зміни біохімічних показників у коропа і окуня відмінні і свідчать про специфічну видову реакцію риб на нетипові зміни температурних умов.

Ключові слова: окунь, короп, температура, енергетичний обмін, ензими, глікоген

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

Л. Р. ГРИЦАК, В. М. МЕЛЬНИК, І. І. КОНВАЛЮК, Н. Б. КРАВЕЦЬ, М. З. МОСУЛА, Н. М. ДРОБИК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

Підібрано умови для мікроклонального розмноження семи видів роду Тирлич (Gentiana L.) флори України: G. acaulis L., G. аsсlepiadea L., G. cruciata L., G. lutea L., G. pneumonanthe L., G. punctata L., G. verna L. Встановлено, що оптимальним для мультиплікації тирличів є середовище МС/2, доповнене різними співвідношеннями цитокінінів БАП (0,05–0,5 мг/л) та Кін (0,1–0,2 мг/л). Для кожного виду та його представників з різних місць зростання виявлено оптимальне для ефективного мікроклонування співвідношення фітогормонів. Відсоток живців з мікроклонами для більшості видів cкладав 70–90 %. Кількість утворених адвентивних пагонів на одному живці лежала в межах 2,62–7,35 та була найбільшою у випадку G. verna і найменшою – у G. acaulis і G. punctata.

Ключові слова: види роду Gentiana L., флора України, мікроклональне розмноження

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

Г. Б. ВІНЯРСЬКА, О. І. БОДНАР, Н. В. БУРЕГА, А. О. ПАЛЬЧИК, О. О. КАНТИЦЬКА, Л. А. ОНУФРІЙЧУК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Апробовано фотобіореактор інтенсивного культивування водорості Chlorella vulgaris Beij. за умов сонячної інсоляції з повністю контрольованими умовами в межах режимних параметрів за обраними критеріями оцінювання процесу культивування. Для перевірки ефективності функціонування оригінального фотобіореактора досліджували ріст у ньому Chlorella vulgaris Beij. (CHLOROPHYTA) у середовищі Фітцджеральда в модифікації Цендера і Горхема № 11 за 21 270С (22–250С) та природного освітлення (сонячної інсоляції) (інтенсивність 9000 лк) упродовж 16 год/добу за додавання у культуральне середовище водних розчинів солей – натрій селеніту (Se (IV)) та ZnSO4•7H2O (Zn2+) як активаторів росту. Встановлено, що за стабілізації та автоматичного контролю умов культивування у розробленому фотобіореакторі максимальна щільність культури досягається на 17 добу культивування із вмістом клітин 24,8 ± 1,8·109 кл/дм3 та з їх кількістю у стаціонарній фазі на 14 добу ‒ 16,1 ± 1,2·109 кл/дм3, що дає змогу вирощувати хлорелу в безперервному режимі з середньою продуктивністю біомаси у стаціонарному режимі близько 212,4 ± 18,1 мг сухої біомаси/дм3 з вмістом ліпідів 19,02 ± 0,4 мг сухої маси/дм3. Рівень біомаси та ліпідів хлорели можна змінювати, використовуючи інтенсивність природної інсоляції та речовин-стимуляторів, що становить перспективу подальших досліджень.

Ключові слова: хлорела, фотобіореактор, сонячне освітлення, кількість клітин, біомаса, ліпіди

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

Б. Є. ЯКУБЕНКО, А. М. ЧУРІЛОВ

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Наведено сучасний флористичний склад, відомості стосовно раритетного фітоценорізноманіття урочища «Великосалтанівська балка» Васильківського району Київської області. Запропоновано шляхи забезпечення охорони рослинного покриву й обґрунтовано необхідність уведення урочища до складу природно-заповідного фонду Київської області.

Ключові слова: охорона, фітораритети, екологічний коридор, остепнені луки, флористична структура, фітоценорізноманіття

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

Л. П. ІЩУК, Н. О. CМОЛЯР

Білоцерківський національний аграрний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На основі закладених пробних площ проаналізовано стан корінних вербово-тополевих угруповань у пониззі р. Ворскла. Встановлено, що продуктивність галерейних лісів не висока і дуже низьке природне поновлення основних видів Salix alba L., S. x fragilis L., S. caprea L., Populus alba L., P. nigrа L., P. tremula L. Галерейні вербово-тополеві ліси в пониззі р. Ворскла виконують водорегулюючу, ґрунтозахисну і созологічну функції.

Ключові слова: Salix, Populus, вербово-тополеві ліси, пониззя р. Ворскла, угруповання, болото-блюдце, природне поновлення, созологічна цінність

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

П. А. БУЗУНКО

Чернігівський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка

В умовах Сновсько-Семенівського геоботанічного району всі місцезростання P. veris віднесено до асоціації Ulmenion minoris Oberd. 1953 (клас Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieg. 1937; порядок Fagetalia sylvaticae Pawl. 1928; союз Alno-Ulmion Br.-Bl. Et R. Tx. 1943). На досліджуваній території більшість місцезростань підлягають значному антропогенному впливу - вирубкам. Встановлено особливості введення P. veris в культуру в умовах вирощування у дерново-підзолистих ґрунтах, зокрема: підвищенню біопродуктивності сприяє часткове затінення (до ¼ довжини світлового дня). Вегетативне розмноження в умовах соснового лісу (союзу Dicrano-Pinion Libb. 1933) відбувається, хоч і меншими темпами, ніж у звичайних для виду умовах.

Ключові слова: Primula veris L., Східне Полісся, популяція, поширення, ex situ

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)
П'ятниця, 19 травня 2017 08:00

LIFE CYCLE OF GALANTHUS NIVALIS L.

G. BUDNIKOV

Laboratory for Nature Conservation, Uzhgorod National University

Abstract: Morphogenesis (or minor life cycle) and ontogenesis (or major life cycle) of Galanthus nivalis L. are given in this article. The length of minor and major life cycles is established. Phases of monocarpic shoot development within the bud and its further development are described. The seasonal development of G. nivalis is described too. On the basis of the analysis of G. nivalis ontogenesis four periods of age stages and seven age groups are distinguished. Multivariate ways of development of individuals are described.

Ключові слова: Galanthus nivalis L., morphogenesis, renewal bud, monocarpic shoot, seasonal rhythm of development, ontogenesis, age stages, age groups

Опубліковано в 2017. - № 1 (68)

Із нового

Найпопулярніші статті