Повідомлення

В.О. ХОМЕНЧУК

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

В роботі, переважно на результатах власних досліджень, проаналізовано функціонування деяких біологічних бар’єрів у риб, що лімітують проникнення, забезпечують ефективний розподіл, зв’язування та виведення металів з організму за підвищених концентрацій останніх у водному середовищі. Показано, що в процесі адаптивної еволюції у гідробіонтів виробилися універсальні механізми захисту від токсичного впливу металів, що залежно від зовнішніх умов, природи металу та внутрішнього стану організму можуть набувати високої специфічності.

Ключові слова: токсичність, адаптація, метали, риби

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Л.М. ХЛУС, К.М. ХЛУС

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Буковинський державний медичний університет

Досліджена конхологічна мінливість прісноводного молюска Unio pictorum L. (Bivalvia: Actinodontida: Unionidae) з однієї локальної популяції (ріка Гуків притока р. Прут у Чернівецькій області). Встановлені величини абсолютних і відносних метричних показників, кореляційні залежності між ними, характер їх змін із віком, а також параметри основних факторів мінливості форми черепашок. Найбільш надійною популяційною характеристикою є показник видовженості черепашки (відношення її висоти до довжини).

Ключові слова: Unio pictorum, ріка Гуків, мінливість, конхологічні показники, ріст

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

А.А. ХАЛАИМ

Одесский национальный университет им. И. И. Мечникова

Проведён таксономический анализ макрозообентоса водохранилища Сасык по материалам собственных сборов на протяжении 2013-2014 гг. Охарактеризован генезис и пространственное распределение видов по акватории водоёма. Обнаружено 78 видов, большинство из которых встречались на литорали водохранилища; наибольшим видовым богатством характеризуется верховье. В видовом составе макрозообентоса доминируют представители пресноводной и понто-каспийской реликтовой фаун.

Ключевые слова: водохранилище Сасык, макрозообентос, таксономический состав, распределение, генезис видов

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

К.Є. ФІЛІПОВА

Інститут гідробіології НАН України

Розглянуто особливості стоку зоопланктону гирлової ділянки річки Віта. Визначено видовий склад та кількісні характеристики зоопланктону. Досліджено добову динаміку його стоку в літній і осінній періоди. Відзначено видове багатство та високі кількісні показники. Динаміка стоку зоопланктону мала значні добові коливання і визначалась періодичним надходженням води в гирлову ділянку річки із водосховища.

Ключові слова: зоопланктон, стік, р. Віта, басейн Дніпра

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

А.Е. УСОВ, Т.В. ОБЕРЕМЧУК

Институт гидробиологии НАН Украины

Представлены результаты исследований современного распространения (2003-2014 гг.) чужеродных понто-каспийских амфипод на разных участках р. Десны на территории Украины. Всего в русле реки отмечено пять видов понто-каспийских гаммарид и один вид корофиид (Corophium curvispinum Sars, 1895). Наиболее распространенным видом гаммарид является Dikerogammarus haemobaphes (Eichwald, 1841), его частота встречаемости от устья до границы с РФ составляла 82%. Гаммариды Obesogammarus obesus (Sars, 1894) и Chaetogammarus ischnus (Stebbing, 1898) отмечались не выше 450-го км от устья (с. Мезин) и имели низкую встречаемость. Dikerogammarus villosus (Sowinsky, 1894) и Obesogammarus crassus (Sars, 1894) на протяжении 220 км от устья реки имеют высокую частоту встречаемости (соответственно 100 и 60%), а выше 370-го км от устья (с. Спасское) отмечены не были.

Ключевые слова: амфиподы, виды понто-каспийского комплекса, чужеродные организмы, река Десна, распространение

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

О.М. УСЕНКО

Інститут гідробіології НАН України

Досліджено вміст фенолкарбонових кислот у фітомасі та воді в заростях Trapa natans і Nuphar lutea. Встановлено, що як в клітинах, так і серед позаклітинних виділень Trapa natans переважають оксибензойні кислоти. Кислоти оксибензойної групи домінують і у виділеннях Nuphar lutea, тоді як у фітомасі цієї рослини значно більше оксикоричних кислот.

Ключові слова: фенолкарбонові кислоти, Trapa natans, Nuphar lutea

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Е.Е. УЗУН

Институт морской биологии НАН Украины

Изучены количественные показатели остракод Одесского морского региона за 2011-2013 гг. На разных типах донных отложений численность и биомасса имели разные значения. Наибольшая численность (30611 экз. ∙ м-2) и биомасса (198,97 мг ∙ м-2) характерны для серого ила с примесью ракуши. Эти же показатели были наименьшими на черном иле с примесью ракуши – 2800 экз. ∙ м-2 и 18,2 мг ∙ м-2 соответственно.

Ключевые слова: Ostracoda, мейобентос, Одесский морской регион

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

О.І. УВАЄВА

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Проведено аналіз плодючості двох популяцій Viviparus contectus з проточної та стоячої водойм. З’ясовано, що плодючість живородки болотяної залежить від віку і змінюється у межах 3–32 емб./самка. Найбільша плодючість спостерігається у 5-6 – річних самок. Однак найбільший внесок в ембріональний фонд популяції V. contectus вносять молодші статевозрілі самки, чисельність яких є більшою – 3-річні у проточній водоймі та 4-річні у стоячій. Плодючість живородки болотяної пов’язана з висотою черепашки та загальною масою і апроксимується степеневою функцією.

Ключові слова: молюски, плодючість, вік, маса, висота черепашки, тип водойми

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

В.М. ТІМЧЕНКО, Г.О. КАРПОВА, О.О.ГУЛЯЄВА, Є.І. КОРЖОВ, С.С. ДУБНЯК, С.В. ДАРАГАН, Н.О. ІВАНОВА

Інститут гідробіології НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Херсонська гідробіологічна станція НАН України

Оцінено ретроспективні та сучасні показники стану екосистем та якості води гирлової ділянки Дніпра та Каховського водосховища. Визначено масштаби змін їх гідрологічного, гідрохімічного та гідробіологічного режимів при реалізації проекту розширення Каховської ГЕС.

Ключові слова: Каховська ГЕС, екосистеми, пониззя Дніпра, Каховське водосховище, прогноз стану

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Ю.С. ТУЧКОВЕНКО, Ю.І. БОГАТОВА, О.А. ТУЧКОВЕНКО

Одеський державний екологічний університет МОН України, Інститут морської біології НАН України

Наведено характеристику сучасного гідрохімічного режиму Тилігульського лиману за результатами досліджень, виконаних у XXI ст. Зроблено висновок, що його основні риси визначаються особливостями формування водного балансу лиману. Збільшення річкового стоку до лиману може сприяти зростанню первинного продукування органічної речовини, а надходження морських вод через канал «лиман – море» має оздоровчий вплив на екосистему.

Ключові слова: Тилігульський лиман, сучасний гідрохімічний режим, чинники формування

Опубліковано в 2015. - № 3-4 (64)

Із нового

Найпопулярніші статті