Повідомлення

Г. Г. МИНИЧЕВА, Е. В. СОКОЛОВ, А. В. ШВЕЦ

Институт морской биологии Национальной академии наук Украины

Рассмотрены особенности строения водной котловины и побережья Ягорлыцкого залива, а так же проведена оценка природного потенциала экосистемы залива на основе индексов природной устойчивости. Дана оценка интенсивности первично-продукционных процессов и экологического статус класса акватории, по морфофункциональным показателям удельной поверхности донной растительности. Проведена инвентаризация ландшафтно-хозяйственной структуры и анализ эколого-хозяйственного баланса природно-территориальных комплексов водосборной площади залива. Дана оценка антропогенного воздействия на интенсивность первично-продукционных процессов (степень антропогенной эвтрофикации) экосистемы залива на основе индекса искусственного воздействия.

Ключевые слова: донная растительность, экологический статус, эколого-хозяйственный баланс, Ягорлыцкий залив

Опубліковано в 2016. - № 3-4 (67)

М. А. КРИЖАНОВСЬКА

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

У статті представлені результати щодо впливу іонізуючого опромінення дозами 5Гр, 10Гр, 15Гр, 20Гр на зміну довжини стебла та довжини качана вологого насіння кукурудзи цукрової та кременистої. Експериментально встановлено, що опромінення насіння дозою 5Гр стимулює ріст стебла у цукрової кукурудзи на 14 см, а кременистої – на 6 см. Всі обрані дози іонізуючого опромінення викликають мутагенні зміни качанів кукурудзи.

Ключові слова: іонізуюче опромінення, радіація, мутагенна дія, цукрова та кремениста кукурудза

Опубліковано в 2016. - № 3-4 (67)

Г. А. ЗАДОРОЖНАЯ

Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара

Исследована динамика пространственной неоднородности дерново-литогенной почвы на серо-зеленой глине по показателям твердости. Проведен экоморфический анализ растительности экспериментального участка. Путем неметрического многомерного шкалирования осуществлена ординация данных твердости почвы. Применен трехмерный вариант многомерного шкалирования. Взаимосвязь варьирования твердости почвы и факторов окружающей среды установлена при использовании фитоиндикационных шкал. С помощью техники пространственного анализа данных (PCNM) выделены элементы пространственной автокорелляции данных твердости почвы и определены процессы, лежащие в основе ее формирования.

Ключевые слова: твердость почвы, фитоиндикация, многомерное шкалирование

Опубліковано в 2016. - № 3-4 (67)

О. М. ВОДЯНІЦЬКИЙ, О. С. ПОТРОХОВ, О. Г. ЗІНЬКОВСЬКИЙ, Ю. М. ХУДІЯШ

Інститут гідробіології НАН України

Встановлена інтенсивна утилізація глікогену та білків ембріонами білого товстолобика в процесі їх адаптації до впливу підвищеної температури. За виживаннням та відсутністю значної кількості ембріопатів оптимальною температурою для проходження ембріогенезу цього виду є 28–29°С. Ембріони білого амура краще витримують значні підвищення температури води та зниження концентрації розчиненого кисню. Величини вмісту білків та глікогену в ембріонах більш стабільні в широкому діапазоні температур, а оптимальною температурою для розвитку є 29°С. З підвищенням температури води прискорюється ембріональний розвиток коропа, однак збільшується кількість аномальних зародків. За показниками вмісту білків та глікогену в зародках, за їх виживаністю та відсутністю значної кількості ембріопатів оптимальною температурою для ембріонального розвитку коропа є 25–26°С.

Ключові слова: ембріогенез, білки, глікоген, температурний та кисневий режим, білий амур, білий товстолобик, короп

Опубліковано в 2016. - № 3-4 (67)

О. В. КРАВЦОВА

Інститут гідробіології НАН України

У роботі наведено особливості динаміки фітопланктону водойм міста Житомир з різним ступенем антропогенного навантаження, представлено результати дослідження таксономічного складу та кількісних показників розвитку фітопланктону, подано характеристику екологічного стану водойм.

Ключові слова: фітопланктон, різноманіття, чисельність, біомаса, сапробність

Опубліковано в 2016. - № 3-4 (67)

О. О. ГУПАЛО

Інститут гідробіології НАН України

У статті наведено дані про морфологічну структуру популяції окуня гирлової ділянки річки Віти. Показано, що популяція окуня складається з тугорослих та швидкорослих груп особин.

Ключові слова: морфологічна структура, популяції, окунь звичайний, гирлова ділянка р. Віти

Опубліковано в 2016. - № 3-4 (67)

О. И. СКАКАЛЬСКАЯ, В. Н. БАТОЧЕНКО

Кременецкий ботанический сад, НПП «Пивничне Подилля»

 

Ключевые слова: фитоценоз, ассоциации, численность, D. rotundifolia; структура

Опубліковано в 2016. - № 3-4 (67)

Д. В. ГАНАБА

Хмельницький національний університет

У статті проаналізовано таксономічне різноманіття вуличної дендрофлори міста Хмельницького. Визначено, що вулична дендрофлора представлена 36 видами, 20 родами та 13 родинами. Найповніше у вуличних насадженнях представлені клен гостролистий, ясен звичайний, тополя пірамідальна, береза повисла тощо. Із хвойних рослин найбільш поширеними є туя західна. Характерним недоліком озеленення вулиць Хмельницького є незначний асортимент вуличних деревних рослин та безсистемність у їх видовому доборі, відсутність науково обґрунтованого підходу у її вирішенні проблем видового різноманіття. На частині вулиць спостерігається одно видова посадка деревних насаджень. Дендрофлора міста Хмельницького представлена як аборигенними, так і інтродукованими видами, які пройшли акліматизацію й повноцінно представлені як вуличні насадження. Аналіз впливу абіотичних факторів на розвиток рослин засвідчив, що більшість вуличних насаджень є витривалими до нестачі світла, невибагливими до мінерального живлення грунту та нестачі вологи. Більшість видів вуличних рослин є посухо- та морозостійкими. З метою покращення фіто санітарного стану вуличних насаджень міста рекомендовано урізноманітнити видовий склад рослин, що пройшли багаторічні випробування та акліматизацію, а також замінити окремі рослини, які втратили своє функціональне та декоративне значення.

Ключові слова: таксономічний аналіз, видове різноманіття, деревні рослини, вулична дендрофлора, місто

Опубліковано в 2016. - № 3-4 (67)

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.

Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Series: Biology

Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 22.03.2016 р. (протокол № 8)

 

 

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

М. М. Барна - доктор біологічних наук, професор (головний редактор) (Україна)

К. С. Волков - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. В. Грубінко - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

Н. М. Дробик - доктор біологічних наук, професор (Україна)

В. З. Курант - доктор біологічних наук, професор (заступник головного редактора)(Україна)

В. І. Парпан - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О. Б. Столяр - доктор біологічних наук, професор (Україна)

О.Б. Мацюк - кандидат біологічних наук, (відповідальний секретар) (Україна)

В. Р. Челак - доктор біологічних наук, професор (Молдова)

Макаї Шандор - доктор габілітований, професор (Угорщина)

І. В. Шуст - доктор біологічних наук, професор (Україна)

 

Коректори: Т.П. Мельник І.Я. Ваврів

Комп’ютерна верстка: Г.М. Голіней

Збірник входить до переліку наукових фахових видань ВАК України Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 15884-4356Р від 27.10.2009

У березні 2016 р. збірник пройшов переатестацію на новий п’ятирічний період (наказ МОН України № 241 від 09.03.2016 р., позиція № 82)

Index Copernicus  - ICV 2015 : 45.81

 

ББК 28 Н 34

Українські, російські та латинські назви рослин і тварин наведені за авторським текстом 


 

АВТОРИ НОМЕРА

 

Андрієнко-Малюк ТЛ. –– доктор біологічних наук, член науково-технічної ради, професор Мезинського національного природного парку.

Барна Л. С. –– кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ). 

Барна М. М. — доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки та зоології ТНПУ. 

Баточенко В. М. —старший науковий співробітник НПП «Северное Подолье». 

Березовська В. Ю. –– аспірантка Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАНУ. 

Водяніцький О. М. –– провідний інженер відділу біології відтворення риб Інституту гідробіології НАН України (ІГ НАНУ). 

Волошин О. С. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ. 

Ганаба Д. В. — аспірант кафедри екології Хмельницького національного університету. 

Герц А. І. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ. 

Григорюк І. П. — доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України, академік АН Вищої школи України, професор кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Національного університету біоресурсів і природокористування України. 

Грубінко В. В. –– доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ. 

Гупало О. О. –– аспірант, провідний інженер ІГ НАНУ. 

Деркач І. В. — аспірант кафедри фізіології та екології рослин Львівського національного університету імені Івана Франка. 

Дробик Н. М. — доктор біологічних наук, декан хіміко-біологічного факультету, професор кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін, завідувач лабораторії екології та біотехнології ТНПУ. 

Задорожная Г. А. — доцент кафедры ФЧЖ Днепропетровского национального университета имени Олеся Гончара. 

Зіньковський О. Г. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ. 

Кириченко О. І. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії селекції Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА імені Г. М. Висоцького). 

Кравцова О. В. — аспірантка ІГ НАНУ. 

Крижановська М. А. — кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ботаніки та зоології ТНПУ. 

Курант В. З. –– доктор біологічних наук, професор кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ. 

Лось С. А. — кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник лабораторії селекції УкрНДІЛГА імені Г. М. Висоцького. 

Машковська С. П. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу квітниково-декоративних рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України. 

Мінічева Г. Г. — старший науковий співробітник, завідувач відділу морфофункціональної екології водної рослинності ДУ «Інститут морської біології НАН України». 

Мякушко С. А. — кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Пида С. В. –– доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ботаніки та зоології ТНПУ. 

Потрохов О. С. –– доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ. 

Рабченюк О. О. –– аспірантка кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ. 

Романюк Н. Д. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри фізіології та екології рослинЛьвівського національногоуніверситету імені Івана Франка. 

Скакальска О. І. –– науковий співробітник Кременецького ботанічного саду. 

Соколов Є. В. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник ДУ «Інститут морської біології НАН України». 

Хоменчук В. О. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри хімії та методики її навчання ТНПУ. 

Худіяш Ю. М. –– кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділу біології відтворення риб ІГ НАНУ. 

Швец Г. В. –– молодший науковий співробітник ДУ «Інститут морської біології НАН України». 

Юглічек Л. С. –– кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології Хмельницького національного університету.  

Опубліковано в Журнал за 2016 рік

В. Ю. БЕРЕЗОВСЬКА

Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України

Досліджений видовий склад фітопланктону водойм дендропарку «Олександрія» налічує 164 види, що представлені 171 вн. такс. з 9 відділів, 15 класів, 33 порядків, 55 родин і 93 родів. Найбільшим різноманіттям водоростей представлені відділи Chlorophyta − 60 видів (67 вн. такс.) або ж 39, 18 % та Bacillariophyta – 47 (48 вн. такс.) або ж 28,07 %. Значну частку у формуванні видового різноманіття складають також Euglenophyta (19) − 11,11 % та Cyanoprokaryota (17) − 9,94 %, що може свідчити про підвищений рівень трофності водойм. Проведений аналіз систематичної структури водоростей, визначені домінантні комплекси та провідні роди досліджуваних водойм. Встановлений розподіл видового багатства водоростей та їх частота трапляння у рибо-господарських ставках гідробіологічної станції, балочних ставах та руслі річки Рось. Виявлено 5 рідкісних видів для флори України (Acutodesmus javanensis (Chodat) P. Tsarenko, Acutodesmus regularis (Svirenko) P. Tsarenko, Scenedesmus bacillaris Gutw., Centritractus africanus F.E.Fritsch et M.F.Rich, Thalassiosira faurii (Gasse) Hasle), також новий для флори України вид − Anabaenopsis circularis (G.S.West) Wołosz. et V.V. Mill. У статті використанні оригінальні ілюстрації автора та фото одержанні з використанням SEM.

Ключові слова: водорості, дендропарк «Олександрія», водойми, балочні ставки, рибо-господарські р. Рось

Опубліковано в 2016. - № 3-4 (67)

Із нового

Найпопулярніші статті